Постанова

від 21.11.2017 по справі 916/1226/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р.Справа № 916/1226/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12 вересня 2017 року

за скаргою Приватного підприємства Ремерцентр

на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України

по справі № 916/1226/16

за позовом Приватного підприємства Приватного підприємства Ремерцентр

до Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 1 925 936, 77 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 21.11.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2017 року Приватне підприємство Ремерцентр (далі - позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області із скаргою на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - третя особа, Управління), в якій просило:

- визнати неправомірними дії Управління, які полягають у відмові від виконання рішення господарського суду Одеської області від 07 липня 2016 року та у поверненні без виконання наказу господарського суду Одеської області від 25.07.2016 по справі № 916/1226/16;

- зобов'язати Управління прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області від 25.07.2016 по справі № 916/1226/16.

Скарга обґрунтована тим, що виданий господарським судом Одеської області наказ про примусове виконання рішення щодо стягнення з Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації на користь Підприємства 3% річних, інфляційних втрат, витрат на оплату судового збору, разом із заявою було подано позивачем 25 липня 2017 року до Управління для виконання.

Однак, третя особа листом від 26.07.2017 повернула наказ стягувачу без виконання як такий, що видано або оформлено з порушенням установлених вимог, а саме, на підставі п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. Повернення наказу Управління мотивувало тим, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним у виконавчому документі кодом ЄДРПОУ 33659544 зареєстрований Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації, а не Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2017 (суддя Петров В.С.) скаргу Підприємства в порядку ст. 121-2 ГПК України - задоволено частково.

Ухвала обґрунтована тим, що доводи наведені у скарзі є обґрунтованими в частині визнання неправомірними дій Управління щодо відмови від виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2016 та повернення наказу господарського суду по цій справі від 25.07.2016.

Відмовляючи у задоволенні скарги в частині зобов'язання Управління прийняти до виконання наказ господарського суду від 25.07.2016 року, суд першої інстанції зазначив, що вирішення питання щодо прийняття до виконання виконавчого документа здійснюється Управлінням за процедурою, встановленою Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, зокрема, за умови подання стягувачем до органу Казначейства документів, зазначених в п. 6 цього Порядку. Як з'ясовано судом, подані стягувачем документи, визначені в п. 6 Порядку, були повернуті останньому ГУ ДКСУ. Однак, у такому випадку стягувач не позбавлений права повторно надати до ГУ ДКСУ відповідні документи.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою , Управління звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржену ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права та просить її скасувати, прийняти постанову, якою у задоволенні скарги Підприємству - відмовити.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лисенко В.А., суддів: Принцевська Н.М., Ярош А.І. апеляційну скаргу Управління прийняла до провадження та призначила до розгляду на 24.10.2017.

У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_3 у відпустці з 20 жовтня 2017 року по 26 жовтня 2017 року, по справі призначено повторний автоматичний розподіл апеляційної скарги, яка колегією суддів у складі ОСОБА_4 (головуючий), судді: Ярош А.І., Разюк Г.П., прийнята до свого провадження відповідною ухвалою від 23.10.2017.

23.10.2017 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Судове засідання, яке призначене на 24 жовтня 2017 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Лисенко В.А. та судді-члена колегії ОСОБА_5 у відпустці в цей день.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.10.2017 розгляд апеляційної скарги було перенесено на 07.11.2017.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді - Лисенко В.А. та судді-члена колегії ОСОБА_5 у відрядженні з 05.11.2017 по 11.11.2017, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2017, апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області розподілено на колегією суддів у складі: головуючий суддя - Головей В.М., судді: Принцевська Н.М., Разюк Г.П.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.11.2017 судова колегія у вищезазначеному складі прийняла апеляційну скаргу до свого провадження та призначила її до розгляду на 21.11.2017.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, про що свідчать копія з реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленнями за 07.11.2017, про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів, враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні 21.11.2017 представник третьої особи надала пояснення, якими підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просили задовольнити останню.

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2017 надала пояснення, яким підтримала доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду - без змін.

Розглянувши матеріали та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників третьої особи та позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено господарським судом, що рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2016 позов Підприємства було задоволено повністю та на користь останнього стягнуто з Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації 3% річних в сумі 333 980,80 грн., інфляційні втрати в сумі 1591 955,97 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 28 889,05 грн.

На виконання вказаного рішення, господарським судом 25.07.2016 виданий відповідний наказ.

Вищевказаний наказ позивач, 24.07.2017 надав Управлінню для виконання.

26.07.2017 Управління листом №16-08/1955-5003 повернуло наказ господарського суду від 25.07.2016 стягувачу без виконання як такий, що видано або оформлено з порушенням установлених вимог, на підставі п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Таке рішення про повернення наказу Управління вмотивовано тим, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним у виконавчому документі кодом ЄДРПОУ 33659544 зареєстрований Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації, а не Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації.

Посилаючись на незаконність вказаних дій ГУ ДКСУ в Одеській області, Підприємство 15.08.2017 звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії Управління в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга на дії Управління в частині визнання неправомірними дії третьої особи щодо відмови від виконання рішення господарського суду та повернення наказу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України Про виконавче провадження і пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України постановою Кабінет Міністрів України від 03.08.2011 № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Пунктом 24 зазначеного Порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

В п. 6 цього Порядку вказано, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Як свідчать матеріали справи позивачем разом із заявою про виконання виданого судом наказу на примусове виконання судового рішення надано:

оригінал наказу суду від 25.07.2016,

копію рішення суду від 07.07.2016,

копію виписки з ЄДР щодо ПП Ремерцентр ,

копію наказу про призначення директора ПП Ремерцентр .

Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

наявні інші передбачені законом випадки.

Так, Управління повернуло стягувачу виконавчий документ з тієї підстави, що не співпадає назва боржника, а саме: назва Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації не співпадає з назвою Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації, що обслуговується в Управлінні.

Проте, як вбачається з матеріалів, пунктом 2 Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 26.01.2017 № 47/А-2017 Про заходи щодо упорядкування структури Одеської обласної державної адміністрації Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації було перейменовано в Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації, після чого відповідні зміни зареєстровано в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Між тим на момент прийняття господарським судом Одеської області рішення 07.07.2016 та на момент видачі господарським судом наказу від 25 липня 2016 року в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним у наказі суду кодом ЄДРПОУ 33659544 був зареєстрований саме Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації.

Отже, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що посилання Управління в своєму листі № 16-08/1955-5003 від 26.07.2017 на те, що наказ є таким, що видано або оформлено з порушенням установлених вимог, є необґрунтованими

Крім цього, судова колегія зазначає, що дійсно за приписами ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стячувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, проте, у даному випадку підстави для внесення виправлень до наказу суду від 25.07.2016 відсутні, оскільки при його оформленні та видачі господарським судом не було допущено помилок.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Управлінням не наведено норму, яка б дозволяла органу Казначейства не виконувати чинне судове рішення та повернути виконавчий документ внаслідок зміни найменування боржника - державної установи. Тим більш, Управління Державної казначейської служби України було обізнано про зміни у найменуванні боржника, адже останній є державною установою, що обслуговувалась і на теперішній час обслуговується в Управлінні, протилежних доказів третьою особою до суду не надано.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України (заява N 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду . У рішенні від 17 травня 2005 року у справі Чіжов проти України (заява N 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів (пп. 2 п. 4, пп. 5 п. 5 Порядку виконання рішень).

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державна установа, здійснюється згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Цим Порядком не врегульовано питання заміни боржника у разі зміни найменування, також відсутні підстави для здійснення заміни боржника в порядку ст. 25 ГПК України, адже зміна найменування не є реорганізацією юридичної особи. Однак в ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Вказані положення з огляду на схожість правовідносин можуть бути застосовані за аналогією й до відносин виконання рішення суду в органах Казначейства.

Натомість, Управління не скористалося правами, що передбачені п. 5 вищезгаданого Порядку та не вжило заходів до виконання виконавчого документу, а повернуло виконавчий документ без виконання в порушення п. 9 Порядку. У зв'язку з цим, судова колегія вважає неправомірними дії Управління щодо відмови від виконання рішення господарського суду Одеської області та повернення наказу господарського суду Одеської області від 25.07.2016.

ОСОБА_6 з цим, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги в частині зобов'язання Управління прийняти до виконання наказ від 25.07.2016, адже, вирішення питання щодо прийняття до виконання виконавчого документа здійснюється ГУ ДКСУ за процедурою, встановленою вищевказаним Порядком, зокрема, за умови подання стягувачем до органу Казначейства документів, зазначених в п. 6 цього Порядку.

Подані стягувачем документи визначені в п. 6 Порядку були повернуті останньому ГУ ДКСУ. Однак, у такому випадку стягувач не позбавлений права повторно надати до ГУ ДКСУ відповідні документи.

Судова колегія вважає безпідставними посилання апелянта щодо необхідності вирішення виниклого спору адміністративними судами в межах Кодексу адміністративного судочинства України, приймаючи до уваги наступне.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів (ч. 1 ст. 121-2 ГПК України).

Оскільки орган державної казначейської служби, виконуючи рішення суду, діє в межах Закону України Про виконавче провадження з особливостями, визначеними Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , а наказ господарського суду Одеської від 25.07.2016 згідно вимог Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011, має бути виконаний Управлінням, оскільки саме ця установа обслуговує рахунки боржника, відповідно скарга Підприємства на дії органу державної казначейської служби підлягає розгляду в межах господарського процесу. Аналогічної позиції щодо такого порядку розгляду скарг на дії органу державної казначейської служби дотримується ВГСУ в постановах від 24.09.2013 у справі № 32/37-10, від 28.10.2013 у справі № 12/203, від 15.10.2014 у справі N 916/885/13, від 08.04.2015 у справі N 42/87-09.

Отже, наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.09.2017 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Принцевська Н.М.

ОСОБА_6