Постанова

від 20.03.2018 по справі 804/1917/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №804/1917/17

адміністративне провадження №К/9901/2706/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Кочерги В.П.

учасники судового процесу:

представник третьої особи Уханенко Л.Д.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства Скорук М.А. на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (головуючий суддя Богданенко І.Ю., судді: Дадим Ю.М., Дурасова Ю.В.) у справі №804/1917/17 за позовом Фермерського господарства Скорук М.А. в особі Скорука Миксима Анатолійовича до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухому майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області Кузнецової Марії Олександрівни, Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухому майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області Ткачової Нелі Олександрівни, третя особа - Приватне підприємство Таврія в особі директора Москаленко Наталі Іванівни, про визнання дій протиправними, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Фермерське господарство Скорук М.А. звернулося до суду з позовом до державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області Кузнецової Марії Олександрівни та Ткачової Нелі Олександрівни, третя особа приватне підприємство "Таврія", в якому просило визнати дії відповідачів протиправними та скасувати рішення №32003350 від 24 жовтня 2016 року та №33032157 від 20 грудня 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що дії державних реєстраторів вчинені з порушення норм діючого законодавства, а тому прийняті рішення про скасування державної реєстрації іншого речового права та реєстрація нового речового права є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року позов задоволено. Визнано дії державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, а саме Ткачової Нелі Олександрівни та Кузнецової Марії Олександрівни протиправними. Скасовано рішення державного реєстратора про скасування державної реєстрації іншого речового права, індексний номер 32003350 від 24 жовтня 2016 року, прийняте Ткачовою Нелею Олександрівною. Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33032157 від 20 грудня 2016 року, прийняте Кузнецовою Марією Олександрівною.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про відмову в позові.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року у справі №182/5324/13-ц задоволено позов приватного підприємства Таврія до ОСОБА_6, фермерського господарства Скорук М.А. , управління Держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області та (т. 1 а.с. 90-93):

-визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 жовтня 2012 року між фермерським господарством Скорук М.А. та ОСОБА_6;

-скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 жовтня 2012 року між фермерським господарством Скорук М.А. та ОСОБА_6, яка проведена 26 жовтня 2012 року №122290004007427;

-визнано договір оренди земельної ділянки, укладений 24 квітня 2007 року між приватним підприємством "Таврія" та ОСОБА_6 поновленим;

-зобов'язано ОСОБА_6 вчинити дії щодо укладення з приватним підприємством Таврія додаткової угоди.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року частково задоволено апеляційну скаргу фермерського господарства Скорук М.А. та скасовано рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, в іншій частині рішення суду залишено без змін (т. 1 а.с. 93-97). Рішення суду в частині скасування та відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки обґрунтовано тим, що ці вимоги перебувають за межами повноважень суду.

11 квітня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором 01 жовтня 2012 року між фермерським господарством Скорук М.А. та ОСОБА_6.

ОСОБА_6 та фермерське господарство Скорук М.А. 12 квітня 2016 року уклали договір оренди земельної ділянки строком на 10 років (т.1 а.с. 10-12).

13 червня 2016 року державним реєстратором Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області проведено реєстрацію речового права фермерського господарства Скорук М.А. на оренду земельної ділянки з 08 червня 2016 року на підставі договору оренди від 12 квітня 2016 року, номер запису про інше речове майно 14941972. Підставою внесення запису визначено рішення державного реєстратора від 13 червня 2016 року номер 30024394 (т. 1 а.с. 9).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі №804/4289/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Таврія" до Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, зокрема про скасування рішення державного реєстратора від 13 червня 2016 року №30024394 (т. 1 а.с. 18-24).

24 жовтня 2016 року приватне підприємство "Таврія" подало до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців заяву і документи про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки з номером запису 14941972 на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року у справі №182/5324/13-ц (т. 1 а.с. 180-182).

Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області Ткачовою Н.О. прийнято рішення від 24 жовтня 2016 року №32003350 про скасування запису державної реєстрації права оренди земельної ділянки №14941972 (т.1 а.с. 183).

16 грудня 2016 року приватне підприємство "Таврія" та ОСОБА_6 уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2007 року (про поновлення договору оренди земельної ділянки) строком оренди до 16 грудня 2027 року (т.1 а.с.187).

16 грудня 2016 року приватне підприємство "Таврія" подало до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців заяву і документи про реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором оренди від 24 квітня 2007 року і додаткової угоди про поновлення договору оренди, укладених між приватним підприємством "Таврія" та ОСОБА_6 (т.1 а.с.185, 187-189).

Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області Кузнецовою М.О. прийнято рішення від 20 грудня 2016 року №33032157 про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки за приватним підприємством "Таврія".

Зазначене рішення стало підставою для внесення запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.161).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у державного реєстратора Ткачової Н.О. були відсутні визначені законом правові підстави для скасування реєстрації договору оренди між ФГ Скорук М.А. та ОСОБА_6, а саме - рішення суду про скасування рішення державного реєстратора на підставі якого б державний реєстратор виніс би рішення про скасування державної реєстрації іншого речового права, індексний номер 32003350 від 24 жовтня 2016 року. З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення державного реєстратора про скасування державної реєстрації іншого речового права, індексний номер 32003350 від 24 жовтня 2016, прийняте Ткачовою Нелею Олександрівною та рішення державного про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33032157 від 20 грудня 2016, прийняте Кузнецовою Марією Олександрівною не відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті неправомірно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що обставини відносин сторін є зміненими внаслідок звернення приватного підприємства Таврія до державного реєстратора та подання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року у справі №182/5324/13-ц. З цих підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області Ткачової Н.О. в межах повноважень та за наявності підстав прийнято рішення від 24 жовтня 2016 року №32003350 про скасування запису державної реєстрації права оренди земельної ділянки №14941972 за фермерським господарством Скорук М.А. . З урахуванням встановлення державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Нікопольської міської ради Дніпропетровської області Кузнецовою М.О. відповідності поданих приватним підприємством Таврія у грудні 2016 року заяви та документів і відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, рішення державного реєстратора від 20 грудня 2016 року №33032157 та дії є правомірними.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ФГ Скорук М.А. подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що існує чітка процедура скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди), головною умовою якого є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили. Враховуючи, що при зверненні до державного реєстратора із заявою про скасування державної реєстрації у ПП Таврія не було відповідного рішення суду, державний реєстратор не мала права (законних підстав) проводити скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, яке виникло у ФГ Скорук М.А. . Після скасування запису про державну реєстрацію договору оренди, інший державний реєстратор (Кузнецова М.О.) провів реєстрацію права оренди за ПП Таврія , в той час, як договір оренди з ФГ Скорук М.А. був діючим до 2026 року.

26 січня 2018 року ПП Таврія направило Верховному Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно виходили з того, що спірні правовідносини врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), який, згідно преамбули, регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до статті 11 Закону №1952-IV, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

При цьому, згідно змісту пунктів 1, 4 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підстави для внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування визначені статтею 26 Закону №1952-IV, за якою визначено єдину підставу для внесення запису про скасування державної реєстрації прав - наявність судового рішення, яким або скасовано безпосередньо рішення про державну реєстрацію прав, або скасовано документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію.

Аналогічні положення містяться в Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1141 (пункти 41, 41-1, 42 Порядку) та Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених Наказом Міністерства юстиції України N3502/5 від 12 грудня 2011 року (пункт 2.6 Порядку).

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що у ПП Таврія не було правової підстави, а саме рішення суду про скасування рішення державного реєстратора на підставі якого б державний реєстратор виніс би рішення про скасування державної реєстрації іншого речового права, індексний номер 32003350 від 24 жовтня 2016 року. При цьому, суд правильного звернув увагу на те, що надане ПП Таврія рішення Нікопольського міськрайонного суду стосується договору оренди від 2012 року, тобто зовсім іншого договору, державну реєстрацію якого скасовано. Після скасування, у квітні 2016 року проведено державну реєстрації договору оренди укладеного із ФГ Скорук М.А. . Тобто, це рішення не стосується договору оренди, укладеного 12 квітня 2016 року і, відповідно, не скасовує його державної реєстрації.

Суд апеляційної інстанції, зазначаючи, як на підставу для відмови в позові, що обставини відносин сторін є зміненими внаслідок звернення приватного підприємства "Таврія" до державного реєстратора та подання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року у справі №182/5324/13-ц свідчить про порушення судом матеріального права, оскільки ані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ані іншим нормативно-правовим актом не визначено такої підстави для самостійного скасування державним реєстратором державної реєстрації речових прав, як зміна обставин відносин сторін.

Посилання ПП Таврія у відзиві на касаційну скаргу про наявність у нього переважного права на поновлення договору оренди та те, що за судовими рішеннями договір оренди від 2007 року є поновленим на новий строк, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки предметом розгляду у цій справі є правомірність дій державних реєстраторів, а не питання речових прав на земельну ділянку.

Враховуючи, що за вищенаведених висновків, наявні підстави для скасування рішення державного реєстратора про скасування державної реєстрації іншого речового права, індексний номер 32003350 від 24 жовтня 2016 року, прийняте Ткачовою Нелею Олександрівною, що має на меті приведення правовідносин у стан, який існував до прийняття такого неправомірного рішення, висновок суду першої інстанції про скасування похідного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33032157 від 20 грудня 2016 року, прийняте Кузнецовою Марією Олександрівною, є правильним.

Відповідно до статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції, внаслідок порушення норм матеріального права, скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства Скорук М.А. задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі №804/1917/17 скасувати.

Залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі №804/1917/17.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 березня 2018 року.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду