Постанова

від 20.11.2017 по справі 922/6617/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа № 922/6617/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3296 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.17 у справі

за позовом ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", смт Червоний Донець,

до ТОВ "Стройснабкомплект", м. Харків,

про стягнення коштів 27118,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стройснабкомплект» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 27118,80 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договори № 1 КР-ШГВ/2012 від 13.12.2012 та № 2 КР-ШГВ/2012 від 13.12.2012 на виконання окремих видів будівельно-монтажних та ремонтних робіт, які були виконані сторонами. Проте, Державною фінансовою інспекцією України під час проведення документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укргазвидобування» за період з 01.01.2012 по 31.05.2014 встановлено, що ТОВ «Стройснабкомплект» в ОСОБА_1 КБ-2в за грудень 2012 р. необґрунтовано зайво включено та виставлено до розрахунку вартість підрядних робіт, що завдало матеріальної шкоди (збитків) позивачу на загальну суму 27118,80 грн. Вказані порушення були зазначені в Довідці ревізії фінансово-господарської діяльності філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» від 12.09.2014 та з метою їх усунення Державна фінансова інспекція України звернулася до ПАТ «Украгазвидобування» з вимогою від 21.10.2014 № 05-14/1482.

Здійснюючи правове обґрунтування, позивач посилався на ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 837, 843, 844, 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2017 року (суддя Новікова Н.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія ухвали суду, направлена на адресу відповідача та яка повернута на адресу суду із поміткою відділення поштового зв"язку "за закінченням терміну зберигання".

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

13 грудня 2012 року між дочірньою компанією Укргазвидобування Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі директора ГПУ Шебелинкагазвидобування (далі, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройснабкомплект (далі, підрядник) укладено договори підряду №1 КР-ШГВ/2012 та № 2 КР-ШГВ/2012 (на виконання окремих видів будівельно-монтажних ремонтних робіт) (далі - договори).

Відповідно до умов п.1.1 договорів, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами, а також необхідними матеріалами виконати роботи за завданням замовника відповідно до проектно - кошторисної документації, умов договорів та передати у встановлений строк роботу, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити закінчену роботу.

Вид робіт визначено п. 1.2 договорів - капітальний ремонт крівлі.

Згідно із п.1.4. договорів, обсяг, перелік і зміст робіт визначається у проектно кошторисній документації, що є невід'ємною частиною договорів та погоджується сторонами.

Розділ 4 договорів містить перелік прав та обов'язків сторін.

Так, підрядник зобов'язаний, зокрема, виконувати всі вказівки замовника з приводу виконання робіт відповідно до проектної документації, будівельними нормами і правилами та інформувати замовника про хід виконання робіт, надавати необхідну для цього проектну і виконавчу документацію; забезпечити повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, визначити осіб, відповідальних за її ведення; здійснювати належне ведення журналу виконання робіт, який повинен знаходитись на об'єкті (будівельному майданчику), враховувати вимоги замовника по усуненню виявлених порушень, вносити записи про їх усунення до журналу.

В свою чергу, замовник має право, зокрема, ознайомлюватися із порядком ведення журналу робіт, при потребі засвідчувати кожний запис, викладати свої претензії щодо об'єктивності і повноти інформації, ходу виконання робіт; вносити у проектно-кошторисну документацію зміни у встановленому законодавством та договором порядку; вимагати безоплатного виправлення недоліків у роботі, спричинених підрядником, у встановлений строк або доручити виправлення іншій особі за рахунок підрядника; контролювати відповідність обсягу і вартості виконаних робіт проектам, кошторисам, будівельним нормам і правилам, матеріалів і конструкцій - державним стандартам і ТУ.

При цьому замовник зобов'язаний негайно повідомити підрядника про виявлені під час та/або після прийняття робіт відступи від умов договору або інші недоліки.

Пунктом 5.2. договорів передбачено, що приймання-передача робіт оформлюється актом, підписаним обома сторонами після попереднього випробування.

Підрядник зобов'язаний щомісячно, разом з довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) подавати замовнику виконавчу документацію. При передачі замовнику, виконавча документація засвідчується підписом відповідальної особи і печаткою підрядника про достовірність виконаних робіт проектній документації з урахуванням всіх змін і доповнень, що відбулися в процесі будівництва. (п.п. 5.4., 5.5).

Згідно з п. 6.1, ціна договорів сформована на підставі проектно - кошторисної документації.

Відповідно до п. 6.4 договорів, платежі замовник здійснює за фактично виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (ф.КБ-2В) і довідки про партії виконаних робіт та витрат (ф. КБ-3), які складаються підрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються замовнику на підпис не пізніше 26 числа звітного місяця. Замовник підписує акти, у разі відсутності зауважень протягом 3 робочих днів з моменту їх надання підрядником.

Додатковими угодами №1 та №2 від 10.01.2013 були внесені зміни до вищезазначених договорів щодо найменування замовника у зв'язку із реорганізацією Дочірньої компанії Укргазвидобвання Національної акціонерної компанії шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування .

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем (підрядником) були виконані зобов'язання за вказаними договорами, підтвердженням цього слугують акти прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року за договорами №1 КР-ШГВ/2012 та №2 КР-ШГВ/2012 від 13.12.2012 на суму 226543,67 грн. та відповідно на суму 30525,28 грн. ОСОБА_1 підписані 26.12.201012 уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, що свідчить про відсутність претензій зі сторони замовника (позивача) до виконаних робіт (ціни, обсягів) підрядником (відповідачем) (т.1., а.с.58-61).

В свою чергу, позивач на виконання умов договорів відповідно до підписаних двосторонніх актів прийому виконаних будівельних робіт від 26.12.2012, здійснив у повному обсязі оплату за капітальний ремонт покрівлі будівлі їдальні та сторожки СП Факел ГПУ Шебелинкагазвидобування , що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №2559 від 28.02.2013 на суму 226543,67 грн. та №1950 від 19.02.2013 на суму 30525,28 грн. (т.1, а.с.62, 63).

Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи Державною фінансовою інспекцією в Харківській області під час проведення ревізії фінансово - господарської діяльності філії ГПУ Шебелинкагазвидобування ПАТ Укргазвидобування за період з 01.01.2012 по 31.05.2014 встановлено, що ТОВ Стройснабкомплект в ОСОБА_1 КБ-2в за грудень 2012 р. необгрунтовано зайво включено та виставлено до розрахунку вартість підрядних робіт, які були оплачені позивачем внаслідок чого останньому було завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальні суму 27118,80 грн.

Вказані порушення були зазначені в довідці ревізії фінансово - господарської діяльності Філії ГПУ Шебелинкагазвидобування ПАТ Укргазвидобування за період з 01.01.2012 по 31.05.2014 (а.с.55-57).

Так, в актах КБ-2в ТОВ Стройснабкомплект за грудень 2012 на суму 226 543,67 грн. з ПДВ. та на суму 30525,28 грн. з ПДВ. з капітального ремонту покрівель їдальні та сторожки СП Факел враховані витрати на улаштування покрівель з металочерепиці. Вартість зазначеного виду робіт розрахована за нормою Е12-12-4 Улаштування покрівель шатрових з металочерепиці . Контрольним оглядом встановлено, що фактично виконувались улаштування двоскатних покрівель. В даному випадку необхідно використовувати норму Е12-12-1 Улаштування покрівель двоскатних з металочерепиці . Внаслідок необгрунтованого застосування ресурсних елементних кошторисних норм в актах КБ-2в вартість підрядних робіт необгрунтовано завищена на суму 22458,00 грн., чим порушено п.3.3.10.1 Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1.-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (із змінами).

Крім того, контрольним оглядом обсягів виконаних робіт встановлено, що в акті КБ-2в за грудень 2012 року на суму 30525,28 грн. з ПДВ. на капітальний ремонт покрівлі сторожки СП Факел зазначені види робіт з утеплення плитами з мінеральної вати в кількості 90м2 улаштування покриття з повітробар'єру в кількості 90 м2, які фактично не виконано.

Внаслідок завищення обсягів виконаних робіт в актах КБ-2в вартість підрядних робіт необгрунтовано завищена на 4660,80 грн., чим порушено п.3 3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1.-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (із змінами).

Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи Державна фінансова інспекція України з метою усунення вищевказаних порушень звернулася до ПАТ Укргазвидобування з вимогою від 21.10.2014 №05-14/1482, в свою чергу вказане стало підставою для звернення позивача із позовом до ТОВ Стройснабомплект про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 27118,80 грн. керуючись ст.1212 Цивільного кодексу України.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У ст.844 ЦК України закріплено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.1, 2).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, стронами взяті на себе зобов'язання за договорами підряду виконані належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи двосторонні акти КБ-2в прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року за договорами №1 КР-ШГВ/2012 та №2 КР-ШГВ/2012 від 13.12.2012 на суму 226543,67 грн. та відповідно на суму 30525,28 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а також платіжні доручення №2559 від 28.02.2013 на суму 226543,67 грн. та №1950 від 19.02.2013 на суму 30525,28 грн., що підтверджують оплату позивачем підрядних робіт, виконаних відповідачем за договорами (т.1, а.с.58-63).

Предметом позову є стягнення з відповідача 27118,80 грн. відповідно до ст.1212 ЦК України як безпідставно отриманих останнім за договорами від 13.12.2012 №1 КР-ШГВ/2012 та №2 КР-ШГВ/2012.

Підставою позову є вимога Державної фінансової інспекції України від 21.10.2014 №05-14/1482, адресована позивачу для усунення порушень, виявлених під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ Укргазвидобування за період з 01.01.2012 по 31.05.2014, зокрема, і щодо ТОВ Стройснабкомплект , яке на підставі договорів підряду, укладених із позивачем, проводило роботи з ремонту об'єктів СП Факел ГПУ Шебелинкагазвидобування на загальну суму 781652,56 грн. Ревізією встановлено, що внаслідок необґрунтованого застосування ресурсних елементних кошторисних норм в актах КБ-2в, вартість підрядних робіт необґрунтовано завищена на суму 22458,00 грн., чим порушено п.3.3.10.1 Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1.-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174. Також внаслідок завищення обсягів виконаних робіт в актах КБ-2в вартість підрядних робіт необгрунтовано завищена на 4660,80 грн., чим порушено п.З 3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1.-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (із змінами).

Відповідно до наданої позивачем суду інформації та відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2017 по справі №826/19356/14 за адміністративним позовом ПАТ Укразвидобування до Державної фінансової інспекції України про скасування вимоги, задоволено апеляційну скаргу ПАТ Укргазвидобування , скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2015 та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено; скасовано вимогу Державної фінансової інспекції України №05-14/1482 від 21.10.2014.

Зазначена постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 29 травня 2017 року. Інформація щодо касаційного оскарження вказаного судового рішення у ЄДРСР відсутня.

У ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У цьому аспекті преюдиційність судових рішень для господарських судів установлено ст. 35 ГПК України.

Згідно із частиною 3 вищезазначеної статті, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги скасування постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2017 по справі №826/19356/14 вимоги Державної фінансової інспекції України №05-14/1482 від 21.10.2014, яка була підставою звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача 27118,80 грн. за договорами підряду як безпідставно отриманих, з огляду на набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність нормативних та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог, так як підстава позову відпала, у зв'язку із чим, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову за безпідставністю.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на все ті ж обставини необґрунтованого включення до розрахунку вартості підрядних робіт, проте вже не зазначає підставою позову вимоги Державної фінансової інспекції України №05-14/1482 від 21.10.2014.

Щодо таких доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем (підрядником) були виконані зобов'язання за вказаними договорами, підтвердженням цього слугують акти прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року за договорами №1 КР-ШГВ/2012 та №2 КР-ШГВ/2012 від 13.12.2012 на суму 226543,67 грн. та відповідно на суму 30525,28 грн. ОСОБА_1 підписані 26.12.201012 уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, що свідчить про відсутність претензій зі сторони замовника (позивача) до виконаних робіт (ціни, обсягів) підрядником (відповідачем) (т.1., а.с.58-61).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, стронами взяті на себе зобов'язання за договорами підряду виконані належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи двосторонні акти КБ-2в прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року за договорами №1 КР-ШГВ/2012 та №2 КР-ШГВ/2012 від 13.12.2012 на суму 226543,67 грн. та відповідно на суму 30525,28 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а також платіжні доручення №2559 від 28.02.2013 на суму 226543,67 грн. та №1950 від 19.02.2013 на суму 30525,28 грн., що підтверджують оплату позивачем підрядних робіт, виконаних відповідачем за договорами (т.1, а.с.58-63).

При цьому, згідно частини 4 статті 22 Господарського пройцесуального кодексу України, зміна предмету позову можлива лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, а згідно частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За викладленого, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на те, що підстава позову відпала в ході розгляду справи місцевим господарським судом та вже після початку розгляду справи судом по суті, а зміна підстав позову в господарському суді апеляційної інстанції не передбачена.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 27.11.2017 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.