Ухвала

від 15.11.2017 по справі 910/31/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.11.2017Справа № 910/31/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

скаргу публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит (від 09.10.2017 № 04-11/1416), м. Київ, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Брайко Станіслава Анатолійовича, м. Київ,

на дії начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Корольова М.А.,

у справі № 910/31/16

за позовом публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит , м. Київ, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича, м. Київ,

до відкритого недержавного пенсійного фонду Європейський вибір , м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Магістр , м. Київ,

про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Герасименка Б.П. (довіреність від 01.11.2017№ 133);

відповідача - Тимошенко В.В. (керівник; паспорт серія НОМЕР_1);

третьої особи - Тимошенко В.В. (керівник; паспорт серія НОМЕР_1);

Відділу - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Курдельчук І.Д.) перебувала справа №910/31/16 за позовом публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича (далі - Банк) до відкритого недержавного пенсійного фонду Європейський вибір (далі - Фонд) про зобов'язання повернути грошові кошти у сумі 47 571,23 грн., одержані за договором про внесення змін від 23.02.2015 до договору про депозитний вклад Стандартний від 24.10.2014 № DU 1285/2014-1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 910/31/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі 910/31/16 апеляційну скаргу Банку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі №910/31/16 задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі №910/31/16 скасовано і прийнято нове рішення; позовні вимоги Банку задоволено повністю; зобов'язано Фонд повернути Банку грошові кошти в сумі 47 571,23 грн., одержані за договором про внесення змін від 23.02.2015 до договору про депозитний вклад Стандартний №DU1285/2014-1 строком на 12 місяців + 1 день (366 днів) в національній валюті (без капіталізації процентів) від 24.10.2014; стягнути з Фонду на користь Банку витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 1 218 грн. та 1 339,80 грн. за подання апеляційної скарги.

11.10.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі №910/31/16, яка набрала законної сили 14.09.2016, видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №910/31/16 касаційну скаргу Фонду залишено без задоволення; постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі № 910/31/16 залишено без змін.

21.09.2017 від Банку надійшла скарга на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відділ) Коломієць І.М.

10.10.2017 від Банку надійшла скарга на дії начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відділ) Корольова М.А., в якій Банк просить суд:

- визнати поважними причини пропуску Банком строку на звернення до суду із Скаргою;

- поновити строк на подачу Скарги;

- визнати дії начальника Відділу Корольова М.А. щодо винесення вимоги виконавця №57399/9 про зобов'язання повернути кошти у виконавчому провадженні від 31.10.2016 №52763582 незаконними;

- визнати вимогу начальника Відділу Корольова М.А. про зобов'язання повернути кошти у виконавчому провадженні від 31.10.2016 №52763582 такою, що не відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 розгляд скарги було призначено на 15.11.2017.

Представник скаржника у судовому засіданні 15.11.2017 надав пояснення по суті скарги та просив суд її задовольнити; представник відповідача та третьої особи надав пояснення по суті скарги.

Представники Відділу у судове засідання 15.11.2017 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про поновлення строку та задоволення скарги з огляду на таке.

Відповідно до першої частини статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець.

Відповідно до пункту 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (далі - Постанова № 9) встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Слід зазначити, що Банком було отримано спірну вимогу 05.10.2017 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який отримав її 29.09.2017, тому причини пропуску є поважними, а строк підлягає відновленню.

При розгляді скарги судом встановлено таке.

На примусовому виконанні у Відділі перебували такі виконавчі документи:

- наказ Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 зі справи № 910/31/16 про зобов'язання повернути грошові кошти в сумі 47 571,23 грн. одержані за договором про внесення змін від 23.02.2015 до договору про депозитний вклад Стандартний № 0111285/2014-1 строком на 12 місяців + 1 день (366 днів) в національній валюті (без капіталізації процентів) від 24.10.2014; 13.10.2016 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 52763582 з виконання вказаного наказу, а 20.04.2017 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 9 статті 39 Закону з відміткою борг, виконавчий збір та витрати на організацію і проведення виконавчих дій стягнуто в повному обсязі ;

- наказ Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 зі справи № 910/31/16 про стягнення з Фонду на користь Банку судового збору в сумі 2 557,80 грн.; 31.10.2016 державним виконавцем Відділу відкрито виконавче провадження № 52763574 з виконання вказаного наказу, а 25.04.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 2 статті 37 Закону з відміткою заходи щодо виявлення майна боржника виявилися безрезультатними: виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі боржника та належного йому майна не розшукано. Залишок боргу складає 370,20 грн. Транспортних засобів та нерухомого майна за боржником на праві власності не зареєстровано ;

- наказ Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 зі справи № 910/31/16 про стягнення з Фонду на користь Банку судового збору в сумі 1 378 грн. (виконавче провадження № 53267703); 29.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 53267703 згідно з пунктом 9 статті 39 Закону з відміткою борг, виконавчий збір та витрати на організацію і проведення виконавчих дій стягнуто в повному обсязі .

05.10.2017 за вхідним № 1990 на адресу Банку надійшла вимога начальника Відділу від б/д вихідний № 57399/9 в межах виконавчого провадження № 52763582 від 31.10.2016, в якій вказано, що у провадженні Відділу перебуває на примусовому виконанні наказ №910/31/16, виданий Господарським судом міста Києва про зобов'язання Фонду повернути Банку грошові кошти у сумі 47 571,23 грн. з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення та керуючись положеннями Закону, державний виконавець в межах виконавчого провадження №52763582, вимагає та вказує про таке:

- державним виконавцем було перераховано кошти в сумі 47 571,23 грн. відповідно до платіжного доручення від 19.04.2017 № 9097 на розрахунковий рахунок № 32078111701026 в НБУ України, МФО 300001, одержувач ПАТ Банк національний кредит ЄДРПОУ 20057663, а також були помилково перераховано надлишкові кошти у розмірі 41 401,03 грн. відповідно до платіжного доручення від 09.02.2017 № 8407 на розрахунковий рахунок № 32078111701026 в НБУ України, МФО 300001, одержувач ПАТ Банк національний кредит ЄДРПОУ 20057663;

- терміново повернути надлишково перераховані кошти у розмірі 41 401,03 грн. відповідно до платіжного доручення від 09.02.2017 № 8407 на розрахунковий рахунок Відділу, одержувач - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Банк - ГУДК, р/р 37319002000160, код 35011660, МФО 820172;

- вимогу виконати протягом трьох днів з моменту отримання вимоги. Одночасно державний виконавець повідомляє про кримінальну відповідальності щодо незаконного заволодіння надлишково перерахованих коштів.

Разом з тим, Банк вважає вказану вимогу незаконною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Слід зазначити, що начальник Відділу вимагає повернути надлишково перераховані кошти в рамках виконавчого провадження №52763582, в той час коли кошти були перераховані в рамках виконавчого провадження №52763574.

Крім того, Начальник Відділу направив вимогу Банку в межах виконавчого провадження № 52763582, яке 20.04.2017 закінчено на підставі пункту 9 статті 39 Закону з відміткою борг, виконавчий збір та витрати на організацію і проведення виконавчих дій стягнуто в повному обсязі .

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Пунктом 9 Розділу І Інструкції з примусового виконання рішень (далі - Інструкція), затвердженої наказом від 02.04.2012 № 512/5 Міністерства юстиції України, встановлено, що вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для виконання рішення.

Пунктом 12 Інструкції передбачено, що у вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до пункту 1 статті 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про відновлення виконавчого провадження для вчинення подальших дій у зупиненому/закінченому виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, оформлення та направлення державним виконавцем та/або начальником відділу вимоги можливе лише у межах незавершеного виконавчого провадження.

Разом з тим, спірна вимога була надіслана Відділом після закінчення виконавчого провадження, що не відповідає вимогам Закону та Інструкції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У своїй діяльності Відділ зобов'язаний керуватися чинним законодавством України.

У пункті 9.13 Постанови № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 121 2 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарг виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

За таких обставин, керуючись статтями 86, 121 2 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит (від 09.10.2017 № 04-11/1416) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Брайка Станіслава Анатолійовича на дії начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Корольова М.А. у справі № 910/31/16 задовольнити.

2. Визнати дії начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Корольова М.А. щодо винесення вимоги виконавця від б/д № 57399/9 про зобов'язання повернути кошти у виконавчому провадженні від 31.10.2016 № 52763582 незаконними.

3. Визнати вимогу виконавця від б/д № 57399/9 про зобов'язання повернути кошти у виконавчому провадженні від 31.10.2016 № 52763582 недійсною.

4. Копію ухвали надіслати учасникам процесу, що не були присутні у судовому засіданні, відповідно до статті 87 ГПК України.

Суддя І.Д. Курдельчук