Рішення

від 12.06.2007 по справі 12/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

12.06.2007                                                                                     Справа  № 12/69

За позовом державної госпрозрахункової установи „Агентство з питань банкрутства” в особі Закарпатської філії, м. Ужгород

до закритого акціонерного товариства „Закарпатське облпаливо”, м. Ужгород

про стягнення суми 5000,00 грн. –основного боргу; 325,00 грн. –3% річних та 1 440,00 грн. –інфляційних збитків.

                                                                                                        Суддя    Тисянчин  В. М.

                  Представники:

Від позивача –Ракущинець А. А., (представник за довіреністю № 10-05/01 від 11.05.207 року)

Від відповідача –Курей П. П., голова правління

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов державною госпрозрахунковою установою „Агентство з питань банкрутства” в особі Закарпатської філії, м. Ужгород до закритого акціонерного товариства „Закарпатське облпаливо”, м. Ужгород про стягнення суми 5000,00 грн. –основного боргу; 325,00 грн. –3% річних та 1 440,00 грн. –інфляційних збитків.

          Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

          Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

          Представник  відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі та просить позивача і суд надати відстрочку виконання рішення суду строком на два місяці, посилаючись на складний фінансовий матеріальний стан, перебування майна під обтяженням та можливості реального погашення боргу, про що подав у судовому засіданні письмову заяву (вх. №  61 від 12.05.2007 року).

          Відповідно до ст. 77ГПК України розгляд справи відкладався.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 5 000,00 грн.  –основного боргу щодо оплати за виконані, згідно договору від 01.06.2004 року, роботи по здійсненню аналізу фінансового стану відповідача, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

          - актом прийому –передачі від 02.06.2004 року;

            - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

                   Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду, підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.  

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є виконання робіт по здійсненню аналізу фінансового стану відповідача (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість виконаних робіт по здійсненню аналізу фінансового стану відповідача є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% - річних від простроченої суми ( п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 325,00 грн. –3% річних та 1 440,00 грн –збитків від інфляції правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору відстрочивши виконання рішення суду строком на 2 місяці, як виняток, чим задоволити клопотання відповідача з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

          2. Стягнути із закритого акціонерного товариства „Закарпатське облпаливо”          (м. Ужгород, пл. Петефі, 14; код 01881764) на користь державної госпрозрахункової установи „Агентство з питань банкрутства” в особі Закарпатської філії (м. Ужгород, вул. Д. Донського, 2; код 26252740) суму  5 000,00 (п'ять тисяч грн.) –основного боргу; 325,00 (триста двадцять п'ять грн.) –3% річних; 1 440,00 (одну тисячу чотириста сорок грн.) –інфляційних збитків та 102 (сто дві грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 25.08.2007 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                               Тисянчин В. М.