Постанова

від 22.11.2017 по справі 825/1834/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року Чернігів Справа № 825/1834/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представників позивача Мосі О.О., Зайцевої Л.А., представників відповідача Козлова Д.В., Карабан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства У Пани Шариной до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство У Пани Шариной звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 25-01-018/0591/247 від 01.11.2017 Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами , якою на Приватне підприємство У Пани Шариной накладено штраф у розмірі 9600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення перевірки дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове страхування головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернігівській області було виявлено порушення трудового законодавства, а саме затримка повного розрахунку з працівником при звільненні. Однак, вказує, що розрахунки з працівником у серпні 2017 року проведені підприємством в повному обсязі та у встановлені чинним законодавством строки, заборгованість перед працівником по заробітній платі у журналі-ордері за вересень 2017 року та у розрахунково-платіжній відомості за вересень 2017 року не значиться. Зазначає, що підприємством вимоги частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України не порушувались, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали повністю, надали суду заперечення, в яких зазначили, що відповідачем було проведено інспекційне відвідування Приватного підприємства У Пани Шариной , в ході якого було встановлено порушення вимог статті 129 Кодексу законів про працю України щодо відрахування коштів з грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку звільненому працівнику ОСОБА_5, що потягнуло за собою порушення вимог частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме не проведення повного розрахунку всіх сум в день звільнення, що належать працівнику від підприємства. В подальшому, першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_6 було прийнято постанову від 01.11.2017 № 25-01-018/0591/247, якою на позивача накладено штраф в розмірі 9600,00 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління Держпраці у Чернігівський області від 02.10.2017 № 235 та направлення на перевірку від 02.10.2017 № 887 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Карабан Оксаною Григорівною була проведена позапланова перевірка Приватного підприємства У Пани Шариной за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 44, про що складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 10.10.2017 № 25-01-018/0591 (а.с. 11-19).

Вказаною перевіркою було встановлено, що наказом по підприємству від 04.08.2017 № 13 працівника ОСОБА_5 звільнено з посади водія за власним бажанням (згідно статті 38 Кодексу законів про працю України) з 07.08.2017. При звільненні йому нарахована компенсація за невикористану щорічну відпустку за період роботи на Приватному підприємстві У Пани Шариной з 02.03.2017 по 07.08.2017 за 10 календарних днів у сумі 479,70 грн. Виплачено під підпис ОСОБА_5 згідно відомості на виплату грошей № ПП-0000008 від 07.08.2017 суму розміром 158,78 грн. З суми компенсації утримана сума 313,73 грн., що є порушенням статті 129 Кодексу законів про працю України.

Крім того, встановлено, що згідно наданої незавіреної копії розрахунково-платіжної відомості № ПП-0000008 за серпень 2017 року вищезазначеному працівнику нарахована сума 479,70 грн., з цих коштів утримано 7,20 грн. та 313,73 грн. Виплачено під підпис ОСОБА_5 згідно відомості про виплату грошей № ПП-0000008 від 07.08.2017 суму розміром 158,78 грн. Згідно табелю обліку робочого часу за липень-серпень 2017 року вищезазначений працівник з 17.07.2017 по 07.08.2017 перебував у відпустці за свій рахунок, тому заробітна плата за цей період йому не нараховувалась. Сума у розмірі 479,70 грн. є лише тільки сумою грошової компенсації за невикористану відпустку. Виходячи з вищевикладеного, вбачається проведення неповного розрахунку при звільненні Приватного підприємства У Пани Шариной перед звільненим працівником ОСОБА_5 у зв'язку з незаконним утриманням з суми компенсації за невикористану відпустку при звільненні, що є порушенням частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України. Станом на день проведення інспекційного відвідування 09.10.2017 затримка повного розрахунку триває понад 2 місяці.

01.11.2017 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_6 було розглянуто акт перевірки від 10.10.2017 № 25-01-018/0591 щодо порушення Приватним підприємством У Пани Шариной законодавства про працю та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-018/0591/247, якою на позивача на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 9600,00 грн. (а.с. 10).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 затверджений Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок № 390), в пунктах 2, 3 якого визначено, зокрема, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно пункту 7 Порядку № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем наказом № 13 від 04.08.2017 було звільнено ОСОБА_5 з посади водія за власним бажанням з 07.08.2017. Наказано провести остаточний розрахунок з працівником і виплатити компенсацію за невикористану відпустку (а.с. 54).

У зв'язку з перебуванням ОСОБА_5 з 17.07.2017 по 07.08.2017 у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується наказом № 12 від 14.07.2017 (а.с. 61, 62, 70), заробітна плата працівнику за серпень 2017 року не нараховувалась.

Згідно копії розрахунково-платіжної відомості № ПП-0000008 за серпень 2017, наданої суду представником позивача, що також не заперечується представниками відповідача, встановлено, що ОСОБА_5 в серпні 2017 року було нараховано 479,70 грн. компенсації за невикористану щорічну відпустку, з якої було утримано 7,20 грн. військового збору та 313,73 грн. переплати заробітної плати, що рахувалась за працівником станом на початок серпня 2017 року, та виплачено 158,78 грн. (а.с. 25).

Так, відповідно до статті 129 Кодексу законів про працю України не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

В даному випадку, поняття стягнення законодавство характеризує виконавчо-процесуальні відносини на стадії виконання рішень, ухвал і постанов судів та інших виконавчих документів, тобто стягнення є заходом примусового виконання.

Так, чинною на час виникнення спірних правовідносин статтею 73 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Аналізуючи вищевикладену норму права, суд приходить до висновку про відсутність обмежень на стягнення з такої виплати як компенсація за невикористану відпустку при звільненні.

Крім того, дія статті 129 Кодексу законів про працю України також не поширюється на відрахування обов'язкових платежів та зборів.

В силу підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Підпунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5, компенсація за невикористану щорічну відпустку належить до фонду додаткової заробітної плати та є виплатою за невідпрацьований час.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України).

Пунктом 16-1 підрозділ 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

З наведеного судом встановлено, що з компенсації за невикористані відпустки дозволяється здійснювати відрахування відповідних податків та обов'язкових зборів, а також здійснювати і інші відрахування при звільненні працівника, зокрема і авансової виплати заробітної плати, виплаченої в більшому розмірі.

Абзацом третім частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд, зокрема, тлумачити закон, виходячи з пріоритету прав людини при вирішенні справи, при цьому враховуючи, що справедливість, яка є властивістю права, має бути виражена у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Правосуддя за своєю суттю може бути визнане таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення прав.

Враховуючи викладене, суд, керуючись принципом верховенства права, вважає, що утримання авансової виплати заробітної плати з компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника та проведенні остаточного розрахунку не може бути розцінене як порушення статті 129 Кодексу законів про працю України в розумінні чинного законодавства про працю, а формальний підхід при здійсненні перевірки контролюючим органом є недопустимим для встановлення правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності відбулося без достатніх правових підстав, а тому постанова першого заступника начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_6 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-018/0591/247 від 01.11.2017, якою на позивача на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 9600,00 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов Приватного підприємства У Пани Шариной підлягає задоволенню повністю.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Приватного підприємства У Пани Шариной підлягають присудженню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства У Пани Шариной задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-01-018/0591/247 від 01.11.2017 Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами .

Присудити здійснені Приватним підприємством У Пани Шариной (код ЄДРПОУ 36931354) судові витрати в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39779238).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна