Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
23.11.2017 Справа №927/586/17
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ясенсвіт , вул. Леніна, 22 а, с. Ромашки Рокитнянського району Київської області, 09623.
Відповідач: Приватне підприємство АПТК , вул. Київська, 140 б, м. Прилуки Чернігівської області, 17500.
Предмет спору: про стягнення 175100,73 грн.
Суддя Ю.В. Федоренко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 05.01.2017 р.
Від відповідача: ОСОБА_2 - директор, 21.11.2017 р. не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 175100,73 грн. штрафних санкцій. Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов договору поставки №ЯС-18/03/16-17 від 18.03.2016 р.
Відповідач позов не визнав і посилається на те, що на виконання умов договору він поставив позивачу товар за видатковою накладною №101 від 05.07.2016 р. на суму 129172 грн. За товар позивач зобов'язаний був здійснити розрахунок до 10.07.2016 р., однак розрахувався частково, сума боргу складає 61817 грн. Вказаний факт підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. у справі №911/1242/17. Враховуючи порушення позивачем умов договору щодо строків оплати за товар відповідач не зобов'язаний був здійснювати поставки, а позивач не має права на нарахування штрафних санкцій.
Наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій стала причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.
18.03.2016 р. між сторонами було укладено договір поставки №ЯС-18/03/16-17 (далі за текстом - Договір) за умовами якого Постачальник (ПП АПТК ) зобов'язався передати Покупцю (ТОВ Ясенсвіт ) у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах Договору кукурудзу, пшеницю (надалі - товар).
У Договорі сторони узгодили, що:
-кількість товару (+/- 10%), що поставляється за цим Договором, встановлюється у Специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною (п.2.3);
-ціна товару погоджується сторонами у Специфікації на певну кількість товару (п.3.1);
-оплата партії Товару здійснюється Покупцем за погодженими в Специфікації цінами шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника за фактично прийняту вагу відповідно до підписної Сторонами видаткової накладної в строк 5 (п'ять) банківських днів з дати поставки Товару, з урахуванням положень п. 3.4, Договору в такому порядку: 80 % від вартості партії Товару Покупець може оплатити на підставі наданих Постачальником оригіналів Договору, товарно-транспортної накладної, документів, що підтверджують якість Товару, копій видаткової і податкової накладних та відповідної Специфікації; остаточний розрахунок за партію здійснюється за умови надання Постачальником належним чином оформлених оригіналів всіх вказаних вище документів. Інші умови оплати можуть бути погоджені Сторонами в Специфікації (п.3.3);
-доставка всієї кількості товару здійснюється погодженими партіями на умовах DAP (Інкотермс 2010) адреса: а) Київська обл.., Васильківський р-н с. Крушинка, вул. Колгоспна, 11; б) Черкаська обл.., Жашківський р-н, с. Скибин, вул. Леніна, 100 (конкретна адреса вказується в Специфікації) в строк погоджений сторонами в Специфікації, в якій повинні вказуватись тип транспортного засобу та спосіб розвантаження. Інші умови поставки можуть бути погоджені сторонами у Специфікації (п.4.1).
16.06.2016 р. сторонами укладено Специфікацію №15 до Договору якою погоджено поставку пшениці у кількості 200 т. +/- 10% на загальну суму 860000 грн. з строком поставки до 21.06.2016 р.
30.06.2016 р. сторонами укладено Специфікацію №17 до Договору на поставку пшениці у кількості 200 т. +/- 10% на загальну суму 860000 грн. з строком поставки до 05.07.2016 р.
Згідно з п. 10 Специфікацій №15 та №17 оплата партії товару здійснюється Покупцем за погодженими у Специфікації цінами шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактично прийняту вагу відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної в строк 3 банківських днів з дати поставки товару, з урахуванням положень п.4.3 Договору.
На виконання умов Договору відповідачем здійснено поставки пшениці за видатковими накладними:
-№97 від 02.07.2016 р. у кількості 33,08 т. на суму 142244 грн.;
-№98 від 02.07.2016 р. у кількості 29,14 т. на суму 125302 грн.;
-№99 від 02.07.2016 р. у кількості 28,96 т. на суму 124528 грн.;
-№100 від 05.07.2016 р. у кількості 16,72 т. на суму 71896 грн.;
-№101 від 05.07.2016 р. у кількості 30,04 т. на суму 129172 грн.
Всього позивачу було поставлено пшениці у кількості 137,94 т.
Оплата за отриманий товар позивачем здійснювалась платіжними дорученнями з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно Договору №ЯС 18/03/16-17 від 18.03.2016 ( т.1 а.с.110-117, 119-154).
При цьому, ні в накладних на поставку товару, ні платіжних дорученнях за якими здійснювалась оплата отриманого товару, не вказано за якою специфікацією було поставлено товар, а лише зазначено, що поставка/оплата товару здійснено на підставі Договору. Не містять таких доказів і інші матеріали справи.
Судом враховується, що предметом поставки за Специфікаціями №15 та №17 до Договору є один і тож же товар: пшениця з ціною 4300 грн. за 1 тону, яка була частково поставлена позивачу у відповідності до вищезазначених накладних.
За приписами статей 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст.1 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію
Оцінюючи надані сторонами докази суд встановив, що позивачем не доведено факту не здійснення поставки відповідачем товару за Специфікацією №15 в повному об'ємі, оскільки в первинних бухгалтерських документах (накладних, платіжних дорученнях на оплату) не вказано що поставка товару здійснена за Специфікацією №17 та відповідно проведено оплату за отриманий товар по Специфікації №17.
Враховуючи вказане, а також заперечення відповідачем позову з підстав наявної заборгованості за поставлений товар що надавало йому право не здійснювати наступні поставки, суд приходить до висновку, що поставка пшениці за вищезазначеними видатковими накладними здійснювалась на виконання умов Специфікації №15 до Договору, яка була укладена сторонами 16.06.2016 р. (раніше ніж Специфікація №17 від 30.06.2016 р.) і її умови були чинними на дату поставки відповідачем товару.
Як встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. у справі №911/1242/17 до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «АПТК» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» (відповідач) про стягнення 82090,13 грн. заборгованості за договором поставки № ЯС/18/03/16-17 від 18.03.2016, які складаються з 61 817,00 грн. основного боргу, 5 763,43 грн. інфляційних втрат, 1 352,00 грн. 3% річних та 13 157,70 грн. пені. На підставі видаткової накладної № 101 від 05.07.2016, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар (пшеницю) на загальну суму 129 172,00 грн.
Зважаючи на те, що товар відповідачем отримано, а строк оплати щодо нього настав, однак відповідач в повному обсязі за нього не розрахувався, що підтверджується матеріалами справи та не надав суду доказів відсутності заборгованості, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 61 817,00 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вказаним рішенням стягнуто з ТОВ Ясенсвіт на користь ПП АПТК 61 817 грн. 00 коп. боргу, 5 763 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 1349 грн.10 коп. 3% річних, 9 282 грн. 68 коп. пені, 1 524 грн. 42 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 р. у справі №911/1242/17 рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. у справі №911/1242/17 залишено без змін.
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, вказаним рішенням встановлено факт заборгованості позивача перед відповідачем за поставлений товар по видатковій накладній № 101 від 05.07.2016 у сумі 61 817 грн.
Відповідно до ч.1, 6 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як встановлено ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2, 5 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
У Договорі сторонами встановлено строк оплати товару в 5 банківських днів відповідно до підписаної видаткової накладної. Інші умови оплати можуть бути погоджені сторонами у Специфікації (п.3.3 Договору).
Пунктом 10 Специфікації №15 до Договору сторонами погоджено оплату партії товару відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної в строк 3 банківських дні з дати поставки товару.
Товар по видатковій накладній №101 позивач отримав 05.07.2016 р. і зобов'язаний був його оплатити у строк по 08.07.2016 р.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. у справі №911/1242/17 встановлено, що за отриманий товар позивач розрахувався частково, сума заборгованості складає 61 817 грн.
Отже, відповідно до положень частини 5 ст.692 Цивільного кодексу України відповідач з 09.07.2016 р. правомірно зупинив передання позивачу іншого товару, який він зобов'язаний був поставити відповідно до умов Договору та Специфікацій до нього.
Судом встановлено, що відповідачем прострочено поставку товару за Специфікацією №15 з 21.06. по 01.07.2016 р. на суму 774000 грн.(180 тон х 4300 ціни за тону), з 02.07. по 04.07.2016 р. на суму 381926 грн. (180 - 91,18=88,82 т. х 4300), з 05.07. по 08.07.2016 р. на суму 180858 грн. (88,82 - 46,76=42,06 т. х 4300).
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч.4 ст.231 Господарського кодексу України).
Пунктом 5.2 Договору сторонами встановлено, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі 0,1% від вартості товару, поставка якого прострочена, за кожен день прострочення.
Тобто, за правовою природою погоджені сторонами у вказаному пункті Договору штрафні санкції є пенею.
Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення поставки товару за Специфікацією № 15 з 21.06. по 01.07.2016 р. на суму 774000 грн., розмір пені складає 8514 грн. (774000 х 0,1%), з 02.07. по 04.07.2016 р. на суму 381926 грн., розмір пені складає 1145,78 грн. (381926 х 0,1%); та з 05.07. по 08.07.2016 р. на суму 180858 грн., розмір пені 723,43 грн. (180858 х 0,1%). Всього на користь позивача підлягають стягнення штрафні санкції у розмірі 10383,21 грн.
В решті вимог про стягнення 164717,52 грн. штрафних санкцій судом відмовлено за необґрунтованістю.
Позивачем надано суду відзив на заперечення відповідача від 16.07.2017 р. у якому він, зокрема, зазначає, що відповідачем при здійснення поставок товару не надано всіх передбачених Договором документів: свідоцтва про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів. Вказані пояснення судом відхиляються, оскільки факт прострочення оплати отриманого товару позивачем підтверджується рішенням господарського суду яке набрало законної сили, і цей факт не потребує повторного доведення.
У письмовому поясненні на а.с.80 т.1 відповідач вказує на заборгованість позивача станом на 15.06.2016 р. в сумі 1368022 грн. До пояснення додано оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 яка не є належним доказом на підтвердження наявності боргу станом на 15.06.2016 р., оскільки не є первинним документом на підтвердження здійснених господарських операцій.
На підтвердження наявності боргу відповідачем надані видаткові накладні: №75 від 05.06.2016 р. на суму 106250 грн., №77 від 05.06.2016 р. на суму 108290 грн., №78 від 09.06.2016 р. на суму 182070 грн., №79 від 09.06.2016 р. на суму 176290 грн., №80 від 09.06.2016 р. на суму 176375 грн. №81 від 10.06.2016 р. на суму 112880 грн., № 82 від 10.06.2016 р. на суму 100130 грн., № 83 від 12.06.2016 р. на суму 102595 грн., №84 від 12.06.2016 р. на суму 108630 грн., № 88 від 14.06.2016 р. на суму 108290 грн., №89 від 14.06.2016 р. на суму 116705 грн., №92 від 22.06.2016 р. на суму 104496 грн., № 93 від 22.06.2016 р. на суму 93996 грн. Всього за вказаними накладними підтверджується поставка товару позивачу за Договором на загальну суму 1 596 997 грн. За період з 06.06.2016 р. по 21.06.2016 р., в межах погоджених сторонами строків оплати вартості товару, позивачем сплачено 1 971 332,60 грн. (т.1 а.с.110-117, 119-133). Доказів про те, що вказана оплата здійснена позивачем за товар, який було поставлено до 05.06.2016 р., суду не надано.
Отже, відповідачем не доведено наявності заборгованості позивача за поставлений товар станом на 21.06.2016 р. ( строк поставки за Специфікацією №15). З урахуванням вказаного дані пояснення та додані докази відповідачем судом відхиляються.
На підставі викладеного позов задовольняється частково з покладенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково і стягнути з Приватного підприємства АПТК , вул. Київська, 140 б, м. Прилуки Чернігівської області, 17500, ідентифікаційний код 38615098, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ясенсвіт , вул. Леніна, 22 а, с. Ромашки Рокитнянського району Київської області, 09623, ідентифікаційний код 32619343, 10383,21 грн. штрафних санкцій та 155,75 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову про стягнення 164717,52 грн. штрафних санкцій - відмовити.
Повне рішення складено 24.11.2017 р.
Суддя Ю.В. Федоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2017 |
Оприлюднено | 26.11.2017 |
Номер документу | 70487580 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Федоренко Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні