ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2018 року
Київ
справа №821/1648/17
адміністративне провадження №К/9901/41072/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 (головуючий суддя - Ковбій О.В.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 (головуючий суддя - Яковлєв О.В., судді - Танасогло Т.М., Запорожан Д.В.)
у справі № 821/1648/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРМЕТ ЛТД
до Головного управління ДФС у Херсонській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю УКРМЕТ ЛТД (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0051421201.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що при проведенні ГУ ДФС у Херсонській області перевірки контролюючий орган вийшов за межі наданих йому законом повноважень та під видом камеральної перевірки провів документальну, що свідчить про незаконність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 21.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, позов Товариства задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 06.10.2017 №0051421201 на суму 38 902,00 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що згідно з актом камеральної перевірки перевірці підлягала податкова звітність з податку на додану вартість, натомість контролюючим органом фактично перевірено порядок визначення складу податкових зобов'язань та повнота їх нарахування, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є предметом документальної перевірки, а не камеральної.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Херсонській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову Товариства повністю.
При цьому касаційна скарга не містить у собі мотивів того, у чому саме полягає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або процесуального права, а доводи контролюючого органу зводяться до непогодження з наданою судами оцінкою обставинам справи.
Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 19.09.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року позивача, за результатами якої складено акт від 19.09.2017 №1942/21-22-12-01/41383885.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України внаслідок завищення Товариством залишку від'ємного значення податку на додану вартість за липень 2017 року.
Склад податкового правопорушення полягає у недекларуванні податкових зобов'язань по податковим накладним на загальну суму 38 902,00 грн., які складено та надіслано до Єдиного реєстру податкових накладних за липень 2017 року.
06.10.2017 ГУ ДФС у Херсонській області на підставі висновків акта перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення №0051421201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 38 902,00 грн.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок складання податкової накладної, порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних регламентовано статтею 201 ПК України.
Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Суд вважає, що виявлення в Єдиному реєстрі податкових накладних під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума податку на додану вартість за якою не задекларована у поданій податковій звітній декларації з цього податку є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Відтак, при збільшенні Товариству спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов'язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку Товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати, зокрема, податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 804/6286/17 (К/9901/28325/18).
Таким чином, зазначене доводить протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу його встановлення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, що відповідно до статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2018 |
Оприлюднено | 04.10.2018 |
Номер документу | 76886448 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні