Рішення

від 23.11.2017 по справі 759/17719/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Сенько М.Ф.

№ 22-ц/796/11854/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 759/17719/16-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Житлоінбуд , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Форум-Інвест , товариство з обмеженою відповідальністю Проект К про визнання права на розміщені інвестиції,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.12.2016 року позивач звернулась до суду із позовом до відповідача , в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила визнати за нею право на розміщенні інвестиції в обсязі 45,26 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП Житлоінбуд , треті особи: ТОВ Форум-Інвест , ТОВ Проект К про визнання права на розміщені інвестиції відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволнити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що рішення суду першої інстанції містить висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Посилався на те, що позивач, здійснюючи відповідні платежі за договором про залучення інвестицій, реалізував інвестиції у вигляді вкладення грошових коштів у відповідний об'єкт інвестування, а саме - квартиру АДРЕСА_1. Інвестування було здійснено до розірвання договору про залучення інвестицій, в обсязі 45,26 кв.м об'єкту.

Представник третіх осіб в судовому засіданні апеляційного суду проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що він перебуває у відрядженні, в межах якого 23.11.2017 року він приймає участь в якості захисника у справі №214/4039/17, яка розглядається Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Колегія суддів відхиляє вказане клопотання, оскільки представником позивача доказів того, що він перебуває у відрядженні та приймає участь в судовому засіданні не надано. А тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення представника третіх осіб, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.05.2003 року ДП Житлоінбуд уклало з ТОВ Форум-Інвест договір доручення №31-05/03 про залучення інвестицій в будівництво житла, нежитлових приміщень та паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

09.11.2004 року між ОСОБА_1 та ТОВ Форум-Інвест було укладено договір про залучення інвестицій в будівництво житла №К19/50, згідно з умовами якого об'єктом інвестування є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).

Відповідно до картки розрахунків до договору про залучення інвестицій, позивачка станом на 28.02.2005 року сплатила 156 070 грн., тобто проінвестувала 45,26 кв.м вказаної вище квартири.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2015 року, яке набрало законної сили, позов ТОВ Форум-Інвест до ОСОБА_1 про розірвання договору про залучення інвестицій в будівництво житла №К19/50 задоволено.

Розірвано договір №К19/50 про залучення інвестицій в будівництво житла від 09.11.2004 року, укладений між ТОВ Форум-Інвест та ОСОБА_1

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ Форум-Інвест про зобов'язання виконати умови п. 6.1 розділу 6 договору №К19/50 про залучення інвестицій в будівництво житла від 09.11.2004 року відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ТОВ Проект К (а.с. 16).

Відповідно до ст.7 Закону України Про інвестиційну діяльність всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими

актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об 'єктах, крімтих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актамизаконодавства України, визнається невід 'ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено

законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія по цих інвестиціях з боку держави.

Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що оскільки нею проінвестовано 45,26 кв.м квартири АДРЕСА_1, то вона має право на вказані інвестиції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, зобов 'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема, договорів.

Визначення поняття зобов 'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов 'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за договором №К19/50 про залучення інвестицій в будівництво житла від 09.11.2004 року, який укладений між ТОВ Форум-Інвест та ОСОБА_1 припинилися, оскільки вказаний договір розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2015 року.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов 'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов 'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду, що позивач може лише порушити питання про застосування наслідків розірвання договору відповідно до умов цього договору, та/або відповідно до закону.

Твердження апелянта про те, що при розірванні договору про залучення інвестицій судом не було вирішено питання про правові наслідки його розірвання, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що вказані вимоги сторонами не заявлялися, а суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Так, положеннями статті 16 ЦК Українине передбачено такого способу захисту як визнання права на розміщенні інвестиції.

Згідно з роз 'ясненнями, які викладені в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі №14 від 18.12.2009 року правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Крім того, звертаючись до суду з позовом до ДП Житлоінбуд позивач просила визнати за нею право на розміщенні інвестиції в обсязі 45,26 кв.м в квартирі АДРЕСА_1. При цьому в обґрунтування апеляційної скарги представник позивача посилався на те, що ДП Житлоінбуд , вчинивши правочин з ТОВ Проект К , направлений на залучення інвестицій у квартиру та на набуття за ТОВ Проект К права власності на всю квартиру, в якій позивач має інвестиції в обсязі 45,26 кв.м грубо порушив ч.3 ст.9 Закону України Про інвестиційну діяльність , фактично не визнав права та інтереси позивача як інвестора, та позбавив останнього його законного права володіти, користуватися і розпоряджатися інвестиціями, а також результатами їх здійснення, в даному випадку - розміщеними інвестиціями в обсязі 45,26 кв.м в квартирі, колегія суддів відхиляє, оскільки представником позивача доказів того, що вказаний правочин є недійсним не надано, та позивачем право власності третьої особи - ТОВ Проект К на вказану квартиру не оспорюється.

Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що рішення винесено з неповним з'ясуванням обставин, обставин, що мають значення для справи колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення відповідно до ст.212 ЦПК України оцінив докази з урахуванням вимог ст.ст.58, 59 ЦПК України про їх належність та допустимість.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст.218, 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: