Постанова

від 01.03.2018 по справі 813/2946/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/12324/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Ільчишин Н.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 до виконавчого комітету Львівської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Галичбудсервіс про визнання протиправним і скасування рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Галичбудсервіс на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (суддя першої інстанції Брильовський Р.М., м. Львів, дата складання повного тексту - 28.11.2017).

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 № 115 Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Галичбудсервіс багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Грінченка, 11 - А, зі знесенням існуючого магазину-павільйону .

Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівні умови на будівництво багатоквартирного житлового будинку, що не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, яка надана для обслуговування магазину-павільйону. Водночас, прокурор зазначив, що він звернувся з позовом до суду, оскільки відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах.

Судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Галичбудсервіс (далі - ТОВ Галичбудсервіс ) .

Відповідач визнав позовні вимоги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 № 115 Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Галичбудсервіс багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Грінченка, 11 - А, зі знесенням існуючого магазину-павільйону .

Із таким судовим рішенням не погодилося ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Галичбудсервіс та подало апеляційну скаргу. Вважає, що постанова суду є незаконною, так як прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт, мотивуючи свою незгоду, зазначив, що згідно ч. 1 ст. 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності режим забудови територій, визначених для містобудівних пореб встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Ухвалою Львівської міської ради № 4657 від 21.05.2015 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Львова: Залізничний та Шевченківський райони затверджено містобудівну документацію План зонування території міста Львова: Залізничний та Шевченківський райони , якою визначено перелік зон за переважними, супутніми і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок. ОСОБА_6 Плану зонування території міста Львова: Шевченківський адміністративний район загальною площею 0,1158 га, кадастровий № 4610137500:06:007:0125, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грінченка, 11-а відноситься до житлової зони Ж - З - зона багатоповерхової житлової забудови (від 5 до 9 пов.). Отже, віднесення даної земельної ділянки на вул. Грінченка, 11-а у м. Львові до житлової зони дозволяє будівництво на них об'єктів, які передбачені для зони Ж-3. Тому вважає, що забудова здійснюється у відповідності до цільового призначення земельної ділянки. При цьому, судом першої інстанції безпідставно ототожнено понятя цільове призначення землі і види цільового паризначення та без законних підстав поширено обмеження, які стосуються цільового призначення, на його види. За викладених обставин, апелянт вважає, безпідставними доводи про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки використання земельної ділянки, яка надана для обслуговування магазину-павільйону, для будівництва багатоквартирного житлового будинку передбачає використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, однак будівництво зазначеного об'єкту повинно узгоджуватись із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду використання та цільового призначення земельної ділянки. Також суд безпідставно не взяв до уваги, що позивач не є строною у спірних правовідносинах і не мав правових підстав для звернення до суду з відповідним позовом. ТОВ Галичбудсервіс просить скасувати постанову та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що судове рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Зокрема, зауважив, що підприємство має намір будувати багатоквартирний будинок на земельній ділянці, яка не призначена для цього. Це порушує принцип законності у державі, а тому прокуратуру виступила на захист держави і громадян.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечили щодо задоволення апеляційної скарги. Вважають, що постанова суду є законною і обґрунтованою.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 дала пояснення, аналогічні виклоаленим в апеляційній скарзі.

Представник прокуратури ОСОБА_7 заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що містобудівні умови було видано на об'єкт, будівництво якого не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, що порушує права мешканців та принцип законності. При цьому законом не визначено органу, який би мав право звернутися до суду з позовом про скасування такого рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 3 березня 2013 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та ТОВ Галичбудсервіс (Орендар) було укладено договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Грінченка, 11-а для обслуговування магазину-павільйону. В оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер № 4610137500:06:007:0125, загальною площею 0,1158 га у тому числі під забудову 0,1157 га, під покриття - 0,0311 га, під озеленення - 0, 0690 га. У вказаному Договорі оренди зазначено, що на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна, а саме металеві споруди . Договір укладено строком на 10 років до 14 листопада 2022 року.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 115 від 17.02.2017 Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво TOB Галичбудсервіс багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Б. Грінченка, 11-А зі знесенням існуючого магазину-павільйону затверджено Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво TOB Галичбудсервіс багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Б. Грінченка, 11-А у м. Львові зі знесенням існуючого магазину-павільйону.

У пункті 1.7 цільове призначення земельної ділянки зазначено землі громадської та житлової забудови.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність такого рішення з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , КАС України.

ОСОБА_6 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Зокрема, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

ОСОБА_6 з абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування обєкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, що додається (далі - Порядок).

Вказаний Порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Пунктом 2.2. Порядку визначено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

- засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

- ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

- черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

- фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

- містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

ОСОБА_6 з пунктом 2.4 Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, з положень Земельного кодексу України слідує, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою.

Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено ст. 24 Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

ОСОБА_6 з пунктом 1.1. та пунктом 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, встановлено, що класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України Про землеустрій та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224.

Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Пунктом 1.3. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Пунктом 1.4. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель визначено класифікацію видів цільового призначення земель, серед яких у секції В зазначено, що землі житлової забудови - це землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)), а землі громадської забудови - це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).

Як слідує із Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель у секції В за кодом 02.03 вказано землі житлової забудови Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку , натомість у секції за кодом 03.07 вказано землі громадської забудови Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі .

Як вбачається із ухвали Львівської міської ради № 1934 від 14.11.2012 Про надання ТОВ Галичбудсервіс земельної ділянки на вул. Б. Грінченка, 11-а , TOB Галичбудсервіс надано земельну ділянку площею 0,1158 га на вул. Б. Грінченка, 11-а в оренду на 10 років для обслуговування магазину-павільйону за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання землі комерції.

Вказані обставини підтверджені інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої вбачається, що цільове призначення землі - Комерційне використання , категорія земель Землі житлової та громадської забудови , вид використання Для обслуговування магазину-павільйону .

ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру (а.с. 15) цільове призначення земельної ділянки по вул. Гринченка, 11 а - комерційне використання, вид використання - для обслуговування магазину - павільйону. При цьому категорія земель вказана - землі житлової та громадської забудови.

Отже, доводи апелянта щодо невірного трактування поняття цільового призначення земельної ділянки є безпідставними, адже в рішенні власника земельної ділянки - Львівської міської ради чітко вказано її цільове призначення - землі комерції, що зафіксовано і при реєстрації прав третьої особи на нерухоме майно, а також у ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Отже, згідно з Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель належить до земель громадської забудови Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (секції В за кодом 03.07).

Втім, оскаржуваним рішенням затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Галичбудсервіс багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Б. Грінченка, 11-А зі знесенням існуючого магазину-павільйону, які згідно з Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель класифікуються у секції В за кодом 02.03 та належать до земель житлової забудови Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку .

Отже, відповідач затвердив містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоквартирного будинку з порушенням цільового використання земельної ділянки, яка призначена для комерційного використання, а саме для обслуговування магазину, що явно суперечить містобудівній документації.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв незаконне рішення, адже наміри забудовника не відповідали містобудівній документації.

Доводи апелянта про зміну цільового призначення земельної ділянки і внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру є безпідставним, адже така зміна цього призначення земельної ділянки відбулася вже після прийняття оскаржуваного рішення, а тому не впливає на його законність.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України Про прокуратуру представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинам другою-четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Аналізуючи вказані норми законодавства можна прийти висновку, що звернення прокурора до суду - є його правом, яке може бути реалізовано у спосіб, незаборонений законом.

У рішенні від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 Конституційний Суд України, зокрема, зазначив, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.

Слід зазначити, що прокурор обгрунтував необхідність звернення з позовом порушенням законності у державі та відсутністю спеціально уповноваженого державного органу, який за законом має право подати до суду позов про скасування містобудівних умов та обмежень.

Посилання апелянта на наявність у головних інспекторів будівельного нагляду Держархбудінспекції України та її територіальних підрозділів права скасовувати містобудівні умови та обмеження є безпідставними, адже ч. 8 ст. 29 Закону Про регулювання містобудівної діяльності передбачено таке право скасування в адміністративному порядку поряд із скасуванням цього документу за рішенням суду. Однак, цим нормативним актом (ст. 41) не надано право головним будівельним інспекторам будівельного нагляду звертатися до суду із відповідним позовом.

Отже, оскільки відсутній орган, якому надано право звернутися до суду з позовом про скасування містобудівних умов і обмежень, прокурор, виявивши порушення, вправі був подати відповідний позов з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Галичбудсервіс залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 813/1749/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді Н.В. Ільчишин

ОСОБА_8

Повний текст виготовлено 06 березня 2018 року.