Постанова

від 16.11.2017 по справі 804/976/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 рокусправа № 804/976/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі № 804/976/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулося суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 126 від 27.07.2015 р., визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 09.09.2015 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що до перевірки було надано всі первинні документи, які підтверджують факт реальності господарських операцій та які є підставою для формування податкового обліку. При цьому ненадання деяких документів, які не є первинними у розумінні приписів чинного законодавства, не може бути беззаперечною підставою для висновку про фіктивний характер проведених господарських операцій. Так, ненадання актів приймання-передачі в ремонт ремонтного фонду не є порушенням податкового законодавства, оскільки такі документи не є первинними у розумінні приписів ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Перепустки на в'їзд/виїзд автотранспорту мають зберігатися саме у контрагента, з яким позивач уклав договір про надання охоронних послуг, при цьому останні носять лише разовий характер. З приводу ненадання до перевірки звітів, технічних проектів, які визначають зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки та організацію виконання робіт, або інші документи, а також товарно-транспортні накладні, зазначено, що дані документи стосуються забезпечення продуктивності та якості роботи, планування й звітності при проведенні ремонтних робіт, факту перевезення товару, та не є бухгалтерськими документами, на підставі яких формуються дані бухгалтерського і податкового обліку.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Крім того, ПАТ "Південний ГЗК" було подано заяву про заміну відповідача правонаступником по справі у зв'язку з реорганізацією Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 року № 247 шляхом приєднання останньої до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

На підставі ст. 55 КАС України здійснено заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС її правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби .

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ПАТ «ПІВДГЗК» перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств (т. 1 а.с. 24).

28.07.2015 року листом за вих. № 3975/10/28-01-51-03 відповідачем направлено на адресу позивача запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з наступними підприємствами-постачальниками: ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» - за жовтень 2014 року, ТОВ «ВМК ІНВЕСТ» - за жовтень 2014 року, ТОВ «ЯРМУТ» - за січень 2015 року, ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» - за січень 2015 року, ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» - за лютий 2015 року, ПП «СПЕЦКОНТАКТ» - за лютий 2015 року, ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» - за лютий 2015 року, ТОВ «ТАТЕЛЕКТРОМАШСЕРВІС» - за березень 2015 року (т.1 а.с. 86)

В цей же день, керівником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України винесено наказ № 126 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ПІВДГЗК» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з підприємствами-постачальниками ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» за жовтень 2014 року, ТОВ «ВМК ІНВЕСТ» за жовтень 2014 року, ТОВ «ЯРМУТ» за січень 2015 року, ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» за січень-лютий 2015 року, ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» за лютий 2015 року, ПП «СПЕЦКОНТАКТ» за лютий 2015 року (т.1 а.с. 87).

На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку № 33/28-01-51-03 від 30.07.2015 р., № 32/28-01-51-03 від 23.06.2015 р., в період з 30.07.2015 р. по 19.08.2015 р. посадовими особами СДПІ у м. Дніпропетровську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ПІВДГЗК» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з підприємствами-постачальниками ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» за жовтень 2014 року, ТОВ «ВМК ІНВЕСТ» за жовтень 2014 року, ТОВ «ЯРМУТ» за січень 2015 року, ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» за січень 2015 року, ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» за лютий 2015 року, ПП «СПЕЦКОНТАКТ» за лютий 2015 року, ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» за лютий 2015 року, ТОВ «ТАТЕЛЕКТРОМАШСЕРВІС» за березень 2015 року, за результатами якої складено акт № 17/28-01-51-03/00191000 від 28.08.2015 р.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ПАТ «ПІВДГЗК» податкового законодавства, а саме: ст. 22 п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2014 р. в сумі 1 131 742,00 грн. та заниження податку на додану вартість за жовтень 2014 р. в сумі 1 131 742,00 грн.; п.14.1.18 п.14.1 ст.14, ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.2 ст.201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ за січень-лютий 2015 р. в сумі 1 752 306,91 грн. та завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2015 р. в сумі 1 752 306,91 грн. (т.1 а.с. 82).

На вказані висновки акту перевірки позивачем на адресу відповідача направлено заперечення за вих. № 52-70/6918 від 02.09.2015 р. (т. 1 а.с. 88-94).

Листом від 08.09.2015 р. № 7747/10/28-01-51-03 відповідач повідомив позивача, що висновки акту № 17/28-01-51-03/00191000 від 28.08.2015 р. залишено без змін (т.1 а.с. 95-100).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 17/28-01-51-03/00191000 від 28.08.2015 р., податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 від 09.09.2015 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 752 306,91 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 876 153,46 грн., № НОМЕР_2 від 09.09.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 131 742,00 грн. та накладення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 565 871,00 грн. (т.1 а.с 7101-102).

Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління ДФС із первинною скаргою за вих. № 52-70/7380 від 19.09.2015 р. (т.1 а.с. 103-116).

В ході проведення перевірки доводів позивача, викладених у скарзі, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «ПІВДГЗК» щодо питань, порушених у скарзі, за результатами якої складено акт № 28/28-01-51-03/00191000 від 13.11.2015 р., яким підтверджено висновки попереднього акту перевірки № 17/28-01-51-03/00191000 від 28.08.2015 р.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 25975/10/28-10-10-4-33 від 25.11.2015 р. Міжрегіональним головним управлінням ДФС скаргу платника податків залишено без задоволення (т.1 а.с. 117-121).

У зв'язку з чим, позивач звернувся з повторною скаргою та доповненням до неї до Державної фіскальної служби України (т. 1 а.с. 122-136).

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.02.2016 р. № 2003/6/99-99-10-01-04-25 повторну скаргу позивача залишено без задоволення (т.1 а.с. 137-139).

Визнання протиправним та скасування вказаних наказу про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи позивача, будучи ознайомленими з наказом та направленням про проведення перевірки, не скористались наданим правом не допуску перевіряючих, у разі якщо вважали таку перевірку протиправною. По суті виявлених податковим органом порушень податкового законодавства суд першої інстанції зазначив, що позивачем до перевірки не було надано акти приймання-передачі ремонтного фонду в ремонт, документів щодо проходження через контрольно-пропускні пункти працівників ПП Альянс Запчастина для складання вищезазначених актів, звіти, технічні проекти, які визначають зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки та організацію виконання робіт, або інші документи, документального підтвердження використання при капітальному ремонті вагонів-самоскидів (думкар) типа 2ВС-105 нових матеріалів та запчастин, товарно-транспортних накладних, акт комісійного відбору проб ВТК консистенції перекачуваної пульпи, акти щодо роботи земснарядів, акт про склади твердих речовин земснаряду тощо. Крім того, за результатами позапланової документальної виїзної перевірки контрагентів позивача ПП Альянс Запчастина , ТОВ ВМК-Інвест , ТОВ Ярмут , ТОВ Слаф Реагент , ПП Спецконтакт встановлено відсутність у останніх об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

З приводу оскарження позивачем наказу № 126 від 27.07.2015 р. про проведення перевірки, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Абзац 2 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачає, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, за змістом пункту 79.2 статті 79 розділу II Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Наказ про проведення перевірки є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, на підставі оскаржуваного наказу та направлень на перевірку № 33/28-01-51-03 від 30.07.2015 р., № 32/28-01-51-03 від 23.06.2015 р., в період з 30.07.2015 р. по 19.08.2015 р. посадовими особами СДПІ у м. Дніпропетровську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ПІВДГЗК» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з підприємствами-постачальниками ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» за жовтень 2014 року, ТОВ «ВМК ІНВЕСТ» за жовтень 2014 року, ТОВ «ЯРМУТ» за січень 2015 року, ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» за січень 2015 року, ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» за лютий 2015 року, ПП «СПЕЦКОНТАКТ» за лютий 2015 року, ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» за лютий 2015 року, ТОВ «ТАТЕЛЕКТРОМАШСЕРВІС» за березень 2015 року, за результатами якої складено акт № 17/28-01-51-03/00191000 від 28.08.2015 р.

На підставі зазначеного акту позивачу було винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 09.09.2015 року.

Слід зазначити, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Колегія суддів зазначає, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому випадку в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Той факт, що за наслідками перевірки дотримання ПАТ ПІВДГЗК вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по задекларованим фінансово-господарським операціям було складено акт від № 17/28-01-51-03/00191000 від 28.08.2015 р. свідчить про те, що на день розгляду даної справи документальну виїзну позапланову перевірку контролюючим органом фактично проведено, а відтак, наказ щодо проведення відносно позивача перевірки є реалізованим і вичерпав свою дію.

Більш того, на підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом вже винесено податкові повідомлення-рішення.

З огляду на те, що спірний наказ щодо проведення перевірки фактично є реалізованим і вичерпав свою дію, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 09.09.2015 року, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування останніх, з огляду на наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» , ТОВ «ВМК ІНВЕСТ» , ТОВ «ЯРМУТ» , ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» , ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» , ПП «СПЕЦКОНТАКТ» , ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» , ТОВ «ТАТЕЛЕКТРОМАШСЕРВІС» .

Між ПАТ «ПІВДГЗК» (замовник) та ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» (виконавець) укладено Договір № 2014/д/ТО/1103 від 24.06.2014, відповідно до якого виконавець зобов'язується провести роботи з капітального ремонту вагонів промислового транспорту (вагонів-самоскидів (думпкар) типу 2ВС-105) з виконанням заміни колісних пар та наданням експертно-технічного висновку про продовження строку експлуатації на 5 років.

Також, між ПАТ «ПІВДГЗК» (замовник) та ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» (виконавець) було укладено Договір №2014/Д/ОГМ/1049 від 18.06.2014, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати роботи з проведення капітального ремонту екскаватора ЕКГ-10, хоз. № 16, інв. № 4215730.

Суми витрат з придбання зазначених послуг, сформованих за рахунок ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» у жовтні 2014 році, включено ПАТ «ПІВДГЗК» до складу витрат відповідного податкового періоду у розмірі 567 400 грн.

Позивачем до перевірки було надано: податкові накладні № 4 від 15.10.15, № 2 від 08.10.15, № 1 від 01.10.15; рахунки-фактури № СФ-0000030 від 15.10.2014, № СФ-0000029 від 08.10.14, № СФ-0000028 від 01.10.14; акти приймання підрядних робіт № 17 від 15.10.14, № 16 від 08.10.14, № 15 від 01.10.14; акти використання давальницьких матеріалів № 4 від 15.10.14; висновки експертизи № 31223828-09-07-1686.14, № 31223828-09-07-1685.14, № 31223828-09-07-1687.14, № 31223828-09-07-1688.14, № 31223828-09-07-1582.14 за результатами експертного обстеження вагонів - самоскидів (думпкара) 2ВС-105 вантажопідіймальністю 105,0т. (протоколи №1686.14-01, 1685.14-01, 1687.14-01, 1688.14- 01 від 07.10.2014р. візуально - оптичного огляду вагонів - самоскидів (думпкару) 2ВС-105 інвентарний №5003464, 5003466, 5003532, 5003940 виробник Завод «Засталь» , м. Зелена Тура, Польща; протоколи №1686.14-02, 1685.14-02, 1687.14-02. 1688.14-02 віл 07.10.2014 р. ультразвукової товщинометрії балок вагонів - самоскидів (думпкару) 2ВС-105 інвентарний №5003464, 5003466, 5003532, 5003940 виробник Завод «Засталь» . м. Зелена Тура, Польща; протоколи №1686.14-03, 1685.14-03. 1687.14-03. 1688.14-03 віл 07.10.2014 вимірів твердості поверхні катання ходових коліс вагонів самоскидів (л\микар\) 2ВС- 105 інвентарний №5003464, 5003466, 5003532, 5003940 виробник Завод «Засталь» . м. Зелена Тура, Польща; протоколи №1686.14-03, 1685.14-03, 1687.14-03, 1688.14-03 віл 07.10.2014 року перевірки стану колісних пар вагонів - самоскидів (думпкару) 2ВС-105 інвентарний № 5003464, 5003466, 5003532. 5003940 виробник Завод «Засталь» . м. Зелена Тура, Польща; відомості від 07.10.2014 пошкоджень та відмов вагонів-самоскидів (думпкару) 2ВС-105 інвентарний №5003464, 5003466, 5003532, 5003940 виробник Завод «Засталь» , м. Зелена Гура, Польща; акти позачергового технічного огляду обладнання від 07.10.2014); службові записки щодо надання перепусток для проїзду на територію УЗТ ПАТ «ПІВДГЗК» автотранспорту ПП «АЛЬЯНС - ЗАПЧАСТИНА» .

Між ПАТ «ПІВДГЗК» (покупець) та ТОВ «ВМК-ІНВЕСТ» (постачальник) укладено Договір № 1821 від 12.12.2012, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, перелік якого зазначений у додатку та специфікаціях до договору (броня ребра, броня балки тощо).

Суми витрат з придбання зазначеного товару, сформованих за рахунок ТОВ «ВМК-ІНВЕСТ» у жовтні 2014 році, включено ПАТ «ПІВДГЗК» до складу витрат відповідного податкового періоду у розмірі 564 342 грн.

Позивачем до перевірки було надано: податкові накладні № 1 від 01.10.14, № 3 від 06.10.14, № 2 від 03.10.14, № 5 від 10.10.14, № 4 від 10.10.14, № 7 від 16.10.14, № 6 від 16.10.14, № 8 від 17.10.14, № 11від 27.08.14, № 9 від 23.10.14, № 10 від 28.10.14, № 12 від 30.01.14, № 13 від 30.10.14, № 2 від 04.09.14, № 3 від 08.09.14; акт №27 від 26.02.2015р. УДТК на використання матеріалів по технічному обслуговуванню дробарок КРД 900/100 №14 «Ф» , 14 «Я» господарським способом у лютому 2015р., акт №39 від 19.03.2015р. та № 51 від 26.03.2015р. УДТК на використання матеріалів по технічному обслуговуванню дробарок КРД 900/100 №14 «Ф» , 14 «Я» господарським способом у березні 2015р.; акт № 83 від 21.11.2014. щодо використання ТМЦ при виконанні ремонтних робіт у листопаді 2014р.; акти №74 від 21.11.2014., №75 від 29.10.2014р. щодо використання ТМЦ при виконанні ремонтних робіт у жовтні 2014р.; службова записка №б/н без дати, щодо надання разової довіреності ведучому інженеру обладнання ОСОБА_1; службові записки щодо оформлення перепусток для заходження на території РОФ-2 з метою розвантаження запчастин.

Також, між ПАТ «ПІВДГЗК» (покупець) та ТОВ «ЯРМУТ» (постачальник) укладено договір поставки № 2015/п/ОО/75 від 23.01.2015 р., відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, перелік якого зазначений у додатку та специфікаціях до договору (станина дробілки).

Суми витрат з придбання зазначеного товару, сформованих за рахунок ТОВ «ЯРМУТ» у січні 2015 року, включено ПАТ «ПІВДГЗК» до складу витрат відповідного податкового періоду у розмірі 564 342 грн.

Позивачем до перевірки було надано: податкова накладна № 1 від 26.01.15; акт № 20 УДТК на використані матеріали на капітальний ремонт дробілки №КРД 900/100 14 «Ф» (заміна станіни, гідроагрегата в зборці та електрообладнання) цеху №1 УДТК у лютому 2015р.; рахунок - фактура №1 -Яр; прибутковий ордер № АВР00000076 від 26.01.2015; видаткова накладна № 1-Яр від 26.01.2015; відмітка відділу охорони від 26.01.2015 Краз334-43,11:53; акт-приймання № 6440 від 26.01.2015.

Між ПАТ «ПІВДГЗК» (замовник) та ПП «ТЕХБУДДЛЬЯНС» (підрядник) укладено договір підряду № 52-16/145 від 09.07.14, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати розчищення від шламів ємності Шламового цеху земснарядами, та Додаткову угоду № 1 від 01.03.15 до цього Договору.

Суми витрат з придбання зазначених послуг, сформованих за рахунок ПП «ТЕХБУДДЛЬЯНС» у січні, лютому 2015 року, включено ПАТ «ПІВДГЗК» до складу витрат відповідного податкового періоду у розмірі 219 620 грн.

Позивачем до перевірки було надано: податкові накладні № 3 від 27.01.15, № 2 від 25.02.15; рахунки на оплату №3 від 27.01.2015 р. та №5 від 25.02.2015 р.; акти приймання виконаних підрядних робіт за січень 2015 р., № 001 та за лютий 2015 р. № 002; акт про результати комісійного відбору проб ВТК консистенції перекачиваємої пульпи за лютий 2015 року; акт щодо роботи земснарядів № 6,7 в період з 23.01.2015 р. по 23.02.2015 р.; акт про склад твердих речовин земснаряду № 6 та 7 у лютому 2015 р.; журнал видачі нарядів ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» за лютий 2015 р.; договір оренди № 50 від 02.01.2013 р.; договір оренди автомобіля № 158 від 04.02.2011 р.; листи щодо надання перепусток працівникам ПП «ТЕХБУДАЛЬЯНС» для проходження на територію ПАТ «ПІВДГЗК» № б/н від 31.12.2014 р., № 05/012-2 від 05.01.2015 р., № 13/01-1 від 13.01.2015 р., № 11/0215 від 15.02.2015 р., № 24/12-1від 24.12.2014 р.

Між ПАТ «ПІВДГЗК» (покупець) та ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» (постачальник) укладено договір поставки № 2014/п/ОМТС/368 від 28.02.2014 р., відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, перелік якого зазначений у додатку та специфікаціях до договору (поверхнево-активна речовина FERRA WET 1471 для зниження вологи у залізорудному концентраті).

Суми витрат з придбання зазначеного товару, сформованих за рахунок ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» у лютому 2015 року, включено ПАТ «ПІВДГЗК» до складу витрат відповідного податкового періоду у розмірі 539 752 грн.

Позивачем до перевірки було надано: податкові накладні № 7 від 09.02.15, № 21 від 24.02.15; рахунки на оплату № 28 від 09.02.15, № 42 від 24.02.15; прибуткові ордери № ААШ00000024 від 10.02.15, № ААШ00000033 від 25.02.15; видаткові накладні № 24 від 09.02.15, № 41 від 24.02.15; акти прийняття № 6271 від 10.02.15, № 6916 від 25.02.15.; акт на списання ТМЦ №АБО 23 00 від 31.03.2015 р.; акт на списання ТМЦ №АБО 1546 від 27.02.2015р.; лист - довідка ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» , щодо ціноутворення на ПАВ FERRA WET 1471; сертифікати якості надані ТОВ НПП «СЕДЕМ» на партію поверхнево - активної речовини FERRA WET 1471 (партія №СЕ-00261 дата виготовлення 19.02.2015р.) та на партію №СЕ-00260 (дата виготовлення 04.02.2015 р.); службові записки щодо перетину автотранспорту ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» на КПП ПАТ «ПІВДГЗК» .

Між ПАТ «ПІВДГЗК» (замовник) та ПП «СПЕЦКОНТАКТ» (підрядник) укладено договір підряду № 2015/д/ОГЕ/246/21-с від 23.02.2015 р., відповідно до якого, підрядник зобов'язується провести роботи з ремонту електрообладнання на території замовника.

Суми витрат з придбання зазначених послуг, сформованих за рахунок ПП «СПЕЦКОНТАКТ» у лютому 2015 року, включено ПАТ «ПІВДГЗК» до складу витрат відповідного податкового періоду у розмірі 267 314, 91 грн.

Позивачем до перевірки було надано: податкову накладну, рахунок-фактуру; дозвіл КГТУ «Держгірпромнагляд» № 498.14.15 наданий ПП «СПЕЦКОНТАКТ» на експлуатацію технологічного електрообладнання напругою понад 1000В, посудини, що працюють під тиском понад 0,05МПа, вантажопідіймального крану; дозвіл КГТУ «Держгірпромнагляд» №497.14.15 наданий ПП «СПЕЦКрНТАКТ» на виконання монтажу, демонтажу, налагодженню, ремонту, технічному обслуговуванню устаткування підвищеної небезпеки, робіт у вибухопожежонебезпечних зонах, зберіганню балонів із стисненим, зрідженим та інертним газом, робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000В, зварюванню, наплавні роботи; дозвіл КГТУ «Держгірпромнагляд» № 497.14.15 наданий ПП «СПЕЦКОНТАКТ» на підземні гірничі роботи; дозвіл Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України №257.13.30 на випробування електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000 В; кошториси № 2082, 406, 401, 419, 418, 417, 416, 414, 412, 411, 413, 409, 408, 407, 404, 403, 405, 415, 410, 335, 385, 424, 384, 375, 1386, 422, 423, 1391, 1394, 1375, 1393, 1390, 1420, 421, 1387 на виконані роботи з ремонту.

Крім того, по взаємовідносинам з усіма контрагентами позивачем було надано копії виписок з рахунку Пат ПівдГЗК щодо повної оплати за поставлений товар (надані послуги) та копії актів приймання-передачі електрообладнання в ремонт.

Виходячи із змісту перелічених вище документів в їх сукупності, якими позивач підтверджує виконання договору з контрагентом, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності актів приймання-передачі ремонтного фонду в ремонт, документів щодо проходження через контрольно-пропускні пункти працівників ПП Альянс Запчастина для складання вищезазначених актів, звіти, технічні проекти, які визначають зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки та організацію виконання робіт, або інші документи, документального підтвердження використання при капітальному ремонті вагонів-самоскидів (думкар) типа 2ВС-105 нових матеріалів та запчастин, товарно-транспортних накладних, акт комісійного відбору проб ВТК консистенції перекачуваної пульпи, акти щодо роботи земснарядів, акт про склади твердих речовин земснаряду тощо, і як наслідок нереальність господарських операцій, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковими та зазначає, що дані документи стосуються забезпечення продуктивності та якості роботи, планування й звітності при проведенні ремонтних робіт, факту перевезення товару, та не є бухгалтерськими документами, на підставі яких формуються дані бухгалтерського і податкового обліку, а відповідно останнє не є порушенням податкового законодавства, оскільки такі документи не є первинними у розумінні приписів ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Перепустки на в'їзд/виїзд автотранспорту мають зберігатися саме у контрагента, з яким позивач уклав договір про надання охоронних послуг, при цьому останні носять лише разовий характер.

При цьому, як зазначалось вище представником позивача, були надані копії актів приймання-передачі електрообладнання в ремонт.

Крім того, всі контрагенти на момент вчинення господарських операцій були належним чином зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були платниками податку на додану вартість, мали всі необхідні установчі документи, печатки, відкриті в банківських установах рахунки. Ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість в період вчинення перевіряємих господарських операцій не визнані в установленому порядку недійсними. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки є необґрунтованими, а посадові особи відповідача не наділені правом щодо визнання правочинів нікчемними.

Фактично висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між позивачем та вказаним контрагентом були, зокрема здійснені на підставі аналізу відповідачем господарської діяльності контрагентів позивача по ланцюгу постачання. Разом з тим, такі висновки без встановлення у судовому порядку будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків є необґрунтованими. Отже, висновки податкового органу, зроблені з огляду на діяльність контрагентів по ланцюгу постачання та їх створення з метою надання податкової вигоди для штучного формування податкового кредиту з ПДВ, з метою надання вигоди третьої особи, з огляду на що господарські операції не мають реального товарного характеру, носять характер припущень, при цьому відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

Крім того, статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до ст.61 Конституції України передбачено , юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, перевіряти наявність трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, який в постанові від 28.01.2016 р. (справа № 2-а-2413/12/2070) вказав, що безпідставними є посилання контролюючого органу на відсутність реального настання правових наслідків, обумовлених договорами, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами, як не має такого значення і наявність чи відсутність суб'єктів за юридичною адресою.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги про нереальність господарських відносин з огляду на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати з придбання цього товару до складу валових витрат та до податкового кредиту.

Зазначеної позиції дотримуються у своїй практиці адміністративні суди вищих інстанцій, зокрема такий висновок наведено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2013 року (справа № К/800/9087/13) та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року (справа № К/9991/64514/11).

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в частині скасування податкових повідомлень-рішень, в іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а відповідно апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів керується приписами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"- задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі № 804/976/16 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 09.09.2015 р. та прийняти нову постанову в цій частині.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 р. № НОМЕР_1 та від 09.09.2015 р. № НОМЕР_2.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі № 804/976/16 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплачену суму судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 136271 грн. (сто тридцять шість тисяч двісті сімдесят одна гривня) 31 коп.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко