Ухвала

від 22.11.2017 по справі 522/14546/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/14546/16-к

Провадження по справі № 1-кс/522/21488/17

У Х В А Л А

22 листопада 2017 року Місто Одеса

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження №12016160500003695 від 25.05.2016 року, у тому числі на належне ОСОБА_3 майно, а саме: ноутбук Сони модель РСG-5k4р білого кольору, жорсткий диск Wd-kh120080198250D37е2524, wd-3200devt, флеш накопичувач Самсунг 949.

Власник майна ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати накладений арешт.

В обґрунтування клопотання власника майна посилається на наступне.

Приморським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016160500003695 від 25.05.2016 року, розпочатого за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

З моменту проведення вилучення речей, які належать заявнику та перебували у його володінні до моменту їх вилучення, минуло більше року. Слідчим не проводиться жодних дій з вилученими речами, жодних процесуальних повідомлень не здійснюється, де перебуває вилучене майно невідомо. Жодній особі не повідомлено про підозру.

З вказаною ухвалою Приморського районного суду м. Одеси частково не погоджується заявник - особа щодо якої проводилась слідча дія. В створених умовах порушується норма прямої дії ст. 41 Конституції України.

Заявник не є стороною кримінального провадження - не є підозрюваною, обвинуваченим, не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Одним із обґрунтуванням накладення арешту на тимчасове вилучене майно стало необхідність проведення відповідних експертиз з метою відшукання спричинених матеріальних збитків, а також виявлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Проте, нажаль, їх ніхто не провів вже понад рік. .

Арештоване майно не підшукане, не виготовлене, не пристосоване чи не використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, на ньому жодних слідів не має, не призначались (не використано) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або. матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; не є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; їх не одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість накладення арешту.

Відповідно до ст. 24 КПК України - кожному гарантується права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під нас досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали згідного судді про арешт майна або відмову в ньому. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ листом від 05.04.2013 №223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» зобов`язав суди першої та апеляційної інстанцій, під час розгляду питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно особи, перелік яких визначено у ч.1ст.174 КПК України, вправі звернутися до слідчого судді, суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК України), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку, згідно зі ст.. 309 КПК України.

З огляду на викладене, власник майна просить скасувати арешт в повному обсязі.

В судовому засіданні власник майна клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Відповідно до телефонограми від 22.11.2017 року слідчий повідомив, що вказане майно наразі не має значення досудового розслідування у кримінальному провадженні, та відповідно проти скасування арешту майна не заперечує.

Розглянувши клопотання, заслухавши власника майна, дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження №12016160500003695 від 25.05.2016 року, у тому числі на належне ОСОБА_3 майно, а саме: ноутбук Сони модель РСG-5k4р білого кольору, жорсткий диск Wd-kh120080198250D37е2524, wd-3200devt, флеш накопичувач Самсунг 949.

Арешт був накладений обґрунтовано, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення проведення відповідних експертиз.

Кримінальне провадження триває з 25.05.2016 року, зазначене майно вилучене досить тривалий час, протягом якого органом досудового розслідування мали бути проведені відповідні експертні дослідження.

Також, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції,що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Власник зазначеного майнане є підозрюваним, обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тобто не підпадає під коло осіб, визначених ст.170 КПК України.

Отже, на цей час правові підстави для арешту зазначеного майна, передбачені ст.170 КПК України, відпали.

Керуючись ст.ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2016 року, в частині арешту ноутбуку Сони модель РСG-5k4р білого кольору, жорсткого диску Wd-kh120080198250D37е2524, wd-3200devt, флеш накопичувача Самсунг 949.

Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора-процесуального керівника у кримінальному провадженні №12016160500003695.

Копію ухвали про арешт майна направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

22.11.2017