Постанова

від 20.11.2017 по справі 812/1464/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

6.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1464/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» (далі - Позивач, ТОВ «Лугекоенерго» ) до Луганської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач) в якому Позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою, що викладена в листі Луганської обласної державної адміністрації від 13 вересня 2017 року №9/23-5065;

- зобов'язати Луганську обласну державну адміністрацію повторно розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» від 17 серпня 2017 року №170817/01, №170817/03, №170817/04 та №170817/05 з урахуванням приписів статті 123 Земельного кодексу України;

- стягнути з Луганської обласної державної адміністрації (93405, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 59; код ЄДРПОУ 00022450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» (93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, 5уд. 27А/33; код ЄДРПОУ 37097315) сплачений судовий збір за подання адміністративного лозову в розмірі 3 200 грн. та судові витрати в частині витрат на правову допомогу в розмірі 4 323,20 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтовував тим, що 17.08.2017 звернувся до Відповідача з клопотаннями, а саме:

- від 17 серпня 2017 року №170817/01 (далі - Клопотання 1) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності в оренду, строком на 49 років, орієнтовною площею 5,6000 га для будівництва об'єктів інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії, яка розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кремінській раді Кремінського району Луганської області;

- від 17.08.2017 №170817/03 (далі - Клопотання 2) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності в оренду, строком на 49 років, орієнтовною площею 1,5897 га для будівництва об'єктів інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії, яка розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кремінській раді Кремінського району Луганської області;

- від 17.08.2017 №170817/04 (далі - Клопотання 3) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності в оренду, строком на 49 років, орієнтовною площею 8,7000 га для будівництва об'єктів інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії, яка розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кремінській раді Кремінського району Луганської області;

- від 17.08.2017 №170817/05 (далі - Клопотання 4) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності в оренду, строком на 49 років, орієнтовною площею 5,0300 га для будівництва об'єктів інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії, яка розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кремінській раді Кремінського району Луганської області.

До вищезазначених Клопотань додавалися графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір бажаних земельних ділянок, а також документи, що підтверджували цивільну правоздатність Позивача, а саме: копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія Статуту та довіреність на представника (підписанта Клопотань).

Як зазначає Позивач клопотання за своїм змістом є ідентичними, але заявлені при цьому відносно різних земельних ділянок.

За наслідками розгляду Клопотань Відповідач своїм листом від 13.09.2017 №9/23-5065 (далі - Лист) повідомив Позивача про відмову у задоволенні Клопотань.

Відмова мотивована тим, що у відповідності до ч.3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

При цьому, як зазначає Позивач, у Листі від 01.06.2017 №64/446-С, який було отримано Позивачем 18.09.2017, зазначено, що за інформацією Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації на територію Кремінського району Луганської області плани зонування території або детальні плани території не розроблялися.

Позивач вважає, що рішення Відповідача про відмову у задоволенні Клопотань є протиправним та таким, що не узгоджується з вимогами законодавства, зокрема положеннями закону України Про землеустрій та ст.ст. 122, 123 Земельного кодексу України. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.3-9).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити їх з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених в письмових запереченнях (а.с.68-72).

В письмових запереченнях посилався на те, що Відповідач розглянув клопотання Позивача від 17.08.2017 №№ 170817/1, 170817/2, 170817/3, 170817/4, 170817/5 та не знайшов обґрунтованих та законодавчо визначених підстав для їх задоволення, про що повідомив листом від 13.09.2017 №9/23-5065.

За інформацією Управління містобудування та архітектури Луганської обласної державної адміністрації згідно викопіювання, що додавало ТОВ Лугекоенерго до своїх клопотань, план території або детальний план зонування території не розроблялися.

Відповідач зазначив, що Позивач неодноразово звертався з клопотаннями про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу державної власності, в оренду строком 49 років, для будівництва об'єктів інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії. Земельні ділянки мали той самий розмір та місце розташування (клопотання від 23.05.2017, 23.12.2016).

Відповідач, посилаючись на ч.3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зазначив, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Крім того, відповідно до вимог ч.5 ст. 24 вищезазначеного закону, уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

Таким чином, як вважає Відповідач, Позивач мав всі можливості отримати повну інформацію про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності та скористатися нею відповідно своїх цілей, однак, останній не скористався цим правом і повторно подав ті самі клопотання.

Враховуючи викладене, Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» в повному обсязі.

Також, Відповідачем 15.11.2017 до канцелярії суду надано додаток до заперечення на адміністративний позову (а.с.89-96), в обґрунтування якого зазначив, що для розгляду вказаних Клопотань Відповідачем були здійснені запити по кожній земельній ділянці (від 23.08.2017 №№ 04/1036, 04/1038, 04/1037, 04/1039) до головного управління Держгеокадастру у Луганській області з метою визначення адміністративно-територіальної підпорядкованості земельної ділянки, її правого статусу; категорії земель; існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки, тощо.

За інформацією головного управління Держгеокадастру у Луганській області (від 04.09.2017 № 13-12-0.3-3660/2-17, від 01.09.2017 №№ 13-12-0.3- 3652/2-17, 13-12-0.3-3653/2-17, від 04.09.2017 № 13-12-0.3-3662/2-17) земельні ділянки орієнтовною площею 5,6000 га, 1,5897 га, 8,7000 га, 5,0300 га - розташовані за межами населених пунктів, в Кремінській міській раді, Луганської області; земельні ділянки не сформовані; є державною власністю; відносяться до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як зазначає Відповідач, додатково при розгляді клопотань заявника була взята до уваги інформація Управління містобудування та архітектури Луганської обласної державної адміністрації (лист від 01.06.2017 № 64/446-С): згідно викопіювання, що додавало ТОВ Лугекоенерго до своїх клопотань, план території або детальний план зонування території не розроблялися.

Крім того, у своїх Клопотаннях ТОВ Лугекоенерго від 17.08.2017 №№ 170817/1, 170817/3, 170817/4, 170817/5 не надало обґрунтування площ земельних ділянок, які має намір взяти в оренду; не надає проектну документацію на будівництво об'єктів інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії.

За відсутності інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження, враховуючи обмеження встановлені статтею 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Відповідач не знайшов обґрунтованих та законодавчо визначених підстав для задоволення клопотань Позивача від 17.08.2017 №№ 170817/1, 170817/3, 170817/4, 170817/5.

Вказані факти, обставини та правові норми були викладені у листі Луганської обласної державної адміністрації від 13.09.2017 №9/23-5065.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Лугекоенерго» , ідентифікаційний код: 37097315, є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.06.2010, 1 392 102 0000 001289 (а.с.10).

Відповідно до Статуту Позивача одним із видів діяльності ТОВ є будівництво споруд та виробництво електроенергії (а.с.11-17).

17.08.2017 ТОВ «Лугекоенерго» звернувся до Луганської обласної державної адміністрації з клопотаннями №170817/01, №170817/03, №170817/04, №170817/05, в яких просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу державної власності в оренду, строком на 49 років, орієнтовною площею 5,6000 га, 1,5897 га, 8,7000 га, 5,0300 га відповідно для будівництва об'єктів інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії, які розташовані за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кремінській раді Кремінського району Луганської області (а.с.19,21,23,25).

До вказаних Клопотань від 17.08.2017 Позивачем додавались графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельних ділянок та копії установчих документів підприємства (а.с.20,22,24,26).

Вищезазначені клопотання отримано уповноваженою особою Відповідача 17.08.2017, що підтверджується відповідною відміткою на цих клопотаннях.

18.09.2017 Позивачем отримано лист Відповідача від 13.09.2017 №9/23-5065 (а.с.27-30), в якому останній відмовив у наданні дозволу, посилаючись на п.3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач не погоджується з відмовою Відповідача у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою, що викладена в листі Луганської обласної державної адміністрації від 13.09.2017 №9/23-5065 та просить зобов'язати Відповідача розглянути повторно клопотання Позивача від 17.08.2017 №№ 170817/1, 170817/3, 170817/4, 170817/5.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Тобто, Земельним кодексом України передбачені вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування.

Так, судом встановлено, що земельні ділянки, на які Позивач просив Відповідача надати дозвіл на розробку проектів землеустрою, відносяться до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 04.09.2017 №№ 13-12-0.3-3660/2-17, 13-12-0.3-3662/2-17, від 01.09.2017 №№ 13-12-0.3-3652/2-17, 13-12-0.3-3653/2-17 (а.с.98,100,102,104).

Відповідачем відмовлено у задоволенні Клопотань Позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу державної власності в оренду, строком на 49 років, орієнтовною площею 5,0300 га, 1,5897 га, 8,7000 га, 5,0300 га, для будівництва об'єктів інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії, яка розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кремінській раді Кремінського району Луганської області, на підставі п.3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно вказаної норми у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю відмови Відповідачем у задоволенні Клопотань Позивача з огляду на нижчезазначене.

Поняття містобудування закріплено в Законі України Про основи містобудування від 16 листопада 1992 року N 2780-XII (далі - Закон N 2780-XII), в редакції що діє на час виникнених між сторонами правовідносин.

Відповідно до ст.1 Закону N 2780-XII містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування,

підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів,

реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 17 вказаного Закону N 2780-XII зазначено, що містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для:

- вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення;

- підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів;

- підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації;

-вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій;

вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Статтею 6 Закону N 2780-XII передбачено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України

"Про регулювання містобудівної діяльності", Про архітектурну діяльність та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року за №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), в редакції чинної на час виникнених правовідносин, встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В П.7 ч.1 ст.1 Закону №3038-VІ також зазначено поняття містобудівної документації - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Пунктом 9 визначено поняття плану зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною першою ст.4 Закону №3038-VІ передбачено, що об'єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об'єктів будівництва, що визначаються відповідно до:

у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;

за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.

Статтею 18 Закону №3038-VІ передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Відповідно до приписів ч.3 ст.24 Закону №3038-VI у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Дійсно за змістом частини другої статті 123 ЗК України слідує, що у клопотанні про надання дозвіл на розробку проекту землеустрою зазначається орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Однак, частиною 3 ст.122 ЗК України передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, ТОВ Лугекоенерго має намір побудувати на земельних ділянках, щодо яких звертався за дозволом на розробку проекту землеустрою до Відповідача, об'єкти інженерної та енергетичної інфраструктури електростанції з використанням відновлених джерел отримання електроенергії.

Такі об'єкти відносяться до об'єктів містобудівних потреб, а тому у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог Закону №3038-VI та відповідної містобудівної документації, у Відповідача були всі правові підстави згідно ч.3 ст.122 ЗК України для відмови у наданні дозволу на погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду Позивачу.

Навпаки, у разі надання такого дозволу, Відповідач допустив би порушення вимог діючого законодавства, що в подальшому могло призвести до незворотних наслідків у вигляді техногенних катастроф та порушень прав громадян України.

Яскравим прикладом в судовій практиці щодо таких незворотних наслідків є справа, яка розглядалась в Європейському суді з прав людини, Дубецька та інші проти України (case of Dubetska and others v. Ukraine), рішення від 10.05.2011.

І хоча суд не застосовує висновки по вказаній справі як джерело права, однак вважає, що фізичні та юридичні особи при реалізації своїх прав на користування земельними ділянками, навіть на стадії отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, окрім своїх потреб, повинні розуміти та передбачати наслідки такого використання на майбутнє. Без наявної містобудівної документації та плану зонування неможливо встановити, як такі об'єкти можуть вплинути на життєдіяльність громадян.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що Відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою, діяв в межах своїх повноважень та у порядку, визначеному чинним законодавством України, а тому викладені доводи Позивача з цього приводу є незмістовними.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а тому у його задоволенні слід відмовити.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі плати судового збору та правової допомоги позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163, 167,186,254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю Лугекоенерго до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_4