Постанова

від 03.11.2017 по справі 203/1522/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1522/17

Провадження № 2-а/0203/116/2017

ПОСТАНОВА

іменем України

03.11.2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Єдаменка С.В. розглянувши в порядку письмового провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

27 квітня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого з урахуванням на письмові пояснення від 20.06.2017, 12.07.2017, послався на те, що постановою відповідача від 21 квітня 2017 року позивача, як директора ТОВ Південтрансбудкомплект , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. Дана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №10/28-10-46-07 від 12 квітня 2017 року та Акта від 12 квітня 2017 року №211/28-10-46-07-24238290, складеного за результатами камеральної перевірки ТОВ Південтрансбудкомплект (ЄРПОУ 24238290) з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року. Згідно змісту вказаних документів суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в допущенні позивачем несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року у сумі 70722,8 гривень - фактично сплачено 22 лютого 2017 року, граничний термін сплати 20 лютого 2017 року. Позивач вважає вищевказану оскаржувану ним постанову відповідача у справі про адміністративне правопорушення незаконною та необґрунтованою, оскільки з січня 2017 року ТОВ Південтрансбудкомплект без попередження було переведено до Офісу великих платників податків ДФС, внаслідок чого вказане товариство перерахувало в січні 2017 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року на розрахунковий рахунок за попереднім місцем обліку - ДПІ Жовтневого (Соборного) району м. Дніпра. Після цього, ТОВ Південтрансбудкомплект неодноразово зверталось до ДПІ Жовтневого (Соборного) району м. Дніпра із заявою про перерахування сплачених коштів на рахунок відповідача, однак такі заяви залишились без відповіді. В кінцевому рахунку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року таки було перераховано на належний рахунок відповідача, однак позивач вважає строк сплати єдиного внеску не пропущеним, оскільки згідно чинного законодавства датою сплати є дата списання коштів, а не зарахування їх на рахунок. Послався позивач і на те, що податкове зобов'язання між сторонами дотепер не було узгоджено у відповідності до вимог ст.ст.14, 56, 102 ПК України, а тому відповідач не мав права виносити спірну постанову та накладати на позивача адміністративне стягнення до дня такого узгодження. Також позивач в обґрунтування своїх вимог послався на те, що оскаржувана ним постанова складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який в порушення вимог ст.255 ч.1 п.1 КУпАП складено неуповноваженою посадовою особою - не посадовою особою Національної поліції, а сам розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності позивача та без його належного повідомлення про дату, час та місце такого розгляду справи.

Відповідач - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, свого представника для участі у розгляді справи не направив, надали на адресу суду письмові заперечення з посиланням на безпідставність заявлених вимог. (а.с. 42-43)

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З урахуванням приписів ст.128 КАС України, враховуючи неявку відповідача, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що наказом від 26 грудня 2016 року №1036 Державної фіскальної служби України затверджено Реєстр великих платників податків на 2017 рік, куди включено ТОВ Південтрансбудкомплект , де позивач є директором, що, в свою чергу, потягло зміну місця обліку вказаного товариства та подання податкової звітності. Новим органом, в якому ТОВ Південтрансбудкомплект було взято на податковий облік, став відповідач, на закріплені за яким розрахункові рахунки в органах казначейства товариство мало в 2017 році сплачувати визначені законом податки та збори, в тому числі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (а.с.29-31)

Як встановлено судом у відповідності до вимог ст.72 ч.3 КАС України ТОВ Південтрансбудкомплект в січні 2017 року в безготівковій формі здійснило перерахування на розрахункові рахунки органу доходів і зборів за місцем свого попереднього обліку не як великого платника податків (ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року в повному обсязі. (а.с.11, 12, 36-38)

Своїм листом від 02 лютого 2017 року відповідач повідомив ТОВ Південтрансбудкомплект про включення останнього до категорії великих платників податку та обліку у зв'язку із цим за новим місцем у новому органі доходів і зборів (а.с.33-34).

12 квітня 2017 року за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки ТОВ Південтрансбудкомплект з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень 2017 року складено Акт №211/28-10-46-07-24238290, згідно якого за наслідками відповідної перевірки відповідачем виявлено несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року на суму 70722,8 гривень, кількість днів затримки сплати вказаного внеску становить 2 дні. Аналогічні дані щодо дводенного пропуску зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на казначейський рахунок, закріплений за відповідачем, вбачаються з витягу з особового рахунку зі сплати єдиного соціального внеску. (а.с.35-38)

12 квітня 2017 року посадовою особою відповідача складено у відношенні позивача, як директора ТОВ Південтрансбудкомплект , протокол №10/28-10-46-07 про адміністративне правопорушення про те, що позивач допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом року, а саме про те, що прострочено строки сплати податкових зобов'язань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код 71010000) за січень 2017 року, граничний термін сплати - 20 січня 2017 року, фактично сплачено з 30 січня 2017 року по 07 лютого 2017 року з затримкою 18 днів; за лютий 2017 року, граничний термін сплати 20 лютого 2017 року, фактично сплачено 22 лютого 2017 року з затримкою 2 дні. Вказане інкриміноване позивачу діяння посадовою особою кваліфіковано в протоколі за ч.4 ст.165-1 КУпАП. (а.с.13)

Відповідач направляв позивачу лист від 06 квітня 2017 року для підписання та ознайомлення із вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення, а листом від 20 квітня 2017 року позивач запрошувався відповідачем на 21 квітня 2017 року для розгляду у відношенні нього справи про адміністративне правопорушення за вказаним протоколом. Докази отримання позивачем вищевказаних листів відповідача в матеріалах справи відсутні. (а.с.47)

21 квітня 2017 року відповідачем за наслідками розгляду вищевказаного протоколу за відсутності позивача винесено оскаржувану тепер позивачем постанову про накладення адміністративного стягнення. Даною постановою відповідач визнав, що позивач, як директор ТОВ Південтрансбудкомплект , допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року у сумі 70722,8 гривень, граничний термін сплати 20 лютого 2017 року, фактично сплачено 22 лютого 2017 року, яка не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наведене інкриміноване позивачу діяння кваліфіковано відповідачем за ст.165-1 ч.3 КУпАП, в зв'язку із чим на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. (а.с.14)

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами КАС України, КУпАП, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , Інструкцією з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 лютого 2016 року №566 (далі - Інструкція), Порядком формування Реєстру великих платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року №911 (далі - Порядок).

Так, згідно ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника єдиного внеску є роботодавці (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством).

Відповідно до ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Нормою ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положеннями ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому КУпАП.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормою ст.165-1 ч.3 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність у виді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст.ст.234-2, 283 КУпАП визначено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст.165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Нормами ст.ст.287, 288 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення особою, щодо якої іі винесено, в тому числі в районний в місті суд, яким є Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст.18 КАС України місцевим загальним судам, до яких відносяться і районні в місті суди, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно п.1 Розділу І Порядку встановлено, що формування та затвердження Реєстру великих платників податків здійснюються Державною фіскальною службою України щороку.

Пунктом 6 Розділу ІІ Порядку визначено, що Реєстр великих платників податків на наступний календарний рік до 27 вересня поточного року затверджується наказом ДФС України, який надсилається до головних управлінь ДФС в областях, місті Києві та Центрального офіса та не пізніше наступного робочого дня оприлюднюється на офіційному порталі ДФС України.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку встановлено, що структурний підрозділ ДФС України, за яким закріплено функцію моніторингу результатів супроводження великих платників податків, до 15 жовтня поточного року надсилає (поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення) кожному платнику податків, якого включено до Реєстру великих платників податків, повідомлення про включення такого платника податків до Реєстру великих платників податків на наступний рік за формою №1-ВПП.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Правова позиція суду, покладена в основу такого результату розгляду справи, ґрунтується на тому, що у відповідності до наведених положень законодавства в контексті норм ст.ст.9-11, 245 КУпАП необхідною умовою для визнання особи винною у вчиненні певного адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст.165-1 ч.3 КУпАП, є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу саме даного адміністративного правопорушення. Зокрема, стосовно виниклих між сторонами по даній справі спірних правовідносин, необхідним є встановлення на підставі належних, допустимих та достатніх доказів факту допущення позивачем, як директором ТОВ Південтрансбудкомплект , несвоєчасності сплати (з дводенним пропуском строку) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року в сумі 70722,8 гривень (об'єктивна сторона складу правопорушення). При цьому, таке допущення несвоєчасної сплати єдиного внеску має бути вчинено умисно (усвідомлення особою протиправного характеру свого діяння та бажання або свідоме припущення настання наслідків свого протиправного діяння) або ж з необережності (особа передбачала настання негативних наслідків із легковажним розрахунком їх відвернути або не передбачала настання негативних наслідків свого протиправного діяння, хоча могла і повинна була передбачити).

Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови відповідача, доказами, на підставі яких відповідач дійшов висновку про винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-1 ч.3 КУпАП, є: протокол про адміністративне правопорушення; лист про складання, ознайомлення, підписання, отримання протоколу про адміністративне правопорушення; лист запрошення на засідання комісії з розгляду адміністративної справи. З означеного переліку, лише протокол про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2017 року №10/28-10-46-07 за своїм змістом та значенням може оцінюватись як доказ, що містить дані про вчинене адміністративне правопорушення, які можуть підтверджувати наявність в діянні особи всіх ознак складу адміністративного правопорушення. Разом тим, суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі, не відповідає суті правопорушення, викладеній в спірній постанові відповідача, а саме: в протоколі відповідач посилається на допущення позивачем прострочення строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року - фактично сплачено з 30 січня 2017 року по 07 лютого 2017 року з затримкою 18 днів (граничний термін сплати 20 січня 2017 року), а також за лютий 2017 року - фактично сплачено 22 лютого 2017 року з затримкою 2 дні (граничний термін сплати 20 лютого 2017 року), в той час як у спірній постанові відповідач вже стверджує, що позивач допустила несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише за січень 2017 року, який фактично сплачено вже 22 лютого 2017 року із граничним терміном сплати 20 лютого 2017 року.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні позивача складено за ч.4 ст.165-1 КУпАП, в той час як спірною постановою відповідача інкриміноване позивачу діяння кваліфіковано вже за ч.3 ст.165-1 КУпАП. Таким чином, з викладеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого як єдиного доказу відповідачем винесено оскаржувану позивачем постанову, а також сама спірна постанова фактично складені відносно різних протиправних діянь. Відтак, протокол про адміністративне правопорушення не тільки не підтверджує викладену в спірній постанові суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення та його кваліфікацію, а суперечить їй, фактично спростовуючи. Оскільки ж нормами КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови не передбачено можливості зміни викладених в протоколі фабули інкримінованого правопорушення та його кваліфікації, суд приходить до висновку, що означений протокол, як єдиний з перелічених в спірній постанові доказ вини та факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-1 ч.3 КУпАП, не є належним та допустимим. І вже цієї підстави достатньо для задоволення позову та скасування спірної постанови.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача про складення у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою особою (позивач посилається на ст.255 ч.1 п.1 КУпАП), оскільки такі твердження повністю спростовуються нормами ст.234-2 та ст.255 ч.2 КУпАП, абз.2 п.1 Розділу ІІ Інструкції, які залишені позивачем поза своєю увагою.

Ще однією самостійною і достатньою підставою для задоволення позову та скасування спірної постанови відповідача суд вважає відсутність в діянні позивача складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне. В судовому засіданні було достеменно встановлено, що ТОВ Південтрансбудкомплект , директором якого є позивач, в січні 2017 року до спливу граничного терміну, встановленого законом на 20 лютого 2017 року, сплатило в повному обсязі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року. Та ж обставина, що вказана сплата єдиного внеску була здійснена шляхом переказу коштів на рахунок органу доходів і зборів за попереднім місцем обліку ТОВ Південтрансбудкомплект (не як великого платника податків), внаслідок чого на закріплений за відповідачем казначейський рахунок сума єдиного внеску була перенаправлена згаданим вище органом доходів і зборів вже після закінчення граничного строку для сплати такого єдиного внеску, за переконанням суду не є підставою для утворення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-1 ч.3 КУпАП. Така оцінка судом означених обставин ґрунтується на тому, відповідачем повідомлення ТОВ Південтрансбудкомплект про його віднесення до великих платників податків із включенням до відповідного реєстру, що потягло за собою зміну місця та органу обліку, яким став відповідач, а також зміну розрахункового рахунку, на який мав сплачуватись у 2017 році єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відбулось лише в лютому 2017 року, тобто не тільки вже після фактичного перерахування ТОВ Південтрансбудкомплект єдиного внеску за попередніми реквізитами без обізнаності про нові, а й із суттєвим порушенням відповідачем передбачених Порядком строків повідомлення ТОВ Південтрансбудкомплект про включення його до Реєстру великих платників податків та зміну реквізитів для сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Наведені обставини сплати ТОВ Південтрансбудкомплект єдиного внеску свідчать про спрямованість дій позивача саме на сплату єдиного внеску в повному обсязі та у встановлені законом строки, в той час як неналежність рахунку сплати цього єдиного внеску, що потягло його несвоєчасне зарахування на належний, зумовлено протиправною бездіяльністю самого органу доходів і зборів. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність в діянні позивача вини у формі умислу чи необережності на вчинення інкримінованого йому правопорушення. Крім того, оскільки списання банком з рахунків ТОВ Південтрансбудкомплект потрібної суми для сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відбулось хоча і на неналежний, але все ж таки на закріплений за органом доходів і зборів розрахунковий рахунок, до спливу встановленого законом граничного терміну сплати єдиного внеску, а норма ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пов'язує факт сплати єдиного внеску не з датою зарахування суми єдиного внеску на рахунок органу доходів і зборів, а з датою списання банком суми єдиного внеску з рахунку його платника, суд приходить до цілком логічного висновку, що сплата ТОВ Південтрансбудкомплект єдиного внеску за січень 2017 року була здійснена у встановлені законом строки, незважаючи на те, що фактично кошти після перерахування з рахунку одного територіального органу доходів і зборів на рахунок іншого - відповідача надійшли після 20 лютого 2017 року. З огляду на таке, вчинене позивачем діяння щодо сплати єдиного внеску не містить і ознак об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-1 ч.3 КУпАП.

Задовольняючи позовні вимоги, суд також враховує, що відповідачем в порушення вимог ст.268 ч.1 КУпАП не здійснено належного та завчасного повідомлення позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду у відношенні неї справи про адміністративне правопорушення за ст.165-1 ч.3 КУпАП. Сам розгляд цієї справи і винесення спірної постанови здійснено без присутності позивача за відсутності даних про своєчасне і належне її сповіщення про місце і час розгляду справи, що, в свою чергу, призвело до порушення встановлених ст.268 КУпАП прав останньої та позбавило його можливості на здійснення свого захисту. Крім того, відсутність позивача на розгляді у відношенні нього справи про адміністративне правопорушення не сприяла встановленню всіх обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, як того вимагає ст.280 КУпАП.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за встановлених обставин розгляду справи та винесення відповідачем оскаржуваної позивачем постанови така постанова не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження сторони позивача про те, що відповідач не мав права виносити спірну постанову та накладати на позивача адміністративне стягнення внаслідок неузгодження недоїмки сплати єдиного внеску, оскільки норми ПК України, на які посилається сторона позивача, а також норми КУпАП, які регулюють питання притягнення особи до адміністративної відповідальності, не передбачають призупинення із заявлених позивачем підстав складення протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення із винесенням постанови, тим паче враховуючи невеликі строки накладення адміністративних стягнень.

З огляду на наведені судом підстави для задоволення позову суд критично ставиться та не приймає до уваги заперечення відповідача проти позовних вимог, оскільки зміст останніх не ставить під сумнів та не спростовує наведених судом правових висновків та з'ясованих в ході розгляду справи обставин сплати ТОВ Південтрансбудкомплект єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року, покладених в основу результату розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 6, 9, 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , ст.ст.7, 9-11, 38, 165-1, 234-2, 245, 251, 255, 268, 280, 283, 287, 288 КУпАП, п.1 Розділу І , п.6 Розділу ІІ, п.1 Розділу ІІІ Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року №911, абз.2 п.1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 лютого 2016 року №566, ст.ст.18, 70-71, 158-163, 171-2 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постанову в.о.заступника начальника - начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС Дебелої Катерини Петрівни від 21 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Єдаменко