Постанова

від 22.11.2017 по справі 766/9354/16-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 р.м. ХерсонСправа № 766/9354/16-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Безкоровайного В.О., Вакуленка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та припису,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач, УДАБІ у Херсонській області), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.12.2016 р. просив визнати протиправною та скасувати постанову від 05.08.2016 р. № 1021-01-51/75 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96-1 КУпАП, на накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.; визнати протиправним та скасувати припис від 27.07.2016 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.10.2017 р. справу за предметною підсудністю на підставі п.2 ч.1 ст.22 КАКС України направлено до Херсонського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.07.2016 р. УДАБІ у Херсонській області проведено перевірку об'єкта будівництва: розміщення АГЗП модульного типу із встановленням резервуару об'ємом 10 м3 на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.07.2016 р., протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 р., припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.07.2016 р. Дана перевірка проведена з порушенням вимог Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, оскільки посадовими особами відповідача не було дотримано прав замовника та проектувальника бути присутнім при її проведенні, направлення на проведення перевірки та службове посвідчення не були пред'явлені, головний інспектор будівельного нагляду Ткачук С.Г. взагалі не виїжджала на об'єкт. Крім того, відповідач може встановити порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності лише під час виконання суб'єктом містобудування підготовчих та будівельних робіт. Оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва АГЗП повернута ФОП ОСОБА_6 без реєстрації, тому будівельні роботи не проводились, що зафіксовано в акті перевірки, а відтак вказані обставини виключають притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності. Вказані у акті перевірки порушення є надуманими, так як розміщення автомобільного газозаправного пункту модульного типу, який є обладнанням, не потребує отримання містобудівних умов та обмежень; в робочому проекті допущено технічну помилку при зазначенні категорії складності об'єкта будівництва, а саме, зазначено V категорію замість ІІІ; твердження щодо не врахування цільового призначення земельної ділянки не відповідає дійсності, оскільки будівництво АГЗП ніяким чином не змінює цільове призначення земельної ділянки. Винесений за результатами перевірки припис є недоречним, оскільки головний інженер проекту не може вносити будь-які зміни до робочого проекту без вказівки замовника будівництва. Також в порушення Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено без його участі, а сама постанова не містить опису вчиненого правопорушення.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з вказаних підстав.

Представники відповідача заперечували проти позову, оскільки позапланова перевірка проведена із дотриманням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_7 Під час перевірки встановлено, що проектна документація об'єкта будівництва АГЗП розроблена з порушенням вимог законодавства, а саме: не враховано цільове призначення земельної ділянки, розроблено проектну документацію без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, некоректно визначено тип об'єкта та розроблено розрахунок категорії складності об'єкта будівництва з порушенням законодавства шляхом заниження категорії складності до ІІІ. За результатами перевірки 27.07.2016 р. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, протокол про адміністративне правопорушення, який підписано уповноваженою особою позивача, та винесено припис про усунення порушень. Справа про адміністративне правопорушення розглянута в присутності представника позивача за довіреністю ОСОБА_7, який відмовився від отримання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.07.2016 р. головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ у Херсонській області Ткачук С.Г. на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2016 р. № 976, направлення на перевірку від 21.07.2016 р. № 466 у присутності представника ФОП ОСОБА_6, ПП "Котломонтажналадка-Інвест" та ОСОБА_1 - ОСОБА_7 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено, що замовником будівництва є ФОП ОСОБА_6 (подала до Управління декларацію про початок виконання будівельних робіт з розміщення АГЗП), генеральним проектувальником проектної документації на об'єкт будівництва - ПП "Котломонтажналадка-Інвест", головним інженером проекту - ОСОБА_1 (сертифікат серія НОМЕР_1). Під час виїзду на місцезнаходження об'єкта - АДРЕСА_1 ознак виконання будівельних робіт не виявлено. Під час перевірки ОСОБА_7 пред'явив інспектору Управління проект "Будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1", виготовлений ПП "Котломонтажналадка-Інвест" та договір на здійснення технічного нагляду від 14.07.2016 р. № 19/16, укладений з інженером технічного нагляду ОСОБА_8 (сертифікат НОМЕР_2).

За результатами перевірки УДАБІ у Херсонській області 27.07.2016 р. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зафіксовані наступні порушення: 1) цільове призначення земельної ділянки не відповідає намірам будівництва; 2) проектна документація на об'єкт будівництва розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; 3) замовником будівництва перед затвердженням проектної документації не проведено експертизу об'єкта будівництва; 4) некоректно визначено тип об'єкта будівництва та розроблено розрахунок категорії складності об'єкта будівництва (у проект вказано ІІІ категорія складності, а повинна бути V категорія).

На підставі акту перевірки відповідачем 27.07.2016 р. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96-1 КУпАП, та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_1 у термін до 27.08.2016 р. усунути порушення вимог містобудівного законодавства та повідомити про це УДАБІ у Херсонській області. Протокол та припис 27.07.2016 р. отримано та підписано уповноваженою особою позивача за довіреністю ОСОБА_7

05.08.2016 р. УДАБІ у Херсонській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1021-01-51/75, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та приписом про усунення про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, позивач звернувся з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), за приписами ст.7 якого управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553), в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється, зокрема, Державною архітектурною будівельною інспекцією.

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п.п.5, 7, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З матеріалів справи слідує, що підставою для проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 слугувала службова записка головного інспектора будівельного сектору по роботі з дозвільними документами Управління про необхідність перевірки достовірності даних наведених замовниками будівництва у поданих ними деклараціях, у тому числі з розміщення АГЗП за адресою АДРЕСА_1

Перевірка проведена у присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_7, якого ознайомлено із направленням від 21.07.2016 р. № 466 на проведення перевірки, про що свідчить підпис вказаної особи, розміщений у правому верхньому кутку направлення. Перевірка проводилась із виходом на місце розташування об'єкта будівництва, що підтверджується записом у акті перевірки про відсутність ознак проведення будівельних робіт на об'єкті АГЗП, розміщеному за адресою АДРЕСА_1

За таких обставин доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, а саме: проведення перевірки за його відсутності, непред'явлення направлення та службового посвідчення, про те, що перевірка не проводилася взагалі, не відповідають дійсності та спростовуються наданими відповідачем доказами.

Таким чином, суд вважає, що проводячи позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві АГЗП, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553.

Щодо виявлених під час проведення перевірки порушень вимог законодавства, що регулює питання розробки та затвердження проектної документації, суд зазначає наступне.

Приписами ч.1 ст.36 Закону № 3038-VI (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 2 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Згідно ч.1 ст.31 Закон № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 24.12.2012 р., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, зазначеного у поданій декларації, площа земельної ділянки 0,3471 га, цільове призначення: для обслуговування нежитлової будівлі, автозаправної станції з навісом. За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.07.2016 р., земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_9, інша інформація щодо суб'єктів права власності на земельну ділянку відсутня (інформація про договір оренди не значиться). Відповідно до ч.4 ст.26 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно п.3.2 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва. Відповідно до п.3.21 даного ДБН реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

За висновками відповідача, на земельній ділянці площею 0,3471 га кадастровий номер НОМЕР_4 за адресою: Херсонська область, АДРЕСА_1, здійснюватиметься реконструкція існуючої АЗС шляхом збільшення кількості продукції, яка реалізується (додається реалізація зрідженого газу).

Таким чином, відповідачем встановлені порушення ст.26 Закону № 3038-VI щодо відсутності у замовника права на забудову та невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам будівництва.

За приписами ст.29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Відповідно до п.4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови; завдання на проектування (п.4.3 цього ДБН).

Перевіркою встановлено, що проектна документація на об'єкт будівництва АГЗП розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Робочий проект 319-16-АС містив вказівку на V категорію складності. Проте, всупереч даних робочого проекту, головним інженером проекту ОСОБА_1 проведено розрахунок категорії складності об'єкта будівництва та визначено, що об'єкт "будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 за адресою: АДРЕСА_1" відноситься до класу наслідків СС2 та до III категорії складності об'єкта будівництва. Згідно відповіді ДП "Укрдержбудекспертиза" від 25.07.2016 р. № 1127, надісланої на запит УДАБІ в Херсонській області, даний об'єкт будівництва відносить до V категорії складності та отримання містобудівних умов та обмежень для нього є обов'язковим.

Крім того, під час перевірки встановлено, що об'єкт будівництва АГЗП підлягає обов'язковій експертизі проекту.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 при розробці проектної документації на об'єкт: "Будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 за адресою: АДРЕСА_1" допущено порушення вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також занижено категорію складності об'єкта будівництва.

Позивачем не надано суду належних доказів, які б спростовували доводи відповідача про розробку проектної документації з порушення вимог законодавства.

За приписами ч.4 ст.7, ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 р. № 687-XIV проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як вбачається з наявної в матеріалах справи декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва - "АГЗП (автомобільного газозаправного пункту модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1" проектна документація затверджена замовником - ФОП ОСОБА_6 наказом № 1 від 14.07.2016 р. ФОП ОСОБА_6 ознайомлена із настанням відповідальності за недостовірність даних, наведених у декларації.

У свою чергу, позивачем не заперечувалися внесені до вказаної декларації дані.

Таким чином, проектна документація на дату подачі зазначеної декларації була передана позивачем замовнику будівництва - ФОП ОСОБА_6 та затверджена нею.

Суд зазначає, що генеральним проектувальником проектної документації на об'єкт будівництва - ПП "Котломонтажналадка-Інвест" у судовому порядку оскаржувалися дії відповідача по проведення позапланової перевірки, винесені за її результатами припис та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 821/1185/16 від 03.11.2016 р., яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 р., в задоволенні позову ПП "Котломонтажналадка-Інвест" відмовлено. При цьому судом встановлено, що проектна документація на об'єкт будівництва АГЗП розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; неправильно визначено та розраховано категорію складності об'єкта будівництва - ІІІ замість V; невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам будівництва.

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено розроблення проектної документації на об'єкт "Будівництво АГЗП модульного типу з установкою резервуара об'ємом до 10 м3 по АДРЕСА_1 з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також із заниженням категорії складності об'єкта будівництва, яку було передано замовнику будівництва.

Приписами ч.1 ст.96.1 КУпАП передбачено, що передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З диспозиції ч.1 ст.96-1 КУпАП слідує, що настання підстав для притягнення головного інженера проекту законодавець пов'язує саме із фактом передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (головним інженером проекту) передано замовнику проект, що розроблений з порушеннями вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва, що підтверджується наявним у матеріалах справи робочим проектом "Будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу з установкою резервуара об'ємом до 10 м3 по АДРЕСА_1, на останній сторінці якого міститься підпис ОСОБА_1, скріплений його печаткою.

Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність підстав для притягнення його до відповідальності у зв'язку із не реєстрацією декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва АГЗП та не проведення будівельних робіт, оскільки ч.1 ст.96-1 КУпАП передбачає настання відповідальності у разі передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст.33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Приписами ст.280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 р. складено в присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_7 та ним підписаний, що не заперечуються самим позивачем. При цьому, уповноважену особу повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 11:20 год. 05.08.2016 р.

Твердження позивача про протиправність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності внаслідок розгляду справи за його відсутності, суд вважає безпідставними, так як справу про адміністративне правопорушення розглянуто в присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_7, який відмовився від підпису. При цьому позивач був своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, будь-яких заперечень чи клопотань про перенесення розгляду справи, призначеної на 11:20 год. 05.08.2016 р. від нього не надходило, у зв'язку з чим відповідачем розглянуто справу з дотриманням вимог ст.268 КУпАП.

Доводи позивача про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, не відповідають дійсності, оскільки у постанові від 05.08.2016 р. № 1021-01-51/75 викладено опис обставин, за яких позивачем вчинено адміністративне правопорушення, зазначено нормативні акти, які ним порушено, та вказано статтю КУпАП, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про дотримання відповідачем вимог КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1

Відповідно до п.п.17, 19 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи.

Судом встановлено, що на підставі акту позапланової перевірки УДАБІ у Херсонській області 27.07.2016 р. складено також припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_1, як головного інженера проекту, у термін до 27.08.2016 р. усунути порушення вимог містобудівного законодавства.

Вказаний припис отримано уповноваженою особою позивача - ОСОБА_7 27.07.2016 р. У приписі зазначено, які саме порушення вимог законодавства допущено позивачем.

Таким чином, припис від 27.07.2016 р. винесено відповідачем в межах наданих йому повноважень, у спосіб та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність проведення перевірки, винесення припису та постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та припису.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 листопада 2017 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 6.1