Рішення

від 11.06.2007 по справі 8/100-1815

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/100-1815

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2007 р.Справа № 8/100-1815

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Чорновола, 4, м. Тернопіль

до відповідача: Виробничо-торгової фірми "Агроком", с. Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області, 48161

про стягнення заборгованості за послуги електрозв'язку на суму 330 грн. 41 коп.  

За участю представників:

позивача: Казанської Н. Ю. - юрисконсульта, довіреність № 18-02/41 від 25.04.2007р.;

відповідача:  не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

  Розгляд справи, призначений вперше на 14.05.07р. було відкладено до 29.05.07р. та, відповідно, до 11.06.07р.,  у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача та необхідністю витребовування судом додаткових доказів.

 Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Чорновола, 4, м. Тернопіль,  звернулось   до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Виробничо-торгової фірми "Агроком", с. Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області - 330 грн. 41 коп. заборгованості за  надані послуги  електрозв'язку, згідно договору № 511  від 22.11.2004 р., з яких 297,03 грн. основного боргу, 12,52 грн. пені за порушення строку виконання грошових зобов'язань, 9,83 грн. 3% річних та 11,03 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач представив розрахунок боргу за надані послуги електрозв'язку, Договір №511 про надання послуг електорозв'язку від 22.11.2004 року, карточку обліку розрахунків за послуги зв'язку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтований відзив на позов не надав,  хоча про  дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

  В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

22 листопада 2004 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Тернопільської дирекції ВАТ «Укртелеком», як Підприємством зв'язку та Виробничо-торговою фірмою "Агроком", як Споживачем, був укладений Договір про  надання  послуг електрозв'язку №  511.

Відповідно до п.7.1 Договору №511 від 22.11.2004р. сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років, тобто до  22.11.2009р.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст.901,903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п.3.2.8 вказаного договору відповідач зобов'язався вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.    

Як вбачається з п. 4.2 Договору, Споживач оплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою – авансовою з поданням рахунків системою оплати, у разі застосування якої (п.4.6 Договору), Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема: картки обліку розрахунків, за період з 01.11.2005 р. по 31.03.2007 року, розрахунку боргу, споживач заборгував по оплаті послуг зв'язку 297 грн. 03 коп.

Відповідно до вимог ст. ст.509,526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.

Проте всупереч згаданих приписів закону, положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді свою заборгованість не погасив, а надіслану позивачем на його адресу претензію (попередження) № 40 від 22.12.2005 року, залишив без відповіді та задоволення.

На розгляд справи відповідач не з'явився, не заперечив належними та допустимим доказами суми боргу перед позивачем як і не надав суду доказів добровільної її сплати.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Виробничо-торгової фірми "Агроком", с. Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області - 297 грн. 03 коп. основного боргу за  надані послуги  електрозв'язку згідно договору №511 від 22.11.2004р., правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача, щодо нарахування та стягнення з відповідача 11 грн. 03 коп.  інфляційних нарахувань та 9 грн. 83 коп. 3% річних.

Пунктом 2 ст. 36  Закону України “Про телекомунікації”, передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 12 грн. 52 коп., нарахованої  в розмірі  облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з  01.09.2006 р. по 28.02.2007 р. за прострочення оплати за надані послуги зв'язку, такими, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України,  Закону України  „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та  закону України “Про телекомунікації”.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509,526,901,903Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,4,12,33,34,43,44,49,75,80,82-85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

Вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-торгової фірми "Агроком", с. Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 31422304) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” , м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Чорновола, 4, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 01188052) - 297 грн. 03 коп. основного боргу, 12 грн. 52 коп. пені за порушення строку виконання грошових зобов'язань, 9 грн. 83 коп. річних, 11 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань та  220 грн. в повернення судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його  прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                                    І.М. Гирила