Рішення

від 22.11.2017 по справі 922/3489/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р.Справа № 922/3489/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Рапід", м. Харків до Сільсько-господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" с. Старовірівка про стягнення коштів в сумі 153923,11 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №9 від 12.10.2017 р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.10.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Рапід" - звернувся з позовом до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" - про стягнення коштів в сумі 153923,11 грн., з яких: 151401,50 грн. сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції; 2522,11 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором надання послуг охорони №38 від 01.11.2012 р.

20.11.2017 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява.

В судовому засіданні 22.11.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням уточненої позовної заяви, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості - 137260,00 грн.; інфляційні втрати в сумі 11216,04 грн. та 3% річних в сумі 2403,36 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.11.2017 р. суму основної заборгованості в розмірі 137260,00 грн. визнав, позиції щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних - не навів.

Розглянувши заяву позивача про уточнення суми позовних вимог, суд зазначає наступне.

Враховуючи зміст раніше поданої позовної заяви та зміст заяви про уточнення суми позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідна заява є заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на те, що заява позивач про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо прийняття її до розгляду, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

01.11.2012 р. між позивачем (як виконавцем) та відповідачем (як замовником) було укладено договір №38 (далі - договір) (арк.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник передає, а виконавець приймає під охорону територію ООС Ставровірівський птахокомплекс , яка знаходиться за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, що належить замовнику на праві власності та зобов'язується забезпечити охорону відповідно до вимог Інструкції з організації охорони на вищевказаному об'єкті, затвердженої сторонами, що є невід'ємною частиною даного договору.

В п. 1.2 договору сторони домовились, що охороною є діяльність виконавця по забезпеченню пропускного режиму, схоронності майна замовника, що передано виконавцю під охорону в порядку, затвердженому Інструкцією з організації охорони на вищевказаному об'єкті.

Згідно п. 2.1 договору, вартість послуг з охорони об'єкта визначається в протоколі погодження договірної ціни (додаток №1 до договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, оплата послуг виконавця здійснюється в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця, вказаний в даному договорі, на підставі рахунка та акта виконаних робіт за відпрацьований місяць. Оплата має бути здійснена замовником не пізніше 5-го числа місяця, наступного за відпрацьованим.

В протоколі №4 від 01.01.2016 р. (арк.с. 13) сторони погодили вартість обумовлених договором послуги - 41940,00 грн. на місяць, що оплачуються замовником на підставі виставлених рахунків по актам виконаних робіт.

За період з листопада 2016 р. по лютий 2017 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони на загальну суму 167760,00 грн. (по 41940,00 грн. за кожний із чотирьох місяців), про що сторонами було підписано та скріплено печатками акти здачі-приймання послуг (арк.с. 14-17).

На оплату вказаних актів позивачем було виставлено відповідачу рахунки (арк.с. 18-21).

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за отримані на підставі договору в період з листопада 2016 року по лютий 2017 року послуги, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 137260,00 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 06.03.2017 р. по 30.09.2017 р. 3% річних в сумі 2403,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 11216,04 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору в період з листопада 2016 р. по лютий 2017 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони на загальну суму 167760,00 грн. (акти здачі-приймання послуг - арк.с. 14-17).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 2.3 договору сторони домовились, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником не пізніше 5-го числа місяця, наступного за відпрацьованим.

Таким чином, відповідач мав розрахуватись за спожиті в період з листопада 2016 р. по лютий 2017 року послуги в наступні строки:

- за листопад 2016 р. мав сплатити 41940,00 грн. - до 05.12.2016 р.

- за грудень 2016 р. мав сплатити 41940,00 грн. - до 05.01.2017 р.

- за січень 2017 р. мав сплатити 41940,00 грн. - до 05.02.2017 р.

- за лютий 2017 р. мав сплатити 41940,00 грн. - до 05.03.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за отримані на підставі договору в період з листопада 2016 року по лютий 2017 року послуги, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 137260,00 грн., тобто сплатив лише 30500,00 грн. (167760,00 грн. - 137260,00 грн.).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано належних доказів, які б свідчили про оплату отриманих послуг в більшій частині або в повному обсязі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за договором на загальну суму 137260,00 грн., а отже позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за договором на загальну суму 137260,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 625 ЦК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення за період з 06.03.2017 р. по 30.09.2017 р. 3% річних в сумі 2403,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 11216,04 грн. - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та, враховуючи, що спір до суду доведено з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі - в сумі 2308,85 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. ст.ст. 231-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Старовірівський птахокомплекс (63631, Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 227 а, код ЄДРПОУ 31127574) на користь Приватного підприємства Рапід (61010, м. Харків, вул. Валер'янівська, 4, код ЄДРПОУ 31938140) 137260,00 грн. - суму основного боргу; інфляції втрати - 11216,04 грн.; 3% річних - 2403,36 грн.; судовий збір - 2308,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_3