Рішення

від 20.11.2017 по справі 910/18384/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017Справа №910/18384/17 За позовом Державного підприємства Національна енергетична компанія

Укренерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичні інновації

про 358 529,36 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Яковенко Р.Г. - по дов.

від відповідача: Адамчук Н.В. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичні інновації про стягнення штрафних санкцій в сумі 358 529,36 грн.

Ухвалою від 23.10.2017р. було порушено провадження по справі №910/18384/17 та призначено її розгляд на 13.11.2017р.

07.11.2017р. представником позивача подано через відділ діловодства суду клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали про порушення провадження.

13.11.2017р. представником відповідача було подано відзив на позов та пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Представником позивача у судовому засіданні 13.11.2017р. було надано усні пояснення по суті справи, згідно яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представником відповідача проти задоволення позовних вимог було надано заперечення.

Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.11.2017р. було оголошено перерву до 20.11.2017р.

Представником позивача 17.11.2017р. через відділ діловодства суду було подано заперечення на відзив відповідача.

Представником позивача у судовому засіданні 20.11.2017р. було надано усні пояснення по суті справи, згідно яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представником відповідача проти задоволення позовних вимог було надано заперечення.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 20.11.2017р. у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.11.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергетичні інновації (постачальник) та Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (покупець) було укладено договір поставки №02-1/4583-16, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію (за предметом закупівлі: 25.11.2 Вироби конструкційні металеві та їхні частини (44212000-9 Конструкційні вироби та їх частини, крім збірних споруд, 44212240-3) 25.11.23-60.00 Металоконструкції опор ПБ 330-7н по об'єкту ПЛ 330 кВ Західноукраїнська - Богородчани з реконструкцією ПС 330 кВ Богородчани та ПС 750 кВ Західноукраїнська ) у кількості та за переліком (номенклатурою), за ціною, характеристиками (якістю), у порядку та строки, що визначаються умовами договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату належно поставленої продукції на умовах договору.

Зі змісту п.2.3 договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. вбачається, що ціна договору (станом на дату його укладання) згідно зі специфікацією становить 9 090 570 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 1 515 095 грн.

Згідно п.4.1 договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. оплата постачальнику здійснюється шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок постачальника.

У п.4.1 вказаного правочину зазначено, що аванс (п'ятдесят відсотків від ціни договору) сплачується постачальнику протягом п'ятнадцяти банківських днів з дати надання ним рахунку (після підписання договору); поставка продукції на суму авансового платежу здійснюється першочергово та за рахунок наданого покупцем авансу. Аванс - 4 545 285 грн., в тому числі, податок на додану вартість (20%) 757 547,50 грн. Після прийняття покупцем продукції на суму авансового платежу, він здійснює оплату прийнятої ним продукції, вартість якої непокрита авансовим платежем (подальша оплата). Подальша оплата здійснюється протягом 25 (двадцяти п'яти) банківських днів з дати підписання покупцем акту приймання-передачі продукції (партії продукції), надалі - акт, і за наданим постачальником (після підписання зазначеного Акту) оригіналом рахунка, а також з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 6.1 укладеного між сторонами правочину передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: у IV кварталі 2016р. - II кварталі 2017р. протягом 60 днів після заявки замовника (до 30.06.2017р.), у кількості відповідно до додатку 1 до договору, інших умов договору, за заявками покупця, на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), за адресою (місцем) поставки (передачі) продукції відповідно до вимог покупця, зокрема, згідно з умовами додатку 1 до договору; при цьому покупець вправі завчасно, однак, не пізніше наступного дня після отримання повідомлення постачальника про готовність продукції (партії продукції) до поставки, конкретизувати (остаточно погодити) місце поставки (передачі) продукції. В заявці покупця зазначається зокрема дата та номер договору, дата та номер заявки, найменування, кількість продукції, що підлягає поставці у конкретній партії згідно з заявкою та загальна вартість такої партії продукції, строк її поставки (однак цей строк повинен бути не пізніше останнього числа строку поставки, визначеного договором, найменування одержувача продукції, адреса поставки (у разі, якщо дані щодо місця передачі продукції та / або одержувача зазнають змін); заявки надсилаються покупцем на зазначену в договорі адресу постачальника, а за визначеної сторонами потреби також з одночасним наданням факсимільного або еmail-повідомлення (згідно з даними постачальника, зазначеними у договорі). У разі неможливості для покупця прийняти продукцію про це негайно повідомляється постачальник, і в подальшому поставка продукції здійснюється виключно після надання покупцем письмового повідомлення про його можливість прийняти продукцію, зокрема за погодженою Сторонами адресою поставки, зазначеному покупцем одержувачу; постачальник повинен здійснити таку поставку (передачу) продукції протягом строку та за адресою згідно з зазначеним повідомленням. Постачальник протягом одного робочого дня з дня отримання заявки або повідомлення покупця повинен підтвердити її/його отримання (на факс та/або e-mail покупця, які будуть зазначені в заявці /повідомленні покупця). Відокремлений підрозділ покупця, який визначений як одержувач продукції, забезпечує прийняття продукції (із наданням довіреності для прийняття-передачі продукції.

За умовами п.3.1 договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. останній набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 18.08.2017р.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, у специфікації (додаток №1 до договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016р.) сторонами було погоджено асортимент та кількість товару, що поставляється за вказаним правочином.

Додатковою угодою №1 від 19.12.2016р. до договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. було внесено зміни. Зокрема, визначено, що ціна договору становить 9 090 566,10 грн., в тому числі, податок на додану вартість в сумі 1 515 094,35 грн., а сума авансу складає 4 545 283,05 грн., в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 757 547,18 грн.

27.04.2017р. Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Енергетичні інновації заявку №01/4526 на поставку металоконструкцій за договором №02-1/4583-16 від 15.12.2016р.

Листом №36 від 28.04.2017р. відповідачем підтверджено обставини отримання вказаного замовлення.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України).

Виходячи з умов укладеного між сторонами правочину та з огляду на вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару за договором №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. настав.

Наразі, суд не погоджується з твердженнями заявника стосовно того, що кінцевим строком поставки було 26.06.2017р., тобто, 60 день після виставлення замовлення на поставку товару у відповідності до п.6.1 укладеного між сторонами правочину, оскільки означеним пунктом передбачено що постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: у IV кварталі 2016р. - II кварталі 2017р. протягом 60 днів після заявки замовника (до 30.06.2017р.).

При цьому, суд зауважує, визначення контрагентами виконання обов'язку з поставки товару до 30.06.2017р. вказує на те, що фактично кінцевим строком виконання зобов'язання є саме 29.06.2017р. Аналогічну правову позицію наведено у п.1.9 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що кінцевим строком поставки товару згідно договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. було 29.06.2017р.

Проте, з представлених суду документів вбачається, що відповідачем товар було поставлено з порушенням наведеного вище строку, зокрема, поставлено товар у відповідності до наступних актів приймання-передачі: б/н від 22.06.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 27.06.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 06.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 07.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 10.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 10.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 11.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 13.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 17.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 19.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 27.07.2017р. на суму 709 193,10 грн., б/н від 31.07.2017р. на суму 644 721 грн., б/н від 02.08.2017р. на суму 644 721 грн., від 02.08.2017р. на суму 644 721 грн.

З огляду на порушення заявником строків поставки товару за договором №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. було 29.06.2017р. позивачем було нараховано (виходячи з кінцевого строку поставки 26.06.2017р.) та заявлено до стягнення пеню в сумі 173 494,43 грн. та штраф в розмірі 185 034,93 грн.

Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання, визначено частиною 2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011р. та Верховним Судом України у постанові від 22.11.2010р. по справі №14/80-09-2056.

За умовами п.9.1 договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

За порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості продукції, строк поставки якої порушений, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити штрафу розмірі семи відсотків від вказаної суми.

Як вказувалось судом, з огляду на порушення заявником строків поставки товару за договором №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. позивачем було нараховано (виходячи з кінцевого строку поставки 26.06.2017р.) й заявлено до стягнення пеню в сумі 173 494,43 грн. та штраф в розмірі 185 034,93 грн.

Проте, за висновками суду, розрахунок позивача є необґрунтованим, оскільки вище судом було встановлено безпідставність визначення заявником кінцевого строку поставки товару за договором 26.06.2017р.

Судом також було встановлено, що кінцевим строком поставки товару згідно договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016р. було 29.06.2017р., отже, право на нарахування неустойки ви никло у замовника лише 30.06.2017р.

Здійснивши власний перерахунок з урахуванням дати виникнення у заявника права на застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення господарського зобов'язання, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені в сумі 141 645,20 грн. та штрафу в розмірі 135 391, 41 грн. При цьому, суд зазначає, що нарахування штрафу здійснювалось виходячи з того, що прострочення строку поставки більш як на 30 днів відбуло саме на сумі 1 934 163 грн.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичні інновації про стягнення штрафних санкцій, а саме на визначені вище суми.

Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичні інновації (04209, м.Київ, вул.Богатирська, будинок 9, ЄДРПОУ 39021866) на користь Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, будинок 25 , ЄДРПОУ 00100227) пеню в сумі 141 645,20 грн., штраф в розмірі 135 391,41 грн. та судовий збір в сумі 4155,55 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.11.2017р.

Суддя Спичак О.М.