Постанова

від 28.11.2017 по справі 826/11295/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 року № 826/11295/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Київський річковий порт

до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2017

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Публічне акціонерне товариство Київський річковий порт (надалі - ПАТ Київський річковий порт , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (надалі - ГУ ДФС/податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2017.

Представник позивача зазначає, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки позивачем не було порушено норм податкового законодавства.

Представником відповідача на адресу суду подано письмові заперечення, в яких зазначив про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення та безпідставність вимог позивача.

На підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ) судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ Київський річковий порт податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2017.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 22.08.2017 №356/26-15-14-01-05/03150071, яким встановлено наступні порушення: п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.7 П(с)БО 15 Дохід , п.29 П(с)БО 13 Фінансові інструменти ; п.44.1 ст.44, ст.185, п.188.1 ст.188, п.194.1 ст.194, п.195.1.1 ст.195, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України; п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України; пп.49.18.2, п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України; пп.168.1.1, пп.168.1.5, п.168.1, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, пп. а п.171.1 ст.171, пп. е 176.1 ст.176 Податкового кодексу України; пп.168.1.1 п.168.1, пп.168.4 ст.168 Податкового кодексу України; пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України; п.2.8, 3.5, 7.24 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті ; п.257.1, п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України; пп.269.1.2 п.269.1 ст.269, пп.271.1.1 п.271 ст.271, п.287.3 ст.287, п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України; п.257.1, п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України; пп.257.1, пп.257.3, ст.257, п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України; п.286.6 ст.286, п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1604140303, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб 2 576 066,75грн. (за податковими зобов'язаннями 1 472 038,14грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 104 028,61грн.);

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1612140305, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за затримку сплати суми грошового зобов'язання розмірі 21 533,65 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4 306,73грн.;

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1616140305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4 080,00 грн., за платежем: рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України;

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1617140305, яким збільшено суму грошового зобов'язання рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України на загальну суму 33 727,13грн. (за податковими зобов'язаннями ( + - збільшення; - - зменшення ) +26 981,70грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 6 745,43грн.);

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №7072615141, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 1 312 987,00грн. (за податковими зобов'язаннями ( + - збільшення; - - зменшення ) 1 212 921,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 100 066,00грн.);

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №7052615141, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 670 250,00грн. (за податковими зобов'язаннями ( + - збільшення; - - зменшення ) +446 834,00грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 223 417,00 грн.);

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1618140305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2 040,00грн., за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1619140305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб 1 720 332,08 грн. (за податковими зобов'язаннями ( + - збільшення; - - зменшення ) +1 376 265,66грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 340 066,42 грн.);

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1613140305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб 15 655 820,36грн. (за податковими зобов'язаннями ( + - збільшення; - - зменшення ) +12 524 656,29грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 3 131 164,07грн.);

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1611140305, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 808 218,65грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 161 643,73грн.;

податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1609140305, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 852,85грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 370,75грн.

Не погоджуючись з встановленими порушеннями та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2017 №1604140303, визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2 576 066, 75грн.

Перевіркою повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб встановлено, що станом на 01.01.2015, згідно з регістрів бухгалтерського обліку (pax. 6411, 6415) та інформації взятої з попередньої перевірки проведеної ГУ ДФС у м. Києві (Акт від 12.08.2016 №247/26-15-14-01-04/03150071) на ПАТ Київський річковий порт обліковується заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету у сумі 2 497 248, 14 грн.

Згідно п.87.9 cт.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи ДФС зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму їх сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, при зіставленні сум нарахованого податку та сум перерахованого (сплаченого) податку, підприємством не сплачено (не перераховано) до відповідного бюджету суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 579 353, 51 грн. з них:

711 317, 44 гри. - сума заборгованості перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб згідно попередньої перевірки,

1 418 637, 90 грн. - сума несплаченого податку доходи фізичних осіб,

86 838, 97 грн. - сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб за березень 2017, термін сплати якого станом на 31.03.2017 не настав...

29.08.2016 Позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 29.08.2016 №0959140303, в якому зазначено таке, що на підставі акта від 12.08.2016 №247/26-15-14-01-04/03150071 встановлено порушення пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168. пп.168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в зв'язку з чим ПАТ Київський річковий порт визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені 1 194 653 (один мільйон сто дев'яносто чотири шістсот п'ятдесят три) гривні 49 копійок, з яких 711 317, 44 грн. - сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями; 483 336, 05 грн. - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В акті перевірки зазначено, що станом на 01.01.2014 заборгованість з виплати заробітної плати складала 2751653,06 гри. Погашена заборгованості з виплати заробітної плати ПАТ Київський річковий порт здійснювало в березні, квітні, липні 2014 року. Станом на 31.12.2014 ПАТ Київський річковий порт мало лише поточну заборгованість з виплати заробітної плати. Наслідки перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку. Зведені дані щодо нарахованого та перераховано податку з доходів фізичних осіб згідно даних підприємства (грн.)

Перевіркою також встановлено, що станом на 31.12.2015 при зіставленні сум нарахованого податку сум сплаченого податку (відповідно до інтегрованої картки платника податку) підприємством сплачено (не перераховано) до відповідного бюджету суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 454 448,17 грн. (без врахування нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб за грудень 2015 року термін сплати якого на кінець періоду, що перевірявся не настав).

Згідно наданих пояснень ПАТ Київський річковий порт причиною виникнення даної заборгованості був ряд факторів, пов'язаних суттєвим спадом економіки, що зокрема зумовило складну фінансову ситуацію.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач під час здійснення перевірки використовує дані та інформацію, яка вже була предметом документальної перевірки, оформленої актом від 12.08.2016 №247/26-15-14-01-04/03150071, а податкова повідомлення-рішення від 29.08.2016 №0959140303 перебуває у судовому оскарженні справі №826/1783/17, що розглядається Окружним адміністративним судом м.Києва, яка ще не вирішена по суті.

Щодо посилання відповідача на п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне, що позивачем оскаржуються всі податкові повідомлення-рішення, а також дії контролюючих органів, щодо донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, про що достеменно відомо відповідачу.

Окрім того, відповідно до п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно довідки Державної фіскальної служби України від 15.02.2017 №3097/6/99-99- 17-03-15 зазначено, що залишок розстроченого податкового боргу ПАТ Київський річковий порт становить 3782567,09грн., у судовому оскарженні перебувають податки, збори

(обов'язкові платежі) ПАТ Київський річковий порт на загальну суму 33 307 944 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2017 №1612140305, визначено суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 21 533,65 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4 306,73грн.; податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2017 №1616140305, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4 080,00грн., за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України; податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2017 №1617140305, яким збільшено суму грошового зобов'язання рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України на загальну суму 33 727,13грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про радіочастотний ресурс України , зокрема,

визначено, що дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах. Користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства. Користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.

Відповідно до пп.14.1.217 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України рентна плата загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортуванню нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Згідно з пп.251.1.3 п.251.1 ст.251 Податкового кодексу України рентна плата складається з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Положеннями ст. 254 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України с загальні користувачі радіочастотного ресурсу України , визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу га експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користувач радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку.

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволі" наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні.

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Положеннями ст. 257 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Зі змісту положень п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України вбачається, що об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є виключно ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Як встановлено судом в своїй господарській діяльності ПАТ Київський річковий порт використовує суднові станції суден внутрішнього плавання (суднові річкові станції), про що має дійсні дозволи на ї х експлуатацію та отримало висновки щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів радіозв'язку берегових та суднових станції, в останніх, зокрема, зазначено, що ПАТ Київський річковий порт не має ліцензії на користування радіочастотним ресурсом. Зазначаємо, що вказані документи відсутні у переліку документів, за якими визначаються платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. А отже, з урахуванням приписів чинного законодавства України, ПАТ Київський річковий порт не є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а тому не має здійснювати її декларування та, відповідно, застосування штрафних санкції щодо ПАТ Київський річковий порт є протиправним.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2017 №7072615141, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 1312 987,00 грн.

Актом перевірки встановлено факт розрахунку у 2015 році ПАТ Київський річковий порт з ТОВ Актив Трейдінг Груп за отримані послуги у загальній сумі 2 681 000 грн. за операціями, які визнано нереальними.

З урахуванням ст. 4 Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності Закону України №996-XIV якою встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, здійснення розрахунку за отриманні ремонтні роботи у сумі 2681000 грн. за своєю сутністю є безповоротною фінансовою допомогою, яку ПАТ Київський річковий порт надало ТОВ Актив Трейдінг Груп .

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно із ч. 4, 6 ст. 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Частина 5 ст.19 Господарського кодексу України, встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Вказані висновки підтверджуються також ст.20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Є лише право (п.20.1.30, ст.20 Податкового кодексу України) звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Як вбачається з акту відповідач самостійно визнає укладені договори між позивачем та його контрагентом недійсними (нікчемними) правочинами, що не відповідає чинному законодавству, яким не передбачено право органу державної фіскальної служби самостійно, в позасудовому порядку визнавати правочини платників податків нікчемними.

Отже, відповідачем не враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Суд звертає увагу, що підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою Відповідача, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 було звернено увагу на наступне: ...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним ї про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав ; свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника- фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надаються докази порушення конституційних прав чи свобо людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особну держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання Позивачем та його контрагентом правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Судом встановлено укладені правочини між ПАТ Київпорт та ТОВ Актив Трейдінг Груп були направлені на реальне виконання та настання правових наслідків (що підтверджується первинними та іншими документами) визначених сторонами, сторони виконували свої обов'язки у повному обсязі та належним чином, у період взаємовідносин сторони мали належний обсяг цивільної дієздатності для виконання своїх зобов'язань за договорами, волевиявлення сторін відповідало їх внутрішній волі, сторони досягли своєї мети, і таким чином, підстави для визнання підповідачем правочинів між позивачем та його контрагентами нереальними відсутні.

Таким чином, у відповідача при прийнятті податкового повідомлення-рішення не будь-яких належних правових доказів, а відповідно і обгрунтованих підстав для прийняття висновку в Акті перевірки щодо визнання операцій позивача нереальними та застосування відповідних правових наслідків.

Щодо взаємовідносин ПАТ Київпорт з іншими контрагентами та порушення податкового законодавства, про які зазначає відповідач в акті перевірки, встановленні порушення не знайшли свого підтвердження від час судового засідання.

Як зазначено відповідач, відповідно до регістрів бухгалтерського обліку рахунку 361 Розрахунки : вітчизняними покупцями між ПАТ Київпорт та рядом підприємств обліковується дебіторська заборгованість в розмірі 14 904 315 грн., яка залишалась незмінною протягом періоду 3 01.01.2015 по 31.03.2017.

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги), така різниця визнається доходом у вигляді процентів...

Враховуючи вищевикладеиу інформацію та керуючись п. 29 П(С)БО 13, ПАТ Київський річковий порт повинно первісно оцінити заборгованість перелічених вище підприємств та відобразити її в обліку за фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості зобов'язань (суми позики) і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням фінансового інструмента.

Фінансовий дохід від дисконтування фінансового зобов'язання становить: 14904 314-10 400 036 = 4 504 2 78 (грн.).

Із зазначеними висновками відповідача неможливо погодитись, оскільки, щодо господарських взаємовідносин між юридичними особами слід застосовувати положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, як спеціальних актів аконодавства, що регулюють відповідні відносини, чого не було враховано відповідачем при складанні Акту перевірки та винесенні податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк,у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права

або інтересу.

Згідно приписів ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України закріплено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже вбачається, що відповідач неправомірно визначає фінансовий дохід від дисконтування фінансового зобов'язання, оскільки, ПАТ Київський річковий порт має право на звернення до суду щодо стягнення заборгованості протягом 3-х років.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2017 №7052615141, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 670 250,00 грн.

В Акті перевірки зазначено, що ПАТ Київський річковий порт за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 задекларувано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 10 238 646 грн., та встановлено його завищення всього в сумі 446 834 грн., у тому числі за квітень 2015 року в сумі 87667 грн., за травень 2015 року в сумі 359167 грн.

Однак, як встановлено вище, між позивачем та ТОВ Актив Трейдінг Груп було здійснено реальні господарські операції, а тому встановлення відповідачем завищення податку на додану вартість є протравним.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2017 №1618140305, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2 040,00 грн., за платежем: оренднаплата з юридичних осіб; податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1619140305 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб 1 720 332,08 грн.

Відповідачем в Акті перевірки, ПАТ Київський річковий порт є користувачем земельної ділянки на умовах оренди за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23-6 у Подільському районі м. Києва згідно договору оренди земельної ділянки від 13.10.2016.

13.10.2016 між ПАТ Київський річковий порт та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі якого Київська міська рада (за договором оренди земельної ділянки - Орендодавець) передає, а ПАТ Київський річковий порт (за договором оренди земельної ділянки - Орендар) приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, яка належить до земель комунальної власні територіальної громади міста Києва, та яка розташована по вул. Електриків, 23-6 у Подільському районі м. Києва, розміром 4,5659 (чотири цілих п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять десятитисячних) га, кадастровий номер - 8000000000:85:319:0085 (далі - земельна ділянка).

Зазначеним договором оренди земельної ділянки передбачено обов'язок Орендаря самостійно розраховувати та вносити платіж Орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Вказаним договором оренди земельної ділянки передбачено, що Орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду в порядку встановленому чинним законодавством України.

09.02.2017 між ПАТ Київський річковий порт та ТОВ РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОГІМЕНТ ЛТД укладено договір суборенди земельної ділянки щодо вищезазначеної земельної ділянки, відповідно до якого ПАТ Київський річковий порт (за договором суборенди земельної ділянки - Орендар) передає, а ТОВ РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД (за договором суборенди земельної ділянки - Суборендар) приймає в суборенду земельну ділянку.

Вказаним договором суборенди земельної ділянки передбачено, що визначена цим Договором суборендна плата за земельну ділянку становить платіж, який суборендар самостійно розраховує та вносить в порядку, встановленому даним Договором, у грошовій формі.

На виконання умов договору суборенди земельної ділянки від 09.02.2017, ТОВ РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД задекларувало свої зобов'язання зі сплати суборендної плати за користування земельною ділянкою та сплатило таку суборендну плату у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендні плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Враховуючи зазначене вище вбачається, що у ПАТ Київський річковий порт відсутній обов'язок щодо здійснення декларування та сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, оскільки цей обов'язок має її Суборендар.

Щодо нарахування штрафу у сумі 2 040,00грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1618140305, суд зазначає, що в Акті перевірки не викладено інформація встановленого порушення.

Податковим повідомленням-рішення від 05.09.2017 №1613140305, збільшено суму грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб 15 655 820,36 грн.; податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1611140305, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 808 218,65 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 161 643,73грн.; податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1609140305, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 85285 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 370,57 грн.

Основним видом діяльності ПАТ Київській річковий порт у відповідності до його статутних документів є: Будування суден і плавучих конструкцій (клас 30.11 група 30.1 КВЕД ДК 009:2010), що підтверджується Витягом з ЄДР, Свідоцтвом про визнання та Свідоцтвом про відповідність підприємства.

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п. 269.1.1, п. 269.1.2).

Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (п. 270.1.1).

Відповідно до ст. 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2).

Відповідно до п. 5.3.3.13 Положення про плату за землю в місті Києві, Додаток 3 до рішення Київської міської ради 23.06.2011 N 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 N 58/923) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: суб'єктів суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 КВЕД ДК 009:2010) - 0,01. Дія цього підпункту застосовується до 1 січня 2018 року.

В зв'язку із зазначеним вище та, враховуючи те, що ПАТ Київський річковий порт будує суднаплавучі конструкції, саме тому і застосовується ставка податку за земельні ділянки розмірі 0,01 відсотка.

Судом встановлено, що ПАТ Київський річковий порт користується землею на підставі Акту на право постійного користування землею, виданого 25.04.1963 виконавчим комітетом Київської міською Радою депутатів трудящих на право користування землею, загальною площею 145,15 га, записаного в державну книгу реєстрації землекористування за №51 від 25.04.1963.

Зазначений Акт на право постійного користування землею станом на даний час не скасований, є чинним.

ПАТ Київський річковий порт згідно вказаного Акту на право постійного користування землею користується земельними ділянками, які мають наступні облікові коди: 66:597:008, 82:009:018, 85:316:022, 85:316:041, 85:316:024, 85:316:025, 85:316:026, 85:316:027, 85:319:008, 85:319:026, 85:320:002, 85:320:116, 85:329:007, 90:134:002, 82:103:024, 85:329:001, 85:329:019, 85:330:002, 90:561:101, 90:623:121, 66:149:033, 85:316:028, 90:115:201, 85:324:0003 проте не внесені до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України № 445 від 08.04.2011 Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно п. 1 ст. 6 Закону України Про державний земельний кадастр ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За ПАТ Київський річковий порт зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку площею 1.0206 га, яка має кадастровий номер 8000000000:85:330:0002, розташована за адресою: м. Київ, площа Поштова, земельна ділянка, про що внесено інформацію до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацію про яку внесено до публічної кадастрової карти, і право постійного користування на земельну ділянку площею 4.5659 га, яка має кадастровий номер 8000000000:85:319:0003, розташована за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 23-Б, про що внесено інформацію до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацію про які внесенно до публічної кадастрової карти.

Із зазначеного вище вбачається, що лише на підставі даних державного земельного кадастру здійснюється нарахування земельного податку.

Так, відповідно до інформації, викладеної в листі ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 04.11.2015 №19-26-7777.5-5327/20-15, зазначено, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельних ділянок при функціональному використанні - землі транспорту, зв'язку (Кф = 1,00).

В Акті перевірки відповідач посилається на лист Департаменту земельних ресурсів від 10.08.2017 №05707-14025 щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, якими користується позивач, що є протиправним, оскільки, враховуючи викладене вище, Департамент земельних ресурсів не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а тому вказаний лист не може бути використано як підставу для обчислення плати за землю.

ГУ ДФС у м. Києві звернулося листом від 26.07.2017 до ГУ Держгеокадастру у м. Києві, яким просило повідомити, які інформацію щодо земельних ділянок, які обліковуються за ПАТ Київський річковий порт .

ГУ Держгеокадастру у м. Києві повідомило, що за ПАТ Київський річковий порт обліковуються лише дві земельні ділянки: яка має кадастровий номер 8000000000:85:330:0002 та 8000000000:85:319:0085.

судом встановлено, що позивач здійснював декларування плати за землю у відповідності до вимог законодавства, чітко дотримуючись вимог Закону, тому податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1613140305 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1611140305 та податкового повідомлення-рішення від 05.09.2017 №1609140305, слід зазначити, що з Акту перевірки неможливо встановити, в зв'язку з чим, за який період, на підставі якого документу позивачем прострочена сплата податкового зобов'язання, в чому вбачається зловживання правом зі сторони відповідача.

З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2017 №16404140303, від 05.09.2017 №1612140305, від 05.09.2017 №1616140305, від 05.09.2017 №7072615141, від 05.09.2017 №7052315141, від 05.09.2017 №1618140305, від 05.09.2017 №1619140305, від 05.09.2017 №1613140305, від 05.09.2017 №1611140305, від 05.09.2017 №1609140305.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь ПАТ Київський річковий порт (код ЄДРПОУ 03150071) судові витрати в сумі 344598,46грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій