Ухвала

від 14.11.2017 по справі 826/3918/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3918/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про: визнання протиправними дій щодо відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1, виданий 24 липня 1996 року Вільногірським МВ УМВС України в Дніпропетровській області) за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання вчинити дії з реєстрації ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1, виданий 24 липня 1996 року Вільногірським МВ УМВС України в Дніпропетровській області) за адресою: АДРЕСА_1 в строки, передбачені законодавством України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулась до відділу реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зняття з реєстрації місця проживання та реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру та рішення суду від 16 січня 2017 року.

За результатами розгляду зазначених заяв, 20 лютого 2017 року відповідачем прийнято рішення про відмову у знятті з місця реєстрації та реєстрації місця проживання у зв'язку з тим, що не подано документів, що підтверджують право на проживання (ордер прострочений).

22 лютого 2017 року ОСОБА_2 повторно звернулась до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання особи (реєстрацію місця проживання особи з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання), до якої додано: документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанція про сплату адміністративного збору; копія ордеру; рішення суду; ухвала суду; картка реєстрації особи; заяву про зняття з реєстрації місця проживання.

23 лютого 2017 року відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації місця проживання, оскільки рішенням ВК Харківської райради народних депутатів № 615 від 13 листопада 1989 року визнано будинок непридатним для проживання; не подано документів всіх членів сім'ї, вказаних в ордері ст. 72 Правил обліку громадян, затверджених Постановою РМ УРСР № 470; ордер дійсний протягом 30 днів, ордер прострочено, ухвала Вищого спеціалізованого суду України набуло чинності 14 вересня 2016 року, тобто станом на 22 лютого 2017 пройшло більше 30 календарних днів.

Вважаючи, що дії відповідача стосовно відмови у здійсненні реєстрації місця проживання є протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано перелік всіх передбаченим чинним законодавством документів, а відтак відмова відповідача у реєстрації місця проживання є необґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією місця проживання або місця перебування особи, врегульовані Законом України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV).

Згідно з ст. 3 Закону № 1382-IV передбачено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону №1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Вказаним Законом визначено вичерпний перелік необхідних документів для реєстрації місця проживання та заборонено вимагати для реєстрації подання особою інших документів.

Крім того, п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 листопада 2012 року № 1077, передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України: письмову заяву про реєстрацію місця проживання; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи.

У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання; право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за № 84/20397; проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку; заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру (зміни внесені згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 травня 2013 року № 507).

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно ст. 29 Цивільного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Отже, вирішуючи даний спір, слід виходити з таких характеризуючих ознак об'єкту нерухомості, як пристосування та придатність будинку для постійного проживання.

Як вбачається з оскаржуваної відмови відповідача в реєстрації місця проживання позивача, відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів від 13 листопада 1989 року № 615 Про визнання будинків ТЕЦ-5, тресту Південтеплоенергомонтаж № 4 та № 4/2 по вул. Промисловій непридатними для проживання , вирішено признати житлові будинки № 4, № 4/2 по вул. Промисловій/ТЕЦ-5 непридатними для житла в зв'язку з тим, що вони розташовані на території промислової зони ТЕЦ-5 та виконкому Київської міської ради народних депутатів і доручено відселити мешканців цих будинків до 1992 року.

Водночас, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року, залишеною без змін Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2016 року, у справі № 752/20640/14-ц встановлено, що колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на рішення виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів м. Києва від 13 листопада 1989 року № 615, яким житловий будинок по вул. Промисловій, 4 та 4/2 визнано непридатним для проживання на підставі висновку Головного державного санітарного лікаря м. Києва про недопустимість розміщення житла на території промислових об'єктів. За даним рішенням будинок по вул. Промисловій, 4 та 4/2 в м. Києві був визнаний непридатним для проживання у зв'язку з тим, що він розташований на території промислової зони ТЕЦ-5, а також надано вказівку виконкому Київської міської ради народних депутатів відселити мешканців будинку до 1991 року.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, переведення будинку у нежитловий фонд відповідно до положень ст. 8 ЖК Української РСР здійснено не було. Будинок за вказаною вище адресою відповідно до вимог ст. 7 ЖК Української РСР непридатним для проживання визнаний не був.

17 жовтня 2007 року розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації №1289 житловий будинок за вказаною вище адресою внесено в реєстр гуртожитків. Згідно з акту будівельної лабораторії КП Житлоспецексплуатація від 23 лютого 2004 року № 121/35 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та 4/2 придатний для постійного використання за призначенням .

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідачем не спростовано в межах даної адміністративної справи встановлених в цивільній справі №752/20640/14-ц обставин, а відтак такі обставини є преюдиційними для даної справи.

Крім того, твердження відповідача про те, що будинок не придатний для проживання спростовується рішенням Київської міської ради №748/6984 від 01 грудня 2011 року, а також розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 1289 від 17 жовтня 2007 року, а відтак відмова у реєстрації місця проживання позивача з вказаних підстав є протиправною.

Не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи також доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано всіх документів, що необхідні для здійснення реєстрації місця проживання, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02 березня2016 року (далі - Правила №207), для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: 1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; 2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); 4) документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби); 5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); 6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи опису документів, що надано до ЦНАП позивачем з метою реєстрації місця проживання, ОСОБА_2 подано заяву про реєстрацію місця проживання особи (реєстрацію місця проживання особи з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання), до якої додано: документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанція про сплату адміністративного збору; копія ордеру; рішення суду; ухвала суду; картка реєстрації особи; заяву про зняття з реєстрації місця проживання.

Наведене свідчить, що ОСОБА_2 подано перелік всіх необхідних документів, що відповідачем не спростовано.

При цьому, забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Згідно п. 11 Правил № 207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачем відмовлено позивачу в реєстрації місця проживання з підстав того, що нею не надано документи всіх членів сім'ї, в той час коли чинним законодавством надання такого документа не передбачено, а вимога інших, не передбачених законодавством документів, забороняється.

Крім того, Порядком № 1077 та Правилами № 207 передбачено, що особа, яка досягла 14-річного віку подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто на дату звернення позивача до відповідача, син позивача був повнолітньою особою, а відтак згідно п. 2.3 Порядку № 1077 заяву про реєстрацію місця проживання повинен подати особисто.

Колегією суддів також не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно недійсності пред'явлено для здійснення реєстраційних дій ордеру, оскільки вказаний ордер пред'явлено в день видачі з метою вселення в передбачене ним житлове приміщення, що свідчить про дотримання позивачем законодавчо визначених умов, а відтак відмова у реєстрації місця проживання за вказаної підстави є протиправною.

Оскільки ордер є підставою для вселення особи та вказаних в ньому членів сім'ї особи в житлове приміщення, то вказане вище дає підстави для висновку, що позивачем своєчасно реалізовано (пред'явлено) ордер з метою вселення в квартиру № 33, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4/2.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано перелік всіх передбаченим чинним законодавством документів, а відтак відмова відповідача у реєстрації місця проживання за вказаних підстав є необґрунтованою, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 15 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.