Постанова

від 13.02.2018 по справі 820/1975/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ К/9901/30/17 820/1975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 (головуючий суддя - Рубан В.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (Жигілій С.П., Дюкарєва С.В., Перцова Т.С.)

у справі №820/1975/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ

У травні 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області (далі ДФС).

Позов мотивовано тим, що ДФС безпідставно дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги чинного законодавства під час визначення суми податку на додану вартість та занизив розмір належних до сплати в бюджет податків, відтак у відповідача не було підстав для прийняття 13.04.2017 оскаржуваних повідомлень - рішень. Крім того, останні прийнято з порушенням передбаченого чинним законодавством строку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права. Крім того, судами не враховано, що відповідач прийняв оскаржені податкові повідомлення - рішення поза межами встановленого Податковим Кодексом України строку.

ДФС у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає, що судами прийнято законне та обґрунтоване рішення.

15.12.2017 справу, в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Харкова про призначення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ДФС здійснено перевірку позивача, за наслідками якої складено акт за №1625/20-23-17-01-2435020037 від 15.11.2016.

В акті викладено висновки контролюючого органу про те, що під час перевірки виявлено наступні порушення:

- п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI що призвело до заниження оподаткованого доходу за 2015 рік на суму 1 006 058, 95 грн.;

- п.177.2 статті 177 Податкового кодексу України в частині оподаткування військовим збором доходів на суму 73 854, 93 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків з контрагентами-покупцями ДП "Ізюмський приладобудівний завод" за липень 2015 року у сумі 660 754, 00 грн., за вересень 2015 року у сумі 237 360, 00 грн., за листопад 2015 року у сумі 110 400, 00 грн., в частині реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів-постачальників за липень 2015 року з ТОВ "Кріс-трейд" у сумі 652 892, 00 грн., за вересень 2015 року з ТОВ "Салтіо" у сумі 238 920, 00 грн., за листопад 2015 року з ТОВ "Східенергосервіс" у сумі 108 600, 00 грн.;

- п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 683, 00 грн., у т.ч. за лютий 2015 року на суму ПДВ 683, 00 грн.;

- п. 2 ст. 7 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону-2464, в результаті чого донараховано єдиного внеску в розмірі 84 701, 26 грн.;

- п. 85.2 ст. 85 п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України, до перевірки не надав книгу обліку доходів і витрат, договір оренди нежитлового приміщення, банківські виписки, тощо;

- п. 51.1 ст.51. ,п.119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями. не відображено дохід, виплачений приватним підприємцям за ознакою доходу "157".

На цій підставі відповідачем 13.04.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення №0005211304, №0005221304, №0005191304, №0005201304, №0005181304, №0005171304, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежами : податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; військовий збір та застосовано штрафні санкції.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач мотивує тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Салтіо", ТОВ "Кріс-Трейд", ТОВ "Східенергосервіс" не мали реального характеру та носили фіктивний характер; надані позивачем документи не підтверджують фактичного виконання укладених угод; вищезазначені господарські товариства не мали можливості здійснювати господарську діяльність щодо продажу позивачу товарно-матеріальних цінностей, оскільки останні, в свою чергу, не здійснювали придбання товару, проданого в подальшому ОСОБА_2

Відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій послались на те, що під час перевірки позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій з ТОВ Салтіо , ТОВ Кріс-Трейд , ТОВ Східенергосервіс , ТОВ Комфі Трейд .

Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Питання, пов'язані з оподаткуванням доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, обчисленням об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 44, 177, 185, 198 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Матеріалами справи встановлено, що позивач при визначенні своїх податкових зобов'язань враховував результати господарських операцій, здійснених між ним та ТОВ Салтіо , ТОВ Кріс - Трейд , ТОВ Східенергосервіс , ТОВ Комфі Трейд щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та подальшого перепродажу їх позивачем ДП "Ізюмський приладобудівний завод".

Здійснивши системний аналіз доказів залучених до матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків ДФС про те, що вищезгадані господарські операції не мали реального характеру; що ТОВ Салтіо , ТОВ Кріс - Трейд та ТОВ Східенергосервіс взагалі не придбавали товар, який згідно зі змісту укладених договорів та первинних бухгалтерських документів ними було перепродано ОСОБА_2, а в подальшому останнім - ДП "Ізюмський приладобудівний завод".

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Що стосується посилання позивача на порушення ДФС вимог Податкового Кодексу України щодо строків прийняття податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, акта перевірки, у будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, само по собі не впливає на його законність.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер