Постанова
від 21.11.2017 по справі 911/3668/16
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Справа№ 911/3668/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Тищенко О.В.

У судове засідання з'явились:

Від позивача : не з'явилися;

Від відповідача: Москаленко В.В. - представник;

Від третьої особи: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Садового товариства "Сонячний-2004"

на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2017

у справі № 911/3668/16 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Громадської організації Садівницького товариства "Дружба"

до Садового товариства "Сонячний-2004"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хотянівської сільської ради

про встановлення земельного сервітуту

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернулася з позовом Громадська організація Садове товариство "Дружба" до Садового товариства "Сонячний-2004" про встановлення Садовому товариству "Дружба" права постійного, платного, безстрокового земельного сервітуту у виді права проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі по наявному, діючому шляху, дорозі загального користування по вул. Ветеранська, 7, Садового товариства "Сонячний-2004" Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Плату за сервітут встановити в межах площі земельного податку, на якій розташована дорога по вул. Ветеранська 7, (с/т "Сонячний-2004").

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що єдина під'їздна дорога до Садового товариства "Дружба" пролягає через землі загального користування Садового товариства "Сонячний-2004", а саме по вул. Ветеранська, 7. Позивач звернувся до відповідача з проханням встановити сервітут на право проїзду транспортних засобів по вул. Ветеранська, 7. Враховуючи, що відповідач відмовився від укладення договору про встановлення земельного сервітуту, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2016 залучено Хотянівську сільську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2017 позовні вимоги задоволено повністю.

Встановлено Громадській організації Садівницькому товариству "Дружба" право постійного, платного, безстрокового земельного сервітуту у виді права проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі по наявному, діючому шляху, дорозі загального користування по вул. Ветеранська, 7, Садового товариства "Сонячний-2004" Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Плату за сервітут встановено в межах суми земельного податку на площу землі, на якій розташована дорога по вул. Ветеранська 7, (с/т "Сонячний-2004").

Присуджено до стягнення з Садового товариства "Сонячний-2004" на користь Громадської організації Садівницького товариства "Дружба" 1 378 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не досліджено всіх обставин справи та не надано належної оцінки доказам у справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовані положення статті 401 ЦК України та статті 100 ЗК України, що свідчить про неправильне застосування господарським судом норм матеріального права.

Одночасно відповідачем подано клопотання про поновлення строків на апеляційне провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу ГРОМАДСЬКої ОРГАНІЗАЦІї "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004" у справі № 911/3668/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ГРОМАДСЬКої ОРГАНІЗАЦІї "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.04.2017.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 № 09-53/1433/17, у зв'язку із перебування суддів Михальської Ю.Б., яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3668/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, апеляційну скаргу ГРОМАДСЬКої ОРГАНІЗАЦІї "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004" у справі № 911/3668/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 прийнято апеляційну скаргу ГРОМАДСЬКої ОРГАНІЗАЦІї "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004" до провадження.

05.04.2017 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов супровідний лист із поясненнями щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 18.05.2017.

17.05.2017 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги ГРОМАДСЬКої ОРГАНІЗАЦІї "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004", просив залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3668/16, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 18.05.2017 уповноважені представники позивача та відповідача надали пояснення стосовно предмета спору.

В судове засідання, призначене на 18.05.2017, повноважні представники третьої особи не з'явилися.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 розгляд апеляційної скарги ГРОМАДСЬКої ОРГАНІЗАЦІї "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004" відкладено на 01.06.2017.

Представник відповідача 29.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів подав заяву (пояснення) щодо призначення експертизи, яка колегією суддів була оглянута та долучена до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 01.06.2017, повноважні представники третьої особи не з'явилися.

Представник позивача не заперечував проти призначення експертизи та подав у судовому засіданні клопотання щодо поставлення перед експертом питань для експертизи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представники відповідача у судовому засіданні, призначеному на 01.06.2017, підтримали заяву про призначення експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 провадження у справі № 911/3668/16 зупинено у зв'язку з призначенням у справі судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

17.07.2017 через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Баранова Ю.Л. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 провадження у справі № 911/3668/16 поновлено, призначено слухання клопотання експерта на 17.10.2017.

10.10.2017 через відділ документального забезпечення суду від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку № 11981/17-41/12568/17-42 від 03.10.2017.

Розпорядженням заступника начальника відділу Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 № 09-53/4096/17, у зв'язку із перебування судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3668/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Садового товариства "Сонячний-2004" у справі №911/3668/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 апеляційну скаргу ГРОМАДСЬКої ОРГАНІЗАЦІї "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004" прийнято до провадження новою колегією та призначено до розгляду на 31.10.2017.

В судове засідання, призначене на 31.10.2017, повноважні представники позивача та третьої особи не з'явилися.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 розгляд апеляційної скарги ГРОМАДСЬКої ОРГАНІЗАЦІї "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "СОНЯЧНИЙ-2004" відкладено на 21.11.2017.

13.11.2017 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні 21.11.2017 представник відповідача надав пояснення по суті спору, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2017 скасувати та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того в судовому засіданні 21.11.2017 представником відповідача було подано для долучення до матеріалів справи належним чином завірену копію кадастрової зйомки земель загального користування СТ "Сонячний-2004" Хотянівської сільської ради Вишгородського району, яку колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 21.11.2017, повноважні представники позивача та третьої особи не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене та наявну в матеріалах справи заяву, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та третьої особи які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Як вже зазначалось вище, 10.10.2017 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, надійшло повідомлення № 11981/17-41/1256/17-42 від 03.10.2017 про неможливість надання висновку .

З наявного в матеріалах справи, повідомлення, вбачається що судово-економічну експертизу не було проведено, оскільки клопотання експертів на протязі 45 днів з дня його направлення не було задоволене, на підставі статті 31 ГПК України, підпунктів 1.13., 2.1, 4.11, пунктів 1.13, 4.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017 №1420/5), а тому неможливо надати висновок.

Відповідно до частини першої 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що повторне призначення судової експертизи в даній справі, є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору, а тому продовжує розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акта обстеження території Хотянівської сільської ради с/т "Сонячний-2004"та с/т "Дружба" від 30.12.2016, проведеного спеціалістом-землевпорядником Іванченко О.Є. та затверджений сільським головою Грищенко В.П., яким повністю спростовується головне посилання Позивача на те, що під'їзна дорога до товариства "Дружба", яка пролягає через землі загального користування товариства "Сонячний-2004", а саме по вул. Ветеранська, 7 - є єдиною.

В Акті стверджується, що "...половина членів садового товариства "Дружба" користуються під'їздом до своїх земельних ділянок з основної дороги, якою користуються члени с/т "Азарт", с/т "Зв'язківець"

Тобто, це центральний заїзд з основної дороги, а заїзд з вул. Ветеранська, 7 вже є другим заїздом.

Таким чином, з наявного в матеріалах справи Акта вбачається, що члени с/т "Дружба" як користувалися, так і на даний час користуються вул. Ветеранська, 7.

Тобто на даний час немає та неможе бути спору між садівницькими товариствами з питання користування вулицею Ветеранська, 7 як членами "Сонячний-2004", так і членами с/т "Дружба". А це означає, що вимоги про встановлення земельного сервітуту не мають підстав для задоволення, тобто є безпідставними.

Згідно із частиною 1 статті 401 ЦК України право користуватися чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до статті 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Таким чином, Законом визначено, що земельний сервітут встановлюється по домовленості сторін, а якщо домовленість відсутня - за рішенням встановлення земельного сервітуту можливе, якщо не можливо задовольнити потреби особи іншим засобом., окрім, як шляхом встановлення сервітуту.

Пунктом 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання. Умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Тобто, позивач має довести наявність єдиної підстави для встановлення земельного сервітуту, а саме: неможливість використання свого майна і своєї земельної ділянки через недоліки їх природного стану чи місця розташування, без надання йому права користування земельною ділянкою відповідача.

Таким чином, при розгляді спорів щодо встановлення земельного сервітуту необхідно встановити, чи можливе нормальне господарське використання земельної ділянки, яка належить позивачу, без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача. Істотне значення має доведеність обставин необхідності встановлення сервітуту, а також того, що єдиним можливим способом є задоволення потреб позивача на використання власної земельної ділянки є саме встановлення сервітуту.

При встановленні земельного сервітуту необхідно з'ясувати такі питання: особа, яка звертається з позовом до суду про встановлення земельного сервітуту, є власником чи законним користувачем земельної ділянки, чи право такого звернення визначено спеціальним законом; чи надано позивачем достатні докази того, що нормальне господарське використання земельної ділянки, яка йому належить, неможливе без обтяження сервітутом; чи сервітут, який встановлюється, є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений; чи не призводить встановлення сервітуту до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, права користування, володіння та розпорядження; чи відповідає встановлення земельного сервітуту цільовому призначенню земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут; чи притягнуті до участі у справі всі особи, які мають право користування зазначеною земельною ділянкою. Дані питання не з'ясовані та не доказані належним чином у позовній заяві, що на нашу думку також є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 7.26* Державних будівельних норм 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" мережу вулиць і доріг населених пунктів треба проектувати у вигляді єдиної системи з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності транспортного, пішохідного і велосипедного руху, архітектурно-планувальної організації території і характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища. У складі вулично-дорожньої мережі треба виділяти вулиці й дороги магістрального й місцевого значення. Категорії вулиць і доріг треба призначати відповідно до класифікації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано належних доказів того, що дорога по вул. Ветеранська, 7 є єдиною дорогою та шляхом, який з'єднує їхню земельну ділянку та центральну дорогу, яка іде до масиву Світанок , як єдиний можливий проїзд загального користування.

Тому встановлення сервітуту для проїзду і проходу по території земельної ділянки відповідача буде порушенням його прав.

Крім того, для встановлення земельного сервітуту позивачем не визначена його межа, яка проходитиме по межі вулиці, внаслідок цього не визначена й площа земельного сервітуту.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, та не підлягають задоволенню.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених вимог чинного законодавства не дотримався та допустив порушення норм матеріального права та процесуального права, що, в свою чергу, позбавило права відповідача на захист своїх прав та законних інтересів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що господарським судом повно досліджувалися матеріали справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3668/16 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Садового товариства "Сонячний-2004" підлягає задоволенню, в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садового товариства "Сонячний-2004" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3668/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3668/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Громадської організації Садівницького товариства "Дружба" (07363, Київська обл., Вишгородський район, село Хотянівка; ідентифікаційний код 26475309) на користь Громадської організації Садового товариства "Сонячний-2004" (07363, Київська обл., Вишгородський район, село Хотянівка, масив "СВІТАНОК"; ідентифікаційний код 26539721) 1760, 00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу виконавчого документа доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 911/3668/16 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

О.В. Тищенко

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення21.11.2017
Оприлюднено29.11.2017
Номер документу70556325
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/3668/16

Постанова від 21.11.2017

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 17.10.2017

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 18.08.2017

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 01.06.2017

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 06.03.2017

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 06.02.2017

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Рішення від 13.01.2017

Господарське

Господарський суд Київської області

Горбасенко П.В.

Ухвала від 05.01.2017

Господарське

Господарський суд Київської області

Горбасенко П.В.

Ухвала від 02.12.2016

Господарське

Господарський суд Київської області

Горбасенко П.В.

Ухвала від 14.11.2016

Господарське

Господарський суд Київської області

Горбасенко П.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні