Постанова

від 23.05.2018 по справі 922/2464/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2464/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - закрите акціонерне товариство "Аероплан",

представник позивача - Гур'єв А.А. - адвокат (посвідчення від 18.01.2017 № 2064),

відповідач - комунальне підприємство "Комплекс з вивозу побутових відходів",

представник відповідача - Невольніченко О.О. - адвокат (свідоцтво від 23.03.2007 № 511),

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів"

на рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2017

(головуючий - суддя Светлічний Ю.В.) та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 (головуючий - суддя Істоміна О.А., судді: Барбашова С.В. і Пелипенко Н.М.)

у справі № 922/2464/17

за позовом закритого акціонерного товариства "Аероплан"

до комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів"

про стягнення 176 000 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Аероплан" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (далі - Відповідач; з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про стягнення компенсації за порушення авторських прав на малюнки персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" та графічного зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8" у розмірі 160 000 грн. та штрафу в сумі 16 000 грн.

Позовні вимоги мотивовано порушенням майнових прав Позивача на персонажі "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" та графічне зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8" шляхом незаконного відтворення та опублікування персонажів анімаційного серіалу та графічного зображення на контейнері для збирання побутових відходів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.09.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017, позов задоволено повністю.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 16, 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 6, 7, 9, 15, 31-33, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) мотивовано порушенням Відповідачем майнових авторських прав Позивача та наявністю підстав для стягнення компенсації та штрафу у визначеній останнім сумі.

Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано: неповним дослідженням судами попередніх інстанцій обставин справи; недоведеністю порушення авторських прав саме Відповідачем; недоведеністю настання події, що підпадає під визначення "порушення авторського права"; відсутністю висновків судової експертизи у справі з питань, що потребують спеціальних знань; неправомірністю задоволення вимог у залежності від кількості використаних об'єктів або їх складових частин.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає, що доводи касаційної скарги стосуються оцінки наявних у справі доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду, та про прийняття оскаржуваних судових рішень за повного, об'єктивного та всебічного дослідження доказів у справі, про законність і обґрунтованість рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2017 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017, й просить оскаржувані рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано та зазначено таке.

Позивач є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Російської Федерації, якій належать виключні майнові авторські права на твори образотворчого мистецтва - малюнки персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5" і "ІНФОРМАЦІЯ_6", які використовуються для створення аудіовізуального твору - анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_7". Також Позивачу належать виключні майнові авторські права на твір образотворчого мистецтва - малюнок графічного зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8" та його оригінальну назву, що використовується для створення фільму.

01.09.2009 Позивачем та гр. ОСОБА_7 (автор) укладено авторський договір № А0906 (далі - Авторський договір), за яким:

- Позивач доручає, а автор зобов'язується виконати роботи щодо розробки творів, створенню ескізів та фонів для фільму, і передати результати робіт позивачу за актом приймання - передачі. Одночасно з переданням результатів роботи автор зобов'язується передати Позивачу виключні майнові авторські права на твори, у тому числі для створення фільму (пункт 2.1);

- автор відчужує Позивачеві виключні майнові авторські права на твори, що означає право Позивача на власний розсуд протягом всього строку дії авторських прав на території всього світу використовувати, дозволяти або забороняти будь-яке використання третім особам творів, їх частин і елементів самостійно, і зокрема шляхом відтворення у будь-якій матеріальній формі та їх опублікування (пункт 1.2).

25.11.2009 Позивачем та автором відповідно до вимог Авторського договору було складено акт приймання - передачі результатів робіт, яким засвідчується, що робота автора зі створення творів, ескізів та фонів для фільму виконана у повному обсязі та виключні майнові авторські права передані Позивачу. Зображення Творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5" і "ІНФОРМАЦІЯ_6" містяться у додатку № 1 до акта.

У період з 01.09.2005 по 20.11.2006 був створений твір "ІНФОРМАЦІЯ_8" одноособово творчою працею ОСОБА_8 (автор) на замовлення Позивача в порядку і на умовах, передбачених авторським договором від 01.09.2005 № 01/09.

За пунктом 2.1 авторського договору від 01.09.2005 №01/09 Позивач доручає, а автор зобов'язується виконати роботи щодо розробки твору, креативної концепції та сценарію фільму і передати результати робіт Позивачу за актом приймання-передачі. Одночасно з переданням результатів роботи автор зобов'язується передати позивачу виключні майнові авторські права на твір, у тому числі для створення фільму.

Згідно з пунктами 1.3 та 1.4 авторського договору від 01.09.2005 №01/09 автор відчужує позивачеві виключні майнові авторські права на твір, що означає право позивача на власний розсуд протягом всього строку дії авторських прав на території всього світу використовувати, дозволяти або забороняти будь-яке використання третім особам творів, їх частин і елементів самостійно, зокрема шляхом відтворення у будь-якій матеріальній формі та їх опублікування.

20.11.2006 Позивачем та автором відповідно до вимог авторського договору від 01.09.2005 №01/09 складено акт приймання - передачі результатів робіт, яким засвідчується, що робота автора зі створення твору, розробки креативної концепції та сценарію фільму виконана в повному обсязі та виключні майнові авторські права передані позивачу. Зображення твору "ІНФОРМАЦІЯ_8" містяться у додатку № 1 до акта.

Позивачу належать виключні майнові авторські права на малюнки персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5" і "ІНФОРМАЦІЯ_6", які є складовою частиною аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_7", а також на малюнок графічного зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8" та його оригінальну назву, які відповідно до статті 9 Закону можуть використовуватися самостійно, розглядаються як окремий твір і охороняються Законом незалежно від інших об'єктів авторського права.

02.03.2017 представником Позивача на території площі Свободи, що знаходиться у м. Харкові, було виявлено факт відтворення та опублікування персонажів анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_7", а також графічного зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8" без дозволу Позивача як власника виключних майнових авторських прав на зазначені малюнки на контейнері для збирання побутових відходів, який знаходився на зазначеній площі. На контейнері для збирання побутових відходів був розміщений рекламний банер, на якому міститься зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_7", а також графічне зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8".

На згаданому рекламному банері, крім персонажів з анімаційного фільму, міститься напис - "КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", а також електронна адреса www.musor.kharkov.ua, яка належить Відповідачу.

Факт відтворення та опублікування об'єктів авторського права зафіксовано за допомогою фотографування та відеозапису, які здійснювалися за допомогою мобільного телефону LG-D724, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та карти пам'яті Кіngton Місrо SD 16 GВ 31488-003.А00LF. За результатами фотографування та відеозапису представником Позивача було складений акт від 02.03.2017 № 01/03/17. Позивачем на підтвердження часу та місця проведення фіксації було надано проїзний документ (квиток) КП "Харківський метрополітен" на найближчій станції метро до площі Свободи, а саме "Університет".

27.03.2017 Позивачем було направлено Відповідачу претензію, яка залишена останнім без задоволення.

У матеріалах справи містяться докази незаконного використання Відповідачем об'єктів авторського права, які належать Позивачу.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, визнали доведеним порушення Відповідачем виключних майнових авторських прав на 5 окремих творів образотворчого мистецтва, а саме образів персонажів аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу "Фіксіки", які отримують правову охорону нарівні з твором, за відсутністю у Відповідача правової підстави на використання твору та його окремих частин.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав Позивача на персонажі "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_4", що є складовою частиною аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_7" та малюнок графічного зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8".

Зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8" та зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4" названого аудіовізуального твору є його частинами, які можуть використовуватися самостійно, а тому розглядаються судом як твір.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Згідно із статтею 1 Закону аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Статтею 9 Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема справедливості, добросовісності та розумності.

Попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права встановивши: що виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_7" та його складові частини належать Позивачу, тоді як з боку Відповідача мало місце використання зображень персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_4" та малюнок графічного зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8" шляхом незаконного відтворення та опублікування персонажів анімаційного серіалу та графічного зображення на контейнері для збирання побутових відходів; недоведення Відповідачем додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним названих зображень; неспростування Відповідачем визначеної цивільним законодавством презумпції винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України), дійшли обґрунтованого висновку щодо порушення Відповідачем майнових авторських прав Позивача на самостійні частини аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_7" та графічне зображення "ІНФОРМАЦІЯ_8".

Аргументи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 названого Кодексу).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Доводи скаржника щодо неналежної оцінки поданих Позивачем доказів та невстановлення судами ідентичності рис твору, зображеного на поданому Позивачем фото сміттєвого контейнеру, та оригіналом твору спростовуються встановленими попередніми судовими інстанціями фактичними обставинами, можливістю дослідження схожості об'єктів з точки зору звичайного (пересічного) споживача та без застосування спеціальних знань (без призначення судової експертизи).

Що ж до твердження Відповідача, що "в умовах сучасного стану речей, коли відносини з Російською Федерацією є специфічними, суд стягуючи з комунального підприємства відповідні кошти на користь російської компанії, має, на нашу думку, більш ретельно ставитися до з'ясування обставин справи та правовідносинам, що їм відповідають", то слід зазначити, що відповідно до статті 4 2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент вирішення спору судами попередніх інстанцій) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно зі статтею 7 названого Кодексу у редакції, чинній з 15.12.2018, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Разом з тим відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 грн.

Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі № 1774, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом № 3792 на час прийняття рішення у справі (2017 рік), не підлягав застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації.

Водночас у визначенні суми відповідної компенсації суди попередніх інстанцій, хоча й помилково застосували іншу розрахункову величину для визначення суми компенсації, проте це не вплинуло на правильність прийнятого рішення по суті, оскільки розмір стягнутої компенсації знаходиться у межах, визначених наведеним приписом пункту "г" частини другої статті 52 Закону, що унеможливлює скасування зазначених рішень з відповідної підстави.

Що ж до твердження скаржника про неправомірність задоволення вимог у залежності від кількості використаних об'єктів або їх складових частин, то відповідно до приписів Закону твір образотворчого мистецтва - це самостійний об'єкт авторського права, а твором образотворчого мистецтва, у тому числі, є малюнок. До того ж частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону. Оскільки Позивачем було зафіксовано факт порушення Відповідачем виключних майнових авторських прав на п'ять окремих творів образотворчого мистецтва, то захисту підлягають права на всі п'ять творів, тому застосування до Відповідача стягнення компенсації за кожен відтворений малюнок є правомірним.

Доводи, які викладені у відзиві Позивача на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень попередніх судових інстанцій - без змін як таких, що ухвалені в цілому з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 922/2464/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков