Постанова
від 21.11.2017 по справі 805/3212/17-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 р. Справа №805/3212/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:13:00

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 року № НОМЕР_1,

за участю сторін

від позивача - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_1, дов. від 16.06.2017 року № 9904/10/05-99-10-02

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТС звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40429506) за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року з урахуванням коригування у лютому 2017 року та повноти формування податкових зобов'язань за операціями з подальшого продажу товарів, придбаних у зазначеного контрагента. За результатами якої, відповідно до акту перевірки від 08.06.2017 року № 180/05-99-14-11/24308872, було встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ ЕТС завищено податковий кредит всього у розмірі 1 343 643,00 грн. (по господарським операціям із вказаними вище контрагентами).

На підставі ОСОБА_1 перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення форми "В4" від 03 липня 2017 року №0000201400, яким позивачу зменшено податковий кредит на суму 1 343 643,00 гривень.

Крім того, позивач зазначає, що рішеннями господарського суду Донецької області від 25.07.2017 року по справі № 905/1559/17 за позовом ТОВ ДРОНТОН до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 2 613,48 грн. по спірній угоді №VF 0711 від 07 листопада 2016 року; від 14.08.2017 року по справі № 905/1708/17 за позовом ТОВ ЕМІ ГРУП до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 109,42 грн. по спірній угоді № ЕГ 01-11 від 01 листопада 2016; від 08.08.2017 року по справі № 905/1617/17 за позовом ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ до ТОВ ЕТС про стягнення частини заборгованості в розмірі 105 000,00 грн., по спірній угоді № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року; від 21.08.2017 року по справі № 905/1802/17 за позовом ТОВ ОПТІМА ПЛАС до ТОВ ЕТС про стягнення заборгованості у розмірі 105 000,00 грн., по спірній угоді № ОП-105 від 17 листопада 2016 року; від 21.08.2017 року по справі № 905/1799/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 68,60 грн., позовної угоди № ТДА-1601 від 01 листопада 2016 року - задоволені. Зазначену заборгованість було стягнуто з ТОВ ЕТС на користь контрагентів, чим доведено реальність вказаних договорів постачання. За приписами статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що господарські операції між Позивачем та ТОВ ДРОНТОН , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/3212/17-а та призначено до розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року зупинено провадження по справі до 21 листопада 2017 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Разом з цим, через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи, призначеної на 21 листопада 2017 року за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 21 листопада 2017 року заперечував проти заявлених позовних вимог. 27 жовтня 2017 року через відділ документообігу та архівної роботи суду надав заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ "ЕТС" по відображеним в обліку підприємства за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року документального підтвердження фактичного здійснення операцій приймання-передачі права власності на товари від контрагентів ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40429506) та встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Разом з цим зазначає, що акт від 08.06.2017 року № 180/05-99-14-11/24308872 фактично не містить висновків щодо недійсності укладених платником податків угод з зазначеними контрагентами, висновки в акті зроблено з урахуванням того, що платником не надано документального підтвердження щодо фактичного здійснення операцій приймання-передачі права власності на товари від контрагентів, які не могли бути власниками таких товарів, так як не підтверджується факт придбання їх у власність - як ввезення на митну територію України, так і придбання у будь-яких інших контрагентів на митній території України. В зв'язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС .

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, запереченні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 24308872, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 91-99) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, а.с. 100-101).

Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 94).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» здійснює господарську діяльність відповідно до свого Статуту затвердженого в новій редакції, затвердженого загальними зборами 21.11.2013 протоколом №б/н. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1505104500094 з реєстру платників податку на додану вартість (том 1 а.с.112).

Так, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40429506) за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року з урахуванням коригування у лютому 2017 року та повноти формування податкових зобов'язань за операціями з подальшого продажу товарів, придбаних у зазначеного контрагента.

За результатами вказаної перевірки було складено ОСОБА_1 перевірки від 08.06.2017 року № 180/05-99-14-11/24308872 (далі по тексту - ОСОБА_1 перевірки), яким було встановлено порушення, а саме :

- ст.1,4 п.1,2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV зі змінами і доповненнями в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об'єкти оподаткування , що підпадають під визначення пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, а) п.185.1 ст.185, пп.а)-в) п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, з контрагентами:

ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), за звітний період листопад 2016 року

ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), за звітний період листопад 2016 року

ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), за звітний період листопад 2016 року

ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), за звітний період листопад 2016 року

ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40429506), за звітний період листопад 2016 року;

- п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.1010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ТОВ ЕТС завищено податковий кредит всього у розмірі 1 343 643,00 грн., у тому числі за листопад 2016 року 1 343 643,00 грн., в результаті чого встановлено:

- завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) всього у сумі 1 343 643,00 грн., у тому числі в декларації за листопад 2016 року у сумі 1 343 643,00 грн. (т.1 а.с.20-89).

На підставі ОСОБА_1 перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення форми "В4" від 03 липня 2017 року № НОМЕР_1, яким було встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 343 643,00 грн.(т.1 а.с.90).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТС» подано скаргу до Державної Фіскальної Служби України на податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2017 року № НОМЕР_1.

Рішенням від 01 вересня 2017 року № 19451/6/99-99-11-01-01-25 Державна Фіскальна Служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 03.07.2017 року № НОМЕР_1, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.114-122).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України)

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, порушення якого також вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом, з тим, в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що податковий кредит позивача не підтверджено податковими накладними ТОВ ДРОНТОН , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА фактично через відсутність об'єкта оподаткування з ПДВ за листопад 2016 року, оскільки постачальники не виробляли, не імпортували, а також не придбавали ТМЦ від будь-яких інших контрагентів.

Згідно установленої позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" з його контрагентами, мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції, крім того встановити наявність умислу всіх сторін укладених правочинів.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.191 п.14.1 ст.14 14 Податкового кодексу України зазначено, що постачання товарів це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 14.1.231 Кодексу вбачається, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ФОРТ ЛТД (ЄДРПОУ 40426938), як Постачальником, укладено Договір поставки №VF 0711 від 07 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 132-134).

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ФОРТ ЛТД (ЄДРПОУ 40426938) було перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.3 а.с.17-21).

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується оплачувати та приймати Товар на умовах, визначених у даному Договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що є предметом даного Договору, визначаються у видаткових накладних.

Як зазначено в п. 2 Договору, зокрема Товар постачається Покупцю партіями. Найменування, кількість та асортимент кожної партії вказується, як уся кількість Товару, зазначена у видаткових накладних.

А п. 3 Договору передбачено, що Товар постачається на умовах EXW (само вивіз зі складу постачальника) (Інкотермс - 2010), але Сторони можуть погодити інші умови для відповідної партії Товару.

Пунктом 4 зазначеного Договору визначено, що ціна Товару вказується у видаткових накладних на кожну партію окремо. Загальна сума Договору визначається виходячи з вартості Товару, що вказаний у всіх накладних. Сторони погодили, що ціна Товару може бути змінена в разі коливань курсу національної валюти-гривні до Євро більш ніж на 5% по даним НБУ, якщо такі зміни відбулися у період між погодженням Сторонами ціни на Товар та його оплатою Покупцем. За таких обставин Сторони шляхом підписання додаткової угоди змінюють ціну Товару відповідно до зміни курсу гривні на міжбанківському валютному ринку України по даним сайту http:/mezhbank.org.ua/, при цьому Сторони використовують курс продажу на початок робочого дня (виставлення рахунку/оплата рахунку).

А в п. 5 зазначено, зокрема, що Покупець здійснює оплату вартості продукції, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у продовж п'ятнадцяти календарних днів з моменту поставки. Попередня оплата допускається. Валюта платежу: українська гривня.

Пунктом 6 Договору обумовлено, що прийом-передача Товару здійснюється представниками Сторін в пункті поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних. Обовязки Постачальника з поставки Товару вважаються виконаними з моменту передачі такого Товару Покупцю за відповідною видатковою накладною.

Також, пунктом 11 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується: складати податкову накладну у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складення, якщо інші терміни не визначенні чинним законодавством.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Видаткові накладні від 07 листопада 2016 року № 326 на суму 297 201,20 грн.; № 327 на суму 299 092,07 грн.; № 325 на суму 136 370,51 грн.; № 324 на суму 132 000,00 грн.; № 329 на суму 174 000,00 грн.; № 330 на суму 138 000,00 грн., № 328 на суму 139 180,16 грн.;

- Товарно-транспортні накладні від 07 листопада 2016 року№ 326; № 327; № 325; № 324; №329; № 330; № 328;

- Платіжні доручення від 16 листопада 2016 року № 64 на суму 138 163,61 грн.; від 20.12.2016 року № 325 на суму 1 177 680,33 грн.;

- Податкові накладні від 07 листопада 2016 року № 99 на суму 138 000,00 грн.; № 98 на суму 174 000,00 грн., № 97 на суму 132 000,00 грн., №88 на суму 136 370,51 грн.; № 89 на суму 297 201,20 грн., № 90 на суму 299 092,07 грн., № 96 на суму 139 180,16 грн.,

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АН3793СТ;

- Наказ (Розпорядження) від 12 липня 2016 року №12-к-000000440 про прийняття на роботу водія транспортних засобів ОСОБА_2

- Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51210 на запит від 20.07.2017 року № 51210 про прийняття Податкових накладних від 07 листопада 2016 року № 88; № 89; № 90; № 96; № 97; № 98; № 99;

- Рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2017 року по справі № 905/1559/17 за позовом ТОВ ДРОНТОН до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 2 613,48 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнього грошових зобов'язань за договором поставки №VF 0711 від 07 листопада 2016 року. Рішенням суду позовні вимоги ТОВ ДРОНТОН задоволено частково, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь ТОВ ДРОНТОН 3% річних у розмірі 2 606,34 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 135-175).

В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:

- ОСОБА_1 виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів № Е-7169 від 09 листопада 2016 року; від 08 листопада 2016 року № Е-7198; від 08 листопада 2016 року № Е-7196; від 09 листопада 2016 року № Е-7181, від 07 листопада 2016 року № Е-7163, від 07 листопада 2016 року № Е-7165, від 11 листопада 2016 року № Е-7226, від 11 листопада 2016 року № Е-7225, від 11 листопада 2016 року № Е-7212, від 11 листопада 2016 року № Е-7215, від 09 листопада 2016 року № Е-7186, від 09 листопада 2016 року № Е-7177, від 09 листопада 2016 року № Е-7175, від 11 листопада 2016 року № Е-7211, від 11 листопада № Е-7213, від 11 листопада 2016 року № Е-7214, від 14 листопада 2016 року № Е-7238, від 07 листопада 2016 року № Е-7165, від 09 листопада 2016 року № Е-7182, від 09 листопада 2016 року № Е-7175, від 09 листопада 2016 року № Е-7177, від 09 листопада 2016 року № Е-7186, від 09 листопада 2016 року № Е-7199, від 11 листопада 2016 року № Е-7215, від 11 листопада 2016 року № Е-7212, від 11 листопада 2016 року № Е-7227, від 11 листопада 2016 року № Е-7225, від 11 листопада 2016 року № Е-7226, від 11 листопада 2016 року № Е-7210, від 14 листопада 2016 року № Е-7235, від 11 листопада 2016 року № Е-7224, від 07 листопада 2016 року № Е-7163, від 09 листопада 2016 року № Е-7181, від 09 листопада 2016 року № Е-7187, від 11 листопада 2016 року № Е-7228, від 11 листопада 2016 року № Е-7223, від 09 листопада 2016 року № Е-7187, від 11 листопада 2016 року № Е-7223, від 11 листопада 2016 року № Е-7227, від 07 листопада 2016 року №Е-7165, від 11 листопада 2016 року № Е-7229,

- Видаткові накладні від 09 листопада 2016 року № Е-7200; від 10 листопада 2016 року № Е-7188, від 29 листопада 2016 року № Е-7420; від 29 листопада 2016 року № Е-7218, від 09 листопада 2016 року № Е-7166, від 09 листопада 2016 року № Е-7179, від 09 листопада 2016 року № Е-7166, від 09 листопада 2016 року №Е-7201, від 09 листопада 2016 року № Е-7203, від 11 листопада 2016 року № Е-7219, від 11 листопада 2016 року № Е-7220, від 11 листопада 2016 року № Е-7206, від 07 листопада 2016 року № Е-7162, від 09 листопада 2016 року № Е-7204, від 11 листопада 2016 року № Е-7205, від 29 листопада 2016 року № Е-7420, від 29 листопада 2016 року № Е-7218, від 07 листопада 2016 року № Е-7162;

- Довіреність від 09 листопада 2016 року № б/н, від 20 жовтня 2016 року № 259,

- ОСОБА_1 приймання-сдачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 07 листопада 2016 року на суму 370 000,00 грн., від 08 листопада 2016 року на суму 454 000,00 грн. (т.1а.с.176-239).

Між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕМІ ГРУП , як Постачальником, укладено Договір поставки № ЕГ 01-11 від 01 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 240-243).

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМІ ГРУП за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним Витягом (т. 3 а.с.22-26).

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця запасні частини, деталі, матеріали, масла, технічні рідини і т.д.(далі Товар ), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Як зазначено в п. 2 Договору, Постачальник зобов'язується своєчасно поставити та передати у власність Покупця Товар у термін, узгоджений з Покупцем по кожній окремо поставці. Надавати покупцю документи, що засвідчують передачу Товару (видаткова накладна). Оформити та зареєструвати податкову накладну відповідно до вимог Податкового кодексу. Покупець зобов'язується оплатити Товар у розмірах та у терміни, передбачені даним Договором відповідно до даного Договору.

Пунктом 3 зазначеного Договору визначено, що у зв'язку з можливими змінами вартості Товару на заводі-виробника, а також з можливими змінами собівартості Товару у результаті інфляційних процесів, зміною вартості доставки Товару на склад Постачальника (залежно від умов транспортування, додаткової упаковки, мита та зборів та ін.) Постачальник залишає за собою право змінювати існуючі тарифи на товар. Вартість Товару по даному Договору вказується у рахунках Постачальника та/або видаткових накладних по кожній поставці окремо

А в п. 5 зазначено, зокрема, що передача Товару відбувається у пункті Постачання (склад Постачальника). Товар може бути надісланий кур'єрською службою доставки чи іншою службою, яка надає такі послуги, за рахунок Покупця. Транспортування Товару зі складу Постачальника здійснюється транспортом Покупця і за його рахунок.

Пунктом 6 Договору обумовлено, що Договор набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Видаткова накладна від 01 листопада 2016 року № 107 на суму 297 501,13 грн.,

- Товарно-транспортна накладна від 01 листопада 2016 року № 107,

- Платіжні доручення від 18 листопада 2016 року №77 на суму 31 237,62 грн., від 28 листопада 2016 року № 168 на суму 266 263,51 грн.;

- Податкова накладна від 01 листопада 2016 року № 39 на суму 297 501,13 грн.;

- Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51209 на запит від 20.07.2017 року № 51209 про прийняття Податкової накладної від 01 листопада 2016 року № 39;

- Рішення Господарського суду Донецької області від 14.08.2017 року по справі № 905/1708/17 за позовом ТОВ ЕМІ ГРУП до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 109,42 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнього умов договору поставки № ЕГ 01-11 від 01 листопада 2016. Рішенням суду позовні вимоги ТОВ ТОВ ЕМІ ГРУП задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь ТОВ ЕМІ ГРУП 3% річних у розмірі 109,42 грн., а також судовий збір в сумі 1 600,00 грн., копії яких також наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с.244-250 т.2 а.с.1-6).

В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:

- ОСОБА_1 виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 01 листопада 2016 року № Е-7101, від 01 листопада 2016 року № Е-7099, від 01 листопада 2016 року № Е-7104, від 02 листопада 2016 року № Е-7115, від 03 листопада 2016 року № Е-7118, від 03 листопада 2016 року № Е-7122, від 03 листопада 2016 року № Е-7123, від 04 листопада 2016 року № Е-7142, від 04 листопада 2016 року № Е-7143, від 04 листопада 2016 року № Е-7145, від 15 листопада 2016 року № Е-7259;

- Видаткові накладні від 01листопада 2016 року № Е-7109, від 01 листопада 2016 року № Е-7093, від 03 листопада 2016 року № Е-7116, від 04 листопада 2016 року № Е-7139, від 04 листопада 2016 року № Е-7146;

- Довіреність від 01 листопада 2016 року № 461, від 04 листопада 2016 року № 224 (т.2 а.с.7-24).

Між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , як Постачальником, укладено Договір постачання № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2, а.с. 25-28).

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОНГ ТРЕЙДІНГ за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним Витягом (т. 3 а.с.27-33).

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця запасні частини деталі, матеріали, масла, технічні рідини і т.д. (далі- Товар ), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 3 зазначеного Договору визначено, що у зв'язку з можливими змінами вартості Товару на заводі-виробника, а також з можливими змінами собівартості Товару у результаті інфляційних процесів, зміною вартості доставки Товару на склад Постачальника (залежно від умов транспортування, додаткової упаковки, мита та зборів та ін.). Постачальник залишає за собою право змінювати існуючі тарифи на товар. Вартість Товару по даному Договору вказується у рахунках Постачальника та/або видаткових накладних по кожній поставці окремо

А в п. 5 Договору зазначено, зокрема, що пердача Товару відбувається у пункті Постачання (склад Постачальника). Товар може бути надісланий кур'єрською службою доставки чи іншою службою, яка надає такі послуги, за рахунок Покупця. Транспортування Товару зі складу Постачальника здійснюється транспортом Покупця і за його рахунок.

Пунктом 6 Договору обумовлено, що Договор набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 року.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Видаткові накладні від 07 листопада 2016 року № 12 на суму 405 619,84 грн., № 11 на суму 456 949,99 грн.; № 10 на суму 405 619,84 грн., № 21 на суму 271 987,20 грн., № 20 на суму 300 000,00 грн., № 19 на суму 322 292,92 грн., № 18 на суму 295 620,00 грн., № 17 на суму 283 606,74 грн., № 16 на суму 297 073, 88 грн., № 15 на суму 291 001,15 грн., № 14 на суму 285 239,05 грн., № 22 на суму 228 000,00 грн.;

- Товарно-транспортні накладні від 07 листопада 2016 року № 12, № 11, № 10, № 21, № 20, № 19, № 18, № 17, № 16, № 15, № 14, № 22;

- Податкові накладні від 07 листопада 2016 року № 10 на суму 405 619,84 грн., № 11 на суму 456 949,99 грн., № 12 на суму 405 619,84 грн., № 14 на суму 285 239,05 грн., № 15 на суму 291 001,15 грн., № 16 на суму 297 073,88 грн., № 17 на суму 283 606,74 грн., № 18 на суму 246 350,00 грн., № 19 на суму 322 292,92 грн., № 20 на суму 300 000,00 грн., № 21 на суму 271 987,20 грн., № 22 на суму 228 000,00 грн.;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АН3645IO;

- Наказ про прийняття на роботу від 12 травня 1997 року № 31-к ОСОБА_3 - водієм.

- Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51195 на запит від 20.07.2017 року № 51195 про прийняття Податкових накладних від 07 листопада 2016 року № 10, № 11, № 12, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22;

- Рішення Господарського суду Донецької області від 08.08.2017 року по справі № 905/1617/17 за позовом ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ до ТОВ ЕТС про стягнення частини заборгованості в розмірі 105 000,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнього грошових зобов'язань за договором поставки № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року. Рішенням суду позовні вимоги ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ частину заборгованості в розмірі 105 000,00 грн. (т.2 а.с.29-87).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (далі- Боржник) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (далі-Кредитор-1) з другої сторони і ТОВ Вантажтранспивдень (далі-Кредитор-2) с третьої сторони 09 листопада 2016 року укладено Договір про часткове відступлення права вимоги по договору № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року (т.2 а.с.68-69).

Відповідно до п. 1. Договору, діючим Договором регулюються відношення Сторін, пов'язані з частковим відступленням права вимоги, виникшим на підставі Договіру постачання № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року, який був укладений між Кредитором-1 (Постачальником/продавцем) та Боржником (Покупцем). Станом на дату укладення цього Договору, загальний борг Боржника перед Кредитором-1 за поставлений за Договором товар, складає 3 843 010,61 гривень.

Як зазначено в п. 2 Договору, Кредитор-1 частково відступає Кредитору -2 право вимоги до Боржника у розмірі 403 516,11 гривень, виникшим на підставі Договіру постачання № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року.

Пунктом 3 Договіру, визначено, що на частину боргу, який залишився не відступленим відповідно до пункту 2 цього Договору, право вимоги зберігається за Кредитором-1.

А в пунктах 7, 8 діючого Договіру зазначено, що цей Договір вважається узгодженим та набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Договір діє до повного виконання Сторонами всіх взаємних зобов'язань.

В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:

- ОСОБА_1 виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 09 листопада 2016 року № Е-7178, від 11 листопада 2016 року № Е -7229,

- ОСОБА_1 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 08 листопада 2016 року на суму 454 000,00 грн., від 08 листопада 2016 року на суму 2 145 684,12 грн.

Між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТІМА ПЛАС , як Постачальником, укладено Договір поставки № ОП-105 від 17 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 92-94).

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА ПЛАС за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним Витягом (т. 3 а.с.34-40).

Пунктом 6 Договору обумовлено, що прийом-передача Товару здійснюється представниками Сторін в пункті поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних. Обов'язки Постачальника з поставки Товару вважаються виконаними з моменту передачі такого Товару Покупцю за відповідною видатковою накладною.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Видаткові накладні від 21 листопада 2016 року № 98 на суму 296 931,14 грн., № 96 на суму 168 430,94 грн., № 97 на суму 298 129,52 грн., № 104 на суму 292 106,75 грн., № 103 на суму 203 588,80 грн., № 102 на суму 288 799,93 грн., № 101 на суму 269 988,08 грн., № 100 на суму 300 000,00 грн., № 99 на суму 168 075,25 грн., № 105 на суму 231 363,00 грн.,

- Товарно-транспортні накладні від 21 листопада 2016 року № 98, № 96, № 97, № 104, № 103, № 102, № 101, № 100, № 99, № 105,

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АН5033IН;

- Платіжні доручення від 02 грудня 2016 року № 205 на суму 264 328,41 грн., від 15 грудня 2016 року № 288 на суму 535 839,34 грн.;

- Податкові накладні від 21 листопада 2016 року № 105 на суму 231 363,00 грн., № 104 на суму 292 106,75 грн., № 103 на суму 203 588,80 грн., № 102 на суму 288 799,93 грн., № 101 на суму 269 988,08 грн., № 100 на суму 300 000,00 грн., № 99 на суму 168 075,25 грн., № 98 на суму 296 931,14 грн., № 97 на суму 298 129,52 грн., № 96 на суму 168 430,94 грн.,

- Наказ (Розпорядження) від 23 січня 2013 року №7-к- НОМЕР_2 про прийняття на роботу водія ОСОБА_4

- Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51211 на запит від 20.07.2017 року № 51211 про прийняття Податкових накладних від 21 листопада 2016 року № 96, № 97, № 98, № 99, № 100, № 101, № 102, № 103, № 104, № 105;

- Рішення Господарського суду Донецької області від 21.08.2017 року по справі № 905/1802/17 за позовом ТОВ ОПТІМА ПЛАС до ТОВ ЕТС про стягнення заборгованості у розмірі 105 000,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнього умов договору поставки № ОП-105 від 17 листопада 2016 року. Рішенням суду позовні вимоги ТОВ ОПТІМА ПЛАС задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь ТОВ ОПТІМА ПЛАС заборгованість в розмірі 105 000,00 грн. основного боргу, судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.(т.2 а.с.95-149).

В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:

- Видаткові накладні від 25 листопада 2016 року № Е-7395, № Е-7394, № Е-7384, № Е-7383, № Е-7379, № Е-7381, № Е-7377, № Е-7380, № Е-7382; від 22 листопада 2016 року № Е-7327, № Е-7267, від 21 листопада 2016 року № Е-7315, № Е-7317, № Е-7323, № Е-7310, від 23 листопада 2016 року № Е-7335, № Е-7337, від 29 листопада 2016 року № Е-7416, №Е-7418;

- Довіреність від 25 листопада 2016 року № 513, № 512, від 21 листопада 2016 року № 145261, № 4, від 24 листопада 2016 року № 356, від 28 листопада 2016 року № 8586;

- ОСОБА_4 виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 25 листопада 2016 року № Е-7386, № Е-7392, № Е-7393, № Е-7387, № Е-7375, від 23 листопада 2017 року № Е 7369, № Е-7348, № Е-7353, № Е-7367, № Е-7363, № Е-7344, № Е- 7354, № Е-7368, № Е-7355, № Е-7347, № Е-7360, № Е-7345, № Е-7385, від 22 листопада 2016 року № Е-7358, № Е-7333, № Е-7356, № Е-7334, № Е-7357, № Е-7329, № Е-7330, № Е-7331, № Е-7332, № Е-7325, від 28 листопада 2016 року № Е-7403, № Е-7404, № Е-7401, № Е-7414, № Е-7402, № Е-7408, № Е-7409, від 21 листопада 2016 року № Е-7311, від 30 листопада 2016 року № Е-7352, від 24 листопада 2016 року № Е- 7374, № Е-7376, № Е-7364;

- ОСОБА_4 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 21 листопада 2016 року на суму 291 004,62 грн., від 21 листопада 2016 року на суму 861 904,98 грн.(т.2 а.с.150-217).

Між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА , як Постачальником, укладено Договір поставки № ТДА-1601 від 01 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 218-220).

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним Витягом (т. 3 а.с.41-45).

Як зазначено в п. 2 Договору, зокрема Товар постачається Покупцю партіями. Найменування, кількість та асортимент кожної партії вказується у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 4 зазначеного Договору визначено, що ціна Товару вказується у видаткових накладних на кожну окрему партію. Загальна сума Договору визначається виходячи з вартості Товару, що вказаний у всіх видаткових накладних. Сторони погодили, що ціна Товару може бути змінена в разі коливань курсу національної валюти-гривні до Євро більш ніж на 5% по даним НБУ, якщо такі зміни відбулися у період між погодженням Сторонами ціни на Товар та його оплатою Покупцем. За таких обставин Сторони шляхом підписання додаткової угоди змінюють ціну Товару відповідно до зміни курсу гривні на міжбанківському валютному ринку України по даним сайту http:/mezhbank.org.ua/, при цьому Сторони використовують курс продажу на початок робочого дня (виставлення рахунку/оплата рахунку).

Пунктом 6 Договору обумовлено, що прийом-передача Товару здійснюється представниками Сторін в пункті поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних. Обов'язки Постачальника з поставки Товару вважаються виконаними з моменту передачі такого Товару Покупцю за відповідною видатковою накладною.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Видаткову накладну від 02 листопада 2016 рок № 215 на суму 88 086,28 грн.,

- Товарно-транспортну накладну від 02 листопада 2016 року № 215,

- Платіжні доручення від 23 листопада 2016 року № 117 на суму 9 249,06 грн., від 28 листопада 2016 року № 167 на суму 78 837,22 грн.,

- Податкову накладну від 02 листопада № 16 на суму 73 405,23 грн.,

- Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51196 на запит від 20.07.2017 року № 51196 про прийняття Податкової накладної від 20 листопада 2016 року № 16;

- Рішення Господарського суду Донецької області від 21.08.2017 року по справі № 905/1799/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 68,60 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки № ТДА-1601 від 01 листопада 2016 року. Рішенням суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА задоволені, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА 3% річних у розмірі 68,60 грн., судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.(т.2 а.с.221-233).

В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:

- Видаткову накладну від 04 листопада 2016 року № Е-7140,

- ОСОБА_4 виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 04 листопада 2016 року № Е-7150, № Е -7152,

- ОСОБА_4 виконаних робіт, списання запасних частин та паливно-мастильних матеріалів від 02 листопада 2016 року № ST-DN1601085 на суму 22 806,53 грн.

- Оборотно-сальдові відомості по рахунку: 631 за листопад 2016 року (Контрагенти; Замовлення);

- Оборотно-сальдові відомості по рахунку: 281 за листопад 2016 року (Місця зберігання; ТМЦ) (т.2 а.с.234-т.3 а.с.зв.б.11).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, а саме :

- ст.1,4 п.1,2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV зі змінами і доповненнями в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів. По яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об'єкти оподаткування , що підпадають під визначення пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 а) п.185.1 ст.185, а)-в) п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, з контрагентами:

ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), за звітний період листопад 2016 року

ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), за звітний період листопад 2016 року

ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), за звітний період листопад 2016 року

ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), за звітний період листопад 2016 року

ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40429506), за звітний період листопад 2016 року;

- п. 198.1,п.198.2,п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.1010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ТОВ ЕТС завищено податковий кредит всього у розмірі 1 343 643,00 грн., у тому числі за листопад 2016 року 1 343 643,00 грн., в результаті чого встановлено:

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з наступних підстав.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов'язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у листопаді 2016 року, виписані контрагентами позивача, які на момент спірних правовідносин були зареєстровані платниками ПДВ, що не спростовано в акті документальної перевірки відповідачем та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: « ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.»

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Крім того, первинними документами, наданими позивачем, даними бухгалтерського обліку щодо оприбуткування придбаних ТМЦ та подальшого їх використання в господарській діяльності підтверджено правомірність виписаних спірних податкових накладних, а отже, позбавлення позивача права на формування податкового кредиту у листопаді 2016 року є протиправним.

Згідно статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Господарського суду Донецької області від 25.07.2017 року по справі № 905/1559/17 за позовом ТОВ ДРОНТОН до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 2 613,48 грн., судом було встановлено факт постачання ТОВ ДРОНТОН для позивача продукції за договором поставки № VF 0711 від 07 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.08.2017 року по справі № 905/1708/17 за позовом ТОВ ЕМІ ГРУП до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 109,42 грн., судом було встановлено факт постачання ТОВ ЕМІ ГРУП для позивача продукції за договором поставки № ЕГ 01-11 від 01 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.08.2017 року по справі № 905/1617/17 за позовом ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ до ТОВ ЕТС про стягнення частини заборгованості в розмірі 105 000,00 грн., судом було встановлено факт постачання ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ для позивача продукції за договором поставки № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.08.2017 року по справі № 905/1802/17 за позовом ТОВ ОПТІМА ПЛАС до ТОВ ЕТС про стягнення заборгованості у розмірі 105 000,00 грн., судом було встановлено факт постачання ТОВ ОПТІМА ПЛАС для позивача продукції за договором поставки № ОП-105 від 17 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.08.2017 року по справі № 905/1799/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 68,60 грн., судом було встановлено факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА для позивача продукції за договором поставки № ТДА-1601 від 01 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Так, відповідно до п.44.1 для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв'язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, по взаємовідносинам з ТОВ ДРОНТОН , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА , що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Позивачем до перевірки надавались всі вищенаведені документі, про що також свідчить зміст ОСОБА_4 перевірки, проте зазначені документи не взяті до уваги при формуванні висновків ОСОБА_4 перевірки.

Як з'ясовано судом, ТОВ «ЕТС» є офіційною сертифікованою станцією технічного обслуговування машин марки « VOLVO» , має власні виробничі потужності, вантажний автотранспорт, трудові ресурси, спеціалізується на торгівлі автомобілями та запчастинами, технічним обслуговуванням автомобілів.

Тобто, саме для використання у виробничому процесі придбавалися матеріали у ТОВ ДРОНТОН , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА . Відсутність певних документів щодо якості товару, його технічних характеристик тощо не може свідчити про нереальність господарських операцій та нівелювати право платника податків на формування податкового кредиту, оскільки таке право у ТОВ «ЕТС» виникло відповідно до абзацу 2 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відсутність окремих сертифікатів відповідності, паспортів якості продукції, документації, яка містить технічні характеристики придбаної продукції не може мати вплив на формування платником податку податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України, та в тому числі свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу (господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці).

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей, як, зокрема, про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів тощо.

В свою чергу, статтею 10 цього Закону визначено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До того ж, адміністративна та судова практика за даними питаннями виходить з презумпції добросовісності платника, яка підтримує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Тобто, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (чинна назва Реєстру - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Відповідачем не надано відомостей щодо наявності відомостей про скасування свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість підприємств-контрагентів ТОВ «ЕТС» чи визнання їх недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання відповідних договорів.

Суд звертає увагу на те, що станом на дату укладення і виконання угод з контрагентами, ці суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто вони мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

Окрім того, відповідно до правової позицій Вищого адміністративного суду України, викладеного в ухвалі від 03.05.2012р. по справі № К/9991/11271/12, наявність реєстрації контрагента на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у них необхідного обсягу правосуб'єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника.

Крім того, пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі № К-12509/08.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів поставок укладених позивачем із контрагентів ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40429506).

Суд звертає увагу, що вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про недійсність правочинів укладених між позивачем - ТОВ «ЕТС» та контрагентів ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40429506). Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок товарно-матеріальних цінностей із господарською діяльністю ТОВ «ЕТС» .

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом п'ять цього Кодексу.

Згідно вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 201 Податкового Кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктами 201.4, 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна складається в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виникнення у ТОВ «ЕТС» права на формування податкового кредиту у листопаді 2016 рку, за наслідками господарських операцій з ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40429506) підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2016 року. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкових накладних.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у рішеннях, позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» , наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02, «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №1991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг знати. Добросовісний платник не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Аналогічних висновків Європейський суд з прав людини дійшов у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Також, у справі «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), Європейський суд з прав людини у п. 38 рішення зазначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання» .

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковою інспекцією таких доказів не наведено та не представлено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Крім того, Відповідач в ОСОБА_4, посилається на наявність відкритих кримінальних проваджень щодо контрагентів Позивача. Проте, суд зазначає, що сам факт відкриття кримінальних проваджень щодо контрагентів Позивача не може бути належним та допустимим доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки викладені в ньому обставини стосуються лише господарських операцій контрагентів Позивача з іншими юридичними особами, а не безпосередньо з ним. Тому, Позивач не має нести відповідальності за ймовірні порушення будь-якими юридичними особами, що здійснювали господарські операції з його контрагентами, вимог податкового законодавства.

Більш того, згідно з частиною четвертою ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, вирок суду у кримінальному провадженні є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, у зв'язку з чим, посилання Відповідача в ОСОБА_4 на матеріали кримінального провадження, як на доведений факт здійснення іншими юридичними особами, господарські взаємовідносини з якими мали контрагенти Позивача, кримінальних правопорушень та безтоварності (фіктивності) здійснених Позивачем з його контрагентами господарських операцій, є безпідставними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за зазначеними обставинами, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права як визнання зазначеного вище податкового повідомлення-рішення протиправним позивачем не було враховано, що статтею 55 Податкового кодексу України передбачено лише можливість скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕТС» судові витрати у сумі 21 754 (двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири гривні) 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 року № НОМЕР_1 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 03.07.2017 року № НОМЕР_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» судові витрати у сумі 21 754 (двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири гривні) 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті 21 листопада 2017 року та проголошені в присутності представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 22 листопада 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	21.11.2017
Оприлюднено	24.11.2017
Номер документу	70445833
Судочинство	Адміністративне

Гайдар Андрій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 21.11.2017 по справі 805/3212/17-аДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —805/3212/17-а

Постанова
від 21.11.2017 по справі 805/3212/17-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД