Постанова

від 22.11.2017 по справі 923/717/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р.Справа № 923/717/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

Представники сторін у судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн"

на рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 року

у справі №923/717/17

за позовом Приватного підприємства "СВ-Імпекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн"

про стягнення 384840 грн.

ВСТАНОВИВ

У серпні 2017 р. Приватне підприємство "СВ-Імпекс" (далі - ПП "СВ-Імпекс") звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (далі - ТОВ "Терра Юкрейн") в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 384840 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 р. (суддя Немченко Л.М.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Терра Юкрейн" на користь ПП "СВ-Імпекс" заборгованість у розмірі 384 840 гривень та 5772 грн. 61 коп. судового збору.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції посилаючись на приписи ст. 692, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначив, що позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 564 840 грн. Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 180000 грн. у зв'язку із чим за останнім рахується заборгованість у розмірі 384840 грн. Місцевим господарським судом відзначено, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки. При цьому, за твердженням суду, підписання покупцем видаткової накладної, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Пославшись на ч.2 ст.530 ЦК України суд першої інстанції відзначив, що позивачем направлений на адресу відповідача лист-вимога від 19.05.2017 № 01/05-17 про сплату залишку заборгованості за поставлений товар, який отримано відповідачем 20.05.2017 року. Проте, відповідач не надав до суду доказів щодо добровільної сплати боргу. Непогашення відповідачем заборгованості за поставлений товар, на думку місцевого господарського суду, порушують права та інтереси позивача, що охороняються законом, а саме, ст. 230 ГК України де наведено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, аналогічні норми містить і ст. 692 ЦК України.

Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "Терра Юкрейн" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 12 вересня 2017 р. у справі №923/717/17 про стягнення з ТОВ "Терра Юкрейн" на користь ПП "СВ-Імпекс" заборгованості у розмірі 384 840 грн. та судового збору на суму 5772,61 грн. повністю і прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПП "СВ-Імпекс", а саме стягнути з ТОВ "Терра Юкрейн" на користь ПП "СВ-Імпекс" заборгованість у розмірі 109840 грн.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм процесуального права, що виражається у наступному.

Так апелянт зазначає, що приймаючи позитивне рішення на користь позивача, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводів відповідача щодо наявності у правовідносинах між сторонами збитків, у вигляді упущеної вигоди, яка виникла внаслідок поставки неякісного насіння цибулі, оскільки спір щодо їх відшкодування має розглядатись, на думку суду, в межах окремого судового провадження. Скаржник з такою думкою суду першої інстанції не погоджується та зазначає, що 04.08.2017 р. ухвалою господарського суду Херсонської області було порушено провадження у справі №923/717/17 та призначено її до розгляду на 23.08.2017 р. 23.08.2017 р. між ТОВ "Терра Юкрейн" та адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги. Того ж дня, як стверджує апелянт, представник ОСОБА_1 прибув у судове засідання та подав через канцелярію господарського суду Херсонської області клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із тим, що він як представник, ще не встиг ознайомитися з матеріалами справи, через що не може повноцінно виконувати представницькі функції та реалізувати права надані відповідачу (його представнику) у судовому процесі. Однак, за твердженням апелянта, суд першої інстанції розглянувши вказане клопотання перейшов безпосередньо до розгляду позовних вимог, заслухав доводи позивача по суті позову і лише тільки після цього відклав розгляд справи.

Посилаючись на абз.3 п.3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" апелянт зазначає, що розгляд справи по суті розпочато судом у судовому засіданні 23.08.2017 р. З посиланням на приписи ст.ст. 22, 60 ГПК України скаржник відзначає, що суд першої інстанції позбавив відповідача права подати зустрічний позов, що був би взаємопов'язаним з первісним, адже протиправними діями позивача відповідачу були завдані збитки у вигляді упущеної вимоги. Скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції з приводу того, що спір про відшкодування упущеної вимоги має розглядатись в межах окремого судового провадження, є незаконним, так як суд не дивлячись на клопотання представника відповідача, розпочав розгляд справи по суті, чим фактично позбавив його права на подачу зустрічного позову. Вказані дії господарського суду Херсонської області, на думку апелянта, призвели до ухвалення незаконного рішення у справі.

Також, за твердженням скаржника, за відсутності можливості подати зустрічний позов та на виконання ухвали суду від 23.08.2017 р. відповідач подав відзив на позов, в якому частково визнав позовні вимоги та просив зменшити суму стягнення за поставлений товар на розмір збитків, які зазначав відповідач у зв'язку із неякісним поставленим товаром, а саме зменшити суму стягнення на 275 000 грн. Апелянт зазначає, що до відзиву були надані документально підтверджені розрахунки завданих збитків. Однак, як стверджує апелянт, та обставина, що позивачем завдано значних збитків відповідачу (сума яких значно зменшує розмір його позовних вимог) судом першої інстанції була безпідставно, без будь-якого обґрунтування відхилена.

З посиланням на п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення" апелянт зазначає, що у рішенні першої інстанції не зазначено правового обґрунтування за яким він не взяв до уваги доводів стосовно нанесення збитків відповідачеві внаслідок поставки неякісного товару. Судом, за твердженням апелянта, взагалі не надано ніякої оцінки чи правового аналізу. Апелянт зазначає, що у мотивувальній частині свого рішення, суд зазначив лише доводи, котрі були наведені позивачем у позовній заяві, проте жодних доводів відповідача у відзиві на позов, чи то хоча б оцінки наданих відповідачем доказів немає. Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вищевикладеного апелянт вважає, що господарський суд Херсонської області при винесенні оскаржуваного рішення не лише позбавив відповідача права подати зустрічний взаємопов'язаний з первісним позов, але й порушив процесуальні норми, не повно дослідивши всі істотні обставини справи, не взявши до уваги протиправні діяння позивача стосовно поставки неякісного товару, та ще й порушив рівність учасників судового процесу перед законом і судом не навівши у своєму рішенні правового обґрунтування, з огляду на яке він не взяв доводи відповідача та докази до уваги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Терра Юкрейн" на рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 р. по справі №923/717/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №1255 від 31.10.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відрядженні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2017 р. для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Терра Юкрейн" на рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 р. по справі №923/717/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Терра Юкрейн" на рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 р. по справі №923/717/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22.11.2017 р.

У судовому засіданні від 01.11.2017 представник ПП "СВ-Імпекс" надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Представник ТОВ "Терра Юкрейн" у судові засідання не з'являвся, про причини нез'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.10.2017 р., яке отримано апелянтом 27.10.2017 р.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Терра Юкрейн" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи ПП "СВ-Імпекс" було поставлено, а ТОВ "Терра Юкрейн" прийнято товар, а саме насіння цибулі Еталон та насіння кабачка Ардендо на загальну суму 564 840 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0047 від 29.04.2016 р., яка підписана обома сторонами. У відповідності до означеної видаткової накладної №РН-0047 від 29.04.2016 р. товар з боку ТОВ "Терра Юкрейн" було отримано представником за довіреністю ОСОБА_2

Згідно з довіреністю від 29.04.2015 р. №52 ОСОБА_2 був уповноважений ТОВ "Терра Юкрейн" на отримання від ПП "СВ-Імпекс" товару за видатковою накладною №РН-0047 від 29.04.2016 р..

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-00047 від 29.04.2017 р. ТОВ "Терра Юкрейн" повинно було сплатити на користь ПП "СВ-Імпекс" 564840 грн. за поставлений товар, а саме насіння цибулі Еталон та насіння кабачка Ардендо.

19.05.2017 р. ПП "СВ-Імпекс" було направлено на адресу ТОВ "Терра Юкрейн" претензію про погашення заборгованості в якій позивач вимагав погасити заборгованість у сумі 484840 грн. у добровільному порядку. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.05.2017 р. означена претензія отримана ТОВ "Терра Юкрейн" 22.05.2017 р., однак жодної відповіді ТОВ "Терра Юкрейн" надано не було.

У відповідності до виписок по рахунку ПП "СВ-Імпекс" оплата за поставлений товар ТОВ "Терра Юкрейн" була здійснена частково, а саме 20.05.2016 р. у сумі 80000 грн., 23.05.2017 р. у сумі 50000 грн. та 06.06.2017 р. у сумі 50000 грн.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач зазначив, що станом на 21.07.2017 р. відповідач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання, у зв'язку із чим непогашена заборгованість перед позивачем складає 384840 грн.

Судом першої інстанції позовні вимоги ПП "СВ-Імпекс" визнано обґрунтованими та задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (пункт 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Отже, з урахуванням відсутності між сторонами договірних зобов'язань, відповідач повинен був сплати грошові кошти за поставлений товар за видатковою накладною №РН-0047 від 29.04.2016 р. після його прийняття.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0047 від 29.04.2016 р. товар був отриманий уповноваженим представником ТОВ "Терра Юкрейн" 29.04.2016 р., отже саме з цієї дати у відповідача виник обов'язок щодо оплати поставленого товару.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплачував грошові кошти за поставлений позивачем товар частинами та не вчасно, у зв'язку з чим у ТОВ "Терра Юкрейн" утворилась заборгованість.

Так, у відповідності до видаткової накладної №РН-0047 від 29.04.2016 р. та рахунку-фактури №СФ-00047 від 29.04.2016 р. загальна вартість поставленого товару складає 564 840 грн. Згідно з виписками по рахунку ПП "СВ-Імпекс" відповідачем, за поставлений товар, було сплачено 180 000 грн. Отже заборгованість відповідача станом на час звернення ПП "СВ-Імпекс" із позовом до суду складає 384 840 грн. (564 840 - 180 000), що й була заявлена позивачем до стягнення.

Жодних інших доказів про сплату відповідачем боргу у повному обсязі або частково, матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає позовні вимоги ПП "СВ-Імпекс" обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що його було позбавлено можливості заявити зустрічний позов щодо відшкодування упущеної вигоди, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов

Згідно з ч. 1 ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.08.2017 р. розгляд справи було призначено на 23.08.2017 р. Означена ухвала було направлена на адресу ТОВ "Терра Юкрейн"07.08.2017 р. та вручена останньому 09.08.2017 р. (а.с. 34).

23.08.2017 р. представник ТОВ "Терра Юкрейн" звернувся до господарського суду Херсонської області із клопотанням про відкладення судового засідання у якому просив розгляд справи №923/717/17 відкласти на іншу дату та надати можливість представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи, зробити витяги, фотокопії та зняти копії з документів долучених до справи. З матеріалами справи №923/717/17 представник ТОВ "Терра Юкрейн" ознайомився 23.08.2017 р., про що свідчить розписка останнього на клопотання про відкладення судового засідання (а.с. 36).

Пунктом 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

У відповідності до протоколу судового засідання від 23.08.2017 р. (а.с.42) судом першої інстанції перевірено явку сторін, роз'яснено останнім право відводу, права та обов'язки, а також з'ясовано наявність клопотань. Судом повідомлено, що через канцелярію суду представником відповідача надано клопотання про відкладення розгляду справи. У протоколі зазначено, що дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, задовольняє клопотання відповідача, з метою надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, відкладає розгляд справи на 12.09.2017 на 12 годину 30 хвилин.

Отже, твердження апелянта, що судом першої інстанції було розпочато розгляд справи по суті, що позбавило останнього заявити зустрічний позов не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними матеріалами справи, оскільки у протоколі судового засідання від 23.08.2017 р. судом першої інстанції не зазначено про перехід до розгляду справи по суті.

Відхиляються колегією суддів й посилання апелянта на те, що позивачем було поставлено ТОВ "Терра Юкрейн" неякісний товар, у зв'язку із чим останньому завдано збитки у вигляді упущеної вигоди, а тому позов має бути задоволено частково у сумі 109840 грн., з наступних підстав.

У відповідності до приписів ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано докази звертання відповідача до ПП "СВ-Імпекс" з вимогами щодо зменшення ціни товару, усунення недоліків або відшкодування витрат на усунення недоліків.

Крім того судова колегія відзначає, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги, наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 р. є законним та обґрунтованим та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 р. у справі №923/717/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.