Ухвала

від 17.11.2017 по справі 804/7597/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 листопада 2017 р. справа 804/7597/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук – Борисенко Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ САЛФИТ» до Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

16.11.2017 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ САЛФИТ» Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019901402 від 08.11.2017.

Відповідно до частини 2 статті 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України (частина 1 статті 107 КАС України).

Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків коли його не належить сплачувати.

Законом України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

При цьому, позивачем заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Вирішуючи заявлене клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження власного майнового стану, тобто суду не подано документ, який визначає рівень статків.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить визнати протиправними на скасувати податкове повідомлення рішення Головногго Управління ДФС у Дніпропетровській області.

Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - суб'єкта владних повноважень, є майновою.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України “Про судовий збір”.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №1774-VIII від 06.12.2016 р. (який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” № 1801-19 від 21.12.2016 р. визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1 600 гривень.

Частиною 2ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши поданий адміністративний позов, судом встановлено, що позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, і підлягає залишенню без руху. Оскільки до позову, поданого юридичною особою, не додано документу на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру або докази скрутного матеріального становища, на підтвердження клопотання про про відстрочення сплати судового збору.

Отже, враховуючи наведене, позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір” за наступними реквізитами:

Отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра

Код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253

Рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів : 22030101

Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області

МФО: 805012.

У відповідності до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд дає можливість позивачу привести у відповідність до вимог ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу адміністративного позову майнового характеру або докази скрутного матеріального становища, на підтвердження клопотання про про відстрочення сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106, 107, 108 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ САЛФИТ» до Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу адміністративного позову майнового характеру або докази скрутного матеріального становища, на підтвердження клопотання про про відстрочення сплати судового збору.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В.Захарчук-Борисенко