Постанова

від 08.08.2006 по справі 14/113-06-3160а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/113-06-3160А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 р. Справа № 14/113-06-3160А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :  Л. І.Бандури

суддів : Л.І. Бойко, Т.А. Величко                            

при секретарі судового засідання : Г.В. Селіховій

за участю представників сторін:

від позивача –Каленський Д.О.

від відповідача –Булавченко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 08.06.2006р.

у справі № 14/113-06-3160А

за позовом ТОВ „Веста Сервіс”

до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області

про скасування рішення

встановив:

16.02.2006 р. СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси здійснила перевірку господарської одиниці –АЗС, яка належить ТОВ „Веста Сервіс” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності і за її результатами склала акт №15532077/23-60.

Перевіркою виявлено порушення п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке полягало в непроведені розрахункових операцій в безготівковій формі на загальну суму 5817,15 грн. через РРО.

На підставі акту перевірки, 24.02.06 р. ДПІ у Овідіопольському р-ні прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000112330/0 про стягнення штрафних санкцій за порушення порядку проведення розрахунків в сумі 29085,75 грн.

Не погодившись з названим рішенням ТОВ „Веста Сервіс” звернулось до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати назване рішення. В обґрунтування позову позивач послався на те, що відпуск за відомостями пального, яке раніше було оплачено в безготівковій формі, не є розрахунковою операцією, згідно зі ст.2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки в даному випадку на місці реалізації товару відсутній прийом від покупця будь-яких засобів розрахунку (платіжних карток, чеків, жетонів тощо).

Постановою господарського суду Одеської області від 08.06.2006 р. (суддя Н.О. Горячук) позов задоволено, скасовано рішення ДПІ у Овідіопольському р-ні від 24.02.06 р. № 0000112330/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 29085,75 грн. Постанова суду мотивована тим, що відомості на відпуск палива, які видав позивач покупцям в підтвердження здійсненої ними попередньої оплати палива в безготівковій формі, не є платіжним документом в розумінні ст. ст.2, 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.ст.1, 4 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”.

ДПІ у Овідіопольському р-ні Одеської області не погодившись з постановою суду, після подачі заяви про адміністративне оскарження, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також на те, що висновки, викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду  такою, що відповідає чинному законодавству і матеріалам справи.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

Згідно п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-111 від 06.07.1995р. (із змінами і доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

З вищевказаної норми вбачається, що проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у  встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані лише тоді, коли вони здійснюють продаж товарів (надання послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).

Як вбачається зі ст.2 вищевказаного Закону та зі ст.ст.1, 4 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001р. (із змінами і доповненнями) відомості на відпуск палива не є платіжним документом, яким покупець здійснює розрахунок з ТОВ „Веста Сервіс” у безготівковій формі, оскільки не є документом, на підставі якого здійснюється списання коштів у безготівковій формі, на відміну від платіжних карток, платіжних чеків, жетонів та інших документів, з яких здійснюється списання коштів.

Відомості на відпуск палива ТОВ „Веста Сервіс” видавало в підтвердження здійсненої покупцями в безготівковій формі попередньої оплати товару, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії договорів на відпуск нафтопродуктів, банківські виписки про рух коштів (а.с. 7-47) та платіжні доручення про попередню оплату палива (а.с. 61-80).

Із цих документів вбачається, що покупці розраховувались з позивачем за придбане паливо у безготівковій формі шляхом перерахування коштів зі свого розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок підприємства. Після зарахування коштів на  р/р ТОВ „Веста Сервіс”, в підтвердження здійсненої попередньої оплати, видавало покупцям відомості на відпуск палива, які підтверджували прийом до схову певної кількості товару певної марки, який є власністю покупця (вартість витрат, пов'язаних зі сховом включається до ціни товару). Одночасно з видачею відомостей ТОВ „Веста Сервіс” підписувало та видавало накладну, у якій зазначалась кількість товару, його марка та ціна. Право власності на нафтопродукти, згідно договорів, переходило до покупця з моменту підписання обома сторонами вищевказаної накладної.

Таким чином, при пред'явленні відомостей на відпуск палива, фактично проводилась передача майна по договору, який був укладений та оплачений в минулому, а передача товару відкладена на майбутнє у разі пред'явлення вимоги. Тобто під час передачі товару по талонам-відомостями будь-які розрахунки не здійснювались, оскільки покупець виконував свої зобов'язання за договором, розрахунки по якому вже відбулися у минулому.

Крім того, в акті перевірки від 16.02.2006р. податковою службою встановлено факт реалізації бензину А92 10л. вартістю 35,90грн., а у висновку цього акту вказана сума в 5817грн., що не проводилась через реєстратор розрахункових операцій, яка перевіркою не встановлена.

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що відомості на відпуск палива не є платіжним документом і тому у податкової служби відсутні підстави для застосування штрафних санкцій згідно п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, задовольнивши позовні вимоги, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, а саме, судові витрати у сумі 85грн. стягнув з ДПІ в Овідіопольському районі. Тоді як, згідно з п.1 ст.94 КАС України судові витрати стягуються з Державного бюджету України.

Таким чином, витрати по держмиту в сумі 85грн. на користь ТОВ „Веста Сервіс” слід стягнути з Держбюджету України через УДК в Одеській області.

Зазначені обставини є підставою для зміни судового рішення відповідно до ст. 201 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

                                            постановив:

Апеляційну скаргу ДПІ у Овідіопольському р-ні залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 08.06.2006р. у справі №14/113-06-3160А змінити, виклавши п.3 резолютивної частини постанови в слідуючій редакції:

„Стягнути з Держбюджету України через УДК в Одеській області на користь ТОВ „Веста Сервіс” 85грн. витрати по держмиту”.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                      Л.І. Бандура

Судді:                                                                                          Л.І. Бойко

                                                                                                    Т.А. Величко