Ухвала

від 22.11.2017 по справі 760/9328/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Букіна О.М.

№22-ц/796/11865/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №760/9328/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Шебуєвої В.А.,

Оніщука М.І.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТО-ТУР на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства обмеженою відповідальністю ВІТО-ТУР , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И Л А

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ ВІТО-ТУР , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У мотивування вимог посилався на те, що 09 грудня 2015 року о 21 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Дніпропетровське шосе (вул. Бродівська, буд. 81-а) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ATAMAN А - 09204 реєстраційний номер. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який належить ТОВ ВІТО-ТУР та автомобіля LEXUS IS 250 реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який належить компанії MB FLP CTP Hydraulics , внаслідок чого автомобіль під керуванням позивача зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.03.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 09.12.2015 року та піддано до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно звіту ТОВ Експертно - асистуюча компанія Довіра про визначення вартості матеріального збитку від 29.12.2015 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля LEXUS IS 250 реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 188303,80 грн., вартість звіту про визначення вартості матеріального збитку становить 1500,00 грн.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ Страхова компанія ЕТАЛОН , йому було виплачено страхове відшкодування від страхової компанії у розмірі 49 000,00 грн.

Франшизу в розмірі 1000 грн. має відшкодувати ОСОБА_3

З огляду на зазначене та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просив суд стягнути з ТОВ ВІТО-ТУР на його користь 139303,80 грн. вартості матеріального збитку та 1500,00 грн. - витрат на проведення оцінки з визначення вартості матеріального збитку. А також стягнути з ОСОБА_3 на його користь франшизи у розмірі 1000 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ВІТО-ТУР на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 139303,80 грн., витрати по сплаті звіту про визначення вартості матеріального збитку у розмірі 1500 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ ВІТО-ТУР на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1408,03 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ТОВ ВІТО-ТУР подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні вимог до ТОВ ВІТО-ТУР .

Зазначає, що не підтверджено правомірність використання позивачем автомобіля LEXUS IS 250 реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Судом не було належним чином досліджено зазначені обставини, не витребувано документів на підтвердження правомірності використання транспортного засобу.

Крім того, вартість матеріального збитку, визначена у Звіті, є значно завищеною, тому судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про призначення незалежної автотоварознавчої експертизи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції підставно виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Судом встановлено, що 09 грудня 2015 року о 21 год. 45 хвилин на вулиці Дніпровське шосе (вул. Бродівська, буд. 81-А) у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та який належить ТОВ ВІТО -ТУР та автомобіля LEXUS IS 250 реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та який належить компанії MB FLP CTP Hydraulics , внаслідок чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

Сторонами не заперечується, що на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ ВІТО -ТУР та виконував покладені на нього обов'язки водія автотранспортних засобів категорія Д , що підтверджується розпорядженням ТОВ ВІТО -ТУР № 28-к від 23.09.2014 року.(а.с.89)

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.03.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 09.12.2015 року та піддано до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.6)

Частинами 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, а також, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, лише тоді, якщо не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У пунктах 2,4 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Більше того при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню лише тоді, коли шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.

Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до рішення Верховного Суду України в справі № 6-108цс13 від 6 листопада 2013 року,яке є обов язковим , зокрема, для суду першої інстанції відповідно до ст. 360-7 ЦПК України визначено, що відповідно до аналізу норм ст.ст.1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідальність за спричинену позивачу матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди має бути покладено саме на ТОВ ВІТО -ТУР .

Не заслуговують на увагу колегії суддів посилання ТОВ ВІТО -ТУР на те, що позивачем не підтверджено правомірність використання автомобіля LEXUS IS 250 реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а судом не було витребувано документів на підтвердження правомірності використання транспортного засобу з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль LEXUS IS 250 реєстраційний номер НОМЕР_2 належить компанії MB FLP CTP Hydraulics (Литовська Республіка), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 від 31.08.2015 року. (а.с.7)

Довіреністю від 31.08.2015 року компанія B FLP CTP Hydraulics , в особі її директора ОСОБА_5 надала повноваження громадянину Ізраїлю ОСОБА_2 користуватися і розпоряджатися транспортним засобом марка LEXUS модель IS 250, р.в. НОМЕР_5, VIN - НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності компанії, для чого довірена особа має право керувати транспортним засобом з правом виїзду за кордон, ввозити, вивозити, транспортувати транспортний засіб по території України, Росії, Білорусії, Молдови, а також всіх країн Європейського союзу, страхувати на свій розсуд транспортний засіб, отримувати від імені компанії страхову винагороду, отримувати страхові виплати і виплати по відшкодуванню матеріальної шкоди, пов'язані з транспортним засобом, проводити технічний огляд і ремонт транспортного засобу. Використання транспортного засобу здійснюється зазначеною особою в зв'язку з безпосереднім виконанням даною особою своїх зобов'язань, направлених на представлення інтересів компанії в зазначених країнах з використання транспортного засобу на основі договору найма №26/15 від 31.08.2015 року, укладеного між компанією та ОСОБА_2. Довіреність видана строком на десять років і діє до 31.08.2025 року. (а.с.8).

Таким чином, даною довіреністю підтверджено право ОСОБА_2 отримувати відшкодування за пошкоджений автомобіль LEXUS IS 250 реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно зі звітом ТОВ Експертно - асистуюча компанія Довіра про визначення вартості матеріального збитку від 29.12.2015 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля LEXUS IS 250 реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 188303,80 грн. (а.с.10-53)

Відповідно до п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 за № 142/5/2092 вартість матеріального збитку ( реальні збитки) визначаються як вартісне значення витрат, яких зазначає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини товарної вартості.

За Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Безпідставними є посилання ТОВ ВІТО-ТУР на те, що вартість матеріального збитку, визначена у Звіті, є значно завищеною, тому судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про призначення незалежної автотоварознавчої експертизи виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Ані в клопотанні про проведення незалежної автотоварознавчої експертизи, ані в апеляційній скарзі представником ТОВ ВІТО-ТУР не зазначено жодної обставини невідповідності Звіту ТОВ Експертно - асистуюча компанія Довіра про визначення вартості матеріального збитку від 29.12.2015 року Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, з посиланням на конкретні пункти Методики.

В клопотанні про призначення експертизи зазначено лише, що вартість матеріального збитку, визначена у Звіті, є значно завищеною, тобто без конкретизації та є фактично припущенням.

Разом з тим, в силу ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача не зазначив, вартість яких робіт чи деталей, зазначених у Звіті є завищеним. Пояснив лише, що він так вважає і відповідач пропонував позивачу сплатити всього 3 тисячі доларів США на відшкодування шкоди.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Звіт ТОВ Експертно - асистуюча компанія Довіра про визначення вартості матеріального збитку від 29.12.2015 року є належним та допустимим доказом, узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогами чинного законодавства і відмовила відповідачу в задоволені клопотання про призначення товарознавчої експертизи, як заявленого з формальних підстав.

Сторонами не заперечується, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ Страхова компанія ЕТАЛОН та позивачу було виплачено страхове відшкодування від страхової компанії у розмірі 49 000,00 грн. (а.с.9).

За таких обставин суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача ТОВ ВІТО-ТУР на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 139 303, 80 грн. (188303,80 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) - 49000,00 грн. (ліміт відповідальності страхової компанії за мінусом франшизи в розмірі 1000,00 грн.) = 139 303,80 грн.), а також витрати по оплаті вартості звіту в розмірі 1500 грн. (а.с.54)

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Всі вони були предметом дослідження суду першої інстанції і суд дав їм належну оцінку.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

В іншій частині рішення суду не оскаржується та набрало законної сили.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТО-ТУР відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді В.А.Шебуєва

М.І.Оніщук