Постанова

від 03.10.2017 по справі 804/5588/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 р. Справа № 804/5588/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ", третя особа: Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 3 622 046,84грн., -

ВСТАНОВИВ :

01.09.2017р. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БАТ , третя особа: Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить стягнути з відповідача у рахунок погашення податкового боргу з рахунків у обслуговуючих банках та з рахунків платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що належить такому платнику в розмірі податкового боргу 3 622 046,84 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток у загальній сумі 3 622 046,84 грн. Зазначений податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень №0003052300 від 29.12.2011р. у сумі 631 108,00 грн. за основним платежем та 127 812,00 грн. за штрафними санкціями, №0003062300 від 29.12.2011р. у сумі 1 708 479,00 грн. за основним платежем та 331 734,00 грн. за штрафними санкціями. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем були оскаржені в судовому порядку та постановою Дніпропетровського адміністративного окружного суду від 10.02.2012р. у справі №2а/0470/1309/12 у задоволенні позову відповідачеві було відмовлено, а ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у цій справі рішення окружного суду залишено без змін. Проте, відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2012р. за нововиявленими обставинами, яку постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. у справі №13н-13/2а/0470/1309/12 було задоволено, а постанову від 10.02.2012р. скасовано, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014р. вказане судове рішення залишено без змін, а постановою Вищого адміністративного Суду України від 29.10.2015р. у справі №К/800/10716/14 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014р. скасовано, заяву позивача про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2012р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, тобто датою узгодження сум грошових зобов'язань є дата прийняття Вищим адміністративним Судом України рішення - 29.10.2015р. Також за позивачем рахується податковий борг відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001382202 від 11.07.2014р. у сумі 14 520,00 грн. за основним платежем та 7 260,00 грн. за штрафними санкціями. Окрім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених зобов'язань, у порядку п.п. 129.1.1. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України була нарахована пеня у розмірі 808 790,84 грн. Контролюючим органом вживалися заходи по сплаті податкового боргу та на адресу відповідача була надіслана податкова вимога №2090-23 від 31.12.2016р., однак сума боргу залишалась не сплаченою, а тому позивач просить стягнути вказаний податковий борг на підставі ст.ст. 14, 20, 41, 87 Податкового кодексу України.

Представник позивача надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с. 30).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 29).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 11.09.2017р. у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 22).

За приписами ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, подане позивачем клопотання про розгляд справи без його представника у письмовому провадженні, належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом у ході судового розгляду справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю БАТ 28.12.2001р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Ленінського комсомолу, буд. 30-А та перебуває на обліку у Кам'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується копією інформаційної довідки (а.с. 8).

Згідно наданого розрахунку податкового боргу, відповідач має податковий борг у загальній сумі 3 622 046,84 грн., у тому числі з податку на прибуток підприємств: основний платіж - 1 700 822,00 грн., штрафні санкції - 331 734,00 грн., пеня - 736 497,74 грн., з податку на додану вартість: основний платіж - 645 628,00 грн., штрафні санкції - 135 072,00 грн., пеня - 72 293,10 грн. (а.с. 7).

Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені строки сум грошових зобов'язань, визначених платником самостійно відповідно до податкових декларацій та в результаті несплати в установлені строки сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення, а саме:

-за податковим повідомленням-рішенням №0003052300 від 29.12.2011р., яке відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України набуло статусу узгодженого 29.10.2015р. та датою виникнення податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням є 09.11.2015р. в сумі 758 920 грн., в тому числі за основним платежем - 631 108,00 грн., та штрафна санкція - 127 812,00 (а.с. 11);

-за податковим повідомленням-рішенням №0003062300 від 29.12.2011р., яке відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України набуло статусу узгодженого 29.10.2015р. та датою виникнення податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням є 09.11.2015р. в сумі 2 040 213,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 708 479,00 грн., та штрафна санкція - 331 734,00 (а.с. 10зв);

-за податковим повідомленням-рішенням №0001382202 від 11.07.2014р., яке було вручено відповідачеві 15.07.2014р. та з урахуванням вручення датою виникнення податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням є 26.07.2014р. в сумі 21 780,00 грн., в тому числі за основним платежем - 14 520,00 грн. та штрафними санкціями - 7 260,00 грн.(а.с. 11зв);

-за податковою декларацією з податку на додану вартість №9273354443 від 18.01.2016р. за лютий 2017р. з граничним терміном сплати - 30.01.2016р. в сумі 133 881,00 грн., датою виникнення податкового боргу є 31.01.2016р. (а.с. 12).

Також на суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань позивачем відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу було нараховано пеню, а саме:

-за податковим повідомленням-рішенням №0003052300 від 29.12.2011р. у сумі 68 977,99 грн.;

-за податковим повідомленням-рішенням №0003062300 від 29.12.2011р. у сумі 736 497,74 грн.;

- за податковою декларацією з податку на додану вартість №9273354443 від 18.01.2016р. у сумі 2 607,65 грн.;

- за податковим повідомленням-рішенням №0001382202 від 11.07.2014р. у сумі 707,46 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми Ю від 31.12.2015р. №2090-23 на суму 3 596 951,73 грн., яка була 12.01.2016р. отримана відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 9).

Відповідачем податкові повідомлення-рішення №0003052300, №0003062300 від 29.12.2011р. були оскаржене в судовому порядку та за результатами такого судового оскарження постановою Дніпропетровського адміністративного окружного суду від 10.02.2012р. у справі №2а/0470/1309/12 було відмовлено у скасуванні вказаних вище податкових повідомлень-рішень та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013р. вказане судове рішення залишено без змін, що підтверджується копіями відповідних судових рішень (а.с. 32-35).

В подальшому відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2012р. за нововиявленими обставинами, яку постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. у справі №13н-13/2а/0470/1309/12 було задоволено, а постанову від 10.02.2012р. скасовано, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014р. вказане судове рішення залишено без змін, а постановою Вищого адміністративного Суду України від 29.10.2015р. у справі №К/800/10716/14 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014р. скасовано, заяву позивача про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2012р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, що підтверджується копіями відповідних судових рішень (а.с. 36-41).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.п. 57.3, 57.4 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Так, як свідчать матеріали справи відповідач оскаржив податкові повідомлення-рішення №0003052300, №0003062300 від 29.12.2011р. у судовому порядку за результатами яких постанова суду від 10.02.2012р. у справі №2а/0470/1309/12 набрала законної сили 29.10.2015р., а отже відповідач у відповідності до вимог п.п. 57.3, п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України повинен був сплатити суму узгодженого зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у сумі 2 657 595,00 грн. протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження, тобто у строк до 09.11.2015р. включно.

Також, відповідачем 15.07.2014р. було отримано податкове повідомлення-рішення №0001382202 від 11.07.2014р. на загальну суму 21 780,00 грн. та з урахуванням вручення датою виникнення податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням є 26.07.2014р.

Відповідач у вказаний строк вище зазначені узгоджені суми грошового зобов'язання в сумі за податковими повідомленнями-рішеннями №0003052300, №0003062300 від 29.12.2011р. та за податковим повідомленням-рішенням №0001382202 від 11.07.2014р. не сплатив.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинен на довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, доказів сплати узгоджених грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 2 657 595,00 грн. за податковими повідомленням-рішенням №0003052300, №0003062300 від 29.12.2011р. та у сумі 21 780,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0001382202 від 11.07.2014р. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства.

Є безпідставними посилання позивача на стягнення податкового боргу з відповідача у сумі 133 881,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість №927335443 від 18.01.2016р. за грудень 2016р. по терміну сплати до 30.01.2016р., оскільки позивачем 27.01.2016р. було сплачено ПДВ на зазначену суму, у строки встановлені чинним податковим законодавством, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, і нарахування пені за несвоєчасну сплату ПДВ у розмірі 2 607,65 грн. за вказаною декларацією є безпідставним.

Разом з тим не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 808 790,84 грн., виходячи з наступного.

За п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (у редакції чинній на 01.09.2017р.) встановлено, що при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України (у редакції чинній на 01.09.2017р.) на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Проте, позивачем не наведено у позові відповідного розрахунку пені, з урахуванням вищенаведених вимог ст. 129 Податкового кодексу України, не зазначено у якому відсотковому відношенні нарахована ця пеня, не зазначено і періоду нарахування пені з урахуванням того, що податковий борг у загальній сумі 2 679 375,00 грн. не погашений, а отже, пеня у сумі 808 790,84 грн. розрахована без урахування дати погашення грошового зобов'язання, що не відповідає вимогам п.п. 129.1.1, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Не містить відповідного обґрунтованого розрахунку пені і облікова картка платника податку наявна в матеріалах справи, а також відповідного розрахунку пені не було надано позивачем на вимогу суду і під час судового розгляду справи, також і в ході судового розгляду справи представник позивача не зміг пояснити як було здійснено нарахування зазначеної пені за який період та у якому відсотковому відношенні.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що нарахування пені не відповідає вимогам ст. 129 Податкового кодексу України, обґрунтованого розрахунку пені позивачем не надано, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 808 790,84 грн. не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю БАТ , третя особа: Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 3 622 046,84 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю БАТ (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Ленінського комсомолу, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 31754090) у обслуговуючих банках на користь Державного бюджету - податковий борг у загальній сумі 2 679 375 грн. 00 коп. (два мільйони шістсот сімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять гривень 00 копійки).

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1