Постанова

від 21.11.2017 по справі 821/1648/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1648/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТ ЛТД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 р.,

встановив:

03 листопада 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТ ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "УКРМЕТ ЛТД") до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 38 902,00 грн.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що старшим державним інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_1, в приміщенні ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року поданої ТОВ УКРМЕТ ЛТД (код 41383885). За результатами перевірки складено акт №1942/21-22-12-01/41383885 від 19.09.2017 року, висновки якого стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0051421201 від 06.10.2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 38 902,00 грн.

Позивач вважає, що контролюючим органом внаслідок прийняття спірного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що є об'єктивною підставою для скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення. Обґрунтовуючи зазначене ТОВ УКРМЕТ ЛТД посилається на те, що під час проведення ГУ ДФС у Херсонській області перевірки позивача, контролюючий орган вийшов за межі наданих йому законом повноважень та під видом камеральної перевірки провів документальну.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 21 листопада 2017 року не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, в якому підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, справу просив розглянути без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в справі телефонограма, прийнята співробітником ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_2

Документів, які б відображали правову позицію відповідача з зазначеного спірного питання до суду також надано не було.

Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

19 вересня 2017 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1. ст.75, ст.76, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року поданої ТОВ УКРМЕТ ЛТД (код 41383885).

За результатами перевірки складено акт Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ УКРМЕТ ЛТД №1942/21-22-12-01/41383885 від 19 вересня 2017 року.

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ УКРМЕТ ЛТД п.187.1 ст.187, п. 200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого дані камеральної перевірки свідчать про завищення залишку від'ємного значення за липень 2017 року. Відповідальність платника передбачена п.123.1 ст.123 ПК України.

Висновки акту перевірки №1942/21-22-12-01/41383885 від 19 вересня 2017 року стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0051421201 від 06.10.2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 38902,00 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України, згідно положень в.1.1 ст. 1 ПК України, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.1 надано визначення такому виду перевірки як камеральна. Так згідно названої норми камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації), Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як вбачається зі змісту акту від 19.09.2017 року №1942/21-22-12-01/41383885, в даному випадку контролюючим органом проведена камеральна перевірка.

У вказаному акті відповідачем, на підставі аналізу даних зазначених в податковій декларації ТОВ УКРМЕТ ЛТД по податку на додану вартість за липень 2017 року, було виявлено податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не були включені позивачем до податкової декларації за зазначений звітній період. Внаслідок чого контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ УКРМЕТ ЛТД занижено податкові зобов'язання та визначена сума цих зобов'язань, яка склала 38902,00 грн. При цьому п.4 таблиці 1 вказаного акту суть допущеної позивачем помилки визначена як арифметична (методологічна) помилка (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом .

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, згідно з вказаним актом, фіскальний орган встановив не арифметичну помилку, а фактично перевірив достовірність, повноту нарахування податку на додану вартість, що відповідно до п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

В той же час, на відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку про неправомірність проведення спірної перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на викладені порушення норм спеціального законодавства, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та, відповідно, застосовує наслідки у вигляді скасування податкового повідомлення-рішення №0051421201 від 06.10.2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 38 902,00 грн.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0051421201 від 06 жовтня 2017 року на суму 38902,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет ЛТД" (код ЄДРПОУ 41383885) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1600 грн., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 8.3.3