Постанова

від 23.11.2017 по справі 812/1379/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1379/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 у сумі 72488,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Позивач) до Луганського обласного клінічного онкологічного диспансера (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 у сумі 72488,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» . Заборгованість Відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області становить 72488,99 грн. Відповідач в добровільному порядку борг не сплатив, тому Позивач просив суд стягнути з Луганського обласного клінічного онкологічного диспансера суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 у сумі 72488,99 грн. (а.с.2-3).

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.58), надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника (а.с.59).

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову (арк. спр. 63-64), у яких зазначив, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області неправомірно зараховані кошти, сплачені Луганським обласним клінічним онкологічним диспансером на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на погашення інших платежів. Позивач, приймаючи такі рішення, вважає, що вони є правомірними, незважаючи на те, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органам Пенсійного фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №291 від 18.09.2017. Також представник Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру просив звернути увагу суду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-166а15, відповідно до якого «право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню Пенсійного Фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

На підставі викладеного, Відповідач вважає, що заборгованості перед Пенсійним Фондом України за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 у розмірі 72488,99 грн. у нього немає, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, справу розглянути в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер (ідентифікаційний код 01983826) зареєстрований юридичною особою та знаходиться у м. Сєвєродонецьку Луганської області, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, юридична адреса, м. Сєвєродонецьк вул. Сметаніна буд. 5.

У вересні 2017 року органи Пенсійного фонду України сплачували та доставляли пенсіонерам, які працювали у відповідача, пільгові пенсії за списком № 1, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.7-27).

У Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру за вказаними розрахунками за вересень 2017 року виникли зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 в сумі 72488,99 грн, що підтверджується карткою особового рахунку Відповідача (а.с.6, 38).

Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер платіжним дорученням № 291 від 18.09.2017 перерахував на користь позивача в рахунок відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 за вересень 2017 року згідно листа від 12.09.2017 № 14711/04-21 кошти у сумі 72488,99 грн (арк. спр. 62, 65).

Факт зарахування підтверджується також і карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру. За період з 19.09.2017 по 25.09.2017 Позивачем зараховані сплачені Відповідачем кошти, у сумі 72488,99 грн. (а.с.38).

Згідно з розрахунком суми заборгованості Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за вересень 2017 року платежі, які здійснювались відповідачем в період вересень 2017 року, відповідно до пункту 5.4 розділу V Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, зараховано управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в погашення заборгованості за період до 01.09.2017 (а.с.4).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

У відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мін`юсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п.6.1 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Таким чином, необхідність відшкодування Відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Пунктом 5.4 розділу V Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, передбачено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-166а15, «право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню Пенсійного Фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею. Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про наявність в управління Пенсійного фонду України правових підстав для зарахування коштів, сплачених товариством на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на інші платежі не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права» .

Відтак, в межах спірних правовідносин, сплата відповідачем у вересні 2017 року 72488,99 грн. на відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, не може бути зарахована управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в погашення заборгованості, що виникла раніше - за період до 01.09.2017.

Таким чином, як на час звернення до суду з позовом, так і на час судового розгляду справи у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 у розмірі 72488,99 грн., оскільки відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за спірний період, що підтверджено відповідним платіжним дорученням та карткою особового рахунку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З викладеного слідує, що право самостійно визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а органи Пенсійного фонду не наділені правом чи обов'язком змінювати будь-яким чином призначення платежу, якщо таке встановлено платником.

Оскільки під час судового розгляду справи судом встановлено, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 у розмірі 72488,99 грн. у Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру відсутня, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 18 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 69-71, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управлінню Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Луганського обласного клінічного онкологічного диспансера про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 у розмірі 72488,99 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1