Постанова

від 16.11.2017 по справі 804/1917/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 рокусправа № 804/1917/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Дадим Ю.М. Дурасової Ю.В. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги приватного підприємства "Таврія", державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року

у справі № 804/1917/17

за позовом фермерського господарства "ОСОБА_3А."

до державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

третя особа приватне підприємство "Таврія"

про визнання дій протиправними, скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року фермерське господарство "ОСОБА_3А." звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа приватне підприємство "Таврія" про визнання протиправними дій та скасування рішень №32003350 від 24 жовтня 2016 року та №33032157 від 20 грудня 2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, приватне підприємство "Таврія" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження доказів, неправильність встановлення обставин у справі, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги на постанову суду першої інстанції, в яких просять скасувати оскаржуване судове рішення і відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту з'ясування обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

У письмових запереченнях фермерське господарство "ОСОБА_3А." зазначає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Згідно з копіями державного акту, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 1222984500:01:001:0058, площею 7,5144 га (далі - земельна ділянка) розташована на території Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 9, 14).

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року у справі №182/5324/13-ц задоволено позов приватного підприємства "Таврія" до ОСОБА_4, фермерського господарства "ОСОБА_3А.", управління Держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області та (т. 1 а.с. 90-93):

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 жовтня 2012 року між фермерським господарством "ОСОБА_3А." та ОСОБА_4;

- скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 жовтня 2012 року між фермерським господарством "ОСОБА_3А." та ОСОБА_4, яка проведена 26 жовтня 2012 року №122290004007427;

- визнано договір оренди земельної ділянки, укладений 24 квітня 2007 року між приватним підприємством "Таврія" та ОСОБА_4 поновленим;

- зобов'язано ОСОБА_4 вчинити дії щодо укладення з приватним підприємством Таврія додаткової угоди.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року частково задоволено апеляційну скаргу фермерського господарства "ОСОБА_3А." та скасовано рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, в іншій частині рішення суду залишено без змін (т. 1 а.с. 93-97).

Рішення суду апеляційної інстанції в частині скасування та відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки обґрунтовано тим, що ці вимоги перебувають за межами повноважень суду.

11 квітня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором 01 жовтня 2012 року між фермерським господарством "ОСОБА_3А." та ОСОБА_4.

ОСОБА_4 та фермерське господарство "ОСОБА_3А." 12 квітня 2016 року уклали договір оренди земельної ділянки строком на 10 років (т.1 а.с. 10-12).

13 червня 2016 року державним реєстратором Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області проведено реєстрацію речового права фермерського господарства "ОСОБА_3А." на оренду земельної ділянки з 08 червня 2016 року на підставі договору оренди від 12 квітня 2016 року, номер запису про інше речове майно - 14941972. Підставою внесення запису визначено рішення державного реєстратора від 13 червня 2016 року номер 30024394 (т. 1 а.с. 9).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі №804/4289/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Таврія" до Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, зокрема про скасування рішення державного реєстратора від 13 червня 2016 року №30024394 (т. 1 а.с. 18-24).

24 жовтня 2016 року приватне підприємство "Таврія" подало до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців заяву і документи про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки з номером запису 14941972 на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року у справі №182/5324/13-ц (т. 1 а.с. 180-182).

Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 прийнято рішення від 24 жовтня 2016 року №32003350 про скасування запису державної реєстрації права оренди земельної ділянки №14941972 (т.1 а.с. 183).

16 грудня 2016 року приватне підприємство "Таврія" та ОСОБА_4 уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2007 року (про поновлення договору оренди земельної ділянки) строком оренди до 16 грудня 2027 року (т. 1 а.с. 187).

16 грудня 2016 року приватне підприємство "Таврія" подало до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців заяву і документи про реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором оренди від 24 квітня 2007 року і додаткової угоди про поновлення договору оренди, укладених між приватним підприємством "Таврія" та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 185, 187-189).

Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_2 прийнято рішення від 20 грудня 2016 року №33032157 про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки за приватним підприємством "Таврія".

Зазначене рішення стало підставою для внесення запису про державну реєстрацію право оренди земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 161).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідачів є протиправними внаслідок відсутності у державного реєстратора права проводити скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, яке виникло у фермерського господарства "ОСОБА_3А.".

Суд апеляційної інстанції не погоджуються з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

У відповідності до частини 1 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на час прийняття відповідачами оскаржуваних рішень) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За змістом частин 1, 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Рішеннями Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року та апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року у справі №182/5324/13-ц, що набрали законної сили, зокрема встановлена наявність у приватного підприємства Таврія переважного права на поновлення договору оренди на новий строк (той самий строк - 5 років) і на тих самих умовах, які були передбаченими договором, суди дійшли висновку, що сам факт не укладення додаткової угоди внаслідок ігнорування ОСОБА_4 умов договору та положень закону не впливають на наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Отже, за судовими рішеннями, договір оренди земельної ділянки, укладений 24 квітня 2007 року між приватним підприємством "Таврія" та ОСОБА_4 є поновленим на новий строк.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що об'єктом оренди за всіма вказаними договорами між ОСОБА_4 та фермерським господарством "ОСОБА_3А." чи приватним підприємством Таврія є одна й та сама земельна ділянка.

Також, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності рішення про скасування права оренди земельної ділянки, зареєстрованого на підставі договору оренди, укладеного в 2016 році між ОСОБА_4 та фермерським господарством «ОСОБА_3А.» мотивований тим, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі №804/4289/16 приватному підприємству Таврія , зокрема відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора від 13 червня 2016 року №20024394 про реєстрацію речового права фермерського господарства "ОСОБА_3А.» на оренду земельної ділянки з наступних підстав (т.1 а.с. 18-24).

Судами у справі №804/4289/16 здійснені висновки про відсутність підстав для скасування рішення державного реєстратора від 13 червня 2016 року №20024394 про реєстрацію речового права фермерського господарства «ОСОБА_3А.» на оренду земельної ділянки внаслідок встановлення державним реєстратором відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та з урахуванням відсутності фактичної, у встановленому порядку, реєстрації права оренди земельної ділянки приватним підприємством Таврія саме на час прийняття рішення - червень 2016 року.

Натомість, у справі, що розглядається, обставини відносин сторін є зміненими внаслідок звернення приватного підприємства "Таврія" до державного реєстратора та подання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року у справі №182/5324/13-ц.

З огляду на викладене, державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 в межах повноважень та за наявності підстав прийнято рішення від 24 жовтня 2016 року №32003350 про скасування запису державної реєстрації права оренди земельної ділянки №14941972 за фермерським господарством "ОСОБА_3А.".

Щодо дій і рішення державного реєстратора від 20 грудня 2016 року №33032157 про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки за приватним підприємством "Таврія".

Відповідно до змісту пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, в тому числі право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом підпунктів 1, 4 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням встановлення державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_2 відповідності поданих приватним підприємством Таврія у грудні 2016 року заяви та документів і відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, рішення державного реєстратора від 20 грудня 2016 року №33032157 та дії є правомірними.

Враховуючи викладене позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на висновках, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням судом норм матеріального права, що є підставами для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Частиною 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приватним підприємством Таврія , державними реєстраторами відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3520 гривень - кожним із заявників, що підтверджується платіжним дорученням №1327 від 10 серпня 2017 року, квитанціями від 21 вересня 2017 року №20005958-1 і №20006100-1 відповідно (т. 2 а.с. 9, 60,63).

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, то суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Тобто, суб'єкту владних повноважень, в разі ухвалення рішення на його користь, присуджуються з іншої сторони судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Присудження суб'єкту владних повноважень судових витрат у вигляді судового збору законодавством не передбачено.

Отже, присудженню з фермерського господарства "ОСОБА_3А." підлягають судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3520 гривень на користь приватного підприємства "Таврія".

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги приватного підприємства "Таврія", державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_3А." на користь приватного підприємства "Таврія" судові витрати у сумі 3520 (три тисячі п'ятсот двадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя Ю.М. Дадим

суддя Ю.В. Дурасова