Постанова

від 23.11.2017 по справі 813/2946/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року                                                    справа № 813/2946/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                         Брильовського Р.М.,

при секретарі судового засідання           Новак Л.М.

за участю:

представника прокуратури - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

третя особа - ОСОБА_3

третя особа - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Галичбудсервіс» про визнання протиправним та скасування рішення, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Галичбудсервіс» (далі – третя особа ТОВ «Галичбудсервіс») про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 № 115 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Галичбудсервіс» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Грінченка, 11 - А, зі знесенням існуючого магазину-павільйону".

Позивач в позовній заяві зазначає, що Виконавчий комітет Львівської міської ради вийшов за межі наданих законом повноважень, оскільки використання земельної ділянки, яка надана “для обслуговування магазину-павільйону”, для будівництва багатоквартирного житлового будинку передбачає використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, проте будівництво зазначеного об‘єкту повинно узгоджуватись із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду використання та цільового призначення земельної ділянки. У доповнення до позову прокурор зазначив, що за результатами додаткового опрацювання затверджених містобудівних умов встановлено, що такі не відповідають вимогам державних будівельних норм та стандартів, а саме ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки». Зокрема, прокурор зазначив, що як слідує з оскаржуваного рішення та затверджених містобудівних умов та обмежень, у таких переважно посилання на акти, які нормують механізм встановлення та дотримання цих вимог, однак не містять абсолютних показників щодо містобудівних умов та обмежень. Додатково прокурор відмітив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно TOB «Галичбудсервіс» на праві власності належить нежитлове приміщення, а саме магазин-павільйон, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б. Грінченка, 11-а. Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня будь-яка інформація щодо наявності житлових приміщень, в тому числі, багатоквартирних житлових будинків, які б належали за вищезгаданою адресою TOB «Галичбудсервіс». На переконання прокурора, відповідач при розгляді заяви TOB «Галичбудсервіс» про видачу та затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Грінченка, 11-а у м. Львові, повинен був надати відповідь щодо неможливості здійснення забудови земельної ділянки не в межах її цільового призначення, при цьому, не приймаючи жодних рішень про затвердження чи відмову у затвердженні містобудівних умов. Водночас, прокурор зазначив, що він звернувся з позовом до суду, оскільки відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах. За викладених обставин прокурор просить суд скасувати оскаржуване рішення з підстав наведених вище.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні подав письмове клопотання про визнання позову в повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Третя особа ТОВ «Галичбудсервіс» в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням представника третьої особи у щорічній відпустці до 23 грудня 2017 року.

Позиція третьої особи ТОВ «Галичбудсервіс» викладена в письмових заперечення на позов, в яких зазначено, що ТОВ «Галичбудсервіс» вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечення мотивує тим, що ухвалою Львівської міської ради № 4657 від 21.05.2015 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Львова: Залізничний та Шевченківський райони» затверджено містобудівну документацію «План зонування території міста Львова: Залізничний та Шевченківський райони», якою визначено перелік зон за переважними, супутніми і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок. Згідно «Плану зонування території міста Львова: Шевченківський адміністративний район» загальною площею 0,1158 га, кадастровий № 4610137500:06:007:0125, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грінченка, 11-а відноситься до житлової зони Ж - З - зона багатоповерхової житлової забудови (від 5 до 9 пов.). Отже, віднесення даної земельної ділянки на вул. Грінченка, 11-а у м. Львові до житлової зони дозволяє будівництво на них лише тих об'єктів, які передбачені для зони Ж - 3. За викладених обставин, третя особа вважає, безпідставними доводи позивача про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки використання земельної ділянки, яка надана “для обслуговування магазину-павільйону”, для будівництва багатоквартирного житлового будинку передбачає використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, однак будівництво зазначеного об‘єкту повинно узгоджуватись із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду використання та цільового призначення земельної ділянки. ТОВ «Галичбудсервіс» просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши представника прокуратури, представника відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Суд встановив, що 13 березня 2013 року між Львівською міською радою (далі – Орендодавець) та ТОВ «Галичбудсервіс» (далі – Орендар) укладено договір оренди землі (Договір оренди), згідно з яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Грінченка, 11-а для обслуговування магазину-павільйону. Згідно вказаного Договору оренди, в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер № 4610137500:06:007:0125, загальною площею 0, 1158 га у тому числі під забудову – 0,1157 га, під покриття - 0,0311 га, під озеленення - 0, 0690 га. У вказаному Договорі оренди зазначено, що на земельній ділянці розміщені об’єкти нерухомого майна, а саме «металеві споруди». Договір укладено строком на 10 років до 14 листопада 2022 року.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 115 від 17.02.2017 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво TOB «Галичбудсервіс» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Б. Грінченка, 11-А зі знесенням існуючого магазину-павільйону» затверджено Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво TOB «Галичбудсервіс» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Б. Грінченка, 11-А у м. Львові зі знесенням існуючого магазину-павільйону.

У пункті 1.7 “Цільове призначення земельної ділянки” зазначено землі громадської та житлової забудови.

Прокурор вважає, що будівництво не узгоджується із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, а затвердженні відповідачем містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не відповідають вимогам державних будівельних норм та стандартів, а тому прокуратура звернулася до суду за захистом інтересів Держави.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об’єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, що додається (далі – Порядок).

Вказаний Порядок визначає процедуру надання містобудівних

умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації

відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 2.2. Порядку визначено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

- засвідчена в установленому порядку копія документа про право

власності (користування) земельною ділянкою;

- ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної

ділянки (у довільній формі);

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі

наявності);

- черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за

умови відсутності містобудівного кадастру);

- фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

- містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками

запланованого об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 2.4 Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Із змісту наведених вище положень Земельного кодексу України слідує, що наміри власника або користувача щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель повинне здійснюватися з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено ст. 24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як вбачається із ухвали Львівської міської ради № 1934 від 14.11.2012 «Про надання ТОВ «Галичбудсервіс» земельної ділянки на вул. Б. Грінченка, 11-а», TOB «Галичбудсервіс» надано земельну ділянку площею 0,1158 га на вул. Б. Грінченка, 11-а в оренду на 10 років для обслуговування магазину-павільйону за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання – землі комерції.

Також судом досліджений договір оренди землі від 13 березня 2013 року, з якого слідує, що Орендодавець Львівська міська рада надає, а Орендар ТОВ «Галичбудсервіс» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Грінченка, 11-а для обслуговування магазину-павільйону.

Вказані обставини підтвердженні інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої вбачається, що цільове призначення землі - «Комерційне використання», категорія земель – «Землі житлової та громадської забудови», вид використання – «Для обслуговування магазину-павільйону».

В свою чергу з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, слідує, що Орендарем є ТОВ «Галичбудсервіс», вид іншого речового права – право орендної ділянки, цільове призначення - для комерційного використання.

Так, Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, що додається.

Згідно з пунктом 1.1. та пунктом 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, встановлено, що класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224.

Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Пунктом 1.3. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Пунктом 1.4. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель визначено класифікацію видів цільового призначення земель, серед яких у секції В зазначено, що землі житлової забудови - це землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)), а землі громадської забудови – це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).

Як слідує із Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель у секції В за кодом 02.03 вказано землі житлової забудови «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», натомість у секції за кодом 03.07 вказано землі громадської забудови «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Як слідує із договору оренди землі від 13 березня 2013 року та ухвали Львівської міської ради № 1934 від 14.11.2012 «Про надання ТОВ «Галичбудсервіс» земельної ділянки на вул. Б. Грінченка, 11-а», ТОВ «Галичбудсервіс» надавалася земельна ділянка для обслуговування магазину-павільйону, а отже згідно з Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель належить до земель громадської забудови «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (секції В за кодом 03.07).

Втім, оскаржуваним рішенням затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Галичбудсервіс» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Б. Грінченка, 11-А зі знесенням існуючого магазину-павільйону, які згідно з Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель класифікуються у секції В за кодом 02.03 та належать до земель житлової забудови «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

Так, відповідно до абз. 2 пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, що додається, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

За викладених обстав суд погоджується з доводами прокуратури, що Виконавчий комітет Львівської міської ради вийшов за межі наданих законом повноважень, оскільки використання земельної ділянки, яка надана “для обслуговування магазину-павільйону”, для будівництва багатоквартирного житлового будинку передбачає використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, проте будівництво зазначеного об‘єкту повинно узгоджуватись із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду використання та цільового призначення земельної ділянки.

Окрім того, суд погоджується з доводами прокуратури, що виконавчий комітет Львівської міської ради при розгляді заяви ТОВ «Галичбудсервіс» повинен був надати відповідь щодо неможливості здійснення забудови земельної ділянки не в межах її цільового призначення, не приймаючи жодних рішень про затвердження чи відмову у затвердженні містобудівних умов.

Щодо зазначених прокуратурою доводів про невідповідність затверджених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки вимогам державних будівельних норм та стандартів, а саме ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», то суд не приймає такі до уваги, оскільки предметом оскарження у даній справі є правомірність прийняття суб’єктом владних повноважень рішення щодо затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а не дослідження питання щодо відповідності містобудівних умов та обмежень вимогам чинного законодавства України. Окрім того, з наданих суду доказів неможливо встановити факту порушення вимог державних будівельних норм та стандартів.

Окрім того, суд вважає за необхідне відмітити, що в матеріалах справи наявна заява відповідача про визнання позову в повному обсязі.

Так, відповідно до статей 51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду визнати адміністративний позов повністю або частково, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Згідно із ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, з'ясувавши, що визнання позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів яких-небудь осіб, визнання позову прийняв.

Враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем, та з огляду на те, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 № 115 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Галичбудсервіс» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Грінченка, 11 - А, зі знесенням існуючого магазину-павільйону" є протиправним, що підтверджується матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачена позивачем сума судового збору у загальному розмірі 1600, 00 гривень підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 № 115 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ “Галичбудсервіс” багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Грінченка, 11 - А, зі знесенням існуючого магазину-павільйону".

Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань 1600 (одна тисяча шістсот) грн сплаченого судового збору на користь Львівської місцевої прокуратури № 1.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.11.2017.                                                             

Суддя                                                    Р.М. Брильовський