Ухвала

від 22.11.2017 по справі 820/1975/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 р.Справа № 820/1975/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 820/1975/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3В.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0005211304, №0005221304, №0005191304, №0005201304, №0005181304, №0005171304 від 13.04.2017 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року по справі № 820/1975/17 адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року по справі № 820/1975/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні, вказує на те, що на підставі акта перевірки № 1625/20-23-17-01-2435020037 від 15.11.2016 року відповідачем безпідставно зроблено висновки про порушення позивачем вимог законодавства, а також неправомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вказує, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства. Крім того, стверджує про порушення відповідачем граничного строку винесення податкових повідомлень-рішень.

Відповідач, в надісланих до суду письмових запереченнях та у судовому засіданні, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зокрема, посилається на обґрунтованість висновків акта перевірки та прийнятих на підставі зазначеного акта оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Зазначає, що позивачем під час проведення перевірки не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «Салтіо» , ТОВ «Кріс-Трейд» , ТОВ «Східенергосервіс» , ТОВ «Комфі Трейд» , понесення на користь вказаних контрагентів витрат в межах здійснення звичайної господарської діяльності. Таким чином, вказує на те, що висновки акту перевірки є вірними та не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Харківській області.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з отриманням ухвали Ленінського районного суду м. Харкова про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1), на підставі п.п. 20.1.4 .п.20.1 ст.20, ст.78.1.11 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, абз.6 п.7 ст. 13 розділу VII Закону України від 08.07.2010 року № 2464- VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , відповідно до наказів від 18.10.2016 року № 298 та від 04.11.2016 року № 327 та відповідно до направлення від 31.10.2016 року № 581, виданого Харківською об'єднаною ДПІ ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1) щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року, по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року.

За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом складено Акт № 1625/20-23-17-01-2435020037 від 15.11.2016 року, яким встановлено порушення позивачем:

- п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI що призвело до заниження оподаткованого доходу за 2015р. на суму 1006058,95 грн.;

- п.177.2 статті 177 Кодексу З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України в частині оподаткування військовим збором доходів на суму 73854,93 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків з контрагентами - покупцями ДП "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (код за ЄДРПОУ 30210163) за липень 2015 р. у сумі 660754,00 грн., за вересень 2015 року у сумі 237360,00 грн., за листопад 2015 р. у сумі 110400,00 грн., в частині реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів - постачальників за липень 2015 р. з ТОВ "Кріс-трейд" код за ЄДРПОУ 39701905 у сумі 652892,00 грн., за вересень 2015 року з ТОВ «Салтіо» (код за ЄДРПОУ 39768776) у сумі 238920,00 грн., за листопад 2015 р. з ТОВ "Східенергосервіс" (ЄДРПОУ 40035421) у сумі 108600,00 грн.;

- п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 683,00 грн., у т.ч. за лютий 2015 року на суму ПДВ 683,0 грн.;

- п.2 ст.7 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, абз. 3 ч. 8 ст.9 Закону-2464, в результаті чого донараховано єдиного внеску в розмірі 84701,26 грн.;

- п. 85.2 ст. 85 п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, до перевірки не надав книгу обліку доходів і витрат, договір оренди нежитлового приміщення, банківські виписки, тощо;

- п. 51.1 ст.51. ,п.119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями. не відображено дохід, виплачений приватним підприємцям за ознакою доходу « 157» .

На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківської області винесено податкові повідомлення-рішення №0005211304, №0005221304, №0005191304, №0005201304, №0005181304, №0005171304 від 13.04.2017 року.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування останніх.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаних податкових повідомлень - рішень діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_3 п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України; п.2 ст.7, абз. 3 ч. 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» слугувало твердження відповідача про не підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Салтіо» , ТОВ «Кріс-Трейд» , ТОВ «Східенергосервіс» , ТОВ «Комфі Трейд» , понесення на користь вказаних контрагентів витрат в межах здійснення звичайної господарської діяльності

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п.177.1, 177.2 ст.177 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п. 177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 177.10 статті 177 ПК України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.1995 року №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (аналогічні позиції викладалися Вищим адміністративним судом у листах від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року № 1936/11/13 - 11).

Судовим розглядом встановлено, що між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ «Салтіо» укладено договір купівлі-продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року, предметом якого є придбання промислових товарів.

ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ «Салтіо» (код ЄДРПОУ 39768776) за вересень 2015 року до перевірки надав: договір купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року з ТОВ «Салтіо» ; специфікацію №1 від 10.07.2015 до договору купівлі - продажу №06/10/15 від 19.06.2015 року; податкову накладну №12 від 14.09.2015 року; видаткову накладну № 912 від 21.09.2015 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №9/14-2 від 14.09.2015 року

Відповідно до специфікації №1 від 10.09.2015 до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року: кількість продукції (Електричний двигун ДПМ25-Н1-01) складає 132 кг, загальна вартість продукції без ПДВ складає 1 194 600,0 грн., ПДВ складає 238 920 грн., разом з урахуванням ПДВ складає 1 433 520,00 грн.. Однак, у п. 1 Специфікації загальна вартість товару, що поставляється по цій Специфікації складає 1 194 600,0 (один мільйон чотириста тридцять три тисячі п'ятсот двадцять) грн., у т.ч. ПДВ 181 000,0 грн..

Також, у пп. 2.2 зазначено, що місце поставки товару: м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107 (місце реєстрації платника), однак, до перевірки не надано жодних первинних документів, які б підтверджували наявність складських приміщень.

Крім того, відповідно до податкової накладної від 14.09.2015 року №12, форма проведених розрахунків визначена, як оплата з поточного рахунку, тоді як, оплату здійснено готівкою через касу підприємства, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №9/14-2 від 14.09.2015 року.

Відповідно до єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Салтіо» код за ЄДРПОУ - 39768776 не здійснювало придбання Електродвигунів ДПМ25-Н1-01.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Кріс-Трейд» , як продавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 06/19/15 від 19.06.2015 року, предметом якого є придбання промислових товарів.

ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ «Кріс-Трейд» (код ЄДРПОУ 39701905) за липень 2015 року (Пек сосновий) надав договір купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року з ТОВ «Кріс-Трейд» ; специфікацію №2 від 10.07.2015 року до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року; податкову накладну №46 від 20.07.2015 року; видаткову накладну №07046 від 20.07.2015 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №7/20-1 від 20.07.2015 року.

Відповідно до специфікації №2 від 10.07.2015 року до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року: кількість продукції (Пек сосновий) складає 600 кг, загальна вартість продукції без ПДВ складає 248 400,00 грн., ПДВ складає 49680 грн., разом з урахуванням ПДВ складає 298 080,00 грн.. Однак, у п. 1 Специфікації загальна вартість товару, що поставляється по цій Специфікації складає 248 400,0 грн., у т.ч. ПДВ 181 000,0 грн..

Також, у п. 5 зазначено реквізити вантажоотримувача: 62433, м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107 (місце реєстрації ФОП ОСОБА_3Г.), проте, до перевірки не було надано жодних первинних документів, які б підтверджували наявність складських приміщень.

Крім того, відповідно до податкової накладної від 20.07.2015 року №46, форма проведених розрахунків визначена, як оплата з поточного рахунку, тоді як, оплату здійснено готівкою через касу підприємства, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №7/20-1 від 20.07.2015 року.

З єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Кріс-Трейд» код за ЄДРПОУ - 39701905 не здійснювало придбання Пек сосновий, ТУ 13-360-83.

Судовим розглядом також встановлено, що ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ «Кріс-Трейд» (код ЄДРПОУ 39701905) за липень 2015 року (Електродвигун ДПР32-Н6-02) наддав: договір купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року з ТОВ «Кріс-Трейд» ; специфікацію №4 від 20.07.2015 до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року; податкову накладну №92 від 30.07.2015 року; видаткову накладну №07092 від 30.07.2015 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №7/30-2 від 30.07.2015 року.

Відповідно до пп. 2.2 специфікації №4 від 20.07.2015 року до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року, місце поставки товару: м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107 (місце реєстрації платника), а у п. 5 зазначено реквізити вантажоотримувача: 62433, м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107 (місце реєстрації ФОП ОСОБА_3Г.), однак, до перевірки не було надано жодних первинних документів, які б підтверджували наявність складських приміщень.

Крім того, відповідно до податкової накладної від 30.07.2015 року №92, форма проведених розрахунків визначена, як оплата з поточного рахунку, тоді як, оплату здійснено готівкою через касу підприємства, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №7/30-2 від 30.07.2015 року.

Відповідно до єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Кріс-Трейд» код за ЄДРПОУ - 39701905 не здійснювало придбання Електродвигун ДПР32-Н6-02.

Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ «Кріс-Трейд» (код ЄДРПОУ 39701905) за липень 2015 року (Електродвигун ДПР25-Н1-01) надав: договір купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року з ТОВ «Кріс-Трейд» ; специфікацію №1 від 06.07.2015 року до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року; податкову накладну №28 від 16.07.2015 року; видаткову накладну №07028 від 16.07.2015 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №7/16-4 від 16.07.2015 року.

Відповідно до пп. 2.2 специфікації №4 від 16.07.2015 року до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року, місце поставки товару: м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107 (місце реєстрації платника), а у п. 5 зазначено реквізити Вантажоотримувача: 62433, м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107 (місце реєстрації ФО-П ОСОБА_3Г.), однак, до перевірки не було надано жодних первинних документів, які б підтверджували наявність складських приміщень.

Крім того, відповідно до податкової накладної від 16.07.2015 року №28, форма проведених розрахунків визначена, як оплата з поточного рахунку, тоді як, оплату здійснено готівкою через касу підприємства, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №7/16-4 від 16.07.2015 року.

З єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Кріс-Трейд» код за ЄДРПОУ - 39701905 не здійснювало придбання Електродвигун ДПР25-Н1-01.

Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ «Кріс-Трейд» (код ЄДРПОУ 39701905) за липень 2015 року ( Електродвигун ДПР32-Н6-02) надав: договір купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року з ТОВ «Кріс-Трейд» ; специфікацію №3 від 15.07.2015 до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року; податкову накладну №81 від 25.07.2015 року; видаткову накладну №07081 від 25.07.2015 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №7/25 від 25.07.2015 року.

Відповідно до пп. 2.2 специфікації №3 від 15.07.2015 року до договору купівлі - продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року, місце поставки товару: м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107 (місце реєстрації платника), а у п. 5 зазначено реквізити вантажоотримувача: 62433, м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107 (місце реєстрації ФО-П ОСОБА_3Г.), однак, до перевірки не було надано жодних первинних документів, які б підтверджували наявність складських приміщень.

Крім того, відповідно до податкової накладної від 25.07.2015 року №81, форма проведених розрахунків визначена, як оплата з поточного рахунку, тоді як, оплату здійснено готівкою через касу підприємства, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №7/25 від 25.07.2015 року.

З єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Кріс-Трейд» код за ЄДРПОУ - 39701905 не здійснювало придбання Електродвигун ДПР32-Н6-02.

Судовим розглядом також встановлено, що між ТОВ «Східенергосервіс» , як продавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу №06/19/15 від 19.06.2015 року, предметом якого є придбання промислових товарів.

ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ «Східенергосервіс» (код ЄДРПОУ 40035421) за листопад 2015 року надав: договір купівлі - продажу №11/02/15 від 02.11.2015 року з ТОВ «Східенергосервіс» ; специфікацію №1 від 02.11.2015 року до договору купівлі - продажу №11/02/15 від 02.11.2015 року; податкову накладну № 20 від 18.11.2015 року; видаткову накладну №1811-20 від 18.11.2015 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №11/18 від 18.11.2015 року.

Відповідно до пп. 2.2. специфікації №1 від 02.11.2015 року до договору купівлі - продажу №11/02/15 від 02.11.2015 року, місце поставки товару: м.Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107, а в п. 5 зазначено реквізити Вантажоотримувача: 62433, м. Люботин, Харківська область, вул. Полтавський шлях, буд 107, (місце реєстрації ФОП ОСОБА_3Г.), однак, до перевірки не було надано жодних первинних документів, які б підтверджували наявність складських приміщень.

Крім того, відповідно до податкової накладної від 17.11.2015 року №20, форма проведених розрахунків визначена, як оплата з поточного рахунку, тоді як, оплату здійснено готівкою через касу підприємства, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №11/18 від 18.11.2015 року.

З єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Східенергосервіс» код за ЄДРПОУ - 39768776 не здійснювало придбання Електродвигунів ДПМ25-Н1-01.

ФОП ОСОБА_3, в порушення п.177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, по взаємовідносинам з ТОВ "Комфі Трейд" зайво віднесено витрати у сумі 3415 грн..

Так, ФОП ОСОБА_3 у порушення п.177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зайво відніс витрати у сумі 5005475,0 грн., а саме: за січень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "Комфі Трейд" код за ЄДРПОУ 36962487 на загальну суму 3415,00 грн., за липень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Кріс-Трейд» (код ЄДРПОУ 39701905) на загальну суму 3264460,00 грн., за вересень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Салтіо» (код ЄДРПОУ 39768776) на загальну суму 1194600,00 грн. та за листопад 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Східенергосервіс» (код ЄДРПОУ 40035421) на загальну суму 543000,00 грн..

Крім того, слід зазначити, що, як вбачається з акту перевірки № 1625/20-23-17-01-2435020037 від 15.11.2016 року, позивачем до перевірки не надано Книги обліку доходів та витрат.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п.44.6 ст.44 ПК України).

Колегія суддів вказує, що позивачем не було надано до перевірки в повному обсязі первинних документів на підтвердження здійснених господарських операцій з контрагентами ФОП ОСОБА_3.

Щодо доводів позивача про те, що ним надано до матеріалів справи, а судом першої інстанції не досліджено первинні документи, які повністю підтверджують суму витрат, колегія суддів зазначає, що подання таких документів до суду не свідчить про їх надання до перевірки.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу абз.2 п.44.6 ст.44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.44.7 ст.44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно з п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Колегія суддів зауважує, що позивач, вважаючи, що задекларовані ним показники податкової звітності повністю підтверджені первинними документами, не був позбавлений права подати до контролюючого органу після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом решту первинних документів, які б підтвердили в повному обсязі спірні суми витрат.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не погодившись з висновками акту перевірки, позивач мав право, закріплене у п.86.7 ст.86 ПК України, подати заперечення на акт перевірки, в яких викласти усі свої доводи з приводу формування показників витрат за спірний період, а також надати документи на підтвердження таких доводів.

Однак, позивач правом додаткового надання документів після завершення перевірки та правом надання заперечень на акт перевірки не скористався, внаслідок чого задекларовані позивачем суми витрат залишились непідтвердженими первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що наданими позивачем доказами не спростовується обґрунтованість висновку контролюючого органу про не підтвердження реальності господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та його контрагентами про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Щодо викладених в акті перевірки висновків контролюючого органу про порушення позивачем п.2 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , абз. 3 ч. 8 ст.9 зазначеного Закону, в результаті чого донараховано єдиного внеску в розмірі 84701,26 грн., п.177.2 статті 177 Кодексу з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України в частині оподаткування військовим збором доходів на суму 73854,93 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування , платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які брали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які брали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними, підприємницької діяльності. При цьому гума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за - кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно ч.3 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування , нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом .

Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування , максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок .

Згідно п.11 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34, 7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску .

Згідно п.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування , обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок .

У відповідності до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір.

Ставка збору складає 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу. При цьому, об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

З огляду на викладене, донараховані позивачу суми грошових зобов'язань зі сплати єдиного внеску та військового збору прямо залежать від суми оподатковуваного доходу позивача, і, відповідно, суми витрат для обчислення суми податку на доходи, єдиного внеску та військового збору.

Оскільки перевіркою встановлено та підтверджено в ході судового розгляду завищення витрат, відповідно, наявні підстави для донарахування позивачу грошових зобов'язань щодо сплати єдиного внеску та військового збору.

Доводи позивача про порушення відповідачем граничного строку винесення податкових повідомлень-рішень, встановленого п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, не спростовують висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

Таким чином, колегія суддів вважає висновки акту перевірки ФОП ОСОБА_3 № 1625/20-23-17-01-2435020037 від 15.11.2016 року про порушення останнім вимог п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI що призвело до заниження оподаткованого доходу за 2015р. на суму 1006058,95 грн.; п.177.2 статті 177 Кодексу З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України в частині оподаткування військовим збором доходів на суму 73854,93 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків з контрагентами - покупцями ДП "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (код за ЄДРПОУ 30210163) за липень 2015 р. у сумі 660754,00 грн., за вересень 2015 року у сумі 237360,00 грн., за листопад 2015 р. у сумі 110400,00 грн., в частині реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів - постачальників за липень 2015 р. з ТОВ "Кріс-трейд" код за ЄДРПОУ 39701905 у сумі 652892,00 грн., за вересень 2015 року з ТОВ «Салтіо» (код за ЄДРПОУ 39768776) у сумі 238920,00 грн., за листопад 2015 р. з ТОВ "Східенергосервіс" (ЄДРПОУ 40035421) у сумі 108600,00 грн.; п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 683,00 грн., у т.ч. за лютий 2015 року на суму ПДВ 683,0 грн.; п.2 ст.7 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, абз. 3 ч. 8 ст.9 Закону-2464, в результаті чого донараховано єдиного внеску в розмірі 84701,26 грн.; п. 85.2 ст. 85 п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, до перевірки не надав книгу обліку доходів і витрат, договір оренди нежитлового приміщення, банківські виписки, тощо; п. 51.1 ст.51. ,п.119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями, не відображено дохід, виплачений приватним підприємцям за ознакою доходу « 157» - обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийнятими на підставі вказаних висновків в акта перевірки - такими, що не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 820/1975/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 24.11.2017 р.