Ухвала

від 20.11.2017 по справі 591/2786/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

.

Справа №591/2786/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Мальована-КогерНомер провадження 11-сс/788/499/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

підозрюваного ОСОБА_11 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_11 та захисника - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 жовтня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світлодарськ, Донецької області, який мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБУ в Сумській області ОСОБА_12 за погодженням з керівником відділу прокуратури Сумської області ОСОБА_5 , звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , мотивуючи його наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.258-5 КК України, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а інші запобіжні заходи з урахуванням вимог ч.5 ст.176 КПК України до нього не можуть бути застосовані.

ОСОБА_11 підозрюється в тому, що в період часу з січня 2016 року по теперішній час (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно та з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_13 , який офіційно не працевлаштований в ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ», службовими особами ТОВ «Мир Пива» (Республіка Білорусь, м. Мінськ), а також іншими невстановленими фізичними і юридичними особами, в тому числі так званими «юридичними особами» терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», будучи обізнаними щодо діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», налагодили незаконне постачання продукції ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ», на тимчасово окуповані території України.

Так, ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ», яка входить до складу корпорації «SGroup», на підставі відповідних зовнішньо-економічних договорів здійснювало поставку власної продукції (снеки, сухарики, чіпси, інше) на адресу ТОВ «Мир Пива» (Республіка Білорусь, м. Мінськ), службові особи якого за попередньою змовою з іншими особами, в тому числі так званими «юридичними особами ДНР та ЛНР» та службовими особами ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ», на підставі відповідних зовнішньо-економічних угод, за невстановлених обставин, в порушення норм українського та міжнародного законодавства, здійснювали поставку продукції ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ» на тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей через тимчасово неконтрольовані пункти пропуску державного кордону України з території РФ з метою їх реалізації в оптово-роздрібних торгівельних мережах, які фактично належать керівникам та учасникам терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», здійснюючи при цьому сплату так званих «митних платежів» під час «митного оформлення» вантажу при перетині державного кордону України зі сторони РФ, що підконтрольна «ДНР» та «ЛНР», а так звані юридичні особи «ДНР» та «ЛНР» здійснюючи свою діяльність з продажу продукції та отримання доходів, сплачували податки і збори до бюджетів вказаних терористичних організацій.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 жовтня 2017 року клопотання старшого слідчого задоволено. До підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали встановлено до 24-00 год. 13 грудня 2017 року.

Згідно ухвали, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, зібраними у ході досудового розслідування доказами, доданими старшим слідчим до клопотання, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує слідчий, врахувавши тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_11 у разі визнання його винним, особу підозрюваного, дійшов висновку, що інший альтернативний запобіжний захід ніж тримання під вартою до підозрюваного не може бути застосований.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, підозрюваний ОСОБА_11 та його захисник адвокат ОСОБА_9 подали апеляційні скарги, в яких :

- підозрюваний ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 відмовити;

- захисник ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисного відмовити та застосувати до ОСОБА_11 альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, з покладенням на нього відповідних обов`язків.

За змістом вимог апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_11 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначає, що тяжкість обвинувачення, суворість можливого покарання не може бути достатнім обґрунтуванням існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, суду та перешкоджання кримінальному провадженню, а також для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує також, що клопотання та додані до нього матеріали не містять доказів обґрунтованої підозри вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України, а сам факт укладення та виконання зовнішньоекономічного контракту з ООО «Море Пива», на думку підозрюваного, не доводить постачання товару на тимчасово окуповані території України та фінансування терористичних організацій.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник ОСОБА_9 вказує на незаконність ухвали слідчого судді, її постановлення з порушенням норм КПК України та міжнародного законодавства. Звертає увагу на необґрунтованість підозри пред`явленої його підзахисному, оскільки, на думку адвоката, зі змісту підозри та матеріалів, доданих до клопотання не вбачається, що ОСОБА_11 вчинив будь-яке діяння, що містить в собі ознаки об`єктивної сторони фінансування тероризму, що залишилось поза увагою слідчого судді. До того ж додає, що продукція ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ» реалізовувалась саме на користь ООО «Мир Пива». Вважає, що старшим слідчим порушені строки вручення письмового повідомлення про підозру його підзахисному, з огляду на те, що момент затримання ОСОБА_11 з урахуванням положень ст.209 КПК України має обраховуватися з 14-00 год. 16 жовтня 2017 року, з часу проведення обшуку у його помешканні.

Вказує також і на порушення правил визначення місця проведення досудового розслідування, яке, на думку адвоката, має здійснюватися Управлінням СБУ у Дніпропетровській області з огляду на місце вчинення кримінального правопорушення та місцезнаходження ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ» в м. Дніпро. Зазначає з посиланням на судову практику, що слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, ухиленню від слідства та незаконного впливу на свідків, а також недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку із чим вважає висновки слідчого судді щодо існування цих ризиків з посиланням на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , не вмотивованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження.

Звертає увагу, що слідчий суддя не взяв до уваги обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема те, що ОСОБА_11 раніше не судимий, не перебуває на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері, виключно позитивно характеризується, має постійне місце проживання, сім`ю, на його утриманні є двоє неповнолітніх дітей, сам потребує постійного лікування.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_9 в апеляційних скаргах вважають за можливе при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 застосувати принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що ч.5 ст.176 КПК України не дозволяє вибрати альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою іншим запобіжним заходам, що на їх думку, протирічить нормам міжнародного права та є неприпустимим.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_11 та його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтримали подані апеляційні скарги, прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, Управлінням Служби безпеки України в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22017200000000029 від 14 квітня 2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України.

16 жовтня 2017 року о 18-10 год. ОСОБА_11 було затримано в порядку ст.208 КПК України, про що складено протокол затримання особи та 17 жовтня 2017 року о 17-59 год. вручено письмове повідомлення про підозру за ч.2 ст.258-5 КК України.

18 жовтня 2017 року старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБУ в Сумській області ОСОБА_12 за погодженням з керівником відділу прокуратури Сумської області ОСОБА_5 , звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , яке ухвалою слідчого судді від 20 жовтня 2017 року було задоволено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_11 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, старшим слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують, зокрема копії протоколів допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 17.10.2017 (а.к.п.59-62), тимчасового доступу до речей і документів від 17.08.2017 (а.к.п.6-8), огляду предметів і документів від 07-08.09.2017 (а.к.п.9-10, 33-34), допиту свідка ОСОБА_14 (а.к.п.35-36), обшуку від 16.10.2017 (а.к.п.37-42, а.к.п.63-65), меморандума о коммерческой политике с дополнениями (а.к.п.15-17), дополнение к договору №№2-4 (а.к.п.18-19), протокол про проведення негласної слідчої (розшукової дії), передбаченої ст.264 КПК України від 18.08.2017 з додатками (а.к.п.21-32).

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_11 до вчинення злочину є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_11 , будь-чого очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи підозрюваного ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_9 про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_11 підозри слід визнати безпідставними.

Що ж стосується тверджень захисника ОСОБА_9 щодо необґрунтованості підозри в частині її правової кваліфікації, то приймаючи до уваги, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, колегія суддів приходить до висновку про неможливість надання остаточної оцінки правильності правової кваліфікації вчиненого під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу за умов продовження розслідування кримінального провадження та встановлення істини у справі.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_11 в разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, міцність зв`язків, зокрема з колишніми колегами, керівництвом ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ» та особами, причетними до переправляння товарів для їх фактичного продажу на території «ЛНР» та «ДНР».

До того ж, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інше.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду.

Тому, доводи апеляційних скарг підозрюваного та адвоката ОСОБА_9 з приводу недостатності обґрунтування існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, суду, перешкоджання кримінальному провадженню та незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, тяжкістю обвинувачення та суворістю можливого покарання, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, дослідивши належним чином всі матеріали провадження.

До того ж, наданий до клопотання розсекречений протокол про проведення негласної слідчої (розшукової дії) з додатками (а.к.п.21-32) підтверджує факт електронної переписки ОСОБА_11 про ініціативне формування замовлень і погодження великих партій товарів з приховуванням способу переправлення для їх фактичного продажу саме на території «ЛНР», «ДНР», докази чого в свою чергу можуть зберігатися на будь-яких як письмових, так і електронних носіях інформації, які орган досудового розслідування має дослідити для викриття правопорушників, а також провести певні слідчі дії з особами, задіяними в переправленні цих товарів.

Вказане з достатністю свідчить про існування ризиків знищення або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, що також підтверджує і ту обставину, що будь-який інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не може гарантовано ізолювати ОСОБА_11 від контактів з важливими з точки зору слідства учасниками кримінального провадження та настання інших негативних наслідків щодо перешкоджання кримінальному провадженню.

При цьому, наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_11 , зокрема що він раніше не судимий, не перебуває на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері, виключно позитивно характеризується, має постійне місце проживання, сім`ю, на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, сам підозрюваний потребує постійного лікування, не спростовують висновки суду про наявність законних підстав для застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в силу ч.5 ст.176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема ст.258-258-5 КК України.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК, а також підтверджено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим, виходячи з вказаних положень процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення можливості застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_9 .

До того ж, обрання запобіжного заходу не є мірою покарання, а є лише заходом забезпечення кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 в цій частині не є переконливими.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 про те, що фактичне затримання його підозрюваного відбулося о 14-00 год. 16 жовтня 2017 року в ході проведення обшуку житла ОСОБА_11 , який на думку захисту, в розумінні ст.209 КПК України вимушений був залишатися поряд з уповноваженою службовою особою, то колегія суддів вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки виходячи зі змісту положень ст.236 КПК України, присутність особи, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені під час проведення обшуку на підставі ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння не є обов`язковою.

Матеріали ж провадження засвідчують, що ОСОБА_11 був затриманий в порядку ст.208 КПК України 16 жовтня 2017 року о 18-10 год., про що був складений відповідний протокол, (а.к.п.139-143), а 17 жовтня 2017 року о 17-59 год. йому було вручено письмове повідомлення про підозру.

Крім того, як вбачається зі змісту копії протоколу затримання ОСОБА_11 , при його складенні був присутній захисник ОСОБА_15 , при цьому будь-яких зауважень щодо невірного відображення часу затримання ОСОБА_11 даний протокол не містить.

Виходячи з наведеного, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 вручено з дотриманням положень ч.2 ст.278 КПК України, а тримання ОСОБА_11 під вартою слідчим суддею визначено в межах строку встановленого ч.ч.1,2 ст.197 КПК України.

На думку колегії суддів, не заслуговують на увагу і доводи захисника ОСОБА_9 про недотримання органом досудового розслідування вимог ст.218 КПК України з огляду на те, що дії вказані в підозрі мали місце на території м. Дніпро та місцезнаходження ТОВ «СНЕК ЕСКПОРТ» також м. Дніпро, оскільки під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді прокурором надано копію постанови прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_16 , виданої на підставі ч.3 ст.218 КПК України, про визначення місця проведення досудового розслідування від 26 квітня 2017 року, відповідно до якої місце проведення досудового розслідування даного кримінального провадження визначено за слідчим відділом Управління СБ України в Сумській області.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, про що просить захисник ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких підозрюваний ОСОБА_11 та захисник ОСОБА_9 просять скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 жовтня 2017 року, якою відносно ОСОБА_11 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_9 без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

.