Ухвала

від 22.11.2017 по справі 822/2373/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2373/17

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

22 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідача: Зайця І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 02 червня 2017 року №0003601406,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2017 року позивач - приватне підприємство "Фірма "Нафтоінвест" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 02 червня 2017 року №0003601406.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином. Разом з тим, до початку судового розгляду справи, позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу та просив розгляд справи провести без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ПП "Фірма "Нафтоінвест", ідентифікаційний код 30795712, як юридична особа зареєстроване 14.03.2000 року.

Основними видами діяльності за КВЕД є: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.30 роздрібна торгівля пальним, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Згідно наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області №892 від 26.04.2017 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Фірма "Нафтоінвест" та наказу №944 від 04.05.2017 року "Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Фірма "Нафтоінвест" на підставі направлень №885-889 від 26.04.2017 року, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Фірма "Нафтоінвест" (ідентифікаційний код 30795712) з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 року, про що складено акт №0607/22-01-14-06/30795712 від 17.05.2017 року (далі - акт перевірки).

В акті перевірки відповідачем встановлено, що ПП "Фірма "Нафтоінвест" в порушення вимог п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, п.5 п.7 П(с)БО 15 "Дохід" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 зі змінами і доповненнями, п.5 п.7 П(с)БО 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 зі змінами і доповненнями занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 98496,00 грн., в тому числі за І півріччя 2016 року в сумі 98496,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 02.06.2017 року №0003601406 за платежем податок на прибуток підприємств, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних осіб в сумі 147744,00 грн. (в тому числі основний платіж 98496,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 49248,00 грн.).

Позивач не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2017 року №0003601406, ПП "Фірма "Нафтоінвест" оскаржила його в адміністративному порядку передбаченого ст. 56 ПК України.

За наслідками розгляду скарги, рішенням ДФС України №17053/6/99-99-11-01-01-25 від 04.08.2017 року залишено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2017 №0003601406 без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями, Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 44.1.ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 3 Закону № 996-XIV передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно пунктів 5 та 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, із змінами та доповненнями, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

6.1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

6.2. Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

6.3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

6.4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

6.5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

6.6. Надходження, що належать іншим особам.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІ, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів критично оцінює твердження відповідача щодо не здійснення позивачем поставки дизпалива ТОВ "Монкім", зазначаючи наступне.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Монкім" позивачем надано відповідні документи а саме: договір поставки нафтопродуктів №199 від 10.05.2016 року, видаткова накладна №5/79 від 10.05.2016 року, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №579 від 10.05.2016 року, рахунок на оплату №235 від 10.05.2016 року щодо договору №199 від 10.05.2016 року, ТОВ "Монкім" за 40000 л. дизпалива на загальну суму 555200,00 грн. в тому числі ПДВ 92533,33 грн., виписка по рахунку про зарахування коштів станом на 11 травня 2016 року від ТОВ "Монкім".

Водночас, вірним є висновок суду першої інстанції, щодо безпідставності тверджень відповідача, щодо не здійснення позивачем поставки дизпалива ТОВ "Монкім", оскільки, надані на підтвердження господарських операцій первинні бухгалтерські документи, підписані на думку відповідача невстановленими особами, не свідчать про безтоварність господарської операції, яка відбулись між позивачем та вказаним контрагентом.

Так, певні недоліки первинних документів, зокрема їх підписання невстановленою особою, є свідченням недобросовісності контрагента та не може слугувати підставою для притягнення платника податку до відповідальності.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Вищого адміністративного суду України №К/800/1283/14 від 29.05.2014 року.

Слід звернути увагу на те, що за наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами прослідковується рух активів між підприємством-контрагентом, що мало наслідком зміну майнового стану позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про відсутність господарської операції між позивачем та ТОВ "Монкім", є безпідставними, оскільки ПП "Фірма" Нафтоінвест" надані суду докази, які підтверджують зміни у власному капіталі та зобов'язаннях як платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю по вказаних господарській операції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо необґрунтованості та неправомірності дій відповідача, а тому, позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 02.06.2017 року №0003601406 протиправними, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 листопада 2017 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Сапальова Т.В.