Справа № 732/915/17 Провадження № 22-ц/795/2085/2017 Головуючий у I інстанції - Лиманська М. В. Доповідач - Мамонова О. Є. Категорія - цивільна
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2017 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Мамонової О.Є.,
суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,
із секретарем: Зіньковець О.О.
за участі: представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Агропромислового кооперативу Старосільський на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Агропромислового кооперативу Старосільський про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -
У С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до АПК Старосільський , в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,5 га кадастровий номер 7421480400:05:000:0212 від 16.07.2013, укладений між ОСОБА_3Г та АПК Старосільський ;
- стягнути з АПК Старосільський на його користь не нараховану орендну плату за 2015 та 2016 роки в сумі 1 079,57 грн.
Позов обґрунтований тим, що 16.07.2013 між ОСОБА_3 та АПК Старосільський було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років з орендною платою 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Всупереч умовам пп. 11, 12, 31 даного договору, виплата орендної плати відповідачем проводилась несвоєчасно та без урахування індексу інфляції. Так, орендна плата за 2014 рік була виплачена 18.03.2015, за 2015 рік - 31.03.2016 та за 2016 рік - 11.07.2017. Загальний розмір ненарахованої суми орендної плати (індекс інфляції) за 2015 та 2016 рік складає 1079,57 грн.
Таким чином, відповідачем допущено систематичну, протягом 2014, 2015 та 2016 років, несвоєчасну сплату орендної плати, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України. Крім того, за умовами п. 37 укладеного між сторонами договору оренди, допускається розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку у разі невиконання орендарем своїх обов'язків викладених в п. 28, серед яких несплата орендної плати протягом шести місяців після закінчення календарного року за який вноситься орендна плата.
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 06.10.2017 позовні вимоги ОСОБА_3 до АПК Старосільський задоволено повністю; стягнуто з АПК Старосільський на користь ОСОБА_3 недоплачену суму орендної плати за договором оренди землі від 16.07.2013 в сумі 1079,57 грн; розірвано договір оренди землі від 16.07.2013, укладений між ОСОБА_3 та АПК Старосільський на земельну ділянку (рілля) загальною площею 5,5 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0212; стягнуто з АПК Старосільський на користь позивача 1280 грн сплаченого судового збору.
В апеляційній скарзі АПК Старосільський просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заявник вказує, що судом першої інстанції обставини справи щодо здійснення розрахунку по договору в натуральній формі всупереч волі позивача було з'ясовано і прийнято до уваги лише на основі тверджень позивача.
Наголошує, що суду при вирішенні позовних вимог про стягнення недоплаченої орендної плати необхідно було керуватись ст. 289 Податкового Кодексу України, відповідно до якої відповідачем і нараховувалась орендна плата позивачу. Відповідно до вказаної норми нормативна грошова оцінка землі, від якої визначається розмір орендної плати за землю за договором, щорічно індексується, таким чином орендна плата позивачу була нарахована з урахуванням індексів інфляції.
Зазначає, що відповідачем не було допущено істотного порушення умов договору та спричинення позивачу істотної шкоди.
Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників відповідача АПК Старосільський - ОСОБА_1, ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приписами ч.1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що орендарем систематично порушуються умови договору оренди земельної ділянки, а саме: відповідач всупереч умов договору та положень ст. 21 Закону України Про оренду землі обчислює орендну плату без урахування індексів інфляції, систематично порушує строки виплати орендної плати, здійснює виплати частини орендної плати в натуральній формі всупереч інтересів позивача, заборгованість за 2016 рік виплачувалась лише після звернення позивача до суду і також в натуральній формі.
Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не може апеляційний суд через недоведеність обставин, що мають значення для справи і, як наслідок, порушення при вирішенні спору норм матеріального права.
Судом по справі встановлено, що 16.07.2013 між ОСОБА_3, як орендодавцем, та АПК Старосільський , як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка посвідчена державним актом на право власності земельної ділянки серія ЯБ629496 від 14.04.2006, знаходиться на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, рілля загальною площею 5,5028 га з кадастровим номером 7421480400:05:000:0212, строком на 15 років (п.п. 1, 2, 9, 15 Договору) (а.с. 8-9, 80-81).
У п. 10 вказаного договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі, що становить 2 263,91 грн на рік, яка здійснюється у грошовій, натуральній та відробітковій формах.
Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
Орендна плата вноситься у такі строки: у грошовій формі - один раз у рік до кінця першого за звітним роком місяця, натуральна та відробіткова - протягом року в міру потреби та можливостей у їх наданні. Повний розрахунок по орендній платі проводиться не пізніше як до 1-го березня наступного за звітним року (п.11).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 12).
Згідно п.13 зазначеного договору, розмір орендної плати щорічно переглядається один раз на рік зокрема, у випадках і з моменту:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 37 договору, на який посилається позивач, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання орендарем своїх обов'язків викладених у п. 28, несплата орендної плати протягом 6-ти місяців після закінчення календарного року за який вноситься орендна плата.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеними між сторонами договорами оренди землі.
Частиною 2 статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно статті 1 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Із відомостей, накладних та видаткових касових ордерів (а.с. 46-59) вбачається, що позивачу орендна плата за 2014, 2015 та 2016 роки виплачувалась в основному в натуральній та частково в грошовій формах, а саме:
- відомість на видачу кукурудзи в рахунок земельного паю, листопад 2014 року - 150 кг по ціні 2,50 грн за кг (на суму 375 грн) (а.с. 49);
- відомість на видачу зерна (пшениці) в рахунок земельного паю, січень 2015 року - 300 кг по ціні 2,50 грн за кг (на суму 750 грн) (а.с. 50);
- накладна №65 від 18.03.2015, в рахунок орендної плати за 2014 рік - навоз на суму 400 грн (а.с. 48);
- відомість на отримання зерна (вівса) в рахунок земельного паю, березень 2016 року - 200 кг по ціні 3,50 грн за кг (на суму 700 грн) (а.с. 56);
- відомість на отримання зерна (пшениці) в рахунок земельного паю, березень 2016 року - 100 кг по ціні 4,00 грн за кг (на суму 400 грн) (а.с. 57);
- відомість на видачу зерна (пшениці) в рахунок земельного паю за 2015 рік, лютий 2016 року - 200 кг по ціні 3,00 грн за кг (на суму 600 грн) (а.с. 58);
- накладна б/н від 10.03.2016 - видача навозу 1 прицеп в рахунок орендної плати за 2015 рік (на суму 750 грн) (а.с. 54);
- накладна б/н від 31.03.2016 - видача пшениці в рахунок орендної плати, 181 кг по ціні 4,00 грн за кг (на суму 724 грн) (а.с. 55);
- накладна № 192 від 15.04.2016, видача пшениці в рахунок орендної плати за 2016 рік - 52 кг по ціні 4,00 грн за кг (на суму 208 грн) (а.с. 53);
- відомість на видачу зерна (пшениці) в рахунок земельного паю, вересень 2016 року - 300 кг по ціні 4,00 грн за кг (на суму 1200 грн) (а.с. 51-52);
- накладна № 210 від 04.07.2017, орендна плата за 2016 рік - 135 кг пшениці по ціні 4,00 грн за кг (на суму 940 грн) (а.с. 47);
- видатковий касовий ордер від 11.07.2017 - залишок орендної плати за 2016 рік в сумі 282,30 грн (а.с. 46).
При цьому, виходячи з сум, що були виплачені позивачеві, і це вбачається із розрахунків, наведених в апеляційній скарзі відповідача, орендна плата виплачувалась позивачу із врахуванням положень п. 10 договору оренди у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі за 2015-2016 роки. Так, орендна плата за 2015 та 2016 роки становила по 3 393,15 грн за кожен рік. Проведення індексації орендної плати, що визначена у розмірі 3% нормативної грошової оцінки, як то передбачено п. 12 договору оренди землі, відповідачем не здійснювалось.
Розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції обчислюється шляхом множення орендної плати за відповідний рік на індекс інфляції за відповідний рік.
За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за рік становив: у 2015 році - 43,3%, у 2016 році - 12,4%.
Розмір ненарахованої орендної плати за 2015-2016 роки розраховується наступним чином:
за 2015 рік - 3 393,15 грн х 43,3% = 1 469,23 грн;
за 2016 рік - 3 393,15 грн х 12,4% = 420,75 грн.
Таким чином, загальна сума ненарахованої відповідачем орендної плати за 2015, 2016 роки становить 1 889,98 грн.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України, з урахуванням того, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення ненарахованої орендної плати саме в сумі 1 079,57 грн, апеляційний суд вважає, що районний суд ґрунтовно задовольнив позовні вимоги у заявленому позивачем розмірі.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що орендна плата нараховувалась з урахуванням індексів інфляції, виходячи з того, що нормативна грошова оцінка земель, з якої розраховується орендна плата, вже є проіндексованою, є невірним тлумаченням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 16.07.2013, оскільки умовами вказаного договору, а саме пп. 10, 12, чітко передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі і обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відтак, рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з АПК Старосільський на користь ОСОБА_3 недоплаченої суми орендної плати за договором оренди землі від 16.07.2013 в розмірі 1 079,57 грн підлягає залишенню без змін.
Однак апеляційний суд не погоджується з рішенням районного суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 16.07.2013, укладеного між ОСОБА_3 та АПК Старосільський на земельну ділянку (рілля) загальною площею 5,5 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0212, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629, ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 27 Закону, передбачає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ у постанові № 6-1449цс17 від 11.10.2017 згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
Зазначені у п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України складові, а саме системність і несплата є необхідною підставою для припинення права користування земельною ділянкою і розірвати договір оренди землі можливо лише у разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.
Вищевказана норма не передбачає інших складових, окрім системності і несплати, а відтак, факт несплати оренди не може включати в себе ані часткової, ані несвоєчасної несплати, які є різними за змістом та наслідками, так як, наслідком повної несплати є неотримання грошових коштів взагалі, а часткової - їх недоотримання.
З матеріалів справи вбачається, що за період 2014-2016 років відповідачем проводилась виплата орендної плати позивачу, але мав місце факт її несвоєчасної виплати, що у розумінні пункту д ст. 141 ЦК України не може бути підставою для розірвання договору оренди землі.
Таким чином, враховуючи, що позивачем як підставу для розірвання договору оренди в позовній заяві зазначено несвоєчасну виплату орендної плати та сплату її без урахування індексів інфляції, суд першої інстанції помилково задовольнив позов в цій частині, не врахувавши відсутність істотного порушення стороною договору та недоведеність факту саме повної та системної несплати орендної плати відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України.
Недоречним є посилання позовної заяви на п. 28 договору оренди, оскільки останнім передбачаються права орендодавця, а не обов'язки орендаря, невиконання яких може бути підставою для розірвання договору оренди в односторонньому порядку.
Також у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт несплати відповідачем орендної плати протягом шести місяців після закінчення календарного року за який вноситься орендна плата, оскільки 18.03.2015, 31.03.2016 та 11.07.2017 (дати виплати орендної плати, що зазначені у позовній заяві) мало місце донарахування АПК Старосільський орендної плати за 2014, 2015 та 2016 роки відповідно, що не була в повному обсязі виплачена протягом вказаних календарних років, а не повна її сплата.
За викладених обставин, рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 16.07.2013, укладеного між ОСОБА_3 та АПК Старосільський на земельну ділянку (рілля) загальною площею 5,5 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0212, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.
Частинами 1, 5 статті 88 ЦПК України встановлено, що у випадку якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково на суму 1 079,57 грн, у матеріалах справи наявні належні докази понесення позивачем у суді першої інстанції витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви, відповідно підлягають присудженню ОСОБА_3 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судового збору у розмірі 640 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (1600 грн) у відповідності до п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір ), у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат необхідно змінити шляхом зменшення суми їх стягнення з 1280 грн до 640 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги з ОСОБА_3 на користь АПК Старосільський належить стягнути 704 грн (640 грн ставки судового збору за вимогу немайнового характеру х 110% у відповідності до п/п 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір ) судового збору за апеляційний розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309 ч. 1 п. 2, 4, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Агропромислового кооперативу Старосільський - задовольнити частково.
Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до Агропромислового кооперативу Старосільський про розірвання договору оренди землі - скасувати та відмовити в задоволенні цих позовних вимог.
Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2017 року в частині стягнення з Агропромислового кооперативу Старосільський на користь ОСОБА_3 судових витрат - змінити, зменшивши суму їх стягнення з 1280 грн до 640 грн.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Агропромислового кооперативу Старосільський 704 грн судового збору за апеляційний розгляд справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:Судді:
Суд | Апеляційний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2017 |
Оприлюднено | 27.11.2017 |
Номер документу | 70500196 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Чернігівської області
Мамонова О. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні