Постанова

від 21.11.2017 по справі 922/2464/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Справа № 922/2464/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників :

позивача - ОСОБА_1, дов.б/н від 15.12.2016 (копія у справі)

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, дов. б/н ввід 04.10.2017 (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Комплекс з вивозу побутових відходів (вх.№3088Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2017 по справі №922/2464/17

за позовом Закритого акціонерного товариства Аероплан , м. Москва

до Комунального підприємства Комплекс з вивозу побутових відходів , м. Харків

про стягнення 176 000,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 Закрите акціонерне товариство Аероплан звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Комунального підприємства Комплекс з вивозу побутових відходів , з урахуванням заяви про зміну предмета позову, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму компенсації за порушення авторських прав на малюнок Сімка у розмірі 32000,00 грн., суму компенсації за порушення авторських прав на малюнок Нолік у розмірі 32000,00 грн., суму компенсації за порушення авторських прав на малюнок Папус у розмірі 32000,00 грн., суму компенсації за порушення авторських прав на малюнок Мася у розмірі 32000,00 грн., суму компенсації за порушення авторських прав на малюнок Тидищ! у розмірі 32000,00 грн. та штраф у розмірі 16000,00 грн. до Державного бюджету України, що становить 10% суми, що підлягає стягненню на користь позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.09.2017 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з КП Комплекс з вивозу побутових відходів на користь ЗАТ Аероплан на р/р №26006179524 в ПАТ ОСОБА_4 ОСОБА_1 , МФО 380805 ТОВ Право та захист , яке є представником ЗАТ Аероплан на підставі довіреності б/н від 15.12.2016 грошові кошти у розмірі 176000,00 грн., що складається з: сум компенсації за порушення авторських прав на малюнки: Сімка у розмірі 32000,00 грн., Нолік у розмірі 32000,00 грн., Папус у розмірі 32000,00 грн., Мася у розмірі 32000,00 грн., Тидищ! у розмірі 32000,00 грн. та штраф у розмірі 16000,00 грн. до Державного бюджету України, що становить 10% суми, що підлягає стягненню на користь позивача та судовий збір у розмірі 2640,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, КП Комплекс з вивозу побутових відходів , відповідач по справі, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2017 у справі №922/2464/17 як таке, що прийняте за відсутності повноти дослідження обставин справи та доказової бази, окрім того в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позовних вимог та заперечень.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції взагалі не було доведено факту порушення майнових прав позивача, не встановлено наявність всіх елементів складу правопорушення, не досліджено об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права, тривалість та обсяг порушень, розмір доходу, отриманий внаслідок правопорушення, кількість осіб, право яких порушено, наміри відповідача, можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

Позивач, ЗАТ Аероплан , надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи, а також інші докази, а тому аргументи відповідача є безпідставними. Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ЗАТ Аероплан є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Москва і якій присвоєно основний державний реєстраційний номер 1057746600559, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 07.04.2005 серія 77 № 006815542.

Також матеріали справи свідчать про те, що 01.09.2009 між Закритим акціонерним товариством Аероплан (замовник - позивач по справі), та громадянином ОСОБА_5 (виконавець) було укладено Авторський договір №А0906, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи щодо розробки творів, створенню ескізів та фонів для фільму, і передати результати робіт позивачу за актом приймання - передачі. Одночасно з переданням результатів роботи автор зобов'язується передати позивачу виключні майнові авторські права на твори, у тому числі для створення фільму.

За змістом пункту 1.2. Авторського договору автор відчужує замовникові виключні авторські права, що означає право ЗАТ Аероплан на власний розсуд протягом строку дії авторських прав на території всього світу на власний розсуд використовувати, дозволяти або забороняти будь-яке використання третім особам творів, зокрема шляхом відтворення у будь-якій матеріальній формі та їх розповсюдження (продажу чи іншого відчуження).

Крім того, пунктом 1.2 Авторського договору сторони визначили, що права (право) - це виключне право на відповідний результат робіт виконавця по цьому договору, що передається замовнику в межах виконання цього договору, як на результат інтелектуальної діяльності. Зміст виключного права в кожному випадку визначається у відповідності до норм Цивільного кодексу РФ, в тому числі статтями 1229 та 1270 цього кодексу.

У відповідності до пункту 2.1. Авторського договору строк передачі виключних прав складає весь строк дії авторського права, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі результатів роботи.

Згідно з актом від 25.11.2009 приймання-передачі результатів робіт за Авторським договором №А0906 від 01.09.2009, робота виконавця по розробці образів персонажів фільму, створенню ескізів та фонів для фільму виконана у повному обсязі та виключні майнові авторські права передані замовнику. Зображення образів персонажів фільму містяться у додатку №1 до акту (зокрема, Папус , Мася , Сімка , Нолік ).

Також матеріали справи свідчать, що у період з 01.09.2005 по 20.11.2006 був створений твір Тидищ! одноособово творчою працею ОСОБА_6 (автор) на замовлення позивача в порядку і на умовах, передбачених авторським договором №01/09 від 01.09.2005.

В п. 2.1. авторського договору №01/09 від 01.09.2005 позивач доручає, а автор зобов'язується виконати роботи щодо розробки твору, креативної концепції та сценарію фільму, і передати результати робіт позивачу за актом приймання-передачі. Одночасно з переданням результатів роботи автор зобов'язується передати позивачу виключні майнові авторські права на твір, у тому числі для створення фільму.

Згідно з п.п. 1.3. та 1.4. авторського договору №01/09 від 01.09.2005 автор відчужує позивачеві виключні майнові авторські права на твір, що означає право позивача на власний розсуд протягом всього строку дії авторських прав на території всього світу використовувати, дозволяти або забороняти будь-яке використання третім особам творів, їх частин і елементів самостійно, зокрема шляхом відтворення у будь-якій матеріальній формі та їх опублікування.

За актом приймання-передачі результатів робіт від 20.11.2006 між позивачем та автором відповідно до вимог авторського договору №01/09 від 01.09.2005, робота автора по створенню твору, розробці креативної концепції та сценарію фільму виконана в повному обсязі та виключні майнові авторські права передані позивачу. Зображення твору Тидищ! містяться у додатку №1 до акту.

02.03.2017 представник позивача на території площі Свободи у місті Харкові виявив факт відтворення та опублікування персонажів анімаційного серіалу Фіксики та графічного зображення Тидищ! без відповідного дозволу позивача, як власника виключних майнових авторських прав на зазначені малюнки на контейнері для збирання побутових відходів. Так, на зазначеному контейнері для збирання побутових відходів був розміщений рекламний банер, на якому міститься зображення персонажів Сімка , Нолік , Папус та Мася аудіовізуального твору Фіксики , а також графічне зображення Тидищ! .

На згаданому рекламному банері, окрім персонажів із анімаційного фільму, мається напис - КП Комплекс з вивозу побутових відходів , а також електрона адреса www.musor.kharkov.ua , якій належить підприємству відповідача КП Комплекс з вивозу побутових відходів .

Факт відтворення та опублікування об'єктів авторського права зафіксовано за допомогою фотографування та відеозапису, які здійснювалися за допомогою мобільного телефону LG-D724, ІМЕІ 35470506816963600, 35470506816964400 та карти пам'яті Кіngton Місrо SD 16 GВ 31488-003.А00LF.

За результатами фото та відео зйомки представником позивача було складено акт від 02.03.2017 за №01/03/17, в якому зафіксовані зазначені порушення. Також, в підтвердження часу та місця проведення фіксації, позивачем долучено до матеріалів справи проїзний документ КП Харківський метрополітен зі станції метро Університет .

З метою досудового врегулювання спору позивач направив 27.03.2017 відповідачу претензію із вимогою припинити незаконне використання зображень персонажів з анімаційного фільму Фіксики для відтворення і розповсюдження рекламних матеріалів з вимогою у місячний строк з дати отримання претензії звернутися до позивача з пропозицією про врегулювання питань неправомірного відтворення і розповсюдження на сміттєвих контейнерах рекламних матеріалів відповідачем зображенням персонажів анімаційного фільму Фіксики та здійснити виплату компенсації правовласнику у розмірі 128000,00 грн.

В свою чергу, відповідач 28.04.2017 надав відповідь на претензію, якою відмовив у задоволені вимог позивача та зазначив, що не приймав участі у розробці та виготовленні інформаційного банеру, а, отже, дана претензія має бути направлена підприємству, яке виготовило даний інформаційний банер.

Крім того, у своїй відповіді відповідач зазначив, що дійсно контейнер для збирання побутових відходів в рамках соціальної реклами був розміщений 02.03.2017 на площі Свободи у м. Харкові; на контейнері для збирання побутових відходів відповідачем з метою рекламування своєї господарської діяльності було розміщено банер з зображенням персонажів анімаційного фільму Фіксики . Також, відповідачем до відзиву на позовну заяву надано фотознімок контейнеру, який є предметом встановлення факту порушення відповідачем авторських прав позивача (а.с. 70).

В зв'язку з незаконним використанням відповідачем об'єктів авторського права, які належать ЗАТ Аероплан , позивач був змушений звернутись до господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позову вказує, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та в грудні 2016 було розпочато соціальну акцію щодо заміни звичайних контейнерів для вивозу побутових відходів на євро контейнери. На виконання зазначеної акції, на контейнерах, які обслуговує відповідач, було розміщено соціальну рекламу У мусора есть дом , в різноманітних формах, разом із зазначенням інтернет-сайту відповідача, який приймав участь у акції в якості виконавця послуг з вивозу відходів. Виконавці, що виготовляли та розміщували рекламу на сміттєвих контейнерах відповідачу не відомі. На думку відповідача розміщення й опублікування невідомою особою різних незалежних об'єктів авторського права, без згоди на те власників, не є використанням об'єкта авторського права. Відповідач зазначив про відсутність доказів з боку позивача отримання додаткових прибутків відповідачем від умовного використання спірних творів.

Господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, визнав доведеним факт порушення відповідачем виключних майнових авторських прав на 5 (п'ять) окремих творів образотворчого мистецтва (відповідачем відтворено та опубліковано 5 (п'ять) самостійних об'єктів авторського права, які належать позивачу, які містять ознаки контрафактності). Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції встановив, що відповідачем фактично здійснювалось незаконне використання образів персонажів аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу Фіксіки , які отримують правову охорону нарівні з твором, за відсутністю у відповідача правової підстави на використання твору та його окремих частин.

З висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 435 Цивільного кодексу України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Стаття 8 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлює, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.

Об'єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені законом, ознаки: а) творчий характер; б) вираження в будь-якій об'єктивній формі. Об'єктом авторського права може бути лише твір, що є результатом творчої праці.

Згідно до статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Авторами аудіовізуальних творів можуть бути митці різних жан рів, оскільки ці твори є поєднанням багатьох інших творів - сце нарію, пісні, музики, декорацій, ескізів, малюнків тощо. У ство ренні аудіовізуального твору беруть участь сценаристи, художники, постановники, оператори, режисери, артисти, композитори, диригенти та інші митці. Аудіовізуальний твір може складатися як із уже готових творів, так і з замовлених творів, які ще мають бути ство рені спеціально для фільму. Автор кожної частини аудіовізуально го твору зберігає авторське право на свою частину і може її вико ристовувати на свій розсуд незалежно від фільму.

Об'єктом правової охорони є також ескізи, окремі малюнки чи інші вираження підготовчої роботи митця.

Статтею 440 Цивільного кодексу України та частиною третьою статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання ; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За приписами частини першої статті 31 Закону України Про авторське право і суміжні права автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

На підставі сукупності наявних у справі доказів колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що згідно з актом від 25.11.2009 приймання-передачі результатів робіт за Авторським договором №А0906 від 10.09.2009, позивачу належать виключні майнові авторські права на малюнки (образи) персонажів Папус , Мася , Сімка , Нолік , ДімДімич і Кусачка , які є складовою частиною аудіовізуального твору - анімаційного фільму Фіксики .

Таким чином, позивач, набувши виключні права, є суб'єктом авторського права.

Аудіовізуальний твір - анімаційний фільм Фіксики є об'єктом авторського права.

Твір складається із багатьох елементів, як юридично байдужих (які не охороняються авторським правом), так і юридично значущих (на які поширюється авторсько-правова охорона).

Персонажі твору - анімаційного телесеріалу Фіксики , а саме Папус , Мася , Сімка , Нолік , ДімДімич і Кусачка , є частиною аудіовізуального твору, можуть бути використані самостійно, є найбільш впізнаними елементами твору для широкої публіки, тому є юридично значущими і розглядаються судом як твір та отримують таку ж правову охорону.

Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що ЗАТ Аероплан є власником виключних прав у повному обсязі також і на персонажі аудіовізуального твору - анімаційного фільму Фіксики , в тому числі на малюнки персонажів Сімка , які в силу статті 9 Закону України Про авторське право і суміжні права охороняється як твір відповідно до цього Закону.

За Цивільним Кодексом України (стаття 441) використанням твору є, зокрема, відтворення будь-яким способом та в будь-якій формі.

У відповідності до статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною другою статті 32 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Передбачені статтею 16 ЦК України загальні способи захисту цивільних прав та інтересів поширюються на захист авторського права і (або) суміжних прав, зазначений перелік не є вичерпним. Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені статтею 432 ЦК України та статтею 52 Закону України, зокрема, стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.

Як вбачається з матеріалів справи позивач - ЗАТ Аероплан , м. Москва, Російська Федерація є нерезидентом України та, посилаючись на те, що він є власником виключних майнових прав на твір, права якого порушені, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 160000,00 грн компенсації за порушення майнових авторських прав, 16000,00 грн штрафу в дохід державного бюджету за порушення майнових авторських прав.

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України Про кінематографію , Про телебачення і радіомовлення , Про видавничу справу , Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про авторське право і суміжні права , іноземці та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.

Відповідно до положення п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про міжнародне приватне право іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

- об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про міжнародне приватне право - право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно із колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно з положеннями ст. 37 Закону України Про міжнародне приватне право до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Так, Україна є учасницею Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року з 25.10.1995, а Російська Федерація є учасницею цієї ж Конвенції з 13.03.1995.

Відповідно до ст. 1 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року країни, до яких застосовується Конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні та художні твори.

Стаття 5 вказаної Конвенції встановлює, що відносно творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо наданими цією Конвенцією. Користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; таке користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже, крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно як і засоби захисту, що забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ній.

Таким чином, вищезазначене дає позивачу право на звернення за захистом порушених авторських прав у порядку, передбаченому законодавством України, оскільки їх порушення відбулось на території м. Харкова (ч. 4 ст. 16 ГПК України).

При цьому, позивач повинен довести як факт порушення його прав саме відповідачем, так і наявність авторських прав, застосовуючи норми матеріального і процесуального права України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 28, п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності особа, що розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами

У процесі розгляду даної справи судом першої інстанції було здійснено дослідження наданих письмових та речових доказів, судом було встановлено, що факт порушення використання зображень образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу Фіксіки , а саме Папус , Мася , Сімка , Нолік та Тидищ! , виключні майнові права на які належать позивачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач не довів факту порушення майнових прав позивача, не встановив наявність всіх елементів складу правопорушення, не дослідив об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права, тривалість та обсяг порушень, розмір доходу, отриманий внаслідок правопорушення, кількість осіб, право яких порушено, наміри відповідача, колегія суддів відхиляє , оскільки наведені відповідачем доводи спростовуються вищевикладеними обставинами, які були встановлені судом першої інстанції, та висновками, які зроблені на підставі дослідження документальних доказів, в тому числі оригіналів документів, на які посилається позивач.

Факт відсутності у відповідача правової підстави на використання твору та його окремих частин, зокрема образів персонажів, останнім не спростовується, а тому вважається судом встановленим.

Позивачем заявлено до стягнення суму компенсації в розмірі 160000,00 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. п. 51.2, 51.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності , компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації. Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації . Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який встановлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права.

Враховуючи приписи вище зазначених правових норм та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за неправомірне використання самостійних частин твору - образів персонажів аудіовізуальний твору анімаційного телесеріалу Фіксіки , які отримують правову охорону нарівні з твором у розмірі 160000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Оскільки при розгляді даної справи підтвердився факт порушення відповідачем виключних майнових прав позивача, наявні правові підстави для накладення на відповідача штрафу в сумі 16000,00 грн (10% від суми компенсації, присудженої до стягнення), який підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, та посилання заявника скарги на невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення, та є такими, що базуються на власних припущеннях та сумнівах відповідача, а також не спростовують факту використання твору чи доведення правомірності його використання.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2017 у справі №922/2464/17 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Комплекс з вивозу побутових відходів залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2017 у справі №922/2464/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пелипенко Н.М.