Постанова

від 23.11.2017 по справі 815/938/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/938/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправними дії, скасування реєстрації декларацій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ( Позивач ) звернулася до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними дії відповідача з реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082160561362 від 25.02.2016 р. та декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142160981748 від 07.04.2016 р. ; скасування реєстрації вказаних декларацій.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_1, яка є суміжною із квартирою 42 в цьому ж будинку та в якій третьою особою - ОСОБА_3 проводиться реконструкція. В означеній квартирі виконуються роботи з реконструкції квартири під нежитлове приміщення з улаштуванням фасадного входу без змін геометричних розмірів фундаментів без містобудівних умов та обмежень та без відповідного узгодження із позивачем. Не зважаючи на те, що в деклараціях про початок виконання будівельних робіт № ОД 082160561362 та про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142160981748 ОСОБА_3 були внесені недостовірні дані, відповідачем в порушення ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначені декларації були зареєстровані.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року -позов задоволено.

Визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири під нежитлове приміщення з улаштуванням фасадного входу, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані; АДРЕСА_2» від 25.02.2016 за № ОД 082160561362 та про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири під нежитлове приміщення з улаштуванням фасадного входу, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані: АДРЕСА_2» від 07.04.2016 за № ОД 142160981748.

Скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири під нежитлове приміщення з улаштуванням фасадного входу, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані; АДРЕСА_2» від 25.02.2016 за № ОД 082160561362.

Скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири під нежитлове приміщення з улаштуванням фасадного входу, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані: АДРЕСА_2» від 07.04.2016 за № ОД 142160981748.

В апеляційній скарзі, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 07 червня 2017 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що виявлення недостовірності даних у декларації є підставою для вчинення відповідачем відповідних дій, передбачених статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , та Порядками № 466 і № 461, тобто прямо передбачена чинним законодавством.

Однак з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом встановлено, що замовником ОСОБА_3 подано до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири під нежитлове приміщення з улаштуванням фасадного входу, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані; АДРЕСА_2» , яка за результатами перевірки повноти даних 25.02.2016 зареєстрована за № ОД 082160561362.

У подальшому замовником ОСОБА_3 подано до Департаменту декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири під нежитлове приміщення з улаштуванням фасадного входу, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані: АДРЕСА_2« , яка за результатами перевірки повноти даних, 07.04.2016 зареєстрована за № ОД 142160981748.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 , Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 .

За змістом статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Із змісту положень статті 6 цього кодексу вбачається, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Правові акти індивідуальної дії породжують права і обов'язки тільки у тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.

Між тим, позивач оскаржив реєстрацію декларацій - актів індивідуальної дії, за відсутності при цьому у останнього прав чи обов'язків, оскільки оскаржувані дозволи не породжують для нього права на захист у сфері публічно-правових відносин, тобто і права на звернення із цим адміністративним позовом.

Таким чином відсутність у будь-кого прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним правовим актом індивідуальної дії не породжує і права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом, оскільки не стосуються його безпосередньо.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи (в т.ч. декларація про початок виконання будівельних робіт), що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Утім, судом встановлено, що 07.04.2016р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зареєстрована за № ОД 142160981748 декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири під нежитлове приміщення з улаштуванням фасадного входу, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані: АДРЕСА_2» ,

Отже, згідно приписів законодавства вбачається, що вказана декларація про початок виконання будівельних робіт станом на момент звернення позивача до суду втратила свою чинність у зв'язку із реєстрацією декларації про готовність об'єкту до експлуатації, і, відповідно, не породжує будь-яких правових наслідків для виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків позивача в сфері публічно-правових відносин.

Щодо вимог про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11 вересня 2014 року №ЛВ 141142530554, апеляційний суд зазначає таке.

Положенням ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти) визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок № 461), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Відповідно до п.3 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Згідно п.17 Порядку № 461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації щодо об'єктів, які належать до I - III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру (п.18 Порядку № 461).

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації (п.19 Порядку № 461).

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39- 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення (п.22 Порядку № 461).

Цим же пунктом передбачено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абз.9 пункту 22 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Згідно із ч. 6 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Частиною 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Вказані положення кореспондуються із ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині відповідальності замовника за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Утім, згідно із ч.ч. 2-4 ст. 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством. До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм, Інспекція під час вчинення дій щодо реєстрації декларацій перевіряє повноту даних, зазначених у ній, що включає в себе перевірку правильності заповнення бланку декларації та достатності даних для її реєстрації, а на замовника, в свою чергу, покладено відповідальність як за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та і у декларації про початок виконання будівельних робіт. Наслідком подання недостовірних даних є скасування декларації лише інспекцією державного архітектурно-будівельного відповідно до вказаної норми закону.

Водночас, згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Покладання частиною другою статті 71 КАС України обов'язку на відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність прийнятого ним рішення чи вчиненої дії не звільняє суд від обов'язку з'ясування обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги або які мають інше значення для вирішення справи та перевірки їх відповідними доказами.

Суд першої інстанції помилково не звернув увагу на те, що у справах щодо оскарження актів індивідуальної дії відповідним правом наділені лише особи, щодо яких вони прийняті та прав і обов'язків яких вони безпосередньо стосуються. Відповідна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, у тому числі у постановах від 24 лютого 2015 року (справа №21-34а15) від 24 червня 2014 року (справа №21-231а14).

Таким чином, під час розгляду справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, оскільки без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Судом в рішенні не наведено обґрунтованих висновків про те, яким саме чином оскаржувані дії та рішення відповідача про реєстрацію декларацій щодо спірної квартири порушують права, свободи чи інтереси певної особи - позивача.

Між тим, на думку колегії суддів, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, а також нормативного обґрунтування того, що оскаржуваним рішенням порушені його права. Так, позивач не надав документ, який би підтверджував його речове право на спірне майно. Крім того позивач не зміг надати нормативне обґрунтування того, що сам факт реконструкції квартири № 42 в багатоквартирному будинку № 6 по вулиці Висоцького у м. Одесі, третьої особою, в якому власником суміжної квартири № 43 є позивач, порушує його права. Натомість сам факт подання недостовірних даних до спірної декорації не може порушувати право позивача.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, на думку колегії суддів, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, а також нормативного обґрунтування того, що оскаржуваним рішенням порушені його права. Так, позивач не надав документ, який би підтверджував його речове право на спірне майно. Крім того, позивач не зміг надати нормативне обґрунтування того, що сам факт реконструкції квартири № 42 в багатоквартирному будинку № 6 по вулиці Висоцького у м. Одесі, третьої особою, в якому власником суміжної квартири № 43 є позивач, порушує його права. Натомість сам факт подання недостовірних даних до спірної декорації не може порушувати право позивача.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160 , 198 , 202 , 205 , 207 , 212 , 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправними дій, скасування реєстрації декларацій, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді :