Ухвала

від 13.11.2017 по справі 5/127-б-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

13 листопада 2017 року Справа № 5/127-Б-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. про визнання частково недійсним договору поруки № 6907Р5 від 02.07.2007 в сумі 311 125,43 грн. у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина", м. Херсон,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина", м. Херсон,

про банкрутство

за участю представників сторін:

від кредиторів: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" - Зіньковська О.О., довіреність № 010-01/439 від 06.02.2017;

від боржника: ліквідатор Акопян Г.Г., представник ліквідатора Акопяна Г.Г. - Мітяєв С.В., довіреність б/н від 06.06.2017;

в с т а н о в и в:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 03.07.2008 боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Витарина", м. Херсон, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Повноваження ліквідатора відповідно до ухвали господарського суду від 19.10.2011 виконує арбітражний керуючий Акопян Г.Г.

Ухвалами господарського суду строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора неодноразово продовжувався.

Під час здійснення ліквідатором своїх обов'язків від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина" арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. 11.08.2017 до господарського суду надійшла заява, відповідно до якої ліквідатор просить визнати частково недійсним на суму 311 125,43 договір поруки № 6907Р5 від 02.07.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Витарина" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Херсоні.

Ухвалою від 15.08.2017 вказану заяву ліквідатора прийнято до провадження, відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Витарина" сплату судового збору до прийняття судового рішення та призначено судове засідання для розгляду заяви ліквідатора.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником. Спір розглядається та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство у межах справи про банкрутство.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва за клопотанням сторін для надання додаткових доказів та пояснень, вивчення наданих додаткових доказів.

В судовому засіданні ліквідатор арбітражний керуючий Акопяна Г.Г. та представник ліквідатора підтримали заяву про визнання частково недійсним договору поруки № 6907Р5 від 02.07.2007 в сумі зобов'язання 311 125,43грн. та просили суд її задовольнити.

Відповідно до позовної заяви ліквідатор стверджує, що виконуючи свої повноваження встановив, що ТОВ Витарина 02.07.2007 уклало з ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в місті Херсоні (далі - Банк) договір поруки № 6907Р5 (додаток 1). Відповідно до умов цього договору, ТОВ Витарина зобов'язалося солідарно відповідати перед Банком в сумі 987 040,97 грн. за зобов'язаннями поручителя ДДЕА Асканія-Нова , який знаходився в процедурі банкрутства. Ці зобов'язання ДДЕА Асканія-Нова взяла на себе як майновий поручитель щодо забезпечення виконання зобов'язань іншої юридичної особи - позичальника Банку за кредитною угодою № 01-УК від 10.04.2000 - ТОВ фірми Універсал-Юг . В свою чергу, Банк взяв на себе зобов'язання передати позивачеві наявні у Банку права вимоги до ДДЕА Асканія - Нова .

В процесі виконання умов договору поруки ТОВ Витарина перерахувало на користь Банку 730 000,00 грн., двома платежами:

- за меморіальним ордером № 1227 від 10.08.2007 грошову суму 680 000,00 грн. з призначенням платежу Погашення сумнівної заборгованості за кредитним договором № 6900К8/1\т від 10.04.2000 . В реєстрі платіжних документів банку призначення платежу визначено як Погашення заборгованості ТОВ фірми Універсал-Юг згідно договору поруки від 02.07.2007 року ;

- згідно заяви на переказ готівки № 111 від 02.07.2007 року від імені ТОВ Витарина до банку внесено готівкові кошти в сумі 50 000,00 грн. з і призначенням платежу Погашення проблемної заборгованості ТОВ фірми і Універсал-Юг згідно договору поруки від № 6907Р5 від 02.07.2007 .

Однак, зобов'язання Банку за договором виконані частково. Так, при реалізації отриманих за договором поруки прав ТОВ Витарина ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 у справі № 12/141-Б і про банкрутство ДДЕА Асканія-Нова (додаток 2) було здійснено заміну кредитора та залучено ТОВ Витарина , як правонаступника кредитора - Банка до участі у справі з правами сторони (кредитора) за грошовими вимогами в розмірі лише 418 874,57 грн., які були підтверджені належними доказами стосовно боргу ДДЕА Асканія - Нова . В іншій частині грошові вимоги були відхилені на суму 311 125,43 грн., оскільки суд встановив відсутність правових підстав для їх визнання.

Вказана ухвала Одеським апеляційним господарським судом 22.10.2014 та постановою Вищого Господарського суду України від 25.02.2015 залишена без змін. При цьому, у постанові Вищого господарського суду України зазначено, що вказана заміна правонаступника на ТОВ Витарина в сумі 418 874,57 грн. є правомірною, оскільки в іншій частині вимог товариства на момент укладення з банком договору поруки від 02.07.2007 стосовно права вимоги до ДДЕА Асканія-Нова відповідні зобов'язання останньої були припиненими.

Припинення зобов'язань полягає в тому, що Банк не міг передати на користь ТОВ Витарина право вимоги, як до ТОВ Універсал-Юг , так і до ДДЕА Асканія-Нова , яке погашено відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області у справі № 6/81-Б від 14.04.2005, яким затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Вимоги Банку до ТОВ Універсал-Юг у справі № 6/81-Б є погашеними у встановленому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Ця ухвала оскаржена Банком не була, набрала законної сили у справі № 6/81-Б з 14.04.2005, саме з цієї дати зобов'язання ДДЕА Асканія-Нова перед Банком за ТОВ Універсал-Юг , як поручителя, є припиненим.

Отже, вказаними судовими рішеннями Господарського суду Херсонської області, Одеського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України встановлено, що у Банку не було достатньої правової підстави включати до Договору поруки № 6907Р5 від 02.07.2007 умову про передачу права вимоги в сумі, що перевищувала дійсні права у розмірі 418 874,57 грн., оскільки інші права на час укладання договору поруки були погашені, тобто не існували, були припиненими.

Ліквідатор, обґрунтовуючи своє право на таку заяву, зазначає, що вказаний Договір поруки № 6907Р5 від 02.07.2007 завдає збитків ТОВ Витарина , оскільки факт безпідставного отримання відповідачем коштів встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, є преюдиціальними, а сам договір поруки № 6907Р5 від 02.07.2007, який, в установленій судовими рішеннями частині, укладений без наявних правових підстав, недійсним не визнавався, тому його необхідно визнати недійсним на суму 311 125,43 гривень. Можливість визнання його недійсним наявна за декількома варіантами. Зокрема, відповідно до приписів ст. 83 ГПК України, згідно якої господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, а також виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів і про це є клопотання заінтересованої сторони. Однак, при розгляді вказаного питання судами такі рішення не приймалися. Також, відповідно до припису ч. 1 ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його І частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Банк включив до Договору поруки № 6907Р5 від 02.07.2007 вимогу в сумі 311 125,43 грн., знаючи про відсутність правових підстав для їх включення, що є підставою для застосування правових наслідків вчинення правочину під впливом обману.

Відповідно до припису ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Також, приписом ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Заперечуючи на відзив Банка ліквідатор додатково зазначив, що ТОВ Витарина вважає, що заперечення АТ Укрексімбанк є безпідставними та такими, що не повинні братися судом до уваги, зважаючи на наступне.

Так, АТ Укрексімбанк в своєму відзиві зазначає, що ТОВ Витарина в обґрунтування заяви про визнання частково недійсним Договору поруки № 6907Р5 від 02.07.2007 (далі - Договір поруки) в сумі 311 125,43 грн. посилається на правову оцінку судом фактів, що не може бути прийнято судом, як доказ без доведення у розумінні припису статті 25 Господарського процесуального кодексу України. Також, АТ Укрексімбанк зазначає, що ТОВ Витарина не надає суду інших доказів, які б доводили факт визнання недійсним Договору поруки або припинення зобов'язань за ним.

Щодо вказаного вище АТ Укрексімбанк слід зазначити наступне.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статтей 124, 129 Конституції України рішення суду, що набуло законної сили має статус загальнообов'язкового.

В свою чергу, згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 зі справи Совтрансавто-Холдинг проти України , визначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів .

Принцип верховенства права закріплений статтею 8 Конституції України. Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

Виходячи із змісту абзацу третього статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини щодо припинення зобов'язань ТОВ Витарина до ДДЕА Асканія-Нова на суму 311 125,43 грн., які встановлені ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.08.2014, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у справі № 12/141-Б про банкрутство ДДЕА Асканія-Нова є такими, що не підлягають доведенню.

Таким чином, взявши до уваги обставини встановлені рішеннями судів трьох інстанцій, які набрали законної сили, враховуючи загальнообов'язковий статус вказаних рішень, не ставлячи під сумів рішення судів та відповідно принципу верховенства права, такі обставини не повинні доказуватися при розгляді справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа.

Тобто, при розгляді заяви ліквідатора ТОВ Витарина , в якому беруть участь ті самі особи, що і в розгляді вищевказаної справи № 12/141-Б, обставини щодо припинення зобов'язань ТОВ Витарина за Договором поруки на суму 311 125,43 грн. та визнання в цій сумі частково недійсним Договір поруки не доказуються.

АТ Укрексімбанк в своєму відзиві зазначає, що саме по собі прийняття господарським судом постанови про визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та відповідно не припиняє договори поруки.

Щодо вказаного вище АТ Укрексімбанк ліквідатор зазначає наступне.

Визнання підприємства банкрутом не припиняє правовідносин сторін, однак, ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута є такою, що припиняє правовідносини чи зобов'язання.

Більш того, відповідно до припису частини шостої статті 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції чинній до 19.01.2013, за якою здійснювалося провадження у справі № 6/81-Б про банкрутство ТОВ Універсал-Юг ) вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

АТ Укрексімбанк був кредитором ТОВ Універсал-Юг у справі № 6/81-Б про банкрутство. Як вбачається з відзиву, АТ Укрексімбанк намагається приховати те, що зазначеними рішеннями суддів встановлені факти погашення (тобто припинення права на грошові вимоги) банку до ТОВ Універсал-Юг , який відбувся на підставі ухвали Господарського суду Херсонської області у справі № 6/81-Б від 14.04.2005, яким затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Ця ухвала не була оскаржена АТ Укрексімбанк , як кредитором у справі № 6/81-Б про банкрутство ТОВ Універсал-Юг , набрала законної сили з 14.04.2005, саме з цієї дати зобов'язання ДДЕА Асканія-Нова перед АТ Укрексімбанк за ТОВ Універсал-Юг , як поручителя, є припиненим.

АТ Укрексімбанк пропонує суду погодитись з тим, що кредиторські вимоги АТ Укрексімбанк до ТОВ Універсал-Юг не є погашеними внаслідок затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, чим ставить під сумнів рішення суду, яке вступило в законну силу.

Більш того, АТ Укрексімбанк бажає визнати факт припинення зобов'язань ТОВ Універсал-Юг не з 14.04.2005, а з 23.12.2010 - дати внесення в ЄДРПОУ відомостей про припинення ТОВ Універсал-Юг , на підставі ухвали суду від 14.04.2005, у зв'язку з банкрутством.

Вказане суперечить не тільки Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції чинній до 19.01.2013, за якою здійснювалося провадження у справі № 6/81-Б про банкрутство ТОВ Універсал-Юг ), а й Конституції України, верховенству права, принципу правової певності та іншому законодавству.

Слід зазначити, що системний аналіз положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом України в постановах ви 13.04.2016 у справі № 908/4804/14 та від 16.11.2016 у справі № 908/560/16.

Таким чином, АТ Укрексімбанк хоче довести, що ТОВ Універсал-Юг після ухвали про його ліквідацію від 14.04.2005 міг бути учасником господарських відносин, зокрема передати свої борги (які погашені) третім особам, в даному випадку ТОВ Витарина . Вказавши, що юридична особа ТОВ Універсал-Юг не була припинена після прийняття ухвали Господарським судом Херсонської області у 2005 році, а право вимоги до ТОВ Універсал-Юг не є погашеними, АТ Укрексімбанк пропонує погодитись з тим, що ТОВ Універсал-Юг починаючи з 14.04.2005 до 23.12.2010 було діючим підприємством, яке могло набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, самостійно брати участь у правовідносинах тощо. Така позиція вважається хибною.

Також, саме АТ Укрексімбанк не могло передати на користь ТОВ Витарина право вимоги, як до ТОВ Універсал-Юг , так і до ДДЕА Асканія-Нова , право вимоги, яке відповідно до цієї ж ухвали Господарського суду Херсонської області від 14.04.2005, воно є погашеним (припиненим). Не може особа, яка не має матеріальних прав, передати їх іншій особі.

Тобто, в силу ухвали Господарського суду Херсонської області у справі № 6/81-Б про банкрутство ТОВ Універсал-Юг , яка набрала законної сили з 14.04.2005, борг в сумі 311 125,43 грн., який погашений з 14.04.2005, не може бути включеним до Договору поруки.

Отже, вказаними судовими рішеннями (Господарського суду Херсонської області, Одеського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України), встановлено, що у АТ Укрексімбанк не було достатньої правової підстави включати до Договору поруки умову про передачу права вимоги в сумі 311 125,43 грн., що перевищувала дійсні права у розмірі 418 874,57 грн., оскільки інші права на час укладання Договору поруки були погашені, тобто не існували, були припиненими.

Окрім того, АТ Укрексімбанк в своєму відзиві зазначає, що зокрема, у 2009 році суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Витарина до АТ Укрексімбанк про визнання недійсним Договору поруки, а Верховний суд України постановою від 07.06.2017 встановив, що Договір поруки недійсним не визнано, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо вказаного вище АТ Укрексімбанк зазначає, що Договір поруки, укладений між ТОВ Витарина та АТ Укрексімбанк та всі його додатки дійсні та діють до повного його виконання.

Передача права вимоги АТ Укрексімбанк до ДДЕА Аканія-Нова на користь ТОВ Витарина за Договором поруки виконана частково на суму 418 874,57 гривень. В частині передачі права вимоги на суму 311 125,43 грн. договір поруки виконанню не підлягає.

Суть справи, яка розглядалася Господарським судом Херсонської області, а потім Запорізьким апеляційним господарським судом була про визнання недійсним Договору поруки повністю. Натомість, за заявою ліквідатора ТОВ Витарина розглядається визнання частково недійсним Договір поруки в сумі 311 125,43 грн., оскільки Договір поруки повинен бути визнаний недійсним частково, а саме на суму 311 125,43 грн., яка включена до Договору поруки без достатньої правової підстави. В іншій частині Договір поруки підлягає виконанню.

АТ Укрексімбанк в своїх доповненнях до відзиву зазначає, що часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Щодо вказаного вище АТ Укрексімбанк ліквідатор зазначає наступне.

Договором поруки від встановлено зобов'язання ТОВ Витарина (Поручитель) перед АТ Укрексімбанк (Кредитор) солідарно відповідати у повному обсязі за виконання ДДЕА Асканія-Нова (Боржник) своїх зобов'язань перед АТ Укрексімбанк (Кредитором) відповідно до умов договорів. На дату укладання договору сума зобов'язань Позивача (Поручителя) перед Відповідачем (Кредитором) склала: 987 040,97 гривень.

Договір поруки є дійсним та недійсним судом не визнавався.

В процесі виконання умов договору поруки ТОВ Витарина перерахувало на користь АТ Укрексімбанк 730 000,00 гривень.

Правовою підставою для взяття на себе господарського (цивільного) зобов'язання є наявне (зустрічне) цивільне право, яке може бути відчужене його власником. У даному випадку АТ Укрексімбанк , не будучи правовласником, видав за дійсне право вимоги яке юридично було погашено (припинено, не існувало).

Таким чином, АТ Укрексімбанк діяв недобросовісно при укладенні Договору поруки з ТОВ Витарина .

У Договорі поруки відсутні відомості про наявність ухвали Господарського суду Херсонської області від 14.04.2005, якою припинено (погашено) зобов'язання боржника. Цей факт вказує, що сторона договору ТОВ Витарина було введено в оману, щодо предмету зобов'язання - Договорів застави від 10.04.2000, 19.04.2000, 27.04.2000, які укладені в забезпечення зобов'язання ТОВ Універсал-Юг по кредитній угоді від 10.04.2000.

Отже, грошові кошти в сумі 311 125,43 грн. включені до Договору поруки безпідставно.

Виходячи з того, що фактичні обставини безпідставного набуття АТ Укрексімбанк грошових коштів у сумі 311 125,43 грн. встановлені судовими рішеннями, а Договір поруки в частині цих коштів не дійсним не визнавався, на підставі частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України. ТОВ Витарина просило Господарський суд міста Києва, приймаючи рішення у справі № 923/1233/15 за позовом ТОВ Витарина до АТ Укрексімбанк про стягнення 311 125,43 грн., визнати не дійсним Договір поруки, укладений 02.07.2007 між ТОВ Витарина та АТ Укрексімбанк на суму зобов'язань ТОВ Витарина у розмірі - 311 125,43 гривень.

Вказане клопотання викладено ТОВ Витарина у відзиві № 02-01/(923/1233/15)/1-02 від 01.03.2016 (додаток 1) на відзив АТ Укрексімбанк . який надано представнику АТ Укрексімбанк Кірієнку А.В. та до суду через канцелярію, про що поставлені відповідні відмітки.

Викладене у відзиві ТОВ Витарина на відзив АТ Укрексімбанк клопотання розглянуто не було та відповідно в рішенні суду не відображено.

Таке ж клопотання було заявлено ТОВ Витарина до Київського апеляційного господарського суду при оскарженні рішення місцевого суду та наданні додаткових пояснень № 02-01/(923/1233/15)/1-06 від 31.05.2016 (додаток 2) до апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2016 року у справі № 923/1233/15.

Вказані додаткові пояснення також було надано представнику АТ Укрексімбанк Кірієнку А.В. та до суду через канцелярію, про що поставлені відповідні відмітки.

Однак, Господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд не взяли до уваги вказані клопотання ТОВ Витарина , не створили передумов для застосування ст. 1212 ЦК України, про що просив позивач, договір поруки частково недійсним не визнали, стягнувши при цьому суму 311 125,43 гривень.

Як зазначено у пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті Господарського процесуального кодексу України).

Вищий господарський суд України та Верховний суд України розглядали справу № 923/1233/15 по суті стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 311 125,43 гривень.

Лише Верховний суд України зробив висновок щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України та зазначив, що дану норму не можна застосовувати до договірних відносин.

Таким чином, у зв'язку з закінченням розгляду справи № 923/1233/15 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 311 125,43 грн. з АТ Укрексімбанк за позовом ТОВ Витарина та не визнанням в межах вказаної справи Договір поруки частково недійсним в сумі 311 125,43 грн., ТОВ Витарина звернулося для визнання його недійсним у справі № 5/127-Б-08 про банкрутство ТОВ Витарина .

Таким чином, ліквідатор вважає, що вимоги є обґрунтованими. Стосовно строків позовної давності ліквідатор вважає, що перебіг строків слід відраховувати від дня винесення Господарським судом Херсонської області ухвали від 11.08.2014 у справі № 12/141-Б І про банкрутство ДДЕА Асканія-Нова , якою визнано право вимоги Банку в розмірі лише на 418 874,57 грн., а в частини грошових вимог на суму 311 125,43 грн., оскільки суд встановив відсутність правових підстав для їх визнання. Як стверджує ліквідатор, з цього дня боржнику стало відомо про порушення свого права, отже, ця заява про визнання недійсним частково правочину подана в останній день строку 11.08.2017, а тому має розглядатися судом, просить заяву задовольнити.

Представник Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області підтримав заяву ліквідатора, вважає її обґрунтованою, просить задовольнити вимоги.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" заперечувала щодо задоволення заяви про визнання частково недійсним договору поруки № 6907Р5 від 02.07.2007 в сумі 311 125,43грн. з підстав викладених у відзиві на заяву ліквідатора, заявила про застосування строків позовної давності, у задоволення заяви просить відмовити.

Відповідно до відзиву та додаткових пояснень до нього Банк заперечує проти вимог ліквідатора з наступних мотивів. Банк вважає, що з вказаними твердженнями Відповідача погодитись не може. Підтверджує, що 10.04.2000 між Відповідачем та ТОВ Універсал - Юг (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір №01 -УК (далі - Кредитний договір). На забезпечення виконанні зобов'язань Позичальника за вказаним кредитним договором між Відповідачем та ДДЕА Асканія-Нова було укладено договори застави від 10.04.2000, 19.04.2000, 27.04.2000 (далі - Договори застави). Крім того, 02.07.2007 між Позивачем (поручитель) та Відповідачем (кредитор) було укладено договір поруки №6907Р5 від 02.07.2017 (далі - Договір поруки) за умовами якого, позивач зобов'язався солідарно відповідати перед банком за виконання зобов'язань ДДЕА Асканія-Нова за Договорами застави, укладеними на забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором. За вказаний Договором поруки Позивач прийняв на себе зобов'язання солідарно відповідати за ДДЕА Асканія-Нова перед Відповідачем за виконання зобов'язань за Договорами застави на загальну суму 987040,97 грн.

За змістом п.п. 3.1, 3.2 Договору поруки після виконання зобов'язання перед кредитором за цим Договором поручитель має право отримати всі документи, що підтверджують вимогу кредитора до боржника за зобов'язаннями за договорами застави. Після виконання зобов'язання перед кредитором за цим Договором до поручителя переходять усі права кредитора за договорами застави у розмірі виконаного зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, Відповідачем було звернено стягнення на предмет застави за договором застави від 10.04.2000. Рішенням господарського суду Херсонської області у справі від 16.05.2003 №10/158 позовна заява Відповідача була задоволена, стягнуто на користь останнього 417174,51 грн. та сплачене державне мито у розмірі 1700,00 грн.

За договорами застави від 19.04.2000 року та від 27.04.2000 року банк стягнення на предмет застави до дня порушення справи про банкрутство ДДЕАФ Асканія-Нова не звертав.

На виконання зобов'язань за Договором поруки Позивачем було перераховано Відповідні грошові кошти частково, у сумі 730000,00 грн., в т.ч.: 10.08.2007 - 680000,00 грн. 02.07.2007 - 50000,00 грн.

Таким чином, правовою підставою для перерахування Позивачем Відповідачу зазначенні вище грошових коштів був укладений між сторонами Договір поруки за фактом невиконання забезпеченого порукою зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.04.2005 у справі № 6/81-Б було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а Позичальника ліквідовано у зв'язку з банкрутством. Але згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців лише 23.12.2010 проведено державну реєстрацію припиненні Позичальника у зв'язку з банкрутством.

Як вбачається з ухвали господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 у справі №12/141-Б, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2014, постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2015р., предметом судового розгляду у даній справі було здійснення заміни кредитора - Відповідача в частині грошових вимог у сумі 730000,00 грн. у справі про банкрутство ДДЕА Асканія - Нова на нового кредитора Позивача.

Наводячи вказані судові рішення як докази, що на переконання Позивача у розумінні ст.3 ГПК України мають преюдиціальний характер, останній звертає увагу суду, на те, що грошові кошти у сумі 311125,43 грн. сплачені Позивачем Відповідачу безпідставно. На думку Позивача безпідставність сплати грошових коштів полягає у тому, що попередніми судовими рішеннями було встановлено, що внаслідок визнання ТОВ Універсал - Юг банкрутом та його ліквідацією, з 14.04.2005 припинились зобов'язання останнього за Кредитним договором, та відповідно до ст. 593 ЦК України припинились зобов'язання ДДЕА Асканія-Нова за Договорами застави. Позивач стверджує, що оскільки з 14.04.2005 зобов'язань ТОВ Універсал - Юг за Кредитним договором не існувало внаслідок його ліквідації, то на час укладення договору поруки від 02.07.2007 заборгованість грошового характеру ДДАЕ Асканія-Нова перед Відповідачем становила тільки 418874,57 грн. (згідно рішення господарського суду Херсонської області у справі від 16.05.2003 № 10/158), заборгованість у сумі 311125,43 грн. є погашеною внаслідок визнання 14.04.2005 ТОВ Універсал - Юг банкрутом та його ліквідацією.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Таким чином, Позивач в обґрунтування своїх доводів у позовній заяві посилається саме на висновки господарських судів щодо суми грошових вимог у розмірі 311125,43 грн. на яку Позивач не може бути правонаступником Відповідача у справі № 12/141-Б про банкрутство ДДЕА Асканія-Нова , тобто посилається на правову оцінку судом фактів, що не може бути прийнято судом, як доказ без доведення у розумінні ст. 35 ГПК України. Інших доказів, які б доводили факт визнання недійсним Договору поруки або припинення зобов'язань за ним, Позивач суду не надає.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5, ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Слід зазначити, що висновки Верховного суду України щодо припинення зобов'язань за договором поруки внаслідок визнання боржника банкрутом, відрізняються від тих висновків, які зроблені в ухвалі господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 у справі №12/141-Б, постанові Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2014, постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у цій же справі.

Так, в ухвалі від 15.12.2010 р. Верховний суд України дійшов висновку що, за положеннями ст. ст. 559, 609 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, саме по собі прийняття господарським судом постанови про визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та відповідно не припиняє договори поруки.

Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.04.2005р. у справі № 6/81-Б було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а ТОВ Універсал - Юг ліквідовано у зв'язку з банкрутством.

В той же час, Договір поруки між Позивачем та Відповідачем був укладений 02.07.2007р., грошові кошти Позивачем були перераховані 10.08.2007р. та 02.07.2007р. Тобто, на час укладення Договору поруки та перерахування Відповідачу коштів, ТОВ Універсал - Юг не було ліквідовано, оскільки запис про його припинення до єдиного державного реєстру внесено 23.12.2010, а відтак зобов'язання останнього за Кредитним договором та зобов'язання Позивача за Договором поруки припинені не були, а отже і існувала підстава для сплати Позивачем Відповідачу грошових коштів у розмірі 730000.00 грн.

Постановою Верховного суду України від 07.06.2017 по справі №923/1233/15 (сторонами по справі були Позивач та Відповідач) встановлено, що запис про ліквідацію ТОВ Універсал Юг внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - 23.12.2010 року. Отже, Верховний суд в цій справі встановив: на час укладення Договору поруки між АТ Укрексімбанк і ТОВ Витарина запис про ліквідацію ТОВ Універсал-Юг до Реєстру внесено не було; за Договором поруки ТОВ Витарина поручилося за виконання зобов'язань саме ДДЕАФ Асканія-Нова ; факт дійсності Договору поруки підтверджено судовими рішеннями в інших справах, які набрали законної сили у 2008 та 2009 роках, зокрема, у 2009 році суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Вітарина до ПАТ Ексімбанк і ДДЕАФ Асканія-Нова про визнання недійсним Договору поруки, який також було обґрунтовано ліквідацією позичальника за Кредитним договором (ТОВ Універсал-Юг ) та відсутністю у зв'язку із цим дійсної вимоги кредитора станом на день укладення Договору поруки.

Верховним судом України постановою від 07.06.2017 також встановлено, що між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено Договір поруки, забезпечене порукою зобов'язання не виконано, спірні кошти сплачено поручителем на виконання Договору поруки, який недійсним не визнано, то такі кошти набуто кредитором (АТ "Укрексімбанк) за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК як безпідставне збагачення.

Крім того судом було розглянуто питання застосування строків позовної давності за вказаної вимоги та зазначено, що за змістом ст.ст. 256, 257, 261, 262, 267 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виконавши зобов'язання боржника перед АТ Укрексімбанк і набувши прав кредитора за договорами застави відповідно до Договору поруки, ТОВ Витарина не було позбавлено права задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна в розмірі виконаного зобов'язання у межах строку позовної давності.

Як вбачається із висновків Верховного суду України, які містяться зокрема в постанові від 23.09.2015р. у справі № 6-466цс15 відповідно до вимог частин першої, другої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Правовий аналіз норм ч. 1 та ч. 2 ст. 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням п. З ч. 1 ст. 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Тобто, часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.08.2009р. у справі №4/99-пд-09, ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.04.2013р. у справі №5/127-5-08 встановлено факт того, що договір поруки №6907Р5 від 02.07.2007р. укладено до ліквідації та виключення з ЄДР ТОВ Універсал - Юг . Відтак, у відповідності до висновків Верховного суду України у справі від 23.09.2015р. у справі №6-466цс15, ТОВ Витарина права вимоги до ТОВ Універсал - Юг за вказаним договором поруки отримати не могло не з підстав припинення такого права через ліквідацію позичальника, а через те, що зобов'язання за договором поруки ТОВ Витарина було виконано частково, у сумі 730 000,00 грн., а не в повній, яка зазначена у ст. 1 договору поруки (987040,97 грн.).

Таким чином, висновки, які містяться в зазначеній постанові Запорізького апеляційного господарського суду, також наведено і господарським судом Херсонської області, в ухвалі від 25.04.2013р. у справі №5/127-Б-08, відповідно до яких: Судом встановлено, що оспорюваний договір поруки укладено до ліквідації та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позичальника (ТОВ Універсал - Юг ) та укладення договору поруки відповідно до внутрішньої волі та вільному волевиявленні боржника ТзОВ Витарина . Більш того, з постанови апеляційної інстанції вбачається факт визнання правомірності укладення договору поруки та сплати ТзОВ Витарина коштів банку і Державною дослідно - експерементальною агрофірмою Асканія-Нова . Також, правомірність укладення договору поруки та сплати боржником ТзОВ Витарина коштів банку встановлено судом і під час розгляду справи № 22а-5800/2008 р. за позовом ДП1у м. Херсоні до ТзОВ Витарина та ВАТ Укрексімбанк про застосування наслідків нікчемного правочину, у задоволенні якого позивачу відмовлено і ухвалою апеляційної інстанції від 09.02.2010 р. рішення місцевого суду залишено в силі .

З положень ч. І, п. 1, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст.1212 ЦК України випливає, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це! відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою виникнення цивільних прав та обов'язків між учасниками правочину. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у договірних відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених цивільним та господарським законодавством України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Як було зазначено вище підставою для перерахування Позивачем Відповідачу грошових коштів у сумі 730000,00 грн. був укладений Договір поруки. Оскільки між Позивачем та Відповідачем правовідносини носили договірний характер, що пов'язані з укладенням Договору поруки, а останній на сьогоднішній день в порядку, встановленому процесуальний законодавством України недійсним не визнаний, порука за ним не припинена, Позивав позбавлений права вимагати від Відповідача повернення 311125,43 грн.

В позовній заяві Позивач також зазначив, що Відповідач включив до Договору поруки вимогу в сумі 311 125.43грн, знаючи про відсутність правових підстав для їх включення, що є підставою для застосування правових наслідків вчинення правочину під впливом обману. Але таке ствердження є неприпустими та безпідставним.

Так згідно, з підпункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

За аналогією, відповідно до підпункту 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарський договорів) недійсними, у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти, умисне введення в оману представника підприємства, установи організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а і наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Але позивачем не доведено наявність введення його в оману, щодо обставин, які мають істотне значення, крім того, введення нібито в оману, спростовується рішеннями суду в том числі Верховного суду України від 07.06.2017 по справі №923/1233/15. Окрім того, ухвалою господарського суду міста Києва, на виконання постанови Верховного суду від 07.06.2017 року по справі №923/1233/15 винесено ухвалу, про видачу наказу в поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016, яким визначено Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина" на користь публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Державний експортно-імпортний банк України" 311 125, 27 грн. Наказ виданий 10.08.2017 року.

Крім того, Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18 червня 2008 року у справі № 14/246-АП-08 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до ТОВ Витарина і ВАТ Ексімбанк , за участю третьої особи - ДДЕАФ Асканія-Нова , про застосування наслідків нікчемності Договору поруки шляхом стягнення на користь держави 680 000,00 грн. (обґрунтованим сумнівами щодо реальної сплати грошових коштів, завданням збитків державному банку, порушенням публічного порядку при укладенні договору, конфлікту з інтересам держави і суспільства тощо) відмовлено повністю. Суд виходив із того, то Договір поруки укладено відповідно до вимог чинного законодавства України, він набув чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діяв до 2 липня 2008 року, тобто договір визнаний дійсним і в задоволені позовних вимог про застосування наслідків його недійсності та стягнення з банку відповідної суми коштів відмовлено.

Таким чином, на думку Банку, Договір поруки №6907Р5 від 02.07.2007 укладений між ТОВ Витарина та АТ Укрексімбанк в частині сплати Банку суми 311 125,43 гривень відповідає вимогам чинного законодавства, що підтверджується рядом ухвалених рішень суду, в тому числі Верховного суду України і не підлягає визнанню недійсним, в тому числі частково.

Дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників процесу, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Як встановлено судом у цій справі та встановлено судами при розгляді інших господарських справ (спорів) між цими ж сторонами, заявником (позивачем) ТОВ Витарина та відповідачем ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в місті Херсоні, укладено 02.07.2007 договір поруки за № 6907Р5. Відповідно до умов цього договору, ТОВ Витарина зобов'язалося солідарно відповідати перед Банком в сумі 987 040,97 грн. за зобов'язаннями поручителя ДДЕА Асканія-Нова , який знаходився в процедурі банкрутства. Ці зобов'язання ДДЕА Асканія-Нова взяла на себе як майновий поручитель щодо забезпечення виконання зобов'язань іншої юридичної особи - позичальника Банку за кредитною угодою № 01-УК від 10.04.2000 - ТОВ фірми Універсал-Юг . В свою чергу, Банк взяв на себе зобов'язання передати позивачеві наявні у Банку права вимоги до ДДЕА Асканія-Нова .

В процесі виконання умов договору поруки ТОВ Витарина перерахувало на користь Банку 730 000,00 грн..

Постановою Господарського суду Херсонської області від 03.07.2008 ТОВ "Витарина" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідаторами у справі неодноразово заявлялися вимоги про визнання недійсним вказаного договору поруки за № 6907Р5 від 02.07.2007 року. Зокрема, питання дійсності договору розглянуто у справах: №4/99-пд-09, в якій постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.08.2009 у задоволенні позову відмовлено; у справі про банкрутство № 5/127-Б-08 ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.04.2013 у задоволенні заяви ліквідатора відмовлено.

У справі № 14/246-АП-08 Господарський суд Херсонської області розглянув адміністративну справу за позовом ДПІ у м. Херсоні, за участю ТОВ "Витарина" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ВАТ "Укрексімбанк" у м. Херсоні про застосування наслідків нікчемності правочину шляхом стягнення на користь держави 680000,00 грн., у якій постановою від 18.06.2008 у позові відмовив.

Востаннє питання про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 311 125,43 гривень як безпідставно отриманих відповідачем від позивача, розглянуто у справі №923/1233/15, у задоволенні позову відмовлено, у тому числі з підстав втрати права на судовий захист через пропуск строків позовної давності.

Зокрема, Постановою Верховного суду України від 07.06.2017 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 22.11.2016 року, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2016 залишено в силі. За змістом постанови ВСУ зазначено, що У справі, яка розглядається, предметом позову є стягнення коштів з ПАТ Ексімбанк , які ТОВ Витарина вважає безпідставно набутими з огляду на те, що позивач як поручитель, виконавши зобов'язання, забезпечене порукою, набув прав кредитора у цьому зобов'язанні, проте не може задовольнити свої вимоги внаслідок ліквідації ТОВ Універсал-Юг . Суд встановив: на час укладення Договору поруки між ПАТ Ексімбанк і ТОВ Витарина запис про ліквідацію ТОВ Універсал-Юг до Реєстру внесено не було; за Договором поруки ТОВ Витарина поручилося за виконання зобов'язань саме ДДЕА Асканія-Нова ; факт дійсності Договору поруки підтверджено судовими рішеннями в інших справах, які набрали законної сили у 2008 та 2009 роках. Зокрема, у 2009 році суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Витарина до ПАТ Ексімбанк і ДДЕА Асканія-Нова про визнання недійсним Договору поруки, який також було обґрунтовано ліквідацією позичальника за Кредитним договором (ТОВ Універсал-Юг ) та відсутністю у зв'язку із цим дійсної вимоги кредитора станом на день укладення Договору поруки.

Оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено Договір поруки, забезпечене порукою зобов'язання не виконано, спірні кошти сплачено поручителем на виконання Договору поруки, який недійсним не визнано, то такі кошти набуто кредитором за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК як безпідставне збагачення.

Отже, правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК, у тому числі й щодо вимоги повернути поручителю кошти, сплачені ним на виконання зобов'язання, забезпеченого порукою.

Ураховуючи викладене, висновок судів апеляційної та касаційної інстанції у справі, що розглядається, про застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 1212 ЦК є помилковим.

Крім того, Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.ст. 256, 257, 261, 262, 267 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виконавши зобов'язання боржника перед ПАТ Ексімбанк і набувши прав кредитора за договорами застави відповідно до Договору поруки, ТОВ Витарина не було позбавлено права задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна в розмірі виконаного зобов'язання у межах строку позовної давності.

Ураховуючи викладене, помилковим є також висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що саме з моменту прийняття ухвали про заміну кредитора у справі № 12/141-Б (11 серпня 2014 року) слід починати відлік позовної давності у спірних правовідносинах.

За таких обставин апеляційний суд, із висновками якого погодився суд касаційної інстанції, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 та постанова Вищого господарського суду України від 22.11.2016 підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2016 року.

Вказаним рішенням Господарського суду м. Києва від 03.03.2016 року у справі за позовом ТОВ " Витарина " до ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії ПАТ" Державний експортно - імпортний банк України про стягнення 311 125,43 грн. відмовлено. У вказаному рішення встановлено, що позивач обґрунтовував свої вимоги такими ж підставами, що вказано у рішенні господарського суду Херсонської області № 4/99-ПД-09 від 09.06.2009, що на момент укладення договору поруки ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.03.2005 у справі № 6/81-Б було ліквідовано ТОВ "Універсал - Юг", але з відповідним позовом у межах загального строку позовної давності до відповідача не звертався. Цей висновок Господарського суду міста Києва підтримано Верховним Судом України.

У відповідності до приписів ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, у цій справі не підлягає доказуванню питання початку перебігу строків позовної давності, які розпочалися з прийняття рішення господарського суду Херсонської області у справі № 4/99-ПД-09 від 09.06.2009 року.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Заявлення позивачем позовної вимоги про визнання недійсним спірного договору поруки лише в частині зобов'язань сторони, а не вцілому, не змінює строків позовної давності для захисту права.

Згідно ст. 267 Цивільного кодексу України (Наслідки спливу позовної давності) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, позов пред'явлений позивачем ТОВ Витарина 11.08.2017, є таким, що пред'явлений після спливу загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України на застосуванні якого наполягає відповідач, а тому є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Судовий збір покладається на заявника.

Керуючись ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст.ст. 49, 86 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви про визнання правочину (договору) частково недійсним - відмовити внаслідок спливу строку позовної давності.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина", ідентифікаційний код 34785839, вул. Полякова, 3, офіс 5, м. Херсон, судовий збір в доход державного бюджету, надходження за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)": отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; 37993783; Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код за ЄДРПОУ банк отримувача: код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 - 3200,00 грн. (Три тисячі двісті гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Копію ухвали надіслати: ліквідатору, учасникам провадження, філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Херсоні.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2017

Суддя П.Д. Пригуза