Ухвала

від 21.11.2017 по справі 804/2980/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2017 р. м. Київ К/800/8172/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Швеця В.В.,

та секретаря Малини Л.В., за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю ФИМ Леонтьєва Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФИМ на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ФИМ про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

встановила:

У лютому 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області (далі - Управління) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФИМ (далі - ТОВ ФИМ ) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за січень 2015 року у сумі 5454,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з несвоєчасністю відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком №2 у відповідача виникла заборгованість перед Управлінням у розмірі 5454,40 грн за січень 2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ ФИМ на користь Управління заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 за січень 2015 року у сумі 5454,40 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ ФИМ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції змінити в частині мотивування рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року залишити без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ ФИМ зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Управлінні як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На зазначеному підприємстві з особливо шкідливими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали особи, які у даний час отримують пенсію призначену відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Управління листом від 27 січня 2015 року № 502/02/30 надіслало відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 2015 року.

Відповідно до розрахунків ТОВ ФИМ повинно сплатити суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2015 року в розмірі 25799,45 грн. Згідно картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 відповідач повинен сплатити суму фактичних витрат за січень 2015 року в розмірі 25773,49 грн (місячний розмір за січень 2015 року * 25799,45 та мінус перерахунок за 2014 рік в розмірі 25,96 грн).

Сума заборгованості за січень 2015 року відповідачем погашена частково у розмірі 20319,09 грн.

У зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідачем заборгованість за січень 2015 року у розмірі 5454,40 грн не була сплачена, Управління звернулось до суду з даним позом про її стягнення.

Задовольняючи позовні вимоги Управління, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача за списком № 2 відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . В свою чергу, відповідачем не надано доказів погашення зазначеної заборгованості у добровільному порядку чи її оскарження у встановленому законом порядку, а тому така сума вважається узгодженою та підлягає стягненню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог Управління, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за січень 2015 року в сумі 5454,40 грн, оскільки відповідач на час розгляду справи відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі №2а/0470/2563/12 мав переплату по відшкодуванню фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 202962,07 грн за 2010-2011 роки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Згідно обставин справи предметом спору є правомірність стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за січень 2015 року, направлених управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До набрання чинності Законом № 1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-IV сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У відповідності до пункту 6.9. Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи та аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати Управлінню витрати на виплату і доставку пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача за списком № 2 за січень 2015 року у сумі 5454,40 грн. ТОВ ФИМ не надано доказів погашення зазначеної заборгованості у добровільному порядку чи її оскарження у встановленому законом порядку, а тому така вважається узгодженою та підлягає стягненню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Управління. Так, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за січень 2015 року в сумі 5454,40 грн, оскільки відповідач на час розгляду справи відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі №2а/0470/2563/12 мав переплату по відшкодуванню фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 202962,07 грн за 2010-2011 роки.

При цьому, суд не звернув увагу, що у справі, яка розглядається предметом позову є стягнення витрат за січень 2015 року на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону № 1788-XII з січня 2015 року, направлених Управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФИМ задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ФИМ про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року залишити в силі.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Заїка М.М.

судді: Загородній А.Ф.

Швець В.В.