Постанова

від 08.11.2017 по справі 814/1532/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 листопада 2017 року Справа № 814/1532/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С. , за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника позивача: ОСОБА_4,

представника відповідача: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю Баштанський сирзавод , вул. Заводська, 4, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100 до відповідачаОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби, вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ 119, 04119 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2017р. № НОМЕР_1, від 19.07.2017р. № НОМЕР_2, в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю Баштанський сирзавод (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс) від 19.07.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позову ТДВ Баштанський сирзавод послалось на безпідставність висновку Офісу про неправомірність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість (далі - ПДВ), сплачених позивачем на виконання господарських операцій, що, на думку Офісу, не мали реального характеру, і на недоведеність відповідачем факту порушення позивачем ОСОБА_6 кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення за змістом та формою відповідають нормам чинного законодавства, та скасуванню не підлягають.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

У період з 30.05.2017 року по 20.06.2017 року спеціалістами Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Баштанський сирзавод (правонаступник - ТДВ Баштанський сирзавод ) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Агромолпром (код ЄДРПОУ 34181215) за період з 01.02.2016 року по 30.06.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.06.2017 року № 58/28-10-49-06/00446500 (далі - Акт), яким зафіксовано порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ОСОБА_6 кодексу України, в результаті чого ПАТ Баштанський еирзавод занижено податок на додану вартість на загальну суму 270244,00 грн., в т.ч. за лютий 2016 року - 135122,00 грн., за квітень 2016 року - 135122,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ОСОБА_6 кодексу України, з урахуванням вимог Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого ПАТ Баштанський сирзавод за перше півріччя 2016 року занижено податок на прибуток на загальну суму 2027,00 грн.

На підставі Акту, Одеським управлінням Офісу оформлено та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 19.07.2017 року:

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 270244,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 135122,00 грн.;

- № НОМЕР_2, яким збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2027,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1013,50 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

08.02.2016 року між ПАТ Баштанський сирзавод та ТОВ Агромолпром укладено договір №09 від 08.02.2016 на постачання обладнання (сепаратор очисник - MRPX-413 АЛЬФА-ЛАВАЛЬ в комплекті).

ПАТ Баштанський сирзавод отримало від ТОВ Агромолпром податкові накладні за вказані періоди. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄДРПН), про що свідчить наданий позивачем електронний витяг.

Позивачем, на підтвердження реальності операцій надано первинні документи а саме: договір від 08.02.2016 року № 09, Специфікацію на товар (додаток №1 до договору №09 від 08.002.2016р.); технічне завдання на постачання та введення в експлуатацію сепаратора-очисника (додаток №2 до договору №09 від 08.02.2016р.); товарно-транспортну накладну від 01.04.2016 року № 16; видаткову накладну від 01.04.2016 року № РН-000018 на зальну суму 1621 67,50 грн.; акт введення в експлуатацію обладнання від 22.04.2016 року; платіжні доручення від 15.02.2016 року № 111, від 18.05.2016 року № 1838, від 19.05.52016 року № 1865, від 20.05.2016 року № 189; акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2016 року між ТОВ Агромолпром та ПАТ Баштанський сирзавод ; подорожній лист водія ОСОБА_7М, який здійснював перевезення обладнання; наказ на відрядження водія ОСОБА_8; посвідчення про відрядження водія ОСОБА_8; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт; табель обліку використаного робочого часу за квітень 2016 року по підрозділу гараж; журнал реєстрації ввозу товарно-матеріальних цінностей на територію ПАТ Баштанський сирзавод ; журнал реєстрації перепусток, де відображено 08.04.2016р виписку перепустки № 64 ОСОБА_9 представнику ТОВ Агромолпром на територію ПАТ Баштанький сирзавод (відділ головного механіка) для здійснення пуско-налагоджувальних робіт обладнання; акт введення в експлуатацію обладнання № б/н від 22.04.2016 року; наказ про відрядження ОСОБА_10 до ТОВ Агромолпром для приймання обладнання; оборотно-сальдову відомість по рахунку 6314 по контрагенту ТОВ Агромолпром за період з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року; звіт по проводках по контрагенту ТОВ Агромолпром за 29.04.2016 року; акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за 20.05.2016 року; картку рахунку 1522 (об'єкт Сепаратор Альфа-Лаваль) за 1 півріччя 2016 року.

Щодо зауважень до товарно-транспортної накладної від 01.04.2016 року № 16, а саме щодо відсутності часу прибуття, вибуття, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації, наведеної у подорожньому листі від 31.03.2016 року на автомобіль НОМЕР_3, автотранспорт вибув з гаража ПАТ Баштанський сирзавод 31.03.2016 року о 08:20 год., час прибування у путі - 39:00 год. Тобто, розрахунковий час повернення автомобілю в гараж - 01.04.2016 року о 23:20 год. Водночас, відповідно до даних Журналу реєстрації ввозу товарно-матеріальних цінностей на об'єкт ПАТ Баштанський сирзавод автомобілем НОМЕР_3 за видатковою накладною № РН-000018 вантаж ввезено 02.04.2016 року в 10:55 год.

Як пояснив позивач у судовому засіданні, автомобіль дійсно прибув до гаражу пізно у вечері 01.04.2016 року, але за відсутності на робочих місцях керівництва та уповноважених на оформлення відповідних документів осіб, був оформлений 02.04.2016 року.

Далі, як зазначено у Акті, відповідно до умов договору від 08.02.2016 року № 09 введення обладнання в експлуатацію здійснюється ТОВ Агромолпром після закінчення монтажу обладнання ПАТ Баштанський сирзавод . Згідно наданого до перевірки акту від 22.04.2016 року б/н (місце складання акту м. Баштанка) представниками ПАТ Баштанський сирзавод в особі голови правління ОСОБА_4 та представника ТОВ Агромолпром в особі в.о. генерального директора ОСОБА_11 підписано акт введення в експлуатацію обладнання згідно договору від 08.02.2016 року № 09. Водночас, в Журналі реєстрації перепусток на територію ПАТ Баштанський сирзавод відсутня реєстрація представника ТОВ Агромолпром в.о. генерального директора ОСОБА_11.

Як зазначає позивач, акт введення в експлуатацію був надісланий поштою після підписання, отже необхідності особистої присутності представника ТОВ Агромолпром не було. Суд погоджується з доводами позивача, та не бере до уваги викладені у Акті доводи відповідача.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 ОСОБА_6 кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ОСОБА_6 кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ОСОБА_6 кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями норм, встановлених податковим законодавством.

Висновки відповідача про нереальність господарських відносин позивача з ТОВ Агромолпром ґрунтуються на від ГУ ДФС у м. Києві інформації щодо ТОВ ЛЮКС КОНСОРІС (код ЄДРПОУ 40207026), а саме: відсутність реальних господарських операцій у ТОВ Люкс Консоріс , оскільки неможливо реалізовувати товар, який не придбавався, що свідчить про відсутність фактичного руху товарів, а лише оформлення господарських операцій в паперовому вигляді без їх фактичного здійснення.

Таким чином посадовими особами відповідача робиться висновок про неможливість здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ Агромолпром щодо купівлі-продажу сепаратора Альфа-Лаваль.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Крім того, ОСОБА_6 кодекс України, а також інші законодавчі акти України не передбачають обов'язків або прав одного платника податків вимагати від іншого суб'єкта господарювання інформації чи підтвердження фактів належного подання ними звітності, сплати податків до бюджету, або контролювати показники податкової звітності по ПДВ, або сплату ПДВ іншими платниками податків.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини № 3477-IV від 23.02.2006 року українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.07.2017 року № НОМЕР_1.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.07.2017 року № НОМЕР_2.

4. Присудити Товариству з додатковою відповідальністю Баштанський сирзавод (код ЄДРПОУ 00446500) судовий збір в сумі 6126,10 грн., сплачений платіжним дорученням № 547 від 26.07.2017 року, за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 10 листопада 2017 року.