Постанова

від 20.11.2017 по справі 537/3318/17

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Номер провадження№ 2-а/537/166/2017

Справа № 537/3318/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2017 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Сьоря С.І., при секретарі - Яворській А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав, зобов язання вчинити дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 345828699 від 23.06.2017 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та зобов язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради зареєструвати за нею (позивачем) право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивувала тим, що 23.06.2017 року вона звернулася до державного реєстратора на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з метою зареєструвати за собою право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2. В цей же день відповідач надав їй рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №35828699, мотивуючи тим, що ордер на її квартиру вона отримувала в житлово-будівельному кооперативі № 48/144, місцезнаходження: вул. Республіканська 146 м.Кременчук, а довідку про виплату повної вартості квартири надало об єднання співвласників багатоквартирного будинку № 48 місцезнаходження: вул. Республіканська 146 м. Кременчук .

Враховуючи дану ситуацію вона звернулася до архівного відділу Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, де отримала рішення № 133 від 18.02.1988 року про перейменування часини вулиць Республіканської в Макаренко, а Макаренко на вулицю Ревенка, в тому числі була змінена нумерація будинків. Так, вул. Республіканська 206 стала вулиця Республіканська, 146. Також, нею було отримано розпорядження № 1015-Р від 27.08.1997 року Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про реєстрацію об єднань співвласників багатоквартирних будинків, згідно якого встановлено, що об єднання є правонаступниками житлово-будівельних кооперативів. Архівний витяг списку об єднань співвласників багатоквартирних будинків, які є правонаступниками житлово-будівельних кооперативів підтверджує те, що ОСББ № 48 є правонаступником кооперативу № 48/144 по вул. Республіканській в м. Кременчуці .

Після отримання рішення та розпорядження з архівного відділу Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради вона знову звернулась до державного реєстратора на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, де додатково надала рішення та розпорядження, однак відповідач повідомив їй, що зареєструвати квартиру не мають права у зв язку з відсутністю довідки житлово-будівельного кооперативу та наявності відмови у реєстрації права на нерухоме майно. Вважає рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень протиправним та таким, що порушує її майнові права, у зв язку з чим просила позовні вимоги задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені та просила позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, просила відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки нею було правомірно прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 35828699 від 23 червня 2017 року.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.06.2017 року позивач звернулася до Управління державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Позивачем разом із заявою до управління були подані наступні документи, зокрема: рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради депутатів трудящих Полтавської області № 487 від 13.08.1975 року Про затвердження житлово-будівельного кооперативу №48/144 при Крюківському вагонобудівному заводі ; довідку № 25/1152 про включення до єдиного реєстру підприємств та організацій України від 25.02.1997 року житлово-будівельного кооперативу № 48/144, місцезнаходження: вул. Республіканська 146 м. Кременчук (ідентифікаційний код 24565913); ордер від 03.10.1977 року на ім я ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_4 № 615 серії К на право зайняття квартиру АДРЕСА_4 ; копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-КЕ № 419588 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5; копія свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-КЕ № 269949 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5; довідку з об єднання співвласників багатоквартирного будинку № 48 місцезнаходження: м. Кременчук вул. Республіканська, 146 про сплату повної вартості квартири; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5; довідку № 25/758 про включення до єдиного реєстру підприємств та організацій України від 28.01.1999 року об єднання співвласників багатоквартирного будинку № 48 місцезнаходження: вул.Республіканська, 146 м.Кременчук (ідентифікаційний код 24565913).

На підставі поданої позивачем заяви та долучених до заяви документів, 23.06.2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_2, керуючись ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пунктами 18 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, прийнято рішення за № 35828699 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, фактичною підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень слугували висновки державного реєстратора про те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Так, позивачем для державної реєстрації права власності на квартиру, подано довідку № 178 від 19.06.2017 року про членство в ОСББ, зайняття квартири та повної сплати її вартості, виданої Об єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 48 на ОСОБА_1, яка на думку державного реєстратора не є документом , що відповідно до п.63 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 є підставою для такої реєстрації. Окрім того, реєстратором зазначено, що заявницею не було подано довіку саме кооперативу, а не ОСББ про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

На час виникнення спірних правовідносин, права та обов'язки державного реєстратора при проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були визначені Конституцією України , Цивільним кодексом України (далі - ЦК України ),Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок №1127).

Відповідно до ст. 182 ЦК України , право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державній реєстрації прав підлягають право власності.

Положеннями ч.3 ст. 10 вищевказаного Закону України встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації) та перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Виходячи з положень вказаних норм Закону, державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав встановлені статтею 22 Закону, зокрема, згідно частини 1 вказаної статті визначено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 18 Порядку №1127, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до п. 63 Порядку №1127, для державної реєстрації прав на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, подаються, зокрема, документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо), або довідка житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Виходячи із вищезазначених положень законодавства, суд приходить до висновку, що на час звернення позивача до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, законодавцем було чітко визначено, що одним із правовстановлюючих документів, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є довідка житлово-будівельного кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Як встановлено судом, позивачем разом з заявою про реєстрацію права власності надано довідку № 178 від 19.06.2017 року про членство в ОССБ, яка видана об єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 48. Також, подано копію Розпорядження Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 1015-Р від 27.08.1997 року про те, що Об єднання співвласників багатоквартирного будинку №48 є правонаступником житлово - будівельного кооперативу 48/144.

Разом з тим, ст. 384 ЦК України визначено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Статтею 385 ЦК України закріплено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч.4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Майно об'єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених правових норм, суд приходить до висновку, що споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом будинок є власністю саме даного кооперативу, в той час, як створене власниками квартир об'єднання співвласників багатоквартирного будинку забезпечує лише його експлуатацію та утримання, що виключає повноваження з розпорядження відповідним майном, зокрема, щодо передачі квартир у власність іншим особам.

В зв'язку з чим, до повноважень об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не віднесено видача довідок про членство у житлово-будівельному кооперативі та підтвердження факту внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Отже, подані позивачем для проведення державної реєстрації документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що державний реєстратор правомірно відмовив у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу , оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином, правові підстави для скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23.06.2017 року № 35828699 відсутні, у зв язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав, зобов язання вчинити дій - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: