Постанова

від 08.08.2006 по справі 10/198/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/198/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 р. Справа № 10/198/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді      Ліпчанської Н.В.

          Суддів                           Андрєєвої Е.І.,

                                                 Мацюри П.Ф.                              

При секретарі                 Куриленко А.В.

за участю представників

від позивача -  Кухаренко Г.О., довіреність  № б/н,  дата видачі : 16.07.06; ТОВ Мале підприємство "Данк";

від відповідача –не з'явився , належним чином повідомлений про час та місце слухання справи

розглянувши у відкритому   судовому засіданні апеляційну скаргу                                                 

МП ТОВ „ДАНК”

 на рішення  господарського суду Миколаївської області від 24.05.2006 р.

 по справі № 10/198/06

 за позовом МП ТОВ „ДАНК”

 до ТОВ „ТК Соляні”

про стягнення заборгованості за поставлений по договорам № 163 від 25.01.2002р. та № 39 від 14.02.2003р. товар у сумі 8001,72 грн.

Встановив:

    31.03.2006р. МП ТОВ „ДАНК” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ „ТК Соляні”  про стягнення заборгованості за поставлений по договорам № 163 від 25.01.2002р. та № 39 від 14.02.2003р. товар у сумі 8001,72 грн.           

          Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвали  від 03.04.2006р. та від 26.04.2006р. не виконав, свого представника у судове засідання не направив, а тому справа розглянута за наявними матеріалами  відповідно до ст. 75 ГПК України.

         Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24 травня 2006р., прийнятим суддею Горобченко Д.М.,  в задоволенні позову відмовлено. Мотивуючи дане рішення суд послався на неможливість встановлення факту відпущення відповідачеві товару за договорами, оскільки позивачем не надані довіреності на отримання матеріальних цінностей, які передбачені Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р.

Не  погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, МП ТОВ „ДАНК” посилається на чинність укладених договорів та відповідність їх діючому законодавству. Відповідач добровільно сплатив суму у розмірі 62 121 грн. за отриманий товар, чим визнав законність договірних відносин. Втім судом не витребувані від відповідача або банківських установ платіжні доручення, що підтверджують сплату товару. Стосовно відсутності довіреностей на отримання товарно матеріальних цінностей, скаржник зазначає, що їх відсутність не передбачає припинення господарських зобов'язань. Більш того в рішенні є відверті протиріччя, а саме, визнавши відносини між сторонами позадоговірними, суд вимагає від позивача надання довіреностей.    

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.  

Представник відповідача, належним чином сповіщений про час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, а тому справа розглянута за його відсутністю.

       Заслухавши пояснення представника позивача, який у судовому засіданні 08.08.2006р. надав додаткові матеріали в обґрунтування позову, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

За умовами договору постачання товару № 163 від 25 січня 2002року, укладеного між сторонами, Постачальник –МП ТОВ „ДАНК” зобов'язався систематично поставляти Покупцю – ЗАТ „Соляні-ринок”, правонаступником якого є ТОВ „ТК „Соляні”,  продукти харчування згідно попередньої заявки, терміном дії до 31.12.2002р. з подальшою пролонгацією договору строком на 1 рік. (а.с 9)

Згідно акту звірки взаєморозрахунків  від 07.02.2003р. заборгованість відповідача за даним договором станом на 01.01.2003р складає 1 427,16 грн. ( а.с. 11)

14.02.2003р. сторонами укладений договір постачання товару № 39 за аналогічними умовами, терміном дії до 31.12.2003р.(а.с 10)

Як вбачається з обґрунтованого розрахунку обсягу заборгованості відповідача  перед позивачем , у  2003-2004 роках відповідач отримав товар на суму 66 839 грн. За цей же період сплата складає 62 121 грн. З урахуванням дебетового сальдо, яке залишилось  від ЗАТ „Соляні-ринок”, загальна заборгованість становить 6 146,15 грн., а з урахуванням інфляційних втрат, пені  та сплати за прострочення платежу –8001,72 грн., які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. ( а.с.71-72)

В обґрунтування позовних вимог МП ТОВ „ДАНК” посилається на товарно-транспортні накладні (а.с. 16-54)

Відмовивши в позові, місцевий господарський суд зробив висновок, що належним доказом поставки товару є довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), які позивачем на вимогу суду не надані.

Судова колегія не може погодитись з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Довіреність на  отримання  ТМЦ є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує право довіреної особи отримати ТМЦ від імені  суб'єкта господарювання. Порядок застосування довіреностей  на  отримання цінностей регулюється Інструкцією про  порядок  реєстрації  виданих,  повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.  У  пункті  2  цього документа  зазначено,  що  товарно-матеріальні  цінності (зокрема, сировина,  матеріали,  паливо,   запчастини,   інвентар,   худоба, насіння,  добрива,  інструмент,  товари,  основні засоби тощо),  а також нематеріальні  активи,  грошові  документи  і  цінні  папери відпускаються   покупцям  або  передаються  безоплатно  за довіреністю одержувачів.    

        У листі  Мінфіну  України  від  31.10.2000  р.  N   053-29151зазначено, що невиконання вимог Інструкції є порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою накладення адміністративного штрафу, саме  на постачальника,  який відпустив цінності без  довіреності.

       З наведеного можна зробити висновок, що з боку позивача мало місце ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку. Але, при цьому слід взяти до уваги, що факт відпуску продукції позивачем та отримання його відповідачем доведений іншими бухгалтерськими документами, а саме, товарно-транспортними накладними,  які засвідчені печатками Покупця в отриманні товару та банківськими виписками Філії „Миколаївське Центральне відділення Промінвестбанку” про часткове перерахування відповідачем коштів за отриманий по вказаним накладним товар. ( а.с. 16-  55)

       Крім того, судова колегія звертає увагу на п.4.1. договорів, в якому визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання Покупцем накладної на отримання товару, розрахунок за який, згідно п.3.1. договору, проводиться не пізніше як протягом 10 календарних днів з дня отримання товару.          

Відповідно до ст. 629 ЦК України всі умови договору з моменту його укладання стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526  ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.

Враховуючи те, що факт отримання товару Покупцем доведений, з боку останнього мало місце порушення строку оплати, судова колегія, з огляду на п.6.1. договорів, яким встановлена відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період стягнення, за кожний день прострочення, та ст. 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає стягнення інфляційних збитків та 3 % річних, вважає за можливе, разом з сумою основної заборгованості, задовольнити вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій.

     За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Керуючись  ст. ст.99; 101; 103-105  Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

                                       П о с т а н о в и в:

              Апеляційну скаргу МП ТОВ „ДАНК” задовольнити.

         Рішення  господарського суду Миколаївської області від 24.05.2006р. по справі № 10/198/06 скасувати.

          Позов МП ТОВ „ДАНК” задовольнити.

       Стягнути з ТОВ „ТК Соляні” на користь МП ТОВ „ДАНК” суму основної заборгованості у розмірі 6 146,15 грн., пеню –1 136,48 грн.,  3% річних за прострочення платежу –184,38 грн., інфляційні втрати –534,71 грн., держмито –102,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу –118,00 грн.

         Господарському суду Миколаївської області  видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                                            Н.В.Ліпчанська

Судді                                                                                Е.І.Андрєєва          

                                                                                                  П.Ф.Мацюра