Постанова

від 30.08.2018 по справі 766/9354/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/9354/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову від 22 листопада 2017 року, ухвалену Херсонським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Бездрабка О.І., повний текст якої складений 27 листопада 2017 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису від 27.07.2016 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог (т. 1 а.с. 44-45), просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 05.08.2016 р. № 1021-01-51/75 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.;

- визнати протиправним та скасувати припис від 27.07.2016 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.10.2017 р. справу за предметною підсудністю на підставі п.2 ч.1 ст.22 КАС України направлено до Херсонського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

Ухвалою від 05.10.2017 року Херсонський міський суд Херсонської області, враховуючи приписи п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 та ч. 1 ст. 21 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року) передав справу для розгляду по суті до Херсонського окружного адміністративного суду (т. 1 а.с. 127-128).

Постановою від 22 листопада 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що 27.07.2016 р. УДАБІ у Херсонській області проведено перевірку об'єкта будівництва: розміщення АГЗП модульного типу із встановленням резервуару об'ємом 10 м3 на існуючій АЗС за адресою: Херсонська область, АДРЕСА_2.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.07.2016 р., протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 р., припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.07.2016 р.

Також апелянт зазначає, що 05.08.2016 року відповідач без участі правопорушника, за наслідками розгляду акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення прийняв постанову, якою апелянта притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96-1 КУпАП, та накладений на апелянта штраф в розмірі 17000 грн.

Апелянт зазначає, що він не погоджується з правомірністю проведеної перевірки, яка на його думку проведена з порушенням вимог Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року (п. 7), оскільки посадовими особами відповідача не дотримано прав замовника та проектувальника бути присутнім при її проведенні, заздалегідь не було повідомлено про проведення перевірки ні замовника будівництва, ні проектувальника, так само як і порушено порядок розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Зокрема апелянт зазначає, що 19.07.2016 року замовником будівництва - ФОП ОСОБА_3 була подана декларація про початок виконання будівельних робіт, яка в подальшому була повернута замовнику без реєстрації, про що замовника було повідомлено листом від 25.07.2016 року № ХС 090162040118, тобто за день до проведення перевірки та складення акту (27.07.2016 року).

Апелянт звертає увагу, що не зважаючи на те, що відповідач повернув замовнику декларацію про початок виконання будівельних робіт без реєстрації, перевірка проводилась щодо достовірності даних, наведених у поданій замовником будівництва декларації про початок виконання будівельних робіт.

При цьому апелянт посилається на постанову Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі №816/6496/13а (ЄДРСР № 46301571), в якій Верховний Суд України дійшов висновку про те, що у разі використання Управлінням ДАБК свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її замовнику, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності, передбаченої Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також апелянт звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів які вчиняються під час виконання підготовчих та будівельних робіт, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, пункти 1, 3, 5, 9 якого також передбачає здійснення заходів контролю під час виконання підготовчих та будівельних робіт у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

За таких обставин апелянт вважає, що у разі проведення органом ДАБК перевірки декларації без реєстрації така декларація не може вважатися поданою та не може бути предметом перевірки і не створює настання будь-яких наслідків для суб'єктів містобудування.

Зазначає апелянт також і про те, що перевірка може проводитись лише під час виконання суб'єктом містобудування підготовчих та будівельних робіт, в той час як наявність зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт лише надає право на проведення будівельних робіт, а не зобов'язує їх проводити, і замовник, в силу певних обставин, може відмовитись від проведення будівельних робіт, проте як у цій справі відповідач провів перевірку за декларацією, яка не зареєстрована, та за відсутності факту виконання будівельних робіт, та після того, як декларація про початок будівельних робіт вже була повернута замовнику.

Зазначені обставини на думку апелянта виключають наявність обставин, за яких відповідач мав виносити припис та постанову про накладення штрафу.

Також апелянт зазначив, що автомобільний газозаправний пункт модульного типу є обладнанням, а розміщенні такого обладнання не потребує отримання містобудівних умов та обмежень, що відповідає положенням ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 4.1, п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014, п. 10 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 913/19651

Зазначає апелянт і про те, що вказані в акті перевірки порушення щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва, який на думку відповідача відноситься до V категорії, є надуманими, оскільки розміщення автомобільного газозаправного пункту модульного типу, який є обладнанням, не потребує отримання містобудівних умов та обмежень; в робочому проекті допущено технічну помилку при зазначенні категорії складності об'єкта будівництва, а саме, зазначено V категорію замість ІІІ; апелянтом, як головним інженером проекту проведена ідентифікація об'єкта підвищеної безпеки та встановлено, що об'єкт не відноситься до об'єктів підвищеної безпеки; результати ідентифікації були направлені до Головного управління Держпраці у Херсонській області, яке за наслідками перевірки проведеною апелянтом ідентифікації надало відповідь № 01-10/2761 від 11.06.2016 року, про те, що об'єкт будівництва не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки, а вважається потенційно-небезпечним об'єктом, внаслідок чого апелянт визначив, що даний об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС 2 та до ІІІ категорії складності об'єктів будівництва. Зазначені обставини апелянт вважає такими, що спростовують висновки про заниження ним категорії складності об'єкта будівництва.

Не погоджується апелянт також і з висновками щодо відсутності зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки відповідно до договору оренди від 01.03.2016 року, укладеним між замовником будівництва ОСОБА_3 (Орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_4 (Орендодавець), державного акту на право власності на земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування нежитлової будівлі, автозаправочної станції з навісом. За таких обставин апелянт вважає, що будівництво ОГЗП ніяким чином не змінює цільове призначення земельної ділянки, що спростовує висновки відповідача про те, що проектувальник не врахував цільове призначення земельної ділянки.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування припису, апелянт зазначає, що усунення порушень відповідно до вказаного припису є неможливим, оскільки головний інженер проекту не може вносити будь-які зміни до робочого проекту без вказівки замовника будівництва. Проте замовником будівництва такі вказівки не надходили, повторно не подавалась на реєстрацію декларація про початок виконання будівельних робіт. Апелянт зазначає, що оскаржений припис є таким, що не може бути виконаний самостійно самим апелянтом, як головним інженером проекту будівництва.

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області надало відзив на апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 130-138), в якому зазначило про необґрунтованість апеляційної скарги, оскільки апелянт застосовує до спірних правовідносин неналежні нормативно-правові акти. Також управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області вважає, що позапланова перевірка проведена з дотриманням норм чинного законодавства, у межах повноважень, а тому перевіркою достеменно встановлені фактичні обставини, які свідчать про порушення апелянтом вимог ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 4.1 та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

За таких обставин управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області вважає оскаржену постанову суду першої інстанції такою, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_2 надав відповідь на відзив (т. 2 а.с. 148-151), в якій зазначає про невідповідність доводів управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області вважає щодо законності проведення перевірки, оскільки позапланова перевірка була проведені після поверненні декларації про початок виконання будівельних робіт, а тому такі дії управління суперечать приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що 27.07.2016 р. головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ у Херсонській області Ткачук С.Г. на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2016 р. № 976, направлення на перевірку від 21.07.2016 р. № 466 у присутності представника ФОП ОСОБА_3, ПП Котломонтажналадка-Інвест та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_2.

Перевіркою встановлено, що замовником будівництва є ФОП ОСОБА_3 (подала до Управління декларацію про початок виконання будівельних робіт з розміщення АГЗП), генеральним проектувальником проектної документації на об'єкт будівництва - ПП Котломонтажналадка-Інвест , головним інженером проекту - ОСОБА_2 (сертифікат серія АР № 005921). Під час виїзду на місцезнаходження об'єкта - АДРЕСА_2 ознак виконання будівельних робіт не виявлено. Під час перевірки ОСОБА_6 пред'явив інспектору Управління проект Будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_2", виготовлений ПП Котломонтажналадка-Інвест та договір на здійснення технічного нагляду від 14.07.2016 р. № 19/16, укладений з інженером технічного нагляду ОСОБА_7 (сертифікат АТ № 004173).

За результатами перевірки УДАБІ у Херсонській області 27.07.2016 р. складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зафіксовані наступні порушення: 1) цільове призначення земельної ділянки не відповідає намірам будівництва; 2) проектна документація на об'єкт будівництва розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; 3) замовником будівництва перед затвердженням проектної документації не проведено експертизу об'єкта будівництва; 4) некоректно визначено тип об'єкта будівництва та розроблено розрахунок категорії складності об'єкта будівництва (у проект вказано ІІІ категорія складності, а повинна бути V категорія).

На підставі акту перевірки відповідачем 27.07.2016 р. складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.96-1 КУпАП, та винесений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_2 у термін до 27.08.2016 р. усунути порушення вимог містобудівного законодавства та повідомити про це УДАБІ у Херсонській області. Протокол та припис 27.07.2016 р. отримано та підписано уповноваженою особою позивача за довіреністю ОСОБА_6

Також суд першої інстанції встановив, що 05.08.2016 р. УДАБІ у Херсонській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1021-01-51/75, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Посилаючись на припис ст. 7, ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз. 2 п. 1, п. 2, п. 5, п. 7, п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553, оскільки підставою для проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 слугувала службова записка, перевірка проведена у присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_6, перевірка проведена із виходом на місце розташування об'єкта будівництва, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, а саме: проведення перевірки за його відсутності, непред'явлення направлення та службового посвідчення, про те, що перевірка не проводилася взагалі.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що проводячи позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві АГЗП, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553.

Перевіряючи доводи щодо виявлених порушень, з посиланням на приписи ч. 1 та ч. 2 ст. 29, ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.4.1 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво та встановлені під час позапланової перевірки порушення - відсутності у замовника права на забудову та невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам будівництва, порушення вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, заниження категорії складності об'єкта будівництва, враховуючи не надання позивачем належних доказів, які б спростовували доводи відповідача про розробку проектної документації з порушення вимог законодавства, суд першої інстанції погодився з висновками відповідача щодо наявності факту порушення позивачем ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 4.1 та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до матеріалів справи - копії декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва - АГЗП (автомобільного газозаправного пункту модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_2 проектна документація затверджена замовником - ФОП ОСОБА_3 наказом № 1 від 14.07.2016 р., яка ознайомлена із настанням відповідальності за недостовірність даних, наведених у декларації. Зазначені обставини позивач не заперечував.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що проектна документація на дату подачі зазначеної декларації була передана позивачем замовнику будівництва - ФОП ОСОБА_3 та затверджена нею.

Також суд першої інстанції зазначив, що генеральним проектувальником проектної документації на об'єкт будівництва - ПП Котломонтажналадка-Інвест у судовому порядку оскаржувалися дії відповідача по проведення позапланової перевірки, винесені за її результатами припис та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду у справі №821/1185/16 від 03.11.2016 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 р., відмовлено у задоволенні позову ПП Котломонтажналадка-Інвест . При цьому суд в цій справі встановив, що проектна документація на об'єкт будівництва АГЗП розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; неправильно визначено та розраховано категорію складності об'єкта будівництва - ІІІ замість V; невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам будівництва.

За таких обставин суд першої інстанції зауважив, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено розроблення проектної документації на об'єкт Будівництво АГЗП модульного типу з установкою резервуара об'ємом до 10 м3 по АДРЕСА_2, в м.Каховка з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також із заниженням категорії складності об'єкта будівництва, яку було передано замовнику будівництва.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 (головним інженером проекту) передано замовнику проект, що розроблений з порушеннями вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва, що підтверджується наявним у матеріалах справи робочим проектом Будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу з установкою резервуара об'ємом до 10 м3 по АДРЕСА_2 , на останній сторінці якого міститься підпис ОСОБА_2, скріплений його печаткою.

При цьому суд першої інстанції відхилив посилання позивача на відсутність підстав для притягнення його до відповідальності у зв'язку із не реєстрацією декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва АГЗП та не проведення будівельних робіт, оскільки ч.1 ст.96-1 КУпАП передбачає настання відповідальності у разі передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства.

Посилаючись на положення ст. ст. 9, 33, 254, 256, 268, 280, 283 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 р. складений в присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_6 та ним підписаний, уповноважену особу повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 11:20 год. 05.08.2016 р., справа про адміністративне правопорушення розглянута в присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_6, який відмовився від підпису, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог КУпАП при розгляду справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2

При цьому суд першої інстанції відхилив, які такі, що спростовані матеріалами справи, доводи позивача про не повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи та розгляд справи про адміністративне правопорушення за його відсутності, не викладення опису обставин, за яких вчинене адміністративне правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування припису, з посиланням на пункти 11, 17, 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553, встановивши, що складений на підставі акту позапланової перевірки припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, отримано уповноваженою особою позивача - ОСОБА_6 27.07.2016 р., у самому приписі зазначено, які саме порушення вимог законодавства допущено, суд першої інстанції дійшов висновку, що припис від 27.07.2016 р. винесено відповідачем в межах наданих йому повноважень, у спосіб та у відповідності до норм чинного законодавства.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність проведення перевірки, винесення припису та постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

19.07.2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 за вхідним № 1021-3.4/2050-д подала декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: розміщення АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 на існуючій АЗС: АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 69-74, 76-81).

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 21.07.2016 року № 466, направлення видано відповідно до Постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року та службової записки (т. 2 а.с. 48) головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_8 щодо перевірки достовірності даних, наведених у поданій замовником будівництва ФОП ОСОБА_3 декларації про початок виконання будівельних робіт вхід. № 1021-3.4/2050-д від 19.07.2016 року (т. 1 а.с. 95). Строк дії направлення з 21.07.2016 р. по 27.07.2016 р.

Відповідно до матеріалів справи (т. 1 а.с. 62, т. 2 а.с. 75) 25.07.2016 року управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області повернуло фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 без реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: розміщення АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 м3 на існуючій АЗС: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 57-61, т. 2 а.с. 76-81)

За наведеними у повернутій без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт апелянт - ОСОБА_2 зазначений як головний інженер проекту, відповідальна особа проектувальника (ПП Котломонтажналадка - Інвест ), що здійснює авторський нагляд.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області - Ткачук Світланою Григорівною проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та генеральним проектувальником - ПП Котломонтажналадка - Інвест (ЄДРПОУ 22758128), за наслідками якої був складений акт від 27.06.2016 року № б/н (т. 1 а.с. 8-13). Апеляційний суд відхиляє доводи УДАБІ у Херсонській області щодо проведення позапланової перевірки безпосередньо в період з 21 по 27 липня 2016 року, оскільки зміст акту позапланової перевірки не містить дати або періоду на протязі якого була безпосередньо проведена перевірка, а лише містить дату складання акту 27.07.2016 року, що, на думку апеляційного суду, є підтвердженням проведення позапланової перевірки саме 27.07.2016 року.

Як зазначено в акті перевірки від 27.07.2016 року позапланова перевірка проведена у присутності ОСОБА_6 - представника ФОП ОСОБА_3 за довіреністю від 14.07.2016 року, представника ГІП ОСОБА_2 за довіреністю, представника ПП Котломонтажналадка - Інвест на підставі наказу № 10 від 15.06.2016 року (т. 1 а.с. 8). Копія довіреності додана відповідачем до заперечень на адміністративний позов (т. 1 а.с. 116). Зазначена довіреність не містить дати та місця її складання, та за змістом стосується лише повноважень ОСОБА_6 підписати та отримати результати перевірки в управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області. Довіреність не містить надання повноважень на представлення інтересів під час проведення перевірки.

27.07.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області - Ткачук Світланою Григорівною винесений припис № б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (т. 1 а.с. 46-50), яким від головного інженера проекту вимагається усунення порушень вимог містобудівного законодавства у термін до 27.08.2016 року, з обов'язковим повідомленням про усунення виявлених порушень (т. 1 а.с. 50).

27.07.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області - Ткачук Світланою Григорівною складений протокол про адміністративне правопорушення № б/н, відносно ОСОБА_2, як головного інженера проекту, в якому зафіксовані порушення ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 4.1 та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 96-1 КУпАП.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 року протокол складений у присутності уповноваженої особи - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 14), який отримав другий примірник протоколу (т. 1 а.с. 19). Також в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 05 серпня 2016 року о 11 год. 20 хв. у приміщенні управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, за адресою 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Кременчуцька, 69 (т. 1 а.с. 19).

До протоколу про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 року у якості додатків додані акт перевірки від 27.07.2016 року та припис від 27.07.2016 року (т. 1 а.с. 19).

Постановою № 1021-01-51/75 від 05.08.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області - Ткачук Світланою Григорівною матеріалів справи про адміністративне правопорушення: акт від 27.07.2016 року, припис від 27.07.2016 року, протокол від 27.07.2016 року, встановлено порушення головним інженером проекту ОСОБА_2 вимог ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 4.1 та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , у зв'язку з чим ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96-1 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. (т. 1 а.с. 25).

В постанові по справі про адміністративне правопорушення № 1021-01-51/75 від 05.08.2016 року, копія якої надана позивачем, відсутній запис про наявність осіб, які брали участь у розгляді справи (т. 1 а.с. 24), проте зазначено про відмову від підпису (т. 1 а.с. 25). Проте в постанові по справі про адміністративне правопорушення № 1021-01-51/75 від 05.08.2016 року, копія якої надана відповідачем (т. 2 а.с. 63-68), є запис про наявність осіб, які брали участь у розгляді справи - уповноважена особа - ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 67).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення № 1021-01-51/75 від 05.08.2016 року була направлена ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку (т. 1 а.с. 26, т. 2 а.с. 60, 61, 62).

Частиною 1 статті 96-1 КУпАП встановлено, що передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта, тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Апеляційний суд встановив, що зафіксоване в протоколі вчинене апелянтом (головним інженером проекту) адміністративне правопорушення порушення, а саме - передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта, - виявлено за результатами проведеної позапланової перевірки достовірності даних, наведених у поданій замовником будівництва ФОП ОСОБА_3 декларації про початок виконання будівельних робіт вхід. № 1021-3.4/2050-д від 19.07.2016 року (т. 1 а.с. 95).

При цьому апеляційний суд зазначає, що на підставі направлення (т. 1 а.с. 95) та підстави для проведення позапланової перевірки (т. 2 а.с. 48), та за змістом акту позапланової перевірки (т. 1 а.с. 96-101) посадовою особою УДАБІ у Херсонській області проведена позапланова перевірка саме достовірності даних наведених, окрім інших, у поданій ФОП ОСОБА_3 декларації про початок виконання будівельних робіт.

Апеляційний суд встановив, що декларація про початок будівельних робіт подана замовником ФОП ОСОБА_3 через відділ адміністративних послуг виконавчого комітету Херсонської міської ради 15.07.2016 року (т. 2 а.с. 76) та відповідний пакет документів зареєстрований відповідачем 19.07.2016 року за вхід. № 1021-3,4/2050-д (т. 2 а.с. 77-81), службова записка щодо проведення позапланових перевірок датована 20.07.2016 року (т. 2 а.с. 48), направлення на проведення позапланової перевірки № 466 датоване 21.07.2016 року та має строк дії з 21 по 27 липня 2016 року (т. 1 а.с. 95), декларація про початок виконання будівельних робіт повернута без реєстрації замовнику листом УДАБІ у Херсонській області від 25.07.2016 року вихідний № ХС090162040118 (т. 1 а.с. 62, т. 2 а.с. 75), повернення замовнику декларації про початок виконання будівельних робіт без реєстрації зареєстровано у відділі адміністративних послуг виконавчого комітету Херсонської міської ради 26.07.2016 року за вхідним № 114-14089-38 (т. 1 а.с. 62), позапланова перевірка проведена 27.07.2016 року (т. 1 а.с. 8-13, 96-101).

В акті позапланової перевірки від 27.07.2016 року зафіксовано розроблення головним інженером проекту ОСОБА_2 проектної документації з порушенням вихідних даних на проектування, а саме: не враховане цільове призначення земельної ділянки, не отримані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, не коректно визначено тип об'єкту будівництва та розроблено розрахунок категорії складності об'єкта будівництва з порушенням законодавства шляхом заниження категорії складеності до ІІІ категорії (т. 1 а.с. 100), що є порушенням ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 4.1 та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - проведення позапланової перевірки 27.07.2016 року), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 р.

Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - проведення позапланової перевірки 27.07.2016 року), позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів

Таким чином, умовою проведення позапланової перевірки є наявність поданої декларації про початок виконання будівельних робіт та необхідність проведення перевірки достовірності наведених в ній даних. При цьому така перевірка може бути проведена протягом трьох місяців з дня подання декларації про початок виконання будівельних робіт.

Апеляційний суд зазначає, що позапланова перевірка даних наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт, проведена відповідачем 27.07.2016 року у відношенні декларації, яка була подана 15.07.2016 та повернута замовнику 25.07.2016 року. Таким чином, станом на 27.07.2016 року відсутня така передумова для проведення позапланової перевірки як наявність поданої декларації, оскільки УДАБІ у Херсонській області 25.07.2017 року використало своє право на повернення замовнику декларації про початок виконання будівельних робіт без реєстрації, посилаючись на Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 року, а тому така декларація не може вважатися поданою, та станом на 27.07.2016 року наведена в такій декларації інформація не може бути об'єктом позапланової перевірки.

Апеляційний суд зазначає, що ні Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , ні Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - проведення позапланової перевірки 27.07.2016 року), не надають органу державного архітектурно-будівельного контролю, яким у цій справі є відповідач, права на проведення позапланової перевірки достовірності даних наведених у декларації про початок виконання підготовчих робіт, після повернення такої декларації замовнику без реєстрації.

Також апеляційний суд встановив, що позапланова перевірка проведена за відсутності апелянта - головного інженеру проекту ОСОБА_2, оскільки надана, на підтвердження присутності під час позапланової перевірки уповноваженої особи головного інженеру проекту ОСОБА_2, довіреність (т. 1 а.с. 116) не містить дати та місця її складання, та за змістом стосується лише повноважень ОСОБА_6 підписати та отримати результати перевірки в управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, і не містить таких повноважень як представлення інтересів під час проведення перевірки.

Зазначене є порушенням п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, відповідно до якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Так само і протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 року (т. 2 а.с. 49-54) був складений у присутності як зазначено у протоколі - уповноваженою особи ОСОБА_6, за відсутності у зазначеної особи документа на підтвердження його повноважень. Сама справа про адміністративне правопорушення розглянута за відсутності головного інженеру проекту ОСОБА_2 та відсутності даних про своєчасне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 року врученій особі у якій відсутній документ на підтвердження наявності повноважень на представлення інтересів головного інженеру проекту ОСОБА_2

Зазначене є порушенням прав ОСОБА_2, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які встановлені ст. 268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що проведена 27.07.2016 року відповідачем позапланова перевірка, проведена поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а оскаржені постанова від 05.08.2016 року та припис від 27.07.2016 року, прийняті на підставі порушень, які були виявлені позаплановою перевіркою, проведеною поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені законом, а справа про адміністративне правопорушення розглянута УДАБІ у Херсонській області з порушенням ст. 268, ст. 270, ст. 271, ст. 278, ст. 280 КУпАП.

Відповідно до п. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятті рішення. Дотримання цих принципів має суттєве значення для прийняття рішень суб'єктами владних повноважень та їх наслідків.

Помилкове відхилення судом першої інстанції доводів позивача щодо порушення порядку проведення позапланової перевірки, відсутність правових підстав для її проведення, а також неналежне дослідження доказів наданих відповідачем, зокрема копії довіреності головного інженера проекту ОСОБА_2 щодо уповноваження ОСОБА_6 підписати та отримати результати перевірки в управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (т. 1 а.с. 116), призвели до помилкового висновку суду першої інстанції щодо правомірності проведення позапланової перевірки, винесення припису та постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності

Безпосереднім і єдиним засобом пізнання істини у справах про адміністративні правопорушення є юридичні докази тобто фактичні дані, які використовуються для встановлення обставин справи відповідно до принципу об'єктивної істини.

Інформація може розглядатися як доказ за наявності двох умов. По-перше, вона містить дані про наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винності особи в його здійсненні і інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

По-друге, відомо, що адміністративно-юрисдикційні процеси формалізовані, регламентовані правовими нормами. Порядок же збору доказів визначений законодавством, причому в ряді випадків детально. Тому докази можуть бути використані в адміністративному провадженні тільки в тому випадку, якщо вони отримані в порядку і з джерел, передбачених законодавством.

Головна функція будь-яких доказів, в тому числі і юридичних, обґрунтувати рішення шляхом встановлення об'єктивної істини, що приймається. Нарівні з цим юридичним доказам властиві специфічні риси. Передусім вони направлені на встановлення обставин юридичної справи. Ними оперують уповноважені і зацікавлені особи і встановлюють ті фактичні обставини, які покладають в основу рішень, що приймаються у справі в галузі права, тобто по юридичних справах.

Юридичні докази, як було сказано раніше,- це фактичні дані. Це свідчить про те, що мова йде не про всякі аргументи, а про дані, що стосуються фактів, тобто відомостей про факти, інформації про них. Докази у справах про адміністративні правопорушення, будучи юридичними доказами, разом з тим, мають специфічні ознаки, які випливають з їх джерел. Так, у провадженні протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає як акт, що свідчить про порушення справи, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел.

Протокол - це юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення і особу, яка його вчинила (ст. 254 КУАП). Він є комплексним джерелом доказової інформації.

Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 року містить дані про обставини вчиненого правопорушення, які встановлені під час позапланової перевірки, яка проведена поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а тому ці дані не є такими, що отримані в порядку і з джерел, передбачених законодавством.

Також апеляційний суд зазначає, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (Справа "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02).

У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Виходячи з положень ст. 8 , ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене та важливість дотримання і неухильного виконання процедури проведення позапланової перевірки, законність джерел отриманих доказів, забезпечення права апелянта на розгляд справи про адміністративне правопорушення та реалізацію права на захист, зокрема надання відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли, апеляційний суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем - суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Також апеляційний суд зазначає про застосування ч. 7 ст. 78 КАС Украйни стосовно правової оцінки фактам, наданим у постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року у справі № 821/1185/16, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 року (т. 1 а.с. 102-108, 109-115), копії яких додані відповідачем до заперечень на адміністративний позов у якості доказів правомірності прийняття оскаржених рішень.

Апеляційний суд не враховує також доводи апелянта, які наведені в апеляційній скарзі, та які стосуються суті порушення, за яке апелянт притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки докази, на яких ґрунтуються висновки відповідача про вчинення апелянтом адміністративного правопорушення, одержаних незаконним шляхом.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п.1 та п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржене судове рішення - скасоване та ухвалене нове судове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Понесені апелянтом судові витрати у загальному розмірі 1 256,20 грн.: судовий збір сплачений при зверненні до суду першої інстанції в розмірі 551,20 грн. (т. 1 а.с. 43) та при поданні апеляційної скарги в розмірі 705 грн., відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України мають бути відшкодовані шляхом їх стягнення з відповідача на користь апелянта.

Керуючись ст. 8, 19, 63 Конституції України, ст. ст. 1-10, 72-78, 139, п. 3 ч. 1 ст. 286, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 217 ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 327-328 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суд від 22 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 27.07.2016 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 05.08.2016 р. № 1021-01-51/75 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2.

Стягнути з управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 3711912, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Кременчуцька, 69) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою:АДРЕСА_2) у відшкодування судових витрат (сплаченого судового збору) 1 256,20 грн. (одну тисячу двісті п'ятдесят шість гривень 20 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 03.09.2018 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Коваль М.П. Кравець О.О.