Постанова

від 22.11.2017 по справі 805/2229/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 р. Справа №805/2229/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10:30

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративного позову Малого приватного підприємства Галакс до Відділу реєстрації Бахмутської міської ради в особі Державного реєстратора відділу реєстрації ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

за участю сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Мале приватне підприємство Галакс звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу реєстрації Бахмутської міської ради в особі Державного реєстратора відділу реєстрації ОСОБА_1 про:

- визнання нечинним рішення Державного реєстратора відділу реєстрації Бахмутської міської ради ОСОБА_1 № 33746039 від 07.02.1017 року щодо відмови у скасуванні запису за номером 41247114123 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю, літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70;

- зобов'язання Державного реєстратора відділу реєстрації Бахмутської міської ради ОСОБА_1 внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю КОМІНТЕРН ПЛЮС на нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70;

- зобов'язання Державного реєстратора відділу реєстрації Бахмутської міської ради ОСОБА_1 внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності Малого приватного підприємства Галакс на нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Донецької області від 19.02.2014 року у справі № 905/8561/13 було визнано право власності за Малим приватним підприємством Галакс на нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70. Зазначеним рішенням було скасовано свідоцтво про право власності № 2403824 від 15.04.2013 року про оформлення права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Комінтерн Плюс а також витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Комінтерн Плюс нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70. Вказане рішення набрало законної сили.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відносно нежитлової будівлі: літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70, позивачу стало відомо, що власником нерухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю Комінтерн Плюс .

Позивач звернувся до Державного реєстратора відділу реєстрації Бахмутської міської ради ОСОБА_1 з заявою про скасування відповідного запису щодо права власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70 за Товариством з обмеженою відповідальністю Комінтерн Плюс .

Рішенням Державного реєстратора від 07.02.2017 року № 33746039 відмовлено у скасуванні запису за номером № 41247114123 на підставі того, що реєстратором встановлено наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 22 листопада 2017 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Разом з цим, через відділ документообігу та архівної роботи суду 22 листопада 2017 року надав клопотання про розгляд справи без його участі на підставі наданих до суду документів.

У судове засідання, призначене на 22 листопада 2017 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник Відділу реєстрації Бахмутської міської ради, надав суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що дії державного реєстратора є законними, обґрунтованими та вчиненні в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. Також передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 розгляд заяв та документів здійснюється державним реєстратором який встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями. Згідно відомостям які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державному реєстратору стало відомо, що 15.04.2013 року проведено державну реєстрацію права власності ТОВ Комінтерн плюс за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70, та видано свідоцтво про право власності за № 2403824. 28.12.2015 року Першотравневим районним управлінням юстиції Донецької області згідно заяви ТОВ Комінтерн плюс видано дублікат свідоцтва про право власності за № 51022379.

Під час розгляду заяви Ліквідатора Малого приватного підприємства Галакс державним реєстратором було встановлено розбіжності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, а саме: відомості в Державному реєстрі прав свідчать про дублікат свідоцтва за № 51022379, а згідно наданого рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2014 року № 905/8561/13 скасовано свідоцтво про право власності № 2403824, у зв'язку з чим, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Мале приватне підприємство Галакс є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 13537629, з 27.06.2012 року перебуває в стані припинення, що підтверджується безкоштовним запитом відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На підставі постанови Господарського суду Донецької області від 31.05.2012 року № 5006/27/69б/2012 - Мале приватне підприємство Галакс визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.06.2013 року № 5006/27/69б/2012 ліквідатором призначено ОСОБА_2.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.02.2014 року у справі № 905/8561/13 було визнано право власності за Малим приватним підприємством Галакс на нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70. Зазначеним рішенням було скасовано свідоцтво про право власності № 2403824 від 15.04.2013 року про оформлення права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Комінтерн Плюс а також витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Комінтерн Плюс нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70. Вказане рішення набрало законної сили 07.03.2014 року, що підтверджується копією довідки від 11.03.2014 року.

Відповідно інформаційній довідки № 76839815 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна сформованої 23.12.2016 року - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 41247114123, нежитлова будівля, П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70, власником є Товариство з обмеженою відповідальністю Комінтерн плюс .

Відповідно інформаційній довідки № 79771875 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна сформованої 07.02.2017 року - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 41247114123, нежитлова будівля, П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70, власником є Товариство з обмеженою відповідальністю Комінтерн плюс .

06.02.2017 року ліквідатор Малого приватного підприємства Галакс ОСОБА_2 звернулась з заявою про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до якої було додану - рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2014 року № 905/8561/13, копію паспорта громадянина України, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Відповідно до листа - проходження справи від 06.02.2017 року № 1796 документи прийняті адміністратором 06.02.2017 року.

Рішенням про відмову у скасуванні № 33746039 від 07.02.2017 року відмовлено у скасуванні запису за номером 41247114123 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спірним питанням є підстави та обґрунтованість винесення рішень про відмову у скасуванні запису за номером 41247114123 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вважаючи прийняте рішення протиправним, ліквідатор Малого приватного підприємства Галакс ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.06.2014 року № 1952-IV (далі - Закон України № 1952-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 4 Закону України № 1952-IV, державній реєстрації підлягають відповідні речові права та їх обтяження.

Стаття 6 Закону України № 1952-IV визначає організаційну систему державної реєстрації прав, яку становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

- акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України № 1952-IV державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно ст. 18 Закону України № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердив Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі - Порядок реєстрації).

Відповідно до п. 6 Поряду реєстрації, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пункт 9 Порядку реєстрації, визначає перелік документів необхідний для державної реєстрації. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

У разі коли особа, речові права, обтяження таких прав якої підлягають державній реєстрації, звільнена від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, не подається.

У такому разі заявник пред'являє документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, з якого державним реєстратором, уповноваженою особою виготовляється копія, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 18 Порядку реєстрації, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Пунктом 19 Порядку реєстрації, передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Відповідно до ст. 24 Закону України № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

06.02.2017 року ліквідатор Малого приватного підприємства Галакс ОСОБА_2 звернулась з заявою про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до якої було додану - рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2014 року № 905/8561/13, копію паспорта громадянина України, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Відповідно до листа - проходження справи від 06.02.2017 року № 1796 документи прийняті адміністратором 06.02.2017 року.

Рішенням про відмову у скасуванні № 33746039 від 07.02.2017 року відмовлено у скасуванні запису за номером 41247114123 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що позивачу було відмовлено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України № 1952-IV.

В рішенні про відмову у скасуванні, відповідач зазначив, про наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, а саме: згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підстави виникнення права власності є - дублікат свідоцтва за іншим номером, датою.

Пунктом 40 Порядку реєстрації, зазначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Згідно ст. 27 Закону України № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Крім того, згідно пункту 67 Порядку реєстрації, для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.

Для державної реєстрації права власності у разі розірвання договору, за яким відбувся перехід права власності на нерухоме майно, на підставі рішення суду подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно відчужувача до укладення такого договору.

Відповідач в запереченнях зазначає, що підставою для винесення рішення про відмову у скасуванні стало наявна суперечність між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, а саме: згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підстави виникнення права власності є - дублікат свідоцтва за іншим номером, датою.

З цього приводу суд зазначає наступне, що рішенням Господарського суду Донецької області від 19.02.2014 року по справі № 905/8561/13 було визнано право власності за Малим приватним підприємством Галакс площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70 та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Комінтерн плюс . Крім того, зазначеним рішенням скасовано свідоцтво про право власності № 2403824 від 15.04.2013 року про оформлення права власності на об'єкт нерухомості: нежитлову будівлю: літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70 за Товариством з обмеженою відповідальністю Комінтерн Плюс .

Судове рішення набрало законної сили 07.03.2014 року.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно ст. Закону України № 1952-IV, реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.

У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

Скасований реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна не може бути присвоєний іншому об'єкту нерухомого майна.

Інформація про скасовані реєстраційні номери зберігається у Державному реєстрі прав протягом усього часу існування цього реєстру.

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.12.2016 року та 07.02.2017 року об'єкту нерухомого майна: нежитлова будівля: літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70 має реєстраційний номер 41247114123.

В матеріалах справи відсутні докази щодо скасування реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна.

Суд зазначає, що в рішенні про відмову у скасуванні від 07.02.2017 року № 33746039, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля: літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70 зазначений той самий номер, а саме: 41247114123.

Крім того, дублікат свідоцтва про право власності за іншим номером, датою на які посилається в рішенні про відмову у реєстрації відповідач, жодним чином не спростовує факту права власності за Малим приватним підприємством Галакс на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля: літ.П-1, площею 320,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70 та того факту, що йдеться про один й той самий об'єкт нерухомого майна.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним твердження представника відповідача стосовно дубліката свідоцтва про право власності за іншим номером, датою.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 № 3477-IV(з наступними змінами та доповненнями) визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а частиною першою статті 1 цього ж Закону визначено значення термінів: Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; Суд, Європейський суд з прав людини; практика Суду, практика Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У пунктах 38, 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04) вказано, що Суд повторює, що стаття 1 Першого протоколу, по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як окремі , тобто не пов'язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства від 8 липня 1986 року, п. 106, серія A, № 102). Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі Беєлер проти Італії [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).

На думку суду, виходячи із правил застосування норм статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закладених у судовій практиці Європейського суду з прав людини, у спірних правовідносинах мало місце втручання у право власності позивача на спірну нежитлову будівлю шляхом обмеження такого права, при цьому, справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав позивача дотримано не було.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу, діяв не у межах повноважень та не у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч. ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Малого приватного підприємства Галакс до Відділу реєстрації Бахмутської міської ради в особі Державного реєстратора відділу реєстрації ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства Галакс до Відділу реєстрації Бахмутської міської ради в особі Державного реєстратора відділу реєстрації ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора відділу реєстрації Бахмутської міської ради ОСОБА_1 № 33746039 від 07.02.2017 року щодо відмови у скасуванні запису за номером 41247114123 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю, літ. П-1, площею - 320,20 кв.м. що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70.

Зобов'язати Державного реєстратора відділу реєстрації Бахмутської міської ради ОСОБА_1 внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Комінтерн плюс на нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ. П-1, площею - 320,20 кв.м. що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70.

Зобов'язати Державного реєстратора відділу реєстрації Бахмутської міської ради ОСОБА_1 внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності Малого приватного підприємства Галакс на нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ. П-1, площею - 320,20 кв.м. що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті 22 листопада 2017 року.

Постанова у повному обсязі складена 23 листопада 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.