Постанова

від 01.02.2018 по справі 910/18384/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. Справа№ 910/18384/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Юрков М.О. довіреність № 2663/10 від 30.09.2004 року;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року

у справі № 910/18384/17 (суддя: Спичак О.М.)

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації"

про 358 529,36 грн.

Встановив

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій в сумі 358 529,36 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки.

Господарський суд міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" задовольни частково своїм рішенням від 20.11.2017 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" пеню в сумі 141 645,20 грн, штраф в розмірі 135391,41 грн та судовий збір в сумі 4155,55 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 20.11.2017 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року по справі № 910/18384/17 змінити, викласти пункти 1, 2 резолютивної частини в наступній редакції: Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" пеню в сумі 173494,43 грн, штраф у розмірі 185034,93 грн та судовий збір в сумі 5377,94 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Також, скаржник, як на підставу для зміни оскаржуваного рішення вказав, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, що фактичним кінцевим строком виконання зобов'язання є саме 29.06.2017 року.

Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до свого провадження своєю ухвалою від 13.12.2017 року.

У судовому засіданні 01.02.2018 року представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду змінити.

Представник відповідача у судове засідання 01.02.2018 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №19991222.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року підлягає зміні, а апеляційна скарга Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

15.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (постачальник) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (покупець) було укладено договір поставки №02-1/4583-16 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію (за предметом закупівлі: 25.11.2 Вироби конструкційні металеві та їхні частини (44212000-9 Конструкційні вироби та їх частини, крім збірних споруд, 44212240-3) 25.11.23-60.00 Металоконструкції опор ПБ 330-7н по об'єкту "ПЛ 330 кВ Західноукраїнська - Богородчани з реконструкцією ПС 330 кВ Богородчани та ПС 750 кВ Західноукраїнська") у кількості та за переліком (номенклатурою), за ціною, характеристиками (якістю), у порядку та строки, що визначаються умовами договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату належно поставленої продукції на умовах договору.

Відповідно до п.2.3 договору, ціна договору (станом на дату його укладання) згідно зі специфікацією становить 9090 570,00 грн, в тому числі, податок на додану вартість - 1 515095,00 грн.

Згідно п.4.1 договору оплата постачальнику здійснюється шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок постачальника.

Аванс (п'ятдесят відсотків від ціни договору) сплачується постачальнику протягом п'ятнадцяти банківських днів з дати надання ним рахунку (після підписання договору); поставка продукції на суму авансового платежу здійснюється першочергово та за рахунок наданого покупцем авансу. Аванс - 4 545 285 грн, в тому числі, податок на додану вартість (20%) 757 547,50 грн. Після прийняття покупцем продукції на суму авансового платежу, він здійснює оплату прийнятої ним продукції, вартість якої непокрита авансовим платежем (подальша оплата). Подальша оплата здійснюється протягом 25 (двадцяти п'яти) банківських днів з дати підписання покупцем акту приймання-передачі продукції (партії продукції), надалі - акт, і за наданим постачальником (після підписання зазначеного Акту) оригіналом рахунка, а також з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України (п.4.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: у IV кварталі 2016р. - II кварталі 2017р. протягом 60 днів після заявки замовника (до 30.06.2017року), у кількості відповідно до додатку 1 до договору, інших умов договору, за заявками покупця, на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), за адресою (місцем) поставки (передачі) продукції відповідно до вимог покупця, зокрема, згідно з умовами додатку 1 до договору; при цьому покупець вправі завчасно, однак, не пізніше наступного дня після отримання повідомлення постачальника про готовність продукції (партії продукції) до поставки, конкретизувати (остаточно погодити) місце поставки (передачі) продукції. В заявці покупця зазначається зокрема дата та номер договору, дата та номер заявки, найменування, кількість продукції, що підлягає поставці у конкретній партії згідно з заявкою та загальна вартість такої партії продукції, строк її поставки (однак цей строк повинен бути не пізніше останнього числа строку поставки, визначеного договором, найменування одержувача продукції, адреса поставки (у разі, якщо дані щодо місця передачі продукції та / або одержувача зазнають змін); заявки надсилаються покупцем на зазначену в договорі адресу постачальника, а за визначеної сторонами потреби також з одночасним наданням факсимільного або еmail-повідомлення (згідно з даними постачальника, зазначеними у договорі). У разі неможливості для покупця прийняти продукцію про це негайно повідомляється постачальник, і в подальшому поставка продукції здійснюється виключно після надання покупцем письмового повідомлення про його можливість прийняти продукцію, зокрема за погодженою Сторонами адресою поставки, зазначеному покупцем одержувачу; постачальник повинен здійснити таку поставку (передачу) продукції протягом строку та за адресою згідно з зазначеним повідомленням. Постачальник протягом одного робочого дня з дня отримання заявки або повідомлення покупця повинен підтвердити її/його отримання (на факс та/або e-mail покупця, які будуть зазначені в заявці /повідомленні покупця). Відокремлений підрозділ покупця, який визначений як одержувач продукції, забезпечує прийняття продукції (із наданням довіреності для прийняття-передачі продукції.

За умовами п.3.1 договору, останній набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 18.08.2017 року

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у специфікації (додаток №1 до договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016 року) сторонами було погоджено асортимент та кількість товару, що поставляється за вказаним правочином.

Додатковою угодою №1 від 19.12.2016 року до договору №02-1/4583-16 від 15.12.2016 року було внесено зміни. Зокрема, визначено, що ціна договору становить 9 090 566,10 грн., в тому числі, податок на додану вартість в сумі 1 515 094,35 грн, а сума авансу складає 4 545283,05 грн, в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 757547,18 грн.

27.04.2017 року Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" заявку №01/4526 на поставку металоконструкцій за договором №02-1/4583-16 від 15.12.2016 року.

Листом №36 від 28.04.2017 року відповідачем підтверджено обставини отримання вказаного замовлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з умов укладеного між сторонами правочину та з огляду на вимоги чинного законодавства, строк виконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару - настав.

Наразі, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок суду першої інстанції, що фактичним кінцевим строком виконання зобов'язання є саме 29.06.2017 року, а не 26.06.2017 року на чому наполягав позивач, з огляду на наступне.

Як було встановлено вище, 27.04.2017 року відповідачу було виставлено заявку №01/4526 на поставку металоконструкцій за договором.

Відповідно до п. п. 6.1 договору постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: у IV кварталі 2016 року - II кварталі 2017 року протягом 60 днів після заявки замовника (до 30.06.2017).

Тобто, передбачено обов'язок постачальника поставити продукцію протягом 60 днів після заявки замовника(в даному випадку до 26.06.2017 року), але не пізніше 30.06.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем товар було поставлено з порушенням наведеного вище строку, зокрема, поставлено товар у відповідності до наступних актів приймання-передачі: б/н від 22.06.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 27.06.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 06.07.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 07.07.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 10.07.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 10.07.2017 року на суму 644 721 грн, б/н від 11.07.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 13.07.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 17.07.2017 року на суму 644 721 грн, б/н від 19.07.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 27.07.2017 року на суму 709193,10 грн, б/н від 31.07.2017 року на суму 644721 грн, б/н від 02.08.2017 року на суму 644721 грн, від 02.08.2017 року на суму 644721 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.9.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором. За порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості продукції, строк поставки якої порушений, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити штрафу розмірі семи відсотків від вказаної суми.

З огляду на те, що пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, позивач має право на нарахування пені за прострочення відповідачем строків поставки товару за договором.

День фактичного виконання зобов'язання не включається в період часу, за який нараховується пеня.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 року №3-88гс1).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань перед позивачем щодо строків поставки продукції, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу та пені.

Київський апеляційний господарський суд перевіривши розрахунок пені та штрафних санкцій дійшов висновку щодо обґрунтованості розрахунку позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 173494,43 грн та штраф в розмірі 185034,93 грн (в строк з 27.04.2017 року по 26.06.2017 року).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Господарський суд міста Києва невірно визначив суму пені та штрафу, яка підлягала стягненню з відповідача.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року підлягає зміні шляхом викладення його резолютивної частини в іншій редакції, з підстав неповного з'ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - задоволенню.

Відповідно п. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року у справі №910/18384/17 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (04209, м. Київ, вул.. Богатирська, 9, код ЄДРПОУ 39021866) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) пеню в сумі 173494,43 (сто сімдесят три тисячі чотириста дев'яносто чотири гривні 43 копійки), штраф у розмірі 185034,93 (сто вісімдесят п'ять тисяч тридцять чотири гривні 93 копійки) та судовий збір в сумі 5377,94 грн (п'ять тисяч триста сімдесят сім гривен 94 копійки)

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (04209, м. Київ, вул.. Богатирська, 9, код ЄДРПОУ 39021866) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 5915,74 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривен 74 копійки) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, в порядку встановленого ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

6. Матеріали справи №910/18384/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

повний текст судового рішення складено 09.02.2018 року.