Рішення

від 05.12.2011 по справі 2-2426/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Заводський районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Радісна, 3, 54020, (0512) 47-80-02

Справа № 2-2426/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 року Заводський районний суд м. Миколаєва в

складі

головуючого судді Разумовської О. Г.,

при секретарях Юрчак Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 1л 'яза ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

28. 04. 2011 ОСОБА_1 Іл 'яз ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 11. 12. 2010 з вини водія ОСОБА_5, що керував автомобілем Оквомобіль Бравада , д/н НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_3, автомобілю Опель , д/н НОМЕР_2, належного позивачу ОСОБА_1 Іл 'язу ОСОБА_2, було завдано механічні пошкодження. Постановою Заводського районного суду Миколаївської області від 11. 01. 2.011 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП. Відповідачі повинні відшкодувати позивачу збитки, завдані транспортному засобу позивачів внаслідок пошкодження в ДТП, однак в добровільному порядку збитки не відшкодовують. Окрім того позивач вказав на необхідність відшкодування завданої йому моральної шкоди шкоди, яка полягала в моральних стражданнях через неохідність пошуку коштів для ремонту пошкодженого автомобілю, необхідність витрачати час для поїздок на СТО, що призвело до втрати нормальних життєвих зв 'язків, погіршення родинних стосунків та вимагає додаткових зусиль для організації життя. До теперішнього часу відповідачі вказані збитки не відшкодували. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

До судового засідання позивач не з 'явився, суду надав заяву , в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, обставини, викладені у позові підтвердив, просив позов задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з'явився, суду надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з 'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11. 12. 2010 близько 12:00 год. відповідач ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом Оквомобіль Бравада , д/н НОМЕР_1, належним на праві власності ОСОБА_3, порушивши Правила дорожнього руху, рухаючись по вул. Чигрина в районі буд. З в м. Миколаєві, не врахував дорожню обставновку, не вибрав безпечну дистанцію, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Опель , д/н НОМЕР_2 (що зупинився) під керуванням позивача ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11. 01. 2011 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов 'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11. 01. 2011 вступила в законну силу.

Позивач звернувся до ТОВ Техноконтракт з питання оцінки завданих пошкоджень. За розрахунком ТОВ Техноконтракт вартість придбання запасних частин та відновлювальних робіт складає 39332, 14 грн. З метою врегулювання спору позивач звертався до відповідача ОСОБА_5 з проханням відшкодувати завдану матеріальну шкоду, на що відповідач відповів відмовою, оскільки не погодився з зазначеною сумою оцінки пошкоджень.

В подальшому позивач звернувся до Миколаївського відділення Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз для визначення розміру матеріальної шкоди. Згідно з висновком проведеної автотоварознавчої експертизи від 04. 02. 2011 № 490 вартість відновлювального ремонту без урахування втрати товарної вартості автомобіля складає 25096, 01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов 'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, вказаних в п. 4 Пленуму Верховного Суду України від 27. 03. 1992 №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного управління або з інших причин (договір оренди, довіреність і інше).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_5, який на час скоєння ДТП керував належним відповідачу ОСОБА_3 транспортним засобом, а тому шкода, завдана ним повинна відкодовуватися відповідачами ОСОБА_3 як власником джерела підвищеної небезпеки та ОСОБА_5 як особою, що керувала транспортним засобом.

До теперішнього часу відповідачі не сплатили позивачу суму завданої матеріальної шкоди та не повідомили про причини невиплати.

Для проведення огляду автомобілю після ДТП позивачем було витрачено грошові кошти на оплату послуг з проведення експертного дослідження у розмірі 567, 60 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням: або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Суд, беручи до уваги докази, додані позивачем до матеріалів справи, заслухавши пояснення учасників процесу, при визначенні розміру матеріального відшкодування,

приходить до висновку про необхідність задоволення вказаних позовних вимог у повному обсязі: з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 у солідарному порядку підлягають стягненню грошові кошти для оплати відновлювальних робіт у розмірі 25096, 01 грн., на оплату послуг з проведення експертного дослідження у розмірі 567, 60 грн.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

Суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням сімейних обставин та матеріального становища позивача оцінює моральну шкоду, нанесену відповідачами позивачу у розмірі 5000, 00 грн. Зазначена сума відшкодування нанесеної моральної шкоди підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі ст. ст. 86- 88 ЦГІК України, з відповідачів на користь ОСОБА_6 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 379, 46 грн. (по 189, 73 грн. з кожного).

Керуючись ст. ст. 208-218 ЦГІК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди 25096, 01 грн., сплати послуг з проведення експертного дослідження у розмірі 567, 60 грн., в якості відшкодування моральної шкоди 5000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 189, 73 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області у строк та в порядок, передбачений ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя О.Г. Разумовська