Постанова

від 25.10.2017 по справі 810/4851/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року № 810/4851/15

Київський окружний адміністративний суду складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЦ до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними податкової вимоги та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЦ з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в якому просить: визнати протиправною і скасувати податкову вимогу № 1650-17; визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу № 18; зобов'язати відповідача розглянути питання про списання податкового боргу у сумі 1 710 406,52 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про опис майна в податкову заставу та податкова вимога є протиправними, оскільки загальний розмір боргу зазначений в податковій вимозі не відповідають дійсній сумі заборгованості за тими документами, на підставі яких було автоматично сформовано податкову вимогу. Також зазначає, що відповідачем порушено умови формування податкових вимог, що встановлені частиною II Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог і податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №576 від 2013 року. Позивач зазначає, що станом на 27.03.2014 не було узгоджено суму грошового зобов'язання позивача, оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких винесено оскаржувану вимогу оскаржувались в судовому порядку.

Представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача не прибув, надав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що податковий борг виник згідно з податкових повідомлень-рішень від 27.12.2013 №0016782270 та №0016792270, а також згідно податкової декларації з ПДВ від 17.03.2014 №9013706997. Позивачем оскаржено дані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, де скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. Представник відповідача зазначив, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника. Позивачем в подальшому податкові повідомлення-рішення оскаржені до суду, але у зв'язку з тим, що ухвала суду про відкриття провадження надійшла з запізненням, рішення від 27.12.2013 №0016782270, №0016792270 були виведені з карток особових рахунків у липні 2015 року. Таким чином, враховуючи вищевикладене загальна сума податкового боргу становить 1 710 406,52 грн.

Згідно з частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЦ зареєстроване юридичною особою 17.03.2006 та з 09.12.2014 перебуває на обліку у Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.10.2015р.

16 квітня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю ІТЦ отримано від Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції рішення про опис майна у податкову заставу № 18 від 09 квітня 2015 року та податкову вимогу № 1650-17 від 09 квітня 2015 року на загальну суму 1 710 406,79 грн..

Позивачем оскаржені дані рішення в адміністративному порядку та рішенням Головного управління ДФС у Київській області №175/10/10-36-23-12 від 30 червня 2015 року у списанні податкового боргу позивачу було відмовлено, а скаргу залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючих органів, позивач оскаржив дані рішення до ДФС України та рішення ДФС № 19050/6/99-99-23-05- 2015 від 07 вересня 2015 року, у задоволенні скарги було відмовлено повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу в розмірі 1710406,79 грн., яка зазначена у податковій вимозі виникла на підставі винесених податкових повідомлень-рішень від 27.12.2013 №0016782270 по податку на прибуток на суму 244906,25 грн. та №0016792270 по податку на додану вартість на суму 1045345,50 грн., а також по податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 рік, відповідно до якої позивачем самостійно визначено грошове зобов'язання.

Дані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим та постановою Окружного адміністративного суду Республіки Крим від 22.05.2016 по справі №801/2198/14 позов задоволено, а податкові повідомлення-рішення скасовані.

Окружний адміністративний суд Республіки Крим перейшов під юрисдикцію Російської Федерації та рішення даного суду про скасування податкових повідомлень-рішень не підлягають виконанню на території України.

У зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду та постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 у задоволенні позову позивача було відмовлено. Позивачем подано апеляційну скаргу та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 скаргу ТОВ ІТЦ задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 скасовано. Адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 0016782270 та № 001672270. Дана постанова набрала законної сили.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом, підставою для винесення оскаржуваної вимоги № 1650-17 від 09 квітня 2015 року та рішення про опис майна в податкову заставу, стали податкові повідомлення-рішення 27.12.2013 № 0016782270 та № 0016792270. Проте, як встановлено судом, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 у справі № 810/1596/15 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 0016782270 та № 001672270.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, беручи до уваги вказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017, якою встановлено протиправність та скасовані податкові повідомлення-рішення №0016782270 та №001672270 від 27.12.2013, відповідно до яких була прийнята оскаржувана вимога, суд дійшов висновку про те, що податкова вимога від 09.04.2015 № 1650-17 підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- уразі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Оскільки, судом встановлено, що у позивача відсутній податковий борг, то і рішення про опис майна в податкову №18 від 09.04.2015 підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання податкового органу розглянути питання про списання податкового боргу товариства в сумі 1710406,52 грн. то суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість в тому числі за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 (надалі - Порядок № 577).

Цей Порядок № 577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Оскільки судом встановлено відсутність податкового боргу, що виник на підставі скасованих податкових повідомлень рішень, за наслідками яких податковим органом винесено податкову вимогу №1650-17 від 09.04.2015 та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу №18 від 09.04.2015, то підстави про списання податкового боргу в сумі 1 710 406,52 грн. - відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЦ підлягає задоволенню частково.

За приписами частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 70-72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу № 1650-17 від 09 квітня 2015 року, прийняту Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією на суму 1 710 406,52 грн.

Скасувати рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю ІТЦ у податкову заставу №18 від 09 квітня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЦ (код ЄДРПОУ 34309090) судові витрати у сумі 26874 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 10 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.