Постанова

від 21.11.2017 по справі 914/1271/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Справа № 914/1271/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 підприємства «Юрвас» , м. Львів, б/н, б/д (вх. № ЛАГС 01-05/4876/17 від 17.10.2017)

на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2017 (суддя - Березяк Н.Є.)

у справі № 914/1271/17

за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Юрвас» , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська міська рада, м. Львів

про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Люблінська, 96-98

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: ОСОБА_3 - представник.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2017 (суддя - Березяк Н.Є.) у справі № 914/1271/17 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Приватне підприємство «Юрвас» (79031, м. Львів, вул. Гашека, 24/35, код ЄДРПОУ 36152851) демонтувати за власні кошти тимчасову споруду (малу архітектурну форму), розташовану за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 96-98.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПП «Юрвас» звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2017 у справі № 914/1271/17 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник посилається зокрема на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не взяв до уваги докази надіслання листа до Львівської міської ради про продовження договору оренди та ненадання відповіді на такий запит.

ОСОБА_4 вказує, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 77 ГПК України розглянуто справу без участі уповноваженого представника Відповідача, незважаючи на клопотання останнього про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.10.2017 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства «Юрвас» б/н, б/д (вх. № ЛАГС 01-05/4876/17 від 17.10.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2017 у справі №914/1271/17 до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 31.10.2017 в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 31.10.2017.

31.10.2017 судове засідання по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 підприємства «Юрвас» б/н, б/д (вх. № ЛАГС 01-05/4876/17 від 17.10.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2017 у справі №914/1271/17 не відбулось, в зв'язку із перебуванням судді - члена колегії Гриців В.М. у відпустці.

Ухвалою суду від 02.11.2017 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 підприємства «Юрвас» б/н, б/д (вх. № ЛАГС 01-05/4876/17 від 17.10.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2017 у справі № 914/1271/17 призначено на 21.11.2017.

Представники Сторін участі своїх уповноважених представників у судове засідання 21.11.2017 не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень, поданих в поштове відділення № 10 від 03.11.2017.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на неявку Представників Сторін, які повідомлені належним чином про час та місце судового засіданні, на відсутність клопотань учасників процесу, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Представник Третьої особи в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 21.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Під час виготовлення повного тексту постанови, судовою колегією з'ясовано, що після оголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду в присутності представника Третьої особи та після закінчення судового засідання по розгляду апеляційної скарги о 10 год. 15 хв., в канцелярію суду о 10 год. 30 хв. подано клопотання адвоката ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи в зв'язку з його необізнаністю про час та місце судового засідання.

Дане клопотання судовою колегією не могло бути розглянуте під час слухання справи, як таке, що подане після закінчення судового засідання. ОСОБА_4, судова колегія зазначає, що про час та місце розгляду справи ОСОБА_4 був повідомлений завчасно ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2017, яка отримана ним згідно повідомлення про вручення від 25.10.2017 (а.с. 84) та ухвалою суду від 02.11.2017 (а.с. 101).

21.11.2017 ОСОБА_4 не скеровував свого представника в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, оцінивши зібрані по них докази, судова колегія встановила наступне:

Згідно п. 11 додатку 4-В ухвали Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1282 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» тимчасову споруду ПП «Юрвас» по вул. Любінській, 96-98 у м. Львові вилучено із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові у зв'язку із самовільним збільшенням площі такої споруди на 28 м кв (а.с. 8-9).

Позивач листом від 06.01.2017 р. № 32-вих-70 повідомив ПП «Юрвас» про необхідність демонтувати тимчасову споруду по вул. Любінській, 96-98 у м. Львові в термін до 06.02.2017 у зв'язку із виключенням такої із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові на підставі п. 11 додатку 4-В до ухвали Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1282 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 23.05.2015 № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (а.с. 10). Даний лист отримано керівником ПП «Юрвас» ОСОБА_7 особисто 11.01.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Як вбачається з акту обстеження від 07.02.2017 комісією в складі працівників Залізничної районної адміністрації та КП «Адміністративно-технічне управління» проведено обстеження місця розташування спірної споруди, за результатами якого встановлено, що Відповідачем не виконано вимоги про добровільний демонтаж споруди (а.с. 11).

Розпорядженням голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 08.02.2017 № 59 «Про демонтаж тимчасової споруди встановленої за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 96-98» рекомендовано ПП «Юрвас» в термін до 07.03.2017 демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 96-98 у добровільному порядку (а.с. 12).

З метою забезпечення виконання даного розпорядження його копію було надіслано на адресу ПП «Юрвас» листом № 32-вих-560 від 10.02.2017 та попереджено про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди у добровільному порядку (а.с. 13).

Як вбачається з акту від 15.03.2017, складеного за результати обстеження в складі комісії за участю Залізничної районної адміністрації, в зазначені терміни ПП «Юрвас» тимчасову споруду добровільно не демонтовано, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду (а.с. 14).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалася наступним:

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Перелік способів захисту прав та інтересів, зазначений у вказаних нормах, не є вичерпним; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про демонтаж встановленої тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 96-98.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» , благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За частинами 1 та 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» , організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 (далі - Порядок), підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п.п. 2.20, 2.21 Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п. 2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди, така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п. 2.30 Порядку).

Згідно п. 2.1 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 3190, розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору окремих конструктивних елементів благоустрою; місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки. Тимчасові споруди розміщуються і функціонують відповідно до вимог чинного законодавства України та інших нормативних актів, прийнятих у межах компетенції органами державної влади та органами місцевого самоврядування (п.2.3).

Пунктом 7.1 даного Положення передбачено, що демонтажу підлягають тимчасові споруди: для встановлення яких закінчився термін дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою або термін дії договору оренди земельної ділянки і суб'єкту господарювання відмовлено у його продовженні; самовільно встановлені ТС.

Таким чином, закон визначає, що встановлення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності допускається за передбачених вимог, а у зв'язку з вищезазначеним тимчасова споруда підлягає демонтажу.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Згідно з п. 7.8 ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» у разі невиконання власником тимчасової споруди вимог п. 7.6. ухвали, районна адміністрація звертається до відповідного суду з позовом про примусовий демонтаж тимчасової споруди, встановленої з порушенням цих правил.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 7.1.3. та п. 7.1.4. ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові , ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1282 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 23.05.2015 № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» , Залізничною районною адміністрацією (позивач у справі) видане розпорядження №59 від 08.02.2017 «Про демонтаж тимчасової споруди, встановленої за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 96-98» , в якому рекомендовано Відповідачу добровільно демонтувати за власні кошти тимчасову споруду за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 96-98 до 07.03.2017. Дане розпорядження є чинним, в судовому порядку не оскаржувалося , та Відповідачем не виконано.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази оскарження Відповідачем в судовому порядку дій чи бездіяльності Львівської міської ради щодо розгляду питання про внесення змін в ухвалу № 4527 від 23.04.2015 як і докази демонтажу тимчасової споруди.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання ПП «Юрвас» (79031, м. Львів, вул. Гашека, 24/35, код ЄДРПОУ 36152851) демонтувати за власні кошти тимчасову споруду (малу архітектурну форму), розташовану за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 96-98, оскільки такі є підставними та обґрунтованими.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права та прийняття рішення за відсутності представника Відповідача, судова колегія зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір був вирішений судом першої інстанції в межах максимально встановлених законом строків вирішення спору з врахуванням положень ст. 69 ГПК України, розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі за клопотанням Відповідача, а тому доводи Апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, судова колегія вважає голослівними.

Щодо посилань Апелянта на те, що місцевий господарський суд не взяв до уваги докази надіслання листа до Львівської міської ради про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності в спірній тимчасовій споруді та ненадання відповіді на такий запит, судова колегія зазначає, що з поданого Відповідачем листа, адресованого директору департаменту містобудування (а.с. 42), без дати та доданих документів, які зазначені як додатки до листа, не вбачається, що такий був поданий через Центр надання адміністративних послуг м. Львова, на підтвердження чого додана реєстраційна картка від 16.11.2016 за № 2-28283-3-24 (а.с. 42,43).

У відповідності до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, Апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства «Юрвас» , м. Львів, б/н, б/д (вх. № ЛАГС 01-05/4876/17 від 17.10.2017) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2017 у справі № 914/1271/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 23.11.2017.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя В.М.Гриців

Суддя Г.Т.Кордюк